Гетьманщина в часи Івана Мазепи

Тема  «Гетьманщина в часи Івана Мазепи»

 

Мета уроку:

Охарактеризувати  внутрішню і зовнішню політику Івана Мазепи; визначити вплив міжнародних відносин кінця ХVІІ - початку  ХVІІІ ст. на долю України, правовий статус українських земель у складі Російської держави; формувати навички роботи з картою; виховувати патріотичні почуття.

Тип уроку: комбінований із використанням хмарних технологій

Основні дати і події:

•                   1687 р. липень – козацька рада на р. Коломак, обрання гетьманом І.Мазепи;
•                   1710 – 1721 рр. – Північна війна Росії проти Швеції;
•                   1702 – 1704 рр.– Повстання на Правобережній Україні на чолі з С. Палієм;
•                   1708р. – Похід шведського короля Карла ХІІ на Москву через Україну;
•                   1708 р., жовтень – початок виступу І.Мазепи проти царської влади.
•                   1709 р., березень – перехід на бік І.Мазепи запорозьких козаків на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком.
•                   1709 р. – спалення Батурина
•                   1709 р., червень – Полтавська битва.

 

                                                     Хід уроку

І. Організаційний момент (підготувати підручник, атлас, зошит)

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учні використовують хмаринку слів для актуалізації знань.

Заповнити таблицю в робочих аркушах

1.
2.
3

 

 

Давайте пригадаємо та заповнимо таблицю в робочому аркуші.

1.               Між якими державами було поділено українські землі згідно Андрусівського договору 1667 року? (1)
2.               Назвіть в гетьманів Лівобережної Гетьманщини у хронологічній послідовності їх правління.(2)
3.               Назвіть в гетьманів Правобережної України у хронологічній послідовності їх правління.(2)
4.               Які договіри укладались гетьманами з Річчю Посполитою, Московською державою та Османською імперією?(3)
5.               Як називався період коли гетьманували ці гетьмани і укладались ці договори, угоди, статті?
6.               Чому період називаємо Руїна?

Останнім гетьманом періоду, який ввійшов в історію України під назвою Руїна був Іван Самойлович. Його було усунено від влади у 1687 р.

Пригадайте будь ласка за яких обставин це сталося?

Отже, внаслідок усунення І. Самойловича від влади гетьманом стає

 І. Мазепа.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Робота з історичним джерелом

Прослухайте уривок історика Василя Луціва.

У грозову ніч на 22 вересня 1709 року Іван Мазепа в муках помер у маленькому селі Варниця під стінами Бендерської фортеці.  Правителя України відспівували в малій сільській церкві. «Провід у похороннім поході вели шведські фанфари та козацькі сурми, що грали на переміну,- описує історик Василь Луців. За ними козацька старшина несла ознаки гетьманської влади: булаву, вкриту самоцвітами та перлами, прапор і бунчук. Вони йшли попереду домовини, вбраної багровим оксамитом із широкою золотою обтяжкою.  Карл ХІІ  із своєю старшиною проводив на вічний спочинок свого друга і союзника. Далі йшли чужинці, які вважали своїм обов’язком іти за ним. Ще далі українські жінки зі своїми чоловіками, і  за стародавнім звичаєм, голосили та заводили. В останніх рядах ішли юрбою вірмени, цигани, татари й поляки.»

Чому ж сумували за ним  різні люди? Яким насправді був гетьман Іван Мазепа? Чому його називали Іудою, зрадником, національним героєм,  політичним авантюристом, улюбленцем долі?  Чому  300 років історики ведуть дискусії щодо його ролі в історії? Зрадник Іван Мазепа чи національний герой? Саме на ці питання ми спробуємо дати  відповідь наприкінці сьогоднішнього уроку ознайомившись із правлінням гетьмана Мазепи.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Прихід до влади

Гетьманування Івана Мазепи (1687 – 1709)

Коротка біографія гетьмана (перегляд відео https://www.youtube.com/watch?v=ppYeReASBM0 )

Переглянувши відео ви вже можете зробити висновки про те, що майбутній гетьман був освіченою людиною, за джерелами він знав від 8 до 13 іноземних мов, що свідчить про його ерудованість, грамотність. Також існує легенда що з двору польського короля його вигнали за стосунки із заміжньою панянкою, але сучасні дослідники відкидають такий факт, і говорять що він був посередником стосунків заміжньої пани і польського шляхтича, але через ці плітки в мистецтві залишилось багато картин і творів які описують і змальовують ці події з життя молодого майбутнього гетьмана.

 

У 1687 р. І. Мазепа підписав з Московським царством Коломацькі статті. Відбулося це біля річки Коломак від цього і походить назва документу. Коломацькі статті обмежували права та привілеї Гетьманщини. В основі Коломацьких статей були Глухівські статті укладені гетьманом Дем’яном Многогрішним.

Завдання: відкрийте підручник на ст.191, прочитайте положення Коломацьких статей та порівняйте з Глухівськими статтями, які зміни відбулися в статусі Гетьманщини і в становищі козаків?

 

2. Внутрішня та зовнішня  політика І. Мазепи

Робота з інформацією

Учні ознайомлюються з роздатковим матеріалом вибирають основні заходи діяльності гетьмана та відносять їх до внутрішньої чи зовнішньої політики, заповнюючи таблицю в робочих аркушах.

Внутрішня політика

І. Мазепа – один з найбагатших феодалів у Європі свого часу, високоосвічена людина. Займався активною культурно-просвітницькою діяльністю: будував та реставрував православні храми, побудував корпус Києво-Могилянської колегії й домігся надання йому у 1701 р. статусу академії. І. Мазепа мріяв про об’єднання України під своєю владою, сприяв формуванню аристократичної верхівки українського суспільства, тобто перетворення козацької старшини на освічену шляхетську верству – «бунчукових товаришів».

Бунчукові товариші – частина козацької старшини в Гетьманщині кінця ХVII – XVIII ст., яка хоч і не займала військово-адміністративних посад, але перебувала під покровительством гетьмана і за рангом трохи нижче за полковника. Уперше бунчукові товариші як привілейований клас старшини формується за гетьмана І. Самойловича.

У 1701 р. І. Мазепа видав універсал про запровадження на Лівобережжі дводенної на тиждень панщини, що означало початок повернення до закріпачення селян. За це в народі І. Мазепу прозвали «вітчимом України».

У 1704 р. війська І. Мазепи, придушивши антипольське повстання

С. Палія, зайняв Правобережжя, яке перейшло під владу гетьмана. До 1709 р. І. Мазепа фактично був гетьманом об’єднаної України.

 

 Зовнішня політика І. Мазепи

У 1689 р. І. Мазепа брав участь у другому Кримському поході українських та російських військ у Крим, який також як і перший похід зазнав невдачі.

Українські козаки змушені були постійно брати участь у військових походах на боці Росії.

У 1700 р. розпочалася Північна війна.

Північна війна 1700 – 1721 рр. – це війна між Росією та Швецією за узбережжя Балтійського моря. Завершилася перемогою Росії. У війну також були втягнені Річ Посполита, Данія, Саксонія та Гетьманщина. Під час Північної війни Росію очолював цар Петро І.

Українські козаки були змушені воювати на боці росіян у Прибалтиці.

Протягом 1706 -1708 рр. тривають таємні переговори І. Мазепи зі шведським королем Карлом ХІІ та польським королем С. Лещинським. У жовтні 1708 р. І. Мазепа разом із кошовим отаманом Запорозької Січі К. Гордієнком переходить на бік шведського короля Карла ХІІ. Навесні 1709 р. І. Мазепа та Карл ХІІ укладають договір, за яким І. Мазепа зобов’язувався допомагати шведам у війні з росіянами, а Карл ХІІ обіцяв уразі перемоги надати Україні незалежність.

У результаті російські війська у листопаді 1708 р. вщент розгромили гетьманську столицю Батурин та 14 травня 1709 р. знищили Чортомлицьку Запорозьку Січ.

 

3. Битва під Полтавою.

Розповідь вчителя, робота з картою та заповнення робочого аркуша.

Після «зради»  І.Мазепи, на думку московської влади на нього було накладене церковне прокляття – анафема. Анафема - акт відлучення від Православної російської церкви, в даному випадку гетьмана Війська Запорозького Івана Мазепи. Накладена 12 листопада 1708 року за наказом російського царя Петра І. В 2008 р. було оголошено, що анафему знято, але вже у 2009 р. голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Української православної церкви Московського Патріархату архімандрит Кирило (Говорун) заявив, що в РПЦ створена спеціальна комісія, яка розглядає питання про зняття анафеми і готова прийняти рішення, коли вщухнуть політичні суперечки навколо гетьмана Мазепи. До сьогоднішнього дня це питання не є вирішеним.

У вересні 2018 року Вселенський патріархат після початку Надання автокефалії Українській православній церкві повідомив, що ніколи не визнавав неканонічної (незаконна) анафеми, яка була накладена на українського гетьмана Івана Мазепу Російською православною церквою

 

Розповідь вчителя

Після успішного завершення воєнних дій на території Речі Посполитої та Саксонії, король Шведської імперії Карл XII вирішив завдати остаточної поразки Московському царству. З цією метою навесні 1708 року його армія розпочала похід через білоруські землі на Смоленськ і далі на Москву. Однак через гостру потребу відновити сили та сподівання на приєднання до війни союзників — Османської імперії та Кримського ханства, враховуючи таємні переговори Карла XII та його союзника короля Речі Посполитої Станіслава Лещинського з гетьманом Іваном Мазепою, шведське командування змінило початковий план воєнних дій і рушило на південь.

Зрештою, Карл XII вирішив розпочати наступ на Москву через Харків та Курськ. Суттєвою перешкодою на цьому шляху була Полтава, розташована на перехресті важливих шляхів. Наприкінці квітня головні сили шведської армії збираються під містом та починають його облогу.

Безпосередньо на полі битви розгорнута армія Петра І налічувала близько 42 тис. чол. (з них 40 піхотних і 27 кавалерійських полків (Азовський драгунський) та ще три драгунські шквадрони (кавалерійські полки чисельністю 120-160 військових)  й 283 гармати. Каролінери у фінальній баталії змогли виставити загалом близько 24 тис. боєздатних вояків — 10 піхотних (главком Левенгаупт), 14 кавалерійських (главком Крейц) полків, шведська артилерія участі в битві не брала, козаків на чолі з Мазепою близько 2,5 тисячі. Будучи пораненим напередодні, Карл XII передав загальне командування фельдмаршалу К. Г. Реншільду.

Битва розпочалася близько опівночі 26 червня 1709 року і 27 червня 1709 року о 11 годині ранку битва закінчилася розгромом шведської армії.

У Полтавській битві шведи втратили близько 10 тис. чол. вбитими та пораненими. У полон потрапили фельдмаршал К. Г. Реншільд, перший міністр Шведської імперії граф Піпер, багато генералів та офіцерів. Втрати суперника становили 4.9 тис. чол. вбитими і пораненими. Рештки війська відступили вздовж р. Ворскли, у ніч з 29 на 30 червня біля Переволочної, король та Мазепа з невеликим загоном форсували Дніпро. На лівому березі залишилися запорозька піхота, кількасот компанійців та залишки шведської армії під керівництвом Крейца та Левенгаупта. Останні, при наближенні московських військ, склали зброю. Згідно з капітуляційною угодою, підписаною Левенгауптом та Меншиковим, запорозьких козаків видали московитам. Невдовзі їх було нещадно закатовано.

Робота з картою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учні заповнюють картки – схеми опису битви.

 

Схема опису битви: Назва битви______________________________. Дата битви_______________________________. Місце битви______________________________. Чисельність протидіючих сторін: Російське військо_________________________. Військо шведів___________________________. Козацьке військо__________________________. Очільники військ__________________________. Особливості битви________________________. Результат битви___________________________.

 

Завдання: відкрийте атласи на ст.18 та контурні карти

На контурних картах позначте

1. Місце укладення договору між Мазепою та Карлом ХІІ
2. Позначте місто Полтаву та зазначте рік битви
3. Позначити шлях просування шведських та московських військ до Полтави та шлях відступу шведсько-українських військ
4. Позначте місце та рік смерті Івана Мазепи

 

ІV. Узагальнення вивченого матеріалу.

 

Заключне слово вчителя

Для України наслідком Полтавської катастрофи була московська військова окупація й щораз більше обмеження автономних прав Козацько-Гетьманської держави. Лівобережна Україна 1709 року зазнає відчутного удару по своєму самоврядному статусу. Частина прихильників Мазепи (як-от генеральний обозний І. Ломиковський, генеральний писар П. Орлик, племінник І. Мазепи А. Войнаровський та ін.) покинули Україну, започаткувавши першу хвилю української політичної еміграції. Таким чином українське суспільство на Лівобережжі було позбавлене дієвого елементу, здатного впливати на політичну ситуацію. Проти автономістів, що залишилася в Україні, а також проти цивільного населення вівся терор, лояльна ж частина старшини була підкуплена й спрямувала свої зусилля на інтеграцію до московського дворянства. За підтримку запорожцями Івана Мазепи була також знищена Чортомлицька Січ. Карл ХІІ та І.Мазепа втікають до Молдовського князівства у м. Бендери, де у 1709 р. і помирає І.Мазепа.

 

Учні роблять свої висновки щодо періоду гетьманства Івана Мазепи.

 

Пройти онлайн тест (5-7 хв.) за наявності часу

 

V.Домашнє завдання

Опрацювати параграф 26, 27 (1-4 пункт)

Написати міні-твір роздум «Іван Мазепа – герой чи зрадник українського народу.»