Конспект уроку з історії України для 8 класу на тему "Культура України XVI століття"

УРОК З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ В 8 КЛАСІ 

Тема: Культура України XVI ст.

Мета: визначити умови і стан розвитку культури в Україні у XVI ст., з'ясувати, як вони вплинули на розвиток освіти, книгодруку­вання, літератури,  літописання; розвивати в учнів уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації і на їх основі робити висновки та уза­гальнення, працювати з датами, поняттями, картою, працювати в малих групах, створювати презентації, проекти, ребуси, аналізувати історичні джерела, на конкретних прикладах духовної культури розкривати ха­рактерні риси українського народу; виховувати гордість за культурні надбання своїх предків, естетичні смаки.

Основні поняття: культура, книгодрукування, Пересопницьке Євангеліє, Острозька академія, Острозька Біблія, братства, літописи, полемічна література, ректор, дидаскал.

Основні дати: 1586 р., 1574 р., 1576 р., 1581 р., 1556-1561 рр.

Історичні особи: І. Федоров, В-К. Острозький, І. Вишенський,

Г. Смотрицький, М. Смотрицький, І. Потій, В. Рутський.

Обладнання: підручники, роздатковий матеріал (листок засвоєння знань, історичні документи № 1, № 2), комп’ютер, мультимедійні презентації, карта.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів

Перш ніж розпочати вивчення нової теми, вчитель активізує увагу учнів за допомогою запитань:

1. Чи мала Україна в XVI ст. власну державу?
2. До складу яких держав входили українські землі в даний період?
3. Показати на карті розподіл українських земель між іншими державами на кін. XVI ст. (Руське - Львів, Белзьке - Белз, Подільське - Кам'янець, Волинське - Луцьк, Брацлавське - Брацлав, Київське та   Київські   воєводства -  у  складі   Речі   Посполитої;   Північне Причорномор'я і Крим - у складі Османської імперії; Закарпаття - у складі Угорщини, Чернігово-Сіверщина - у складі Московської держави). Робота з картою (підручник С.19) та з картою на дошці.   
4. Яку політику проводили уряди даних держав щодо українського на­роду?
5. Який новий стан українського суспільства сформувався в даний пе­ріод?
6. Яку роль у житті українців відігравала Українська православна церква?
7. Що таке культура?
8. На вашу думку, як соціально-економічне і політичне становище українських земель впливало на розвиток української культури?
9. Чи міг зазначений період в історії України стати періодом загального національно-культурного піднесення? Чому?

Вибрати слова, які відносяться до культури: данники, літописи, унія, живопис, школа, гетьман, братства, воєводства, Мала Хортиця, театр, Запорозька Січ, підручник.

Висновок: У даний період українські землі не мали власної держави і перебували у складі інших держав, що й зумовило своєрідний розвиток їхньої культури у цей час.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Після Люблінської унії розпочався наступ на українські землі, на українську православну віру, на українську культуру. На ук­раїнські землі через Польщу проникали з Європи ідеї Реформації, Відродження, гуманізму.

Українці прилучалися до західноєвропейської культури, здобували освіту в європейських університетах, а потім несли ці ідеї в Україну, не забуваючи водночас про національні українські культурні традиції.

За цих умов в Україні постала проблема національного самозбере­ження, бо відбувався наступ на українську культуру. За відсутності влас­ної держави культура була саме тим осередком, де українці могли збере­гти свою самобутність й унікальність. Тому період другої половини XVI — першої половини XVII ст. був часом національно-культурного відродження. Значно вплинуло на цей процес і таке явище, як поява ук­раїнського козацтва.

Отже, головне завдання сьогоднішнього уроку звучить так: Визначити, як соціально-економічне і політичне становище Украї­ни  XVI століття вплинуло на стан і роз­виток української культури в даний період і, зокрема, на стан освіти, літописання та літератури.

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

ПЛАН

1. УМОВИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ.

2. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.

  3. ОСВІТА. БРАТСТВА. ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ.

4. КНИГОДРУКУВАННЯ.

5. ЛІТЕРАТУРА. ЛІТОПИСАННЯ.

УМОВИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ

Робота з документом і таблицею

Учні  працюють з документами, визначають умови і стан розвитку культури України в  XVI столітті, після чого запов­нюють таблицю (див. нижче).

Документ 1

«Неоднозначні процеси були притаманні у цей час культурному роз­витку України. Дестабілізуючими культурний процес чинниками стали падіння Візантійської імперії в XV ст., що позбавило християнську пра­вославну релігію зовнішньої підтримки, докорінно переорієнтувало торгівлю, вплинуло на культуру господарювання в українських землях; відсутність власної держави; зростаюча загроза ополячення й окатоли­чення після укладення Люблінської унії 1569 р.; татарська агресія. Піднесенню української культури сприяли технічний та технологічний прогрес; виникнення та розвиток власного друкарству, що давало змогу швидше, точніше й ширше розповсюджувати знання та інформацію; поява на історичній арені козацтва, яке виступало потужним культуротворчим чинником. Взаємодіючи, ці чинники докорінно змінили куль­турне обличчя українських земель». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. -    С. 124)

 

 

 

 

Позитивні чинники	Негативні чинники
Технічний прогрес, винайдення книгодрукування. Розвиток української мови. Поява українського козацтва. Боротьба українською народу про­ти національного гноблення. Героїка козацьких походів. Необхідність збереження націо­нальної культури в умовах польсько-католицької експансії. Розвиток національної свідомості.	Відсутність власної держави. Поділ території України між Річчю Посполитою, Угорщиною і Туреччиною, Московською державою. Відсутність єдиного наукового й політичного центру. Тяжкий національний гніт. Зростаюча загроза ополячення й окато­личення. Складне становище української православної церкви. Спустошливі напади турків та татар.

Розвиток будь-якого народу неможливий без його національної свободи, а вона, у свою чергу, неможлива без збереження культурної спадщини предків і подальшого розвитку національної свідомості і ду­ховності народу. Український народ прагнув зберегти рідну культуру, мову, народну творчість, звичаї та обряди, дідівську і батьківську віру.

 

РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Історична довідка

Документ 2. Із записок мандрівника Павла Алепського

Українці «...люди вчені, кохаються в науках та законах, ...вони гарні знавці риторики, логіки, всякої філософії. У їх там розглядають всякі поважні питання, що потребують досліду. ...Всі вони, за малим винят­ком, грамотні, навіть більшість їхніх жінок та дочок уміють читати й зна­ють порядок служб церковних та церковні співи; священики навчають сиріт і не дають їм тинятися неуками по вулицях... А дітей у них більше, ніж трави, і всі діти вміють читати, навіть сироти...» (Тараненко М. Г., Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С.78)

Завдання

Які висновки про стан освіти в Україні можна зробити на основі да­ного документа? Свою відповідь обґрунтуйте.

У ч и т е л ь. Дуже велике значення у розвитку освіти саме в цей пе­ріод мав розвиток української мови.

Історична довідка

Документ 3. Із записів мовознавця Івана Огієнка

«І ми бачимо, що мова вкраїнська (прим. — проста) зробилася тоді державною мовою. Нею вчили дітей по школах, нею вчили по церквах, нею суд вели і нашою мовою балакали тоді і вища старшина, і в ко­ролівському дворці». (Тараненко М. Г., Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 77)

Запитання

Які факти свідчать про те, що українська мова перетворювалась на державну мову?

Висновок: Отже, протягом XVI — на початку XVII ст. відбулися важ­ливі зрушення в розвитку української мови. Дуже широко використову­валася проста (староруська) мова в побуті, для написання судових та урядових документів, полемічних та ораторських творів, поезій, літо­писів. Церковні ж книжки й надалі писалися церковнослов'янською мовою, яка залишалася незрозумілою простому народові. Тому вже в XVI ст. стали з'являтися переклади церковних текстів простою, до­ступною для народу мовою. Першою перекладеною книгою Святого Письма, написаною тогочасною простою мовою, стало Пересопницьке Євангеліє(1556-1561рр.), в якому відбилися особливості живої української мови (по­довження приголосних — весілля, збіжжя; закінчення -ові, -єві — вітрові, духові; вдавання до тлумачень незрозумілих слів, добір синонімів).

Робота зі схемою

 

Розвиток української мови

 

Книжна староукраїнська (проста) мова використовувалася широко: у побуті, для написання судових та урядових документів, полемічних та ораторських творів, поезій, літописів

Слов’яноруська, або старослов’янська мова використовувалася для написання церковних книг і залишалася незрозумілою для простого народу

 

Історична довідка (повідомлення учнів).

Пересопницьке Євангеліє

Переклад чотирьох Євангелій здійснив архімандрит Пересопницького Пречистенського монастиря ієромонах Григорій. Списав переклад син протопопа з Сянока Михайло. У післямові він повідомив, що Гри­горій працював над перекладом з великою любов'ю та постійно молив­ся, просячи Бога допомогти йому завершити працю. Рукопис виготов­лено на пергаменті з уживанням чорного чорнила й кіноварі. 482 аркуші рукопису оправлено в дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом. Пе­ресопницьке Євангеліє оздоблено вишуканими малюнками — мініатю­рами. Переклад Святого Письма з Пересопниці використовують під час відправ у монастирі.

Завдання

1. Про що свідчив той факт, що в другій половині XVI ст. почали з'являтися переклади простою мовою церковних текстів?
2. Яке значення для розвитку української мови мала поява Пересопницького Євангелія?

ОСВІТА. БРАТСТВА. ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ.

У ч и т е л ь. В Україні діяли школи при церквах та монастирях, в яких дяки навчали дітей письма, основ арифметики, молитов, співу. Кількість таких шкіл постійно зростала. Крім великих міст, вони почали з'являтися і в малих містечках.

Реформаційний рух зумовив появу в Україні протестантських та єзуїтських шкіл. Єзуїтські школи виникли у містах Львів, Луцьк, Острог, Київ та ін., давали дуже добру освіту, а тому їх закінчило дуже багато українців — вихідців із різних верств суспільства (наприклад, Б. Хмель­ницький). Разом з тим, вони виховували фанатичну відданість католи­цизму і зневагу до православ'я. Відтак розуміння українцями великої небезпеки, пов'язаної з розгортанням діяльності єзуїтських шкіл та ко­легіумів, спонукало їх подбати про розвиток власних навчальних за­кладів.

Робота з таблицею

Навчальні заклади в Україні

Школи при церквах та монастирях

Протестантські школи

Єзуїтські школи

Братські школи

Острозька академія

Учні створюють історичну ромашку, в пелюстки якої записують всі навчальні заклади, які існували в Україні.

У ч и т е л ь. З середини XVI ст. до середини XVII ст. в умовах поль­сько-католицької культурної експансії зберегти українську національну культуру та православну віру намагалися українські православні на­вчальні заклади.

 

Рольова гра

Учні поділяються на дві групи. На попередньому уроці вони отрима­ли завдання підготувати розповіді про Острозьку академію (1-а група) та Львівську братську школу (2-а група). Тепер вони виконуватимуть роль учнів цих навчальних закладів. Можна також використати якісь елемен­ти тогочасного одягу або виготовити емблеми.

У ч и т е л ь: Зараз ми з вами здійснимо подорож у найбільш відомі православні навчальні заклади тогочасної України: Острозьку академію та Львівську братську школу. Давайте завітаємо туди.

Слід зазначити, що характеризувати навчальні заклади групи по­винні за таким планом:

1. Заснування навчального закладу.
2. Характер навчання і виховний процес.
3. Видатні викладачі та вихованці.
4. Друковані видання.
5. Характерні ознаки цього закладу.
6. Місце навчального закладу в національно-культурному розвитку.

1-а група

Документ 4. Замок та вежа в м. Острозі

«В городі Острозі на Волині проживав тоді князь Константан Ост­розький. З далеких сторін, з Італії і Греції князь спровадив до Острога учених професорів і відкрив 1580 р. вищу школу, що звалася академією. Головні предмети науки були тут: мова слов'янська, грецька і латинська. Слов'янська мова була потрібна кожному українцеві. По-грецьки треба було знати купцям, що їздили до Царгорода або до інших грецьких міст, і священикам, що бажали вище просвітитися.           По-латинському вели справи урядові органи... Крім того, в академії вчили математики, історії, фізики, філософії і богословія. Директор академії звався ректором, учи­телів звали по-грецьки дидаскалами. Зі школи в Острозі вийшли різні заслужені люди, наприклад, гетьман Конашевич-Сагайдачний». (Крип'якевич І. Історія України. — К.: Просвіта, 1992. — С. 50)

Запитання

1. Яке значення мала в житті України діяльність князя Острозького та створеної ним Острозької академії?
2. Як ви думаєте, чому в літературі князя Острозького порівнювали з князем Володимиром:

Владимир бо свой народ крещенієм просвятил,

Константин же богоразум'я писанєм освітил?

2-а група

Документ 5. Зі «Статуту Львівської братської школи» (1586 р.)

«1. Дидаскал, або учитель цієї школи, має бути благочестивий, ро­зумний, смиренномудрий, лагідний, не п'яниця, не розпусник, не хабар­ник, не грошолюб, не гнівливець, не заздрісник, не сміхун, не лихослов, не чародій, не вигадник, не прихильник єресей, а підмога благочестя, що являє собою образ добра в усьому...

2.              Дидаскал, узявши доручену йому дитину, має вчити її з промис­лом доброї науки, за непослух карати, не по-тиранському, а по-вчительському, щоб також недбайливістю своєю або заздрістю, або лукавством не залишився винен ні за одного Богу Вседержителеві, і потім батькам його, і йому самому, якби в чому йому дарував, а від іншого не зберіг...
3.              Багатий над убогим у школі нічим вищий не повинен бути — тільки самою наукою, тілом вже всі рівні...
4.              Дидаскал має вчити і любити всіх дітей однаково, синів багатих, так і сиріт убогих, і тих, що вулицями ходять поживи просити.

12. Дидаскал повинен учити і на письмі їм подавати з граматики, риторики, діалектики, музики та інших... і із Святої Євангелії...». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Осно­ва», 2004. — С. 107)

Запитання

1. Чого і як навчали у братських школах?
2. Які вимоги висувалися до вчителя такої школи?
3. Як ви думаєте, якими мали бути вихованці таких навчальних за­кладів?

Під час викладу матеріалу та виконання завдань слід використати ілюстрації із зображенням першодруків.

КНИГОДРУКУВАННЯ.

Презентація учнів.

Винахід книгодрукування у середині XV ст. німцем Й. Гутенбергом сприяв стрімкому розвитку освіти і культури. Першою дру­кованою книгою українського автора була видана в Римі латиною у 1483 р. «Прогностична оцінка поточного 1483 року» Юрія Дрогоби­ча — вихідця з Дрогобича, доктора філософії й медицини Болонського університету.

Близько 1491 р. з'явилися перші друковані церковнослов'янські бо­гослужбові книги — «Октоїх» і «Часослов». Першодрукарем був Ш. Фіоль, що видав їх у Кракові.

Велику роль у становленні книгодрукування кирилицею відіграв бі­лоруський першодрукар Франциск Скорина. Протягом 1517—1519 рр. він видав у Празі білоруською мовою Псалтир і 22 книги Старого Завіту. Друки Фіоля і Скорини поширювалися на українських землях.

Завдання

1. Як ви думаєте, яке значення для розвитку освіти і культурного життя України мало винайдення друкарською верстату?
2. Що вам відомо про діяльність Ш. Фіоля?
3. Яке значення для культурного життя України мали поява його друкованих книжок?

 

У ч и т е л ь: Значний внесок у розвиток книгодрукування в Україні зробив Іван Федоров (Федорович). Він розпочав свою діяльність у Мос­ковській державі. Згодом, рятуючись від переслідувань, прибув до Великого князівства Литовського.

Історична довідка

Іван Федорович

Видатний друкар і книговидавець. Працював у друкарні в Москві, потім — у друкарні білоруського магната Г. Хоткевича. Останні роки працював на Україні: у Львові, у с. Дермані, в Ост­розі. Видав в Україні перші друковані книжки «Апостол» і «Буквар». Заснував Острозьку друкарню, де під його керівництвом надрукова­но Острозьку Біблію( 1581 рік ). Брав участь у редагуванні та оформленні книг, писав передмови, був талановитим новатором у галузі поліграфічної техніки. Помер у 1583 р.

Завдання

Яке значення мала діяльність Івана Федоровича для України?

Які перші друковані книжки видав Іван Федорович в Україні?

Історична довідка

Львівський «Апостол»

Праця над Львівським «Апостолом» тривала майже рік. Це майстер­но оформлена книга. Шрифт її великий і чіткий, а сама вона прикраше­на заставками, кінцівками, фігурними зображеннями, гравюрами. Кни­га вийшла накладом близько 1000 примірників. На сьогоднішній день їх збереглося 85.

 

Завдання

1. Як ви думаєте, яке значення мала поява Львівського «Апостола» для культурного розвитку України?
2. Як ви думаєте, яке значення мала поява «Апостола» та Острозької Біблії для Української православної церкви?

У ч и т е л ь. До середини XVII ст. на українських землях в різний час діяло 25 друкарень. Вони видавали книги переважно церковнослов'ян­ською та староукраїнською мовами.

До великих друкарень належали Острозька, а також друкарня Львівського братства, що була відкрита 1585 р. Найбільшою ж українсь­кою друкарнею була Києво-Печерська, яку заснував архімандрит Киє­во-Печерського монастиря Єлисей Плетенецький. Діяли також «манд­рівні» (пересувні) друкарні.

Презентація учнів про діяльність І. Федорова (мультимедійна або у вигляді газети).

Робота з підручником ( С. 54 ): які підручники були надруковані у XVI столітті? («Граматика словенська», «Лексис» Л. Зизанія, «Адельфотес» ).

В українських друкарнях видавали богослужбові та богословські книги, підручники, полемічні твори та іншу літературу. Книгодрукуван­ня сприяло поширенню освіти, розвитку української мови, а також відігравало значну роль в ідеологічній боротьбі в Україні у другій поло­вині XVI — на початку XVII ст.

 

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Літописання.
2. Повчальна поезія.
3. Церковна література.
4. Полемічна та проповідницько-ораторська література.

Повідомлення або презентація учнів

Літописи — історичні твори, в яких з позицій середньовічного сві­тогляду описані події за роками («літами»). Віддавна літописи складали­ся в монастирях. Літописання підтримували й контролювали князі.

У ч и т е л ь: Через несприятливі політичні обставини і відсутність власної держави в XVI ст. літописання в Україні було занедбане. Відно­вилося літописання у першій половині XVII ст. під впливом зростання національної самосвідомості українського народу.

Найґрунтовніші літописи цього періоду:

• Густинський, в якому розповідається про події вітчизняної історії
з давніх часів до 1597 р. Автор літопису порушував питання, які хви­лювали його сучасників, про історичне походження українського
народу, хрещення Русі, виникнення козацтва. Він негативно оціню­вав Берестейську церковну унію.

•  Львівський літопис, що охоплює період з 1498 по 1649 рік, перейнятий співчуттям до національно-визвольної боротьби в Україні під час козацьких повстань. Автором цього літопису був Михайло Гунашевський — випускник єзуїтської Замойської академії.

• Острозький літопис (1500-1636) привертає увагу яскравою роз­повіддю про те, як у 1636 р. онука князя К. Острозького Анна Алоїза
Ходкевич різними способами змушувала прийняти унію острозьких
міщан.

В українських літописах висвітлювалися історичні факти й події, що були важливими для формування політичної та історичної свідомості українського народу раннього Нового часу.

 

 

 

 

ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА (презентація або повідомлення учнів).

Полемічна література – це публіцистичні твори з проблем церковно- релігійного життя, зокрема становища православної церкви в Україні та ідеї уніатства (відомо близько 200 творів).

Проти унії виступали:

1. І.Вишенський (написав 16 творів), найвідоміший з яких - «Послання до єпископів».
2.              Г.Смотрицький - у 1587 році написав твір «Ключ царства небесного».
3.              М.Смотрицький - у 1610 році написав твір «Тренос» («Плач»).

 

За унію виступали:

1. І.Потій.

2. Й.Рутський.

IV. Узагальнення та систематизація знань

У кінці уроку діти роблять висновок відповідно до поставленого на початку уроку завдання. Це можна зробити за допомогою методу «ПРЕС», вислухавши декількох учнів.

1. Як соціально-економічне і політичне становище України  XVI століття вплинуло на стан і розвиток ук­раїнської  культури в даний період  і, зокрема, на стан освіти?

2.Чи існував театр у 16 столітті? Ваш прогноз: коли він з’явиться?

3. Робота з датами, поняттями, історичними особами (в парах).

4. Заповнити листок засвоєння знань (додається).

5. Гра «Візьми інтерв’ю».

 

 

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

1. У другій половині XVI — першій половині XVIІ ст. відбувалося бурхливе піднесення культурного життя України.

2. Українська освіта здатна була конкурувати із західноєвропейською.
3. В освітніх закладах мали право навчатися представники всіх станів
   населення.
4. Православні навчальні заклади стали осередками ідей гуманізму.
   Навколо них гуртувалася українська інтелігенція.
5. Освітній рух підносив свідомість українського народу, сприяв утвердженню визвольних ідей.
6. Одночасно з розвитком освіти розвивалися літописання, література, книгодрукування.
    

Виставлення і коментар отриманих оцінок.

VI.  Домашнє завдання (можна задати на початку уроку).

1.  Опрацювати матеріал  підручника, параграф № 7.

2. Творче завдання. Дати письмову відповідь на запитання: «В якому навчальному закладі тогочасної України ви хотіли б навчатися і чому?»

3. Два учні-консультанти готують повідомлення або презентації:

1.     «Розвиток архітектури та містобудування».
2.     «Розвиток  живопису».