Гетьманщина в роки правління І.Виговського

8 клас                                                                                                                                  

Тема: Гетьманщина в роки правління Івана Виговського.

Мета:

навчальна:

• охарактеризувати політичне становище Гетьманщини після смерті                                                Б. Хмельницького,
• визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського;
•  пояснити причини і наслідки україно-московської війни 1658— 1659 рр., Гадяцької угоди;

розвивальна:

• продовжити розвивати в учнів уміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на основі них робити певні висновки та узагальнення, складати характеристику історичним діячам;

виховна:

• виховувати почуття патріотизму, інтересу і поваги до історичного минулого України.

 

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичне становище Гетьманщини по смерті Б. Хмельницького;

• визначати основні засади внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського;

• пояснювати причини та наслідки московсько-української війни 1658—1659 рр. та зміст Гадяцького трактату;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

•продовжувати розвавати вміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на них основі робити певні висновки та узагальнення, складати характеристику історичним діячам.

 

Основні поняття: «Руїна», «Громадянська війна», «Гадяцький договір», «Конотопська битва».

Обладнання: карта «Українські землі в 1657 – 1659 рр.50–70-х рр.», підручник (Історія України: підруч. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. С. Власов. – Київ: Генеза, 2016. – 256 с.)  роздатковий матеріал, атласи, контурні карти, мультимедійна підтримка уроку.

Основні дати і події :

26 серпня 1657 р. - старшинська рада в Чигирині передала гетьманську булаву                                          І. Виговському.

жовтень 1657 р. - Генеральна рада в Корсуні обрала гетьманом І. Виговського.

травень 1658 р. - розгром військами гетьмана загонів опозиції М. Пушкаря і Я. Барабаша під Полтавою.

16 вересня 1658 р. - Гадяцький договір.

1658 – 1659 рр. - Московсько-українська війна.

24 - 28 червня  1659 р. - битва під Конотопом і розгром московського війська.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

ІІ.  Актуалізація знань

Бліц-опитування                                                                                                                                         1. Як називався розділ в історії який ми вивчили?

2.  Назвіть хронологічні рамки Національно-визвольної війни

3. Національно-визвольну війну очолив…

4. Національно-визвольна війна українського народу була проти                                                 5. З якою державою Б. Хмельницький уклав договір у 1654р.?                                                          6. У якому місті проходило укладення договору 1654р і як він називався                                                                                                                                                        7. Пригадайте основні військово-політичні події Національно-визвольної війни.

8. Охарактеризуйте основні положення українсько-московського договору 1654 р.

9. Яке історичне значення цього документу?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

       Після смерті Б. Хмельницький залишив Українську Державу своєму синові Юрію, намагаючись реалізувати мрію про спадкову владу. Але  гетьманом було обрано генерального писаря, «праву руку» Б. Хмельницького І .Виговського. У радянській історіографії він показаний, як зрадник  Москви і підлабузник Польщі.  Дослідник доби        І. Виговського В. Липинський  доводить, що гетьман Виговський, незважаючи на зроблені ним помилки, « залишається все ж освіченим, найбільш патріотичним мужом України».  Хто ж він?!

 

 Проблемне питання уроку :                                            

  

  Іван Виговський – це державник, патріот і послідовник                                                                                    Б. Хмельницького, чи зрадник, який намагався «продати» Україну?

 ІV. Представлення теми та очікуваних результатів.

   Отже, тема сьогоднішнього уроку «Гетьманщина в роки правління Івана Виговського».                                    

Після цього уроку ви зможете:

• характеризувати політичне становище Гетьманщини по смерті Б. Хмельницького;

• визначати основні засади внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського;

• пояснювати причини та наслідки московсько-української війни 1658—1659 рр. та зміст Гадяцького трактату;

• продовжувати розвивати вміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на їх основі робити певні висновки та узагальнення.

• тлумачити та застосовувати на прикладах поняття і терміни: «Руїна», «Громадянська війна», «Гадяцький договір», «Конотопська битва».

 

 

 

V. Вивчення нового матеріалу.

План:

1. Обрання гетьманом  І. Виговського
2. Зовнішня  і внутрішня політика І. Виговського
3. Українсько – московська війна 1658-1659 рр. Конотопська битва.

 

1. Обрання гетьманом І.Виговського

             Після смерті Б. Хмельницького в Україні створилася досить складна політична й соціально-економічна ситуація:

- московсько-українські відносини загострилися внаслідок ігнорування царським урядом інтересів України;

- тривала війна викликала різке погіршення матеріального становища селянства  і  козацтва.  Козаки вимагали для себе платні.і домагалися права безперешкодно ходити за здобиччю у татарські і турецькі володіння.

       На новообраного гетьмана покладалося важливе завдання – ліквідувати соціальне напруження в українському суспільстві й продовжити боротьбу за національне визволення українських земель та об'єднання їх в одній державі.

  Робота з джерелами.

Документ 1

 «Смерть Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української національної революції. Перебуваючи при владі, гетьман піклувався про створення такої форми державності, яка б забезпечувала єдність еліти, консолідацію суспільства, стабільність держави. На думку Хмельницького, цим вимогам оптимально відповідала спадкова монархія. Проте загибель... його сина Тимоша, талановитого воєначальника, здібного політика, завадила здійсненню планів гетьмана. Ситуацію не врятувало й рішення старшинської козацької ради (квітень 1657 р.) про встановлення спадковості гетьманства — передачі влади після смерті Б. Хмельницького його молодшому сину Юрію. На жаль, спадкоємці Б. Хмельницького не змогли успішно завершити його починання. Восени 1657 року було усунено  Ю. Хмельницького від влади. Іван Виговський та його прибічники фактично здійснили державний переворот.

          

 

Документ 2

«Тоді прихильні до Виговського старшини нараяли громаді так, що Юрій ще дуже молодий і на той час, доки він дійде своїх літ, нехай передасть булаву і клейноди гетьманські Виговському, а сей до якого часу нехай заправляє усим та підписується, де треба, так: «На той час гетьман Виговський». На тім стала рада.

». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 76)
Завдання

1. Яким чином Іван Виговський домігся обрання його гетьманом всупереч тому, що влада після смерті Б. Хмельницького була передана його синові Юрію?
2. Яку форму правління мріяв реалізувати Б. Хмельницький? (Спадкову монархію)? Що це за форма правління?

       Учитель: Так, дійсно Формальним приводом для цих подій були молодість, і слабохарактерність Ю. Хмельницького. Реальними ж причинами — погіршення  становища держави і слабка підтримка ідеї монархічної форми правління. Фактично було здійснено державний переворот. Пригадаємо, що це?  У жовтня 1657 р. І. Виговський скликав козацьку старшинську раду в Корсуні, яка й обрала його повноправним гетьманом України.

Доповідь учня

Запитання до доповіді:

1. Ким був І. Виговський до того, як він став гетьманом?                                                                                                                                      3. Коли і де було обрано І. Виговського гетьманом?                                                                                                                                 4. На який період було обрано І. Виговського?                                                                               5.  Яку ж подію можна вважати як крок до державного перевороту в Гетьманщині?

Запис у зошит: 1657 р. – 1659 рр. – період гетьманування І. Виговського.

2.  Зовнішня і внутрішня  політика І. Виговського.

     Робота з таблицею «Зовнішня і внутрішня політика І. Виговського» (підручник стор. 148)

Зовнішня політика	Внутрішня політика
Договір зі Швецією	Орієнтувався на інтереси старшинської верхівки та укр. шляхти, що спричинило невдоволення незаможного козацтва і селянства.
Відновлення союзу з Туреччиною, Кримським ханством	Травень 1568 р. - Антигетьманський виступ М. Пушкаря і Я. Барабаша під Полтавою.

 

            Для того щоб придушити повстання Я. Барабаша і М. Пушкаря, І. Виговський уперше в історії України використав кримських татар і розплатився за їхню допомогу дозволом брати ясир із Полтавщини. Фактично, ці події започаткували період громадянської війни. В українській історії його також називають добою Руїни (уперше був ужитий істориком М. Костомаровим).

      Формування понять

У словник: Громадянська війна — це військове протистояння між громадянами однієї держави (братовбивча війна)

Руїна (1657-1676 рр.) — процес занепаду й спустошення Ук­раїни в результаті громадянської війни, гострої боротьби старшини за владу й постійної агресії сусідніх держав.

      Практична частина уроку                                   

Об’єднання дітей у  4 групи.

          Вчитель: Подвійна гра Москви змусили Виговського вкотре замислитися над пошуком іншого союзника. Після довгих вагань він вирішив звернутися до Речі Посполитої. Навесні 1658 р. в Корсуні   протягом кількох місяців тривали переговори про умови повернення козацької України до складу Речі Посполитої. За результатами цих переговорів 16 вересня 1658 р. на козацькій раді неподалік Гадяча було схвалено україно-польську угоду.

Завдання:

1. За допомогою сканера-штрих кодів перейти на посилання в інтернеті і, прослуховуючи дану інформацію, заповнити пропуски у тексті Гадяцького договору.

 

Гадяцька угода

1.                У вересні 1658 року переговори з Польщею були продовжені і ________________підписується Гадяцький трактат.
2.                Згідно з яким Україна як ________________________входила до Речі Посполитої на правах формального рівного суб’єкта федерації.
3.                Українська держава визнавалася                                                                                                                                       в межах___________________________________________ воєводств.
4.                Органи влади формувалися за____________ зразком.
5.                На чолі держави стояв виборний гетьман. Україна могла мати ________________________________, але при цьому позбавлялася можливості ____________________________.
6.                Урівнювалися права католицької та православної церков, а в одному з варіантів угоди мова навіть йшла про ліквідацію унії. Пропольська орієнтація Виговського не знайшла підтримку серед українського народу, а запорожці відкрито готувалися до виступу.

Запитання:

• 1 група –Які воєводства входили до складу Речі Посполитої? Як називалися землі Гетьманщини у складі Речі Посполитої? Хто очолював українські землі у складі Р.П.? Які права мала церква на укр. землях?
• 2 група – Виділіть положення, які, на Вашу думку, сприяють укріпленню Української держава.
• 3 група – Виділіть положення, які , на Вашу думку, погіршують стан Української держави.
• 4 – Сформулюйте Ваше відношення до договору та його можливі наслідки. Як ви вважаєте, чи здобула ідея Гадяцької угоди загальної підтримки в Україні? Чому ?

     Учитель:,Хочу зазначити, що польський сейм схвалив Гадяцький договір, однак виконувати його умови поляки не збиралися. Водночас, в Україні договір підтримала лише частина козацької старшини, а рядове козацтво, селяни, міщани його не поділяли, уважаючи це зрадою боротьби, яку вів Б. Хмельницький.

    Робота з контурною картою (стор. 7, завда. 3)

3. Українсько – московська війна 1658 – 1659 рр. Конотопська битва.

        

      Московський уряд підтримав тих, хто протистояв гетьману, і восени 1658 року оголосивши І. Виговського зрадником, розгорнув наступ на Україну. Розпочалася українсько-московська війна. Москва закликала український народ не підкорятися гетьману. Оскільки царський уряд став на сторону опозиції, то громадянська війна переросла у війну з Московською державою.

   Робота з джерелом

Документ 3. Микола Аркас про битву під Конотопом

«21 квітня 1659 року військо московське облягло Конотоп, де зачинився у замку полковник Гуляницький з полковниками Ніжинським і Чернігівським, усього чотири тисяч чоловік. Облога тривала місяців зо два з половиною, і обложеним доводилося дуже скрутно, просто нестерпно. Але вони нізащо не хотіли здаватися московським воєводам. Полковник Гуляницький, коли князь Трубецькой надіслав йому листа і радив оддатися на царську ласку, замість відповіді наказав стріляти з гармат і рушниць. «Ми сіли на смерть, — гукали козаки. — Не оддамо міста».

 ...28 червня рушив Виговський із козаками, татарами... на підмогу Конотопові. Москалі не знали, яка у Виговського сила, і, коли назустріч йому з-під Конотопа було вислано військо, воно опинилося між двома вогнями — між татарами і Виговським. Настала катастрофа, якої ніхто не очікував.

Москалі зазнали розгрому, якого дотепер ніколи не знали. За 15 верст від замку, поблизу багнистої річки Соснівки, Виговський розбив москалів у прах, 30 000 московського війська лягли трупом, воєвода князь Пожарський потрапив у неволю, і хан, за непоштиві речі його, покарав його на смерть. Трубецькой з рештками війська мусив тікати до Путивля, Виговський гнав його аж до самого кордону України. Виговський... почав міркувати, щоб вигнати москалів із Києва». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 78–79)

Документ 4. Російський історик Сергій Соловйов про битву під Конотопом

«Цвіт московської кавалерії загинув за один день, і московський цар більше ніколи не зможе зібрати таку чудову армію. Цар Олексій Михайлович з’явився перед своїм народом у жалобному вбранні, і Москву охопила паніка... Ходили поголоски, що цар збирався перебратися до Ярославля за Волгою і що Виговський наступає прямо на Москву». (Субтельний О. Україна. Історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 133)                                                      Завдання:

1. Чому російський цар розпочав війну проти України?                                                                                                       2. Чим закінчилася битва під Конотопом і яке вона мала значення?                                                                    3. Як ви вважаєте, як надалі мав діяти Виговський? Чому?

        Наприкінці березня 1659 р. 100-тисячна армія на чолі з О. Трубецьким рушила на Україну. 20 квітня її було зупинено під Конотопом козаками під командуванням ніжинського полковника Григорія Гуляницького. Майже 2 місяці козаки тримали облогу.

    Виговський протягом цього часу готувався до вирішального бою. Гетьман домовився з кримським ханом про допомогу, і загалом мав 60 тис. вояків.

    Головна битва відбулася 28 червня 1659 р. в районі с. Соснівка під Конотопом. Вона закінчилася поразкою московського війська.                                                                                                     Перемога під Конотопом не поклала край розбратові в Україні. Поміж українців не було єдності щодо подальшої долі Батьківщини. Незалежну Україну кожне угрупування розуміло по-своєму, обстоюючи власні інтереси.

  Отож, одразу після Конотопської битви вибухнуло нове антиурядове повстання, на чолі якого було поставлено Юрія Хмельницького. Причини повстань:1. Козаки і селяни підтримали їх, боячись, що разом із запровадженням Гадяцького договору, повернуться національно-релігійні утиски і панщина. 2. До повстанців приєдналися мешканці Лівобережжя, бо їх лякала можлива війна проти Московії, яка розгорталася б на їхній землі.

 У вересні 1659 року під Германівкою на Київщині зібралася козацька рада. Козаки відмовилися визнати Гадяцьку угоду і висловили недовіру Івану Виговському.

 Після ради Виговський зрікся булави й подався на рідну Волинь, яка тоді перебувала під владою польського короля, а 1664 р. його було звинувачено у змові проти Польщі і страчено.

VI. Закріплення нових знань учнів.

Отже, повертаючись до нашого проблемного питання уроку, то як ви вважаєте Іван Виговський – це державник, патріот і послідовник Б. Хмельницького, чи зрадник, який намагався «продати» Україну?

б) Робота над хмарами слів.                                                                                                              

в) Вправа «Незакінчене речення»

1. Після своєї смерті Б. Хмельницький хотів щоб гетьманом став…
2. Насправді ж гетьманську булаву після смерті Б. Хмельницького отримав …
3. Найбільшою помилкою нового гетьмана стало те, що він підтримував ___________________ та ________________ і повністю нехтував інтересами __________________, _________________,__________________.
4. У жовтні 1657 року проти І. Виговського повстали кошовий отаман ___________________ та полтавський полковник ____________________________.
5. Іван Виговський перший гетьман в історії України, який використав для придушення повстання __________________, а в якості розплати дозволив брати їм ________________ на Полтавщині.
6. Військове протистояння між громадянами однієї держави – це…
7. З 1657 по 1687 р. на території України була доба, яка ввійшла в історію під назвою…
8. І. Виговський підписав Гадяцький договір із _____________________ державою і це призвело до початку війни з ___________________ державою.
9. Вирішальна битва між військами Виговського та московською армією відбулася біля міста ______________________, де ______________________ армія зазнала цілковитої поразки.
10. Виговський не розвинув свій наступ на Москву, через те, що Іван Сірко здійснив напад на володіння ______________________ і цим позбав Івана Виговського союзників, а також потужної кінноти.

VII. Підсумки уроку.

     У період гетьманства І. Виговського через внутрішні і зовнішні конфлікти починається період громадянських воїн. І в історії українських земель настає страшний, безжалісний період поневірянь і розрухи - який історики охрестили як період - Руїни. Проте історична особистість гетьмана І. Виговського ще раз змогла нам продемонструвати стійкість духу українського народу в боротьбі за свою свободу.

 VIII. Домашнє  завдання. Опрацювати § 23, с. 146 – 152 , к/к с. – 7.