ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 клас (52 години)

Про матеріал
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. 8 клас (52 години) .............................................................................................................................................................................................................
Перегляд файлу

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.

8 клас (52 години)

 

ПОГОДЖЕНО

Заступник  директора з НВР

 

«_____»___________20___р.

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор

 

«_____»___________ 20___ р.

Вчитель           

 

 

Розділ 1. ЗЕМЛІ УКРАЇНИ у XVI – першій половині XVII ст.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

Дата

Знати:

  • дати укладення Литовських статутів, створення Пересопницького Євангелія, укладення Люблінської унії, Берестейської церковної унії, відновлення православної ієрархії, підписання

«Пунктів для заспокоєння руського народу», утворення Київської (Києво-Могилянської)

колегії;

  • територіальний поділ України на початок

XVІ ст., адміністративно-територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії.

Розуміти:

  • поняття «вертеп», «гравюра», «колегія»,

«полемічна література», «рента», «сеймики»,

«слов’яно-греко-латинська школа», «унійна (греко-католицька) церква», «фільварок»,

«церковні братства»;

  • значення Люблінської унії для русько- українського суспільства;
  • особливості організації державної влади у Речі Посполитій;
  • основні риси політичної культури Речі

Посполитої: республіканські цінності (договірний характер влади; право як вища цінність,

можливість суспільного діалогу);

  • місце українських земель в економічній системі Речі Посполитої та Європи;
  • особливості магдебурзького права на українських землях;
  • укладення Берестейської унії як спроби православних ієрархів реформувати

православну церкву та зробити її конкурентоспроможною;

  • значення розвитку книговидання та шкільництва на теренах України.

Уміти:

  • розташувати в хронологічній послідовності

відомості про характерні для XVІ першої половини XVІІ ст. процеси політичного, соціально-економічного, культурного та релігійного життя на теренах України;

  • показати на карті територіальний поділ України

на початок XVІ ст., адміністративно-

територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії;

  • пояснювати особливості формування уявлень про Русь як окрему складову Речі Посполитій;
  • знаходити в історичних джерелах факти відстоювання українською шляхтою своєї окремішності;
  • схарактеризувати політичне, господарське та релігійне життя на українських землях у XVІ першій половини XVІІ ст.;
  • розкрити цілі та напрямки діяльності

православних братств як елементів широкого самоврядування;

  • визначити причини і наслідки укладення Берестейської унії;
  • оцінити значення: 1) релігійної полеміки між

православними й уніатами для реформування релігійного та культурного життя; 2) утворення Острозької слов’яно-греко-латинської школи та Київської (Києво-Могилянської) колегії;

  • обґрунтувати свої судження про діячів церкви і культури XVІ першої половини XVІІ ст.,

зокрема таких, як Василь-Костянтин Костянтинович Острозький, Петро Могила;

  • розпізнавати та характеризувати пам’ятки

архітектури, споруджені в стилі ренесанс на теренах сучасної України.

 

Статус українських земель у складі Польського

королівства, Великого

князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Священної Римської та

Османської імперій, Великого князівства

Московського/Московського царства, Молдавського

князівства у першій половині XVІ ст.

 

Люблінська унія 1569 р.

Державний устрій Речі Посполитої. Договірний

характер королівської влади. Землі Русі-України в Речі

Посполитій. Суб’єктність українських воєводств.

 

Соціальна структура населення українських земель у XVІ першій

половині XVII ст. (стани: шляхта, селяни, міщани, духовенство). Шляхетське самоврядне судочинство. Литовські статути.

 

Селяни та їхнє становище. Елементи самоврядування.

Міста як простір взаємодії різних станів, етнічних і релігійних груп.

Господарське життя міст: цехи, торгівля.

 

  • Описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ першої половини XVІІ ст.

 

Конфесійне розмаїття.

Вплив Реформації і Контрреформації на релігійну ситуацію в

українських землях Речі

Посполитої. Кризові явища у православній церкві в XVІ ст.

Православні братства.

 

Берестейська унія як спроба реформування православної церкви. Утворення унійної (греко-католицької) церкви.

 

Відновлення православної ієрархії та реформи церкви.

 

Книгодрукування. Освіта. Братські школи. Острозька слов’яно-греко-латинська школа. Єзуїтські колегії.

Київська (Києво- Могилянська) колегія.

 

Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво, література XVІ першої

половини XVІІ ст.

 

  • Здійснити уявну подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури,

образотворчого мистецтва).

 

 

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учениці/учні

можуть самостійно формувати судження на основі навчальних

матеріалів і адаптованих джерел (на вибір учительки/учителя): Герасим і Мелетій Смотрицькі, Іван Вишенський, Іван Федорович, Іпатій Потій, Йов Борецький, Йосип-Веніамін Рутський, Самійло Корецький та ін.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

  • Внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Литовські статути, Пересопницьке Євангеліє, Люблінську унію, вихід друком перших

книжок, заснування Острозької слов’яно-греко-латинської школи, Львівської братської школи, Київської (Києво-Могилянської) колегії тощо.

  • Позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої.
  • Виокремити у витягах з Литовських статутів норми, де втілено ідеї рівності вільних людей перед законом, особистої недоторканності, юридичного захисту прав вільної («шляхетної») особи, особистої відповідальності перед законом.
  • Схарактеризувати особливості політичної культури Речі Посполитої.
  • Описати (усно або письмово) повсякденне життя представників основних верств українського суспільства XVІ першої половини XVІІ ст.
  • Здійснити уявну подорож-екскурсію до історико-культурних пам’яток XVІ першої половини XVІІ ст., визначити цінності та норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури,

образотворчого мистецтва).

 

 

Узагальнення

 

 

Тематичний контроль

 

 


Розділ 2. СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА (ХVІ перша половина ХVІІ ст.)

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

Дата

Знати:

  •    дати заснування Хортицької, Томаківської, Базавлуцької, Микитинської Січей, час виникнення реєстрового козацького війська, чинності «Ординації Війська Запорозького…»;
  • напрямки походів козаків першої чверті ХVІІ ст.;
  • факти про участь козаків у війнах Речі Посполитої.

Розуміти:

  • поняття «Великий кордон», «Великий Луг»,

«гетьман», «Запорозька Січ», «зимівник», «кіш»,

«козак», «козацька рада», «козацькі клейноди»,

«кошовий отаман», «курінь», «низове козацтво»,

«покозачення», «політична культура», «полк»,

«сотня», «реєстрове козацтво», «річкові пороги»,

«уходництво»;

  •    передумови і розвиток козацтва до окремого соціального стану;
  •    затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська в 70-х роках XVI ст. як початок визнання козацтва новим соціальним станом;
  •    становлення козацького стану як вихідців із різних соціальних груп із різною політичною культурою, цінностями та життєвими стратегіями;
  •    причини козацьких повстань; характер козацьких виступів як боротьби за станові права;
  •    особливості залученості козаків до релігійних процесів у Речі Посполитій;
  •    роль вихідців із шляхетського середовища, як носіїв річпосполитської політичної культури, у боротьбі за станові козацькі права.

Уміти:

  •    розташувати в хронологічній послідовності відомості про формування козацтва як окремого соціального стану;
  •    показати на карті об’єкти, що свідчать про формування козацького стану;
  •    схарактеризувати військово-політичну організацію козацтва;
  •    описати традиції, звичаї й побут козаків, історико- культурні пам’ятки, пов’язані з козацтвом;
  • визначати причини та наслідки: виникнення

козацтва і Січей; активності козацтва в морських і суходільних походах у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство; козацьких повстань 1590-х, 1620–1630-х років, Куруківської,

Переяславської угод, «Ординації Війська

Запорозького…»;

обґрунтувати свої судження про історичних діячів, таких як Дмитро Гуня, Дмитро Вишневецький, Іван Сулима, Михайло Дорошенко, Павло Павлюк (Бут),

Петро Конашевич-Сагайдачний, Северин (Семерій) Наливайко, Яків Остряниця (Острянин) (на вибір

учительки/учителя).

Походження

українського козацтва.

Козацькі степові та

прикордонні спільноти.

 

Запорозька Січ.

Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану.

 

Походи запорозьких козаків на володіння Кримського ханства та Османської імперії.

Запорозько-кримський договір 1624 р.

Участь та запорозького реєстрового козацтва у війнах Речі Посполитої.

 

Козацькі повстання.

 

Козаки у боротьбі за відновлення прав

православної церкви.

Ідентичність та політична культура козаків.

 

 

  • Описати (на основі джерел) військове мистецтво, повсякденне життя, традиції

й побут козацтва, облаштування Січі.

 

 

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

  • Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про формування

козацького стану: утворення козацьких Січей, укладання козацького реєстру, походи козаків у Кримське ханство, Османську імперію, Московське царство, участь козаків у війнах Речі Посполитої (зокрема Хотинській війні), козацькі повстання, видання «Ординації Війська Запорозького» тощо.

  • Позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (перші Січі, міста осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів, Чигирин), райони козацьких повстань 1590-х, 1620–1630-х років; центри полків згідно з умовами Куруківської угоди).
  • Описати (на основі джерел) військове мистецтво, повсякденне життя, традиції

й побут козацтва, облаштування Січі.

 

 

Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська література. Розділ: Українські народні думи. Тема: Українські народні думи. «Маруся Богуславка»

(Учень/учениця усвідомлює, що любов до Вітчизни – одна з найбільших людських чеснот. Прагнення до гармонії вчинків із загальнолюдськими цінностями);

8 клас. Українська мова. Розділ: Словосполучення й речення. Тема: Речення прості й складні (повторення), двоскладні й односкладні. Граматична помилка та її умовне позначення (практично) (Учень/учениця складає статті до вікіпедії

«Українські козаки: історія й сучасність» з використанням простих і складних,

двоскладних і односкладних речень).

 

 

Узагальнення

 

 

Тематичний контроль

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. КОЗАЦЬКА РЕВОЛЮЦІЯ середини XVII ст. І ВІЙНА ЗА СУВЕРЕНІТЕТ

КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ другої половини ХVІІ ст.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

Дата

Знати:

  • хронологічні межі козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави; дати укладення Зборівської угоди, «Березневих статей», Гадяцької угоди, Андрусівського

перемир’я, Корсунської угоди, «Вічного миру», Карловицького мирного конгресу; проведення

«Чорної ради» поблизу Ніжина, здійснення Чигиринських походів;

  • місця основних подій козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави.

Розуміти:

  • поняття «Військо Запорозьке/Гетьманщина»,

«Військо Низове Запорозьке/Запорозька Січ»,

«козацька держава», «козацька революція»,

«наказний гетьман», «Руїна», «суверенітет»;

різницю між поняттями «Військо

Запорозьке/Гетьманщина» та «Військо Запорозьке

Низове/Запорозька Січ»;

  • сутність козацької революції, що зумовила створення української козацької держави;
  • еволюцію повстання Богдана Хмельницького: від боротьби за станові права до війни за суверенну державу;
  • Гадяцьку угоду як спадкоємність козацько- шляхетського проєкту Русі – «третього» складника Речі Посполитої;
  • «Руїну» як боротьбу різних політично-соціальних проєктів розвитку козацької України.

Уміти:

  • розмістити в хронологічній послідовності битви і походи козацької революції, війн під проводом Богдана Хмельницького та його наступників, рішення про політичні союзи та угоди Війська

Запорозького з іншими державами; відомості про змагання українців за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету в період

«Руїни»;

  • показати на карті кордони української козацької держави, основні напрямки походів і місця битв; простежити на основі карти хід боротьби за утвердження державного суверенітету на теренах сучасної України;
  • розповісти про перебіг козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави;
  • зіставити і порівняти умови Зборівського і Білоцерківського договорів, «Березневих статей»;
  • визначити передумови, причини та наслідки

козацької революції середини ХVІІ ст. і війни за суверенітет козацької держави;

  • проаналізувати відносини Війська Запорозького з державами-сусідами, роль козацької дипломатії у боротьбі за державність;
  • обґрунтувати свої судження про військово-

політичну діяльність таких історичних діячів, як Богдан Хмельницький, Дем’ян Многогрішний, Іван Богун, Іван Брюховецький, Іван Виговський, Іван Самойлович, Іван Сірко, Павло Тетеря, Петро Дорошенко, Юрій Немирич, Юрій Хмельницький.

Передумови і причини козацької революції.

Козацько-кримський союз. Події 1648 р.

 

Події 1649 р. Зміна характеру повстання. Зборівський договір.

 

Події 1650–1651 рр. Битва

поблизу Берестечка і Білоцерківський договір. Битва поблизу Батога.

 

Зовнішня політика: у пошуку союзників (Московське царство, Османська імперія, Молдавське князівство, Шведське королівство).

 

Українсько-московський

договір 1654 р.

 

Гадяцька угода.

Московсько-українська війна. Конотопська битва.

 

Передумови, причини і перебіг «Руїни».

Внутрішня боротьба за владу та впливи.

 

Розкол козацької держави.

Посягання Московського царства на її суверенітет.

 

Спроби об’єднання Лівобережної та

Правобережної Гетьманщини.

 

 

Козацька Україна в системі міжнародних відносин.

 

 

 

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

  • Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про битви і походи козацького війська під час козацької революції та війни за суверенітет

козацької держави, політичні союзи та угоди Війська Запорозького з іншими державами та інше.

  • Відобразити на контурній карті перебіг козацької революції та війни за суверенітет козацької держави, зміни її територіальних меж відповідно до міждержавних домовленостей.
  • Розробити порівняльну характеристику особистісних якостей, політичних

позицій, військово-політичної (релігійної, культурної) діяльності Адама Кисіля,

Богдана Хмельницького, Данила Нечая, Дем’яна Многогрішного, Івана Богуна, Івана Брюховецького, Івана Виговського, Івана Самойловича, Івана Сірка,

Йосифа Тукальського-Нелюбовича, Павла Тетері, Петра Дорошенка, Тимоша Хмельницького, Юрія Хмельницького та ін. (на вибір учениці/учня, вибір

обґрунтувати).

 

 

 

 

Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська література. Розділ: Усна народна творчість. Тема: Українські історичні пісні. «Чи не той то Хміль», «Ой Морозе,

Морозенку» (Учень/учениця усвідомлює роль лицарів-оборонців рідної землі від іноземних поневолювачів).

 

 

Узагальнення

 

 

Тематичний контроль

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА (Гетьманщина) другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

Дата

Знати:

  • адміністративно-територіальний устрій, органи влади, військо, судочинство Війська

Запорозького/Гетьманщини;

  • особливості формування й устрою козацьких полків Слобідської України;
  • зміни статусу і підпорядкування Запорожжя (Війська Запорозького Низового);
  • дату підпорядкування Київської православної митрополії московському патріарху.

Розуміти:

  • поняття «Генеральна рада», «генеральна старшина», «гетьман», «етнічна група»,

«займанщина», «козацька старшина», «політична еліта», «полк», «Слобідська Україна», «сотня»;

  • сутність козацько-шляхетських форм державності;
  • Гетьманщину другої половини ХVII початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету.

Уміти:

  • показати на карті адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини, Слобідської України,

Запорожжя (Війська Запорозького Низового);

  • схарактеризувати адміністративно-

територіальний, державний, політичний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини та Запорожжя (Війська

Запорозького Низового);

  • схарактеризувати нову політичну еліту козацьку

старшину та її роль у боротьбі за збереження і розбудову української державності.

Модель і структура козацької держави:

територія, устрій, військо, судочинство. Зміна

політичної еліти (зі шляхетської на козацьку). Соціальні групи в середовищі козацтва.

 

Особливості козацького господарювання. Правове і соціальне становище селянства, його категорії. Міста і їхні спільноти,

практики самоврядування. Міське господарство.

 

Етнічні та релігійні групи. Становище

православної церкви та її духовенства.

 

Правобережне

козацтво.

 

Слобідська Україна.

 

Запорожжя (Військо Запорозьке Низове).

 

 

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт.

  • Позначити на контурній карті адміністративно-територіальний устрій

Гетьманщини, Слобідської України, територіальні межі Запорожжя (Війська Запорозького Низового).

  • Проаналізувати зміст «гетьманських (договірних) статей» (на вибір

 

 

учительки/учителя), Гадяцької угоди, інших міждержавних договорів; визначити на цій основі устрій української козацької держави, порядок її взаємин із Московським царством, Річчю Посполитою, Кримським ханством,

Османською імперією, Молдавським, Трансильванським князівствами, іншими державами та поміркувати, якою мірою кожен з цих документів гарантував

права і вольності козацького стану, суверенітет Гетьманщини.

  • Дослідити уривки з листувань українських гетьманів із володарями іноземних держав та з гетьманських універсалів як історичні джерела.
  • Написати біографічну розвідку про гетьманські й старшинські родини, зокрема про їхніх представниць Гелену Чаплинську, Ганну Сомко, Ганну Золотаренко (на вибір учительки/учителя).
  • Дослідити, послуговуючись доступними ресурсами, тогочасні портрети гетьманів та представників козацької еліти як джерела з історії старшинського побуту.

 

 

Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська література. Розділ: Українські історичні пісні. Тема: Українські історичні пісні. «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» (Учень/учениця усвідомлює лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків. Розуміння того, що добра слава про обдаровану людину живе

у віках).

 

 

Узагальнення

 

 

Тематичний контроль

 

 

 

Розділ 5. УКРАЇНА ТА РАННЬОМОДЕРНІ ІМПЕРІЇ ХVІІІ ст.

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

Дата

Знати:

  • основні віхи боротьби за збереження української державності;
  • хронологічні межі існування Чортомлицької,

Кам’янської, Олешківської, Нової (Підпільненської)

Січей; періоди розгортання опришківського й гайдамацького рухів; дати остаточної ліквідації гетьманства і козацького устрою, поділів Речі

Посполитої;

  • землі України, що потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російсько-турецьких воєн, ліквідації Кримського ханства, поділів Речі Посполитої.

Розуміти:

  • поняття «академія», «гайдамаки», «козацьке бароко», «козацькі літописи», «Кам’янська Січ»,

«Коліївщина», «куруци», «Нова (Підпільненська) Січ», «Олешківська Січ», «опришки», «Пакти та конституції законів і вольностей Війська

Запорозького» («Конституція Пилипа

Орлика»/«Бендерська конституція»), «паланка»;

  • нові геополітичні реалії XVIII ст.;
  • основні етапи ліквідації Російською імперією суверенітету козацької держави;
  • наслідки втручання російського уряду в

управління Гетьманщиною за Першої і Другої малоросійських колегій та «Правління

гетьманського уряду»;

  • особливості: 1) втягнення Гетьманщини у події

Північної війни та міжнародних відносин початку середини XVIII ст.; 2) становища Кримського ханства і наслідки втрати його державності;

  • колонізацію Росією Півдня України як знищення, привласнення, використання вже існуючої на тих землях козацької, кримськотатарської, османської інфраструктури, господарства, здобутків;
  • внесок Києво-Могилянської колегії (академії) в розвиток освіти;
  • особливості розвитку культури періоду

«козацького бароко».

Уміти:

  • розташувати в хронологічній послідовності події, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;
  • показати на карті території Гетьманщини, Нової Січі, полків Слобідської України, українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російсько- турецьких воєн, ліквідації Кримського ханства,

поділів Речі Посполитої; райони розгортання опришківського та гайдамацького рухів;

  • схарактеризувати політику Російської імперії й Австрійської держави щодо українських земель;
  • встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі,

приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії; опришківського та гайдамацького рухів;

  • обґрунтувати свої судження про діяльність

козацьких гетьманів і кошових отаманів, ватажків селянських виступів, діячів культури другої

половини ХVІІ ХVІІІ ст.

  • упізнавати та характеризувати пам’ятки

української культури другої половини ХVІІ ХVІІІ ст.

Гетьманщина в період Івана Мазепи та спроба усамостійнення.

 

Конституція Пилипа

Орлика.

 

Нова Січ.

 

Спроба реформування

Гетьманщини за урядування Данила Апостола і Кирила

Розумовського.

 

Остаточна ліквідація Росією політичної та адміністративної автономії Гетьманщини і Слобідської України.

 

Ліквідація Росією

Запорозької Січі.

Політична культура козацької старшини, «Історія русів»

як її квінтесенція.

 

Гетьманщина як частина Речі Посполитої.

«Перезаселення» українських земель і

ліквідація правобережного козацтва.

 

Опришківський рух. Гайдамаки.

 

Конфесійне питання як привід для Російської імперії втрутитись у

політичне життя Речі

Посполитої (шляхетські конфедерації та

«Коліївщина»). Греко- католицька церква як ресурс української ідентичності.

 

Українські території як вузол протиріч між Російською та Османською імперіями. Становище

Кримського ханства і його анексія Російською імперією. Імперська

політика Росії щодо Півдня України.

 

 

Становище Закарпаття.

Закарпатські русини в загонах опришків і куруців. Руси-українці під владою молдавських господарів.

 

Поділи Речі Посполитої.

Зміни у приналежності західноукраїнських земель та Правобережної України.

 

Розвиток української

культури другої половини ХVІІ ХVІІІ ст.

 

  • Здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України/рідного

краю періоду бароко, встановити цінності й норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого

мистецтва).

 

 

Рекомендований перелік історичних осіб, про діяльність яких учні/учениці

можуть формувати самостійні судження на основі навчальних матеріалів і адаптованих джерел: гетьмани Данило Апостол, Іван Мазепа, Іван Скоропадський, Кирило Розумовський, Павло Полуботок, Пилип Орлик, Семен Палій; кошові отамани Кость Гордієнко, Петро Калнишевський; керівники збройних виступів Іван Гонта, Максим Залізняк, Олекса Довбуш;

діячі культури Григорій Сковорода, Паїсій Величковський, Феофан Прокопович та інші (на розсуд учительки/учителя).

Завдання для практичних робіт.

Внести у синхронізовану хронологічну таблицю відомості про гетьманування Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Івана Скоропадського, Павла Полуботка,

Данила Апостола, Кирила Розумовського, рух опришків, Коліївщину, остаточну ліквідацію гетьманства й Запорозької Січі, Кримського ханства, поділи Речі

Посполитої, надання Києво-Могилянській колегії статусу академії, заснування

 

 

та відновлення діяльності Львівського університету інше (на розсуд учительки/учителя).

  • Позначити на контурній карті території Гетьманщини, Нової Січі, полків Слобідської України, землі України, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської держави внаслідок російсько-турецьких воєн, ліквідації

Кримського ханства, поділів Речі Посполитої.

  • Визначити (використовуючи витяги з козацьких літописів ХVІІ–ХVІІІ ст.) способи та засоби, до яких вдавалися гетьмани, козацька старшина, аби відстояти суверенітет козацької держави.
  • Проаналізувати основні напрямки діяльності Пилипа Орлика і «мазепинців» у еміграції.
  • Скласти порівняльно-хронологічну таблицю з назвами населених пунктів Півдня України, яким змінили найменування в результаті анексії Росією.
  • Написати есе про Марину Мокієвську, Анастасію Скоропадську, Наталію

Розумиху (Розумовську) видатних «старшинок», які доклалися до політичного і культурного життя Гетьманщини (на розсуд учительки/учителя або

учениці/учня).

  • Здійснити уявну мандрівку до історико-культурних пам’яток України/рідного

краю періоду бароко, встановити цінності й норми життя, що їх утверджували автори цих витворів мистецтва (архітектури, скульптури, образотворчого

мистецтва).

 

 

Міжпредметні зв’язки: 8 клас. Українська література. Розділ: Українські історичні пісні. Тема: Українські історичні пісні. «Максим козак Залізняк»

(Учень/учениця усвідомлює лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків. Розуміння того, що добра слава про обдаровану людину живе у віках); — 8 клас. Українська мова. Розділ: Просте речення. Двоскладне речення. Тема: Головні і другорядні члени речення (Учень/учениця оформлює рубрики, готує стислі описи до проекту «Українське козацьке бароко в пам’ятках історії та

культури»).

 

 

Узагальнення

 

 

Тематичний контроль

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Узагальнення до курсу. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РАННЬОГО НОВОГО ЧАСУ

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть:

Зміст навчально-

пізнавальної діяльності

Дата

Розуміти:

  • взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного і

культурного життя козацької України та європейських суспільств.

Уміти:

  • встановити цивілізаційні здобутки українського суспільства Ранньомодерної доби;
  • визначити внесок українського суспільства ХVІ ХVІІІ ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;
  • зіставляти і порівнювати типові процеси і явища європейської та української історії Раннього Нового часу;
  • оцінити роль козацтва в історії України.

Особливості суспільно- політичного життя України ХVІ ХVІІІ ст. Здобутки

українського суспільства.

Внесок України у

формування європейської цивілізації.

 

 

Орієнтовне завдання для практичних і творчих робіт.

 

 

На підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої хронологічної таблиці «Європа в Ранньомодерну добу» сформулювати висновок про місце тогочасної України в загальноєвропейських політичних,

господарських і культурних процесах.

 

 

 

 

doc
Пов’язані теми
Історія України, Планування
Додано
7 березня 2023
Переглядів
2435
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку