Гетьманська держава Павла Скоропадського

 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИЙ ТЕХНІКУМ»

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

відкритого заняття

Гетьманська держава Павла Скоропадського

 

 

Навчальна дисципліна «Історія України»

 

Спеціальність:  192 «Будівництво та цивільна інженерія»

Галузь знань 19 «Архітектура і будівництво»

Освітньо-професійна програма «Обслуговування електротехнічного обладнання і автоматичного устаткування будівель і споруд»

Освітньо-кваліфікаційний рівень: молодший спеціаліст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2020

Методичну  розробку відкритого заняття з теми  «Гетьманська держава Павла Скоропадського» з дисципліни  «Історія України»  підготувала Андрєєва В.В. – викладач першої категорії Маріупольського електромеханічного технікуму» - 2020.

 

 

     Методична розробка призначена для викладачів та студентів вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації.

 

 

В розробці надано методику проведення семінарського заняття з використанням мультимедійних технологій  та інтерактивних методів колективно-групового  навчання: «Сенкан», «Робота в групах», «Фішбоун», «Метод  проектів», «Турнір»,  «Ретроальтернативістика», «Кросенс»

        Обрані викладачем форми і методи роботи спрямовані на  систематизацію та узагальнення знань і вмінь студентів з теми «Гетьманська держава  Павла Скоропадського».

Рецензенти:

 

Салькова Н.В.- викладач соціально-економічних дисциплін, спеціаліст вищої категорії Маріупольського коледжу ДВНЗ «ПДТУ»

Ламнова Г.В.-викладач соціально-економічних дисциплін, спеціаліст вищої категорії Маріупольського електромеханічного технікуму.

                          

 

 

 

Розглянуто та схвалено  на засіданні циклової комісії

Філологічних, соціальних дисциплін і діловодства

протокол № ____ від __________р.

 

Голова ЦК                     Г.М. Хомич

 

 

 

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

 

Група               М -19 1/9        Дата 27.02. 2020.        

Спеціальність: 192 «Будівництво та цивільна інженерія»

Тема заняття: Гетьманська держава Павла Скоропадського

 

Мета заняття:

методична: впровадження методу проектів у практику викладання історії України; удосконалення методики проведення заняття з використанням інтерактивних методів навчання

навчальна:  навчити давати власну оцінку діяльності П. Скоропадського та визначати роль людського фактора в українській революції;  аргументувати свою точку зору з посиланням на джерело, обгрунтовувати власну позицію щодо метовпровадження державного курсу в часи Гетьманату;

виховна: виховувати почуття патріотизму та поваги до історичного минулого, прищеплювати риси толерантності, формувати  вміння враховувати думку інших, висловлювати і відстоювати власну точку зору.

 

Вид  заняття: семінар

Тип заняття: історичне дослідження

 

Форма та методи проведення заняття: історичне дослідження з використанням мультимедійних технологій, інтерактивних методів колективно-групового  навчання: «Сенкан» «Робота в малих групах», « «Метод проектів», «Фішбоун», «Турнір», «Ретроальтернативістика» «Кросенс».

 Міждисциплінарні зв’язки:

забезпечуючі: всесвітня історія,  правознавство.

забезпечувані: зарубіжна та українська література.

 

Технічні засоби навчання: мультимедійний проектор, комп’ютер.

 

Методичне забезпечення:

• роздатковий матеріал;
• презентація до заняття, презентаційні матеріали досліджень малих груп:

 

Література:  

Обов’язкова:

1. В.С. Кульчицький С.В.Власов Історія України: підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту. -К.: Літера ЛТД,2018.
2.               Бойко О. А. Історія України. — К.: «Академвидав», 2013,

Додаткова:

1. Фрагменти фільму «Непрощені-Павло Скоропадський», режисер О.Фролов, Україна, 2007
2. Гетьман Павло Скоропадський Спомини. — Київ: Видав­ництво «Україна». 1992
3. Турченко Ф. Сутність гетьманського режиму в контексті взаємин П.Скоропадського і його політичних опонентів/Ф.Турченко // Гетьманат Павла Скоропадського: історія, постаті, контроверсії. –К.: Знання, 2010.

 

 

 

 

 

Передмова

У системі сучасної освіти особливе місце належить нормативній навчальній дисципліні «Історія України», оскільки професійний і інтелектуальний рівень людини визначається не лише глибокими спеціальними знаннями, уміннями і навичками, а й високими якостями свідомого, добре вихованого громадянина і патріота своєї Батьківщини. Також велике значення у сучасній педагогіці має творчий підхід до розвитку особистості.

 Методичними засобами, які реалізують такий підхід, є інтерактивні методи навчання. Закладена в їх суть самостійна діяльність та групова взаємодія може бути корисною та перспективною, не тільки у навчальному процесі а й у майбутньому дорослому житті студента. Тому що така навчальна діяльність розвиває у студента творчі здібності, комунікабельність, вміння працювати у групі, тим самим розвиває компетентності які потребує сучасний ринок праці.

       Тому семінарське  заняття з дисципліни «Історія України» з теми «Гетьманська держава Павла Скоропадського» проводиться з використанням інтерактивних методів навчання.

   Дана методична розробка дає можливість поглиблено розглянуті період і  описати політичні події, соціально-економічне становище, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів Гетьманату. Студенти вчяться  аргументувати свою точку зору з посиланням на джерело, обґрунтовувати власну позицію щодо методів впровадження державного курсу в часи Гетьманату; а також прогнозувати майбутнє якби реформи були доведенні до кінця.

 Запропоноване заняття передбачає надбання, систематизацію та узагальнення знань і вмінь студентів з даної теми шляхом застосування інтерактивних методів колективно-групового  навчання; Сенкан», «Робота в групах», «Фішбоун» «Метод  проектів», «Турнір»,  «Ретроальтернативістика», «Кросенс», а також  використання мультимедійних технологій.

Методична розробка з теми «Гетьманська держава Павла Скоропадського спрямована на вдосконалення вміння встановлювати причинно-наслідкові зв‘язки, чітко і аргументовано висловлювати власну думку, розвивати навички співпраці, виховувати почуття толерантності і поваги до історичного минулого.

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1 Організаційний момент.

1.          Привітання студентів
2.          Перевірка присутності студентів на занятті

2.                 Ознайомлення студентів з темою та основними завданнями заняття

 (Слайд 1. Тема заняття  та завдання подаються на  екрані)

«Гетьманська держава Павла Скоропадського»

Заняття  буде проходити  у формі творчого дослідження з використанням мультимедійних  технологій; використанням методів колективно-групового  навчання: «Роботи в малих групах», проектної  діяльності.

      Студенти об’єднані заздалегідь у шість груп за напрямками діяльності Павла Скоропадського.

Група 1. Скоропадський особистість.

Група 2. Створення органів влади.

Група 3. Соціально економічна політика.

Група 4. Збройні сили.

Група 5. Культурно- освітня політика.

Група 6.  Зовнішня політика.

2. Мотивація навчання.

Наше сьогоднішнє суспільство все частіше згадує про «сильну руку», яка б приборкала безлад. Ви – майбутнє покоління, якому і визначати незабаром шлях розвитку нашої країни.

Оцінювати гетьмана Скоропадського можна по-різному, але саме своєю неоднозначністю він і цікавий. Особистість в історії. Яка її роль? Здійснемо нині маленьку спробу відійти від усталених схем, міфів і поглядів, побачити наше минуле без незаперечної критики чи, навпаки, суцільного замилування здобутками і героями.

У молоді роки Скоропадський був особисто знайомий із Карлом Густавом Емілем фон Маннергеймом, майбутнім фельдмаршалом і Президентом Фінляндії. Обидві держави, Україна і Фінляндія, стартували майже одночасно, проголосивши свою незалежність у листопаді та грудні 1917 року.

Чому нині Фінляндія – європейська держава з високим життєвим та економічним рівнем – при тому, знаходячись за Полярним колом, а Україна не змогла довести у ті роки, словом, і ділом, що «факт незалежності здатен до життя», та й зараз у пошуках власного шляху?

Це й буде предметом нашого історичного дослідження.

Слайд 2 Епіграф: «Період гетьманства П Скоропадського був ще більш суперечливим і неоднозначним ніж річний період діяльності Центральної Ради»  Є Грабовський

 Слайд 3. Робота з епіграфом.  Питання.  Так в чому суперечливість і неоднозначність політики Павла Скоропадського

Відповідь студентів.

Слайд 4. Проблемне запитання нашого історичного дослідження ,гетьман Павло Скоропадський реформатор чи консерватор?

 

3. Актуалізація опорних знань.

Викладач. Яка подія в історії України дала можливість українцям здійснити багатовікову мрію, створити власну державу?

Прогнозована відповідь: Українська національна революція

 Слайд 5.  Завданння: складіть сенкен на тему «Українська національна революція».

Прогнозована відповідь:

1.Українська революція.

2. Патріотична, державотворча.

3.Обєднала, змусила сподіватись.

4.Можливість створити власну державу.

5. Поразка.

Викладач Дійсно, перший етап української революції закінчився провалом. Українська Центральна Рада підписала 9 лютого 1918  Брестський мир з країнами Четвертного союзу, згідно з яким отримала військову допомогу і позбавилася більшовиків. Але у відповідь повинна була забезпечити Німеччину і Австро Угорщину сільськогосподарською продукцією  і сировиною.

Повернувшись до Києва  Центральна Рада втратила підтримку серед населення і не змогла виконати свої зобов’язання по Брестському миру перед союзниками.

29 квітня 1918 року в Києві відбувся державний переворот. Від влади була усунена Українська центральна рада. На хліборобському конгресі гетьманом України обрали Павла Скоропадського

4. Підсумки і представлення результатів проектної діяльності.

Викладач. Легенда свідчить, що коли молодий офіцер охорони російського імператора Павло Скоропадський чергував у Зимовому палаці, він побачив у залі з експонатами зброї гетьманську булаву. Взяв до рук, але не втримав, і вона з гуркотом упала. У цей час до зали зайшов цар Микола ІІ і жартома сказав: «Ти, Скоропадський, напевно, хочеш стати гетьманом!» Попри те, що Катерина ІІ в свій час вимагала, аби «саме імя гетьманів» мали забути, мрія про булаву не полишала частину українців. Та чи мріяв про це сам Скоропадський? А чи може гетьманська булава випадково впала йому до рук?

Так хто ж такий Скоропадський?

4.1 Виступ  групи 1. Презентація  міні-проекту «Скоропадськийяк особистість».

Павло Скоропадський був людиною двох культур — української та російської. З українською культурою його пов'язувало родове походження. Як відомо, він був нащадком одного з найвизначніших родів козацької України, до якої ставився з пошаною в сенсі територіального патріотизму (Landespatriotismus), залюбки користуючись поняттями «козаки», «українські козаки». Ряд його предків були високими козацькими старшинами, найвизначніший серед них — гетьман Іван Скоропадський (1646–1722), який обійняв гетманство після полтавської трагедії і намагався рятувати загрожепу українську державність і гуманно допомагати тим, хто підтримував незалежну мазепинську ідею. І хоча члени цього роду політично орієнтувалися на проросійсько-лояльну позицію і робили кар'єри в системі імперії, більшість із них не зреклася української державної гетьманської традиції. Згідно зі свідченням Павла Скоропадського, у їх домі плекалася повага до українства: «постійно співалися українські пісні», «з пошаною ставилися до бандуристів, які співали свої думи», «читалися і обговорювалися книги Костомарова та інших українських письменників», серед гетьманських портретів висів портрет гетьмана Івана Мазепи, до якого «ставилися мовчазно з симпатією».

Одночасно Скоропадський був продуктом російської імперської системи, у якій зробив престижну військову кар'єру. З його поглягу, вирішальними чинниками успіху людини були не культурно-етичні пов'язання, а соціальний статус, кар'єра, зв'язки з імператорським двором. Як генерал та член верховного імперського істеблішменту, він відстоював російські військові цілі, до речі, повністю підтримувані іншими державами Антанти Така позиція Скоропадського була зумовлена не симпатіями до поширеної тоді серед вищих військових кіл ідеї панславізму, а лояльністю до царського престолу та імперії. Відданий православному віросповіданшо (і вірний підданий Російської імперії, він одночасно вважав себе патріотом і Росії, і України.

  Слайд 6. Складання схеми. Прийом «Фішбоун»

Проблема Чому саме Павла Скоропадського було обрано гетьманом?

Причина______________________________

Причина_____________________________

Факти________________________________

Факти_______________________________

Висновок_______________________________

 

 Студенти  усіх груп результати записують у зошит.

По черзі  представники груп дають свої варіанти складання схеми.

4.2  Виступ групи 2.  Презентація міні проекту «Створення органів влади»

Головою гетьманського кабінету міністрів став полтавський поміщик, виходець із старовинного козацького роду Ф. Лизогуб. Міністерство закордонних справ очолив Д. Дорошенко. Міністром освіти став М. Василенко. М. Чубинський очолив міністерство юстиції. Інші члени гетьманського кабінету міністрів також були не політичними діячами, а фахівцями у своїй галузі. Наприклад, військовим міністром було призначено генерала А. Рогозу, а посаду державного секретаря обійняв відомий юрист І. Кістяківський. Деякі досвідчені спеціалісти поваленого кабінету В. Голубовича залишилися в уряді на відповідальних посадах, але жодного представника українських соціалістичних партій П. Скоропадський до складу уряду не включив.

 Використання методу «Турнір» Після доповіді  групи студент групи яка доповідала викликає до себе студента іншої групи, ставить якесь запитання Якщо відповідь  правильна цей студент викликає наступного і  запитання ставиться йому. Результати відповіді фіксуються у зошиті.

Варіанти запитань Додаток 2

Група виставляє бали за відповіді студентам інших груп. Робить висновки, чи був Скоропадський реформатором чи консерватором  у процесі створення органів влади нової держави

4.3 Виступ групи 3  Презентація  міні-проекту «Соціально економічна політика»

На зустрічі з делегацією хліборобів П. Скоропадський заперечив чутки про те, що земля залишиться у поміщиків. Він заявив, що максимум земельного наділу становитиме 25 гектарів на одну особу, а поміщикам буде надано право продавати землю державному банкові. Відповідний закон, запевняв гетьман, уже розробляється, але «не можна його одразу видати, не враховуючи історичну та юридичну сторону питання». Та ці слова пролунали непереконливо. Дійсність спростувала їх. У липні 1918 р. був виданий закон, згідно з яким всі сільські виробники мали передати у розпорядження держави всі надлишки хліба. Гетьманські старости та окупаційні коменданти силою відбирали у селян майно, передане їм земельними комітетами відповідно до законодавства Центральної Ради. Поміщики дістали можливість викликати для захисту своїх маєтків військові команди. Почалися екзекуції, селян били різками, ув'язнювали, розстрілювали.

Уже в середині літа Міністерство шляхів сполучення налагодило нормальний залізничний рух. Українська валюта, забезпечена природними багатствами, стала стійкою, а тому було складено надійний державний бюджет. Але в галузі соціальної політики – ліквідація всіх соціальних надбань Центральної Ради і повернення до антиробітничої політики царського уряду. Зокрема, був скасований 8–годинний робочий день, заборонялись страйки та інші форми соціального протесту, різко обмежені були права профспілок. Найболючішими для робітничого класу були локаути — припинення роботи зі звільненням всіх працюючих, щоб через деякий час найняти покірливіших та ще й за меншу плату.

4.4 Виступ групи 4 Презентація міні проекту «Збройні сили»

У липні 1918 р. був виданий закон про загальну військову повинність. Армія мала складатись з 8 армійських корпусів, гвардії, 4 кавалерійських дивізій та спеціальних частин. Військовим резервом мало стати відновлене козацтво. Почалось формування українського флоту за рахунок вцілілої частини колишнього Чорноморського флоту.

 У гетьманському кабінеті військовим міністром став генерал О. Рогоза. Проте роботи в міністра було небагато. Окупаційні власті не давали згоди на те, щоб справа справді рушила з місця. Їм було вигідно, щоб Україна платила за «послуги» німецьких та австро-угорських військ, а не утворювала власні збройні сили.

Три дивізії та полк січових стрільців, що перебували у розпорядженні Центральної Ради, не перейшли відразу під владу гетьмана. Побоюючись опору, німці роззброїли ці частини, а потім з великою неохотою дали свою згоду переформувати їх.

Армійський корпус мав складатися з двох стрілецьких дивізій, трьох артилерійських бригад, кавалерійського полку і спецчастин, у тому числі броньованих. Численність такої армії у мирний час мала перевищувати 300 тис. осіб. До створення цієї армії доводилося обмежуватися наявними силами. Збройні сили гетьмана складалися із Запорозької дивізії (з полком гайдамаків), двох дивізій синьожупанників, а також сформованої в Австро-Угорщині з полонених українців дивізії сірожупанників.

Улітку закінчилося формування на добровольчих засадах сердюцької дивізії. Восени у Білій Церкві почала відтворюватися бригада січових стрільців. Загальна чисельність збройних формувань не перевищувала 65 тис. осіб.

Як німці, так і П. Скоропадський боялися, що вони вкладуть рушниці в руки людей, не задоволених соціальною політикою режиму. Можливо тому гетьман повернувся до старих планів утворення козацького стану і формування козацьких частин. Універсал про відродження козацького стану було видано в жовтні 1918 р.

У ньому з піднесенням розповідалося про стародавні козацькі традиції, але крізь рядки проглядалася практична мета: покластися при формуванні збройних сил перш за все на верстви заможного селянства. Однак з організацією козацтва режим не встиг і змушений був спиратися виключно на окупаційні багнети.

Додаток 3. Використовуючи правила ретроальтернативістики студентам пропонується побудувати альтернативні сценарії розгортання подій в України як би уряд П. Скоропадського здійснив заплановані соціально-економічні і військову реформи.

Студенти заповнюють таблицю

Реформа	Що було?	Що могло бути?
Аграрна реформа
Військова реформа

 

4.5 Виступ групи 5  Презентація міні-проекту «Культурно-освітня діяльність»

Засновано цілу мережу середніх шкіл, кілька технічних і торговельних училищ вищого типу, два університети ( в Києві і Камянці-Подільському), налагоджено українське книгодрукування, засновано Український театр драми та опери, Українську державну капелу та Державний симфонічний оркестр, Державний архів, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, Українську Національну бібліотеку.

Наказувалося вести діловодство державною мовою, а в усіх установах і військових частинах негайно утворити курси українознавства. Щоб уникнути конфліктів під час українізації, поряд з російськими гімназіями засновувались українські.

 Вершиною досягнень у цій сфері було заснування у листопаді 1918 р.Української Академії наук.

4.6 Виступ групи 6 Презентація міні-проекту «Міжнародні відносини.»

Україна знаходилась у центрі трьох основних зовнішньополітичних векторів.

Створене міністерство закордонних справ очолив Д. Дорошенко — відомий історик. Під його керівництвом було визначено три напрямки зовнішньої політики Української держави:

1. Встановлення дружніх відносин з країнами Четвертного союзу — Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною.
2. Розв’язання спірних територіальних проблем з сусідніми державами.
3. Встановлення дипломатичних відносин з нейтральними державами.
Виконання цих напрямків політики мало забезпечити мир і захистити суверенітет України.

Для Гетьманату надзвичайно важливої ваги набували відносини з більшовицькою Росією. Росія прагнула включити українські землі до свого складу.

У результаті переговорів 12 червня 1918 р. було підписано договір, за яким Росія визнавала незалежність Української держави. Припинялися військові дії між обома державами, відбувався обмін консульськими представниками. Розглядалося питання і про кордони. Лінія кордону відступала від української етнографічної межі на 125–200 верств на користь Росії. Гетьманський уряд налагодив добрі відносини з державами, що утворилися на території колишньої Російської імперії — Грузією, Доном, Кримом, Кубанню, Литвою, Фінляндією.

11 листопада 1918 року Німеччина підписала Комп’єнське перемир’я, що означало закінчення війни та її програш. Тому Скоропадський терміново почав шукати контакти з Англією і Францією. Але країни Антанти намагались відродити «єдину і неподільну Росію». Тож 14 листопада гетьман видав грамоту про федерацію України з Росією. Це було вимушеним кроком. Попередня орієнтація на Четверний союз загрожувала втратою державності, бо саме в цей час на кордоні з Україною зосереджувалися війська більшовицької Росії, що загрожували війною Україні. Грамоту Скоропадського можна вважати політичною декларацією. Обнародування грамоти призвело до активізації українських національних сил.

 Підсумок доповіді студенти групи5 і групи 6 ставлять питання Групам 1, 2, 3, 4.Додаток 4

5. Підбиття підсумків дослідженя Заповнення таблиці. «Досягнення і прорахунки Павла Скоропадського.»

 Слайд 9.

Додаток 5

Досягнення

Прорахунки

Викладач  Як підсумок висловте свою думку: «Ким був Павло Скоропадський - «політичним перевертнем» чи «щирим патріотом». Реформатором чи консерватором?

Прогнозована відповідь.  Павло Скропадський був і консерватором, і реформатором.

6. Закріплення знань студентів

Слайд 10 Студенти повинні розгадати кросенс

7. Коментар роботи студентів на занятті, виставлення оцінок

Викладач робить поглиблений аналіз роботи студентів на занятті. Заповнюється рейтингова таблиця. Найактивнішим студентам виставляє оцінки і аргументує їх.

8. Підсумок заняття

Викладач аналізує заняття, робить висновки щодо ступеня досягнення поставленої мети, активності студентів, розв’язання поставленої проблеми. 9. Домашнє завдання: написати есе « Якою була б зараз Україна як би Павло Скоропадський здійснив усі свої наміри»

Додатки

Додаток 1.

Джерело 1 «... Ми спочатку повинні демократизувати країну, виховати людей, розвинути в них усвідомлення почуття обов‘язку, прищепити їм чесність, розширити їх культурний горизонт, і тоді тільки можна розмовляти про подальший етап соціальної еволюції» (П. Скоропадський). Безумовно, в будівництві нової держави роль фундаменту повинен був відігравати державний апарат, службовці.

Джерело 2 «… Гетьман відчував жорстокий кадровий голод. Через три місяці влади він спересердя скаже: «Ну, де є ті українці? Ну дайте їх мені! Таких, як мені треба, з якими я міг би говорити і працювати! Де вони є?» Кирило Галушко..

Джерело 3 Грабіж продовольства з України, початий австрогерманцями за всілякої допомоги уряду Скоропадського, був без кінця і без краю. Вивозили все – хліб, худобу, птицю, яйця, сировину і т. д. – і все це у таких розмірах, з якими ледве справлявся транспорт. Немовби потрапивши на величезні продовольчі склади, що були приречені на пограбування, австрійці і німці завантажували потяг за потягом, сотні, тисячі потягів, і вивозили їх до себе (Аршинов П. История махновского движения (1918–1921).

Джерело 4 . « Уряд видав наказ про «безумовну» заборону вивозу за межі Української Держави «міді, алюмінію, нікелю, …цинку та живого срібла…., ухвалив закон про фінансування цукрової промисловості… . Асигнували 15 млн. карб на видачу зарплатні шахтарям, яку заборгувала ….УНР. … ухвалили законопроект про «порядок реєстрації та затвердження статутів акціонерних компаній». Гетьман написав особистого листа керівникові уряду про необхідність запровадження жорстких заходів по боротьбі із спекуляцією. ….Затверджується Статут Українського державного банку… . Видали 2 млн карб «на видатки по утриманню та лікуванню інвалідів, які повертаються з полону» (Д. Яневський. Проект «Україна», або спроба Павла Скоропадсько

Джерело 5  «После короткой передышки цены на все виды продуктов снова начали быстро подниматься вверх….Наблюдается странное явление. В городе хлеба больше, чем когда бы то ни было. И в тоже врямя цены на него теперь такие, каких раньше тоже не было. Город питается исключительно при помощи мешочников» (Київська газета «Последние новости». 20 травня 1918

Джерело 6 Я хочу вказати на те, що народонаселення зовсім не було поінформоване про нашу роботу. Преса і будь-яка пропаганда абсолютно відсутні». П. Скоропадський .Спогади.

Джерело 7 «З ким йому залишалося працювати? … У виборі між юнацьким патріотизмом та відпрацьованою кваліфікацією гетьман спирався все ж на досвідчених адміністраторів, які сумлінно виконували свої обов‘язки, та до українізації вони ставилися, звісно, без ентузіазму. Можна вважати це помилкою, але ж гетьман відчував жорстокий кадровий голод. Через три місяці влади він спересердя скаже: «Ну, де є ті українці? Ну дайте їх мені! Таких, як мені треба, з якими я міг би говорити і працювати! Де вони є?» І ще: «Хочу збудувати Україну на зло українцям». Д. Донцов. «Рік 1918. Київ».

Джерело 8. «Очевидною «вадою» гетьмана була занадто ліберальна вдача: ніколи не вирізняючись тиранічними схильностями, він спокійно поставився до опозиційної діяльності щойно повалених ним українських лівих. Радівські міністри були швидко випущені з в‘язниці, а перед Петлюрою гетьман навіть вибачився. Тотальних репресій так і не дочекались, монархом чи диктатором він себе не проголошував. Гетьман сподівався, що, оцінивши стан речей, «свідомі українці» погодяться співпрацювати з новим режимом, який ставив за мету зміцнити українську національну державність. «Кандидати», вголос лаючи «узурпатора», поодинці тихенько бігали до Скоропадського на «оглядини» (він скаже: «Всі вони хочуть бути міністрами»)».

Джерело 9«Що гетьман був царським генералом….це саме можна було закинути і генералам Директорії.Що гетьман проголосив федерацію? В устах соціалістів це був не аргумент, бо самі вони були федералісти. Карательні загони?Що були ці загони, порівнюючи до більшовицького нищення…Що гетьмана підтримували німці, але ж німці підтримували і Центральну Раду. Справжня причина їх (демосоціалістів) ворожості … була та, що гетьман був чужого, ними зненавидженого середовища; що він був пан». Д. Донцов. «Рік 1918. Київ». 24

Джерело 10  Є.Чикаленко стверджував, що ―українським монархом не може бути ні Скоропадський, ні Петлюра, ні хтось інший свій, бо на свойому ми, зі своєї недисциплінованості, не об‗єднаємося, не помиримося, а знову тільки якийсь Варяг, як в старовину; якийсь чужоземний королевич, що матиме за собою піддержку якоїсь держави, прийде зі своєю гвардією, привезе своїх, а не московських фахівців, чи спеців, і поведе політику понадклясову, понадпартійну і зорганізує державу з неграмотних хліборобів, як це зробили в наші часи чужоземні королевичі в Греції, Румунії, Болгарії‖. Т.С.Осташко.П. Скоропадський – чільний репрезентант гетьманського рух

Джерело 11. В моїм правлінні були помилки. Головні з них походили з того, що події розвивалися занадто швидко і тому не було досить часу, аби відповідною організацією державно – думської частини суспільства підвести готові підвалини під гетьманську владу.  Через  те, беручи владу до своїх рук, я не мав біля себе людей, котрих добре знав. Ці люди, що були  біля мене, не знали добре ні мене, ні моїх переконань. Я не був з ними зв’язаний ні ідейна, ні організаційно. я Не кажу, щоб я не передбачав, що на Україні в майбутньому може бути Гетьманство. Навпаки, я був переконаний, що Гетьманство буде, але я міркував, що наперед утвориться сильна і розповсюджена організація, яка буде бачити в сильній владі порятунок Батьківщини і поставить собі мету: таку владу утворити. Що ця організація наперед підготує відповідною пропагандою широкі кола населення, що вона добере, зорганізує та ідейна об'єднає значне число відповідних людей, які й візьмуться за установлення сильної влади в краї. І мені здавалося, ця сильна влада найшвидше зреалізується в історичній формі Гетьманства. Одначе підготовити все так, як думалося, на ділі не вдалося. Наша «Громада» тільки починала жити і роз­виватися, ми один одного ще мало знали. Ідея сильної одноособової влади цілою нашою організацією офіційно не пр­голошувалася, а тільки відчувалася...» Гетьман Павло Скоропадський Спомини. — Київ: Видав­ництво «Україна». — 1992)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Варіанти запитань

1.З якими труднощами довелось зустрітись гетьману на етапі державотворення?

2.Чи могли ці обставини зашкодити існуванню держави в майбутньому?

3. Чи можна закидати Гетьману небажання включити до складу уряду українців?

4. У чому найістотніша відмінність головного принципу формування управлінських структур за часів Центральної Ради і Гетьманату?

5 Павло Скоропадський під час формування органів влади діяв як консерватор чи реформатор? Аргументуйте свою думку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

Ретроальтернативістика – це побудова можливих альтернативних сценаріїв розвитку реальних подій у минулому.

 Вправи з ретроальтернативістики повинні відповідати таким правилам:

 1) віртуальні сценарії мають бути реальними (тобто вони не повинні бути фантастичними);

 2) слід дотримуватися логічності (причинно-наслідкові зв’язки у побудові альтернативних версій мають бути несуперечливими);

3) необхідно дотримуватися критерію порівнянності (тобто порівнювати можна лише порівнянне);

4) розмірковувати слід відповідно до критерію оптимальності (тобто, які уроки на майбутнє можна винести з віртуальних припущень). Використовуючи вправи з ретроальтернативістики, слід враховувати, що побудова альтернативних сценаріїв не є самоціллю, а виконує роль наочної демонстрації так званих уроків історії.

Реформа	Що було?	Що могло бути?
Аграрна реформа
Військова реформа

 

 

 

 

 

Додаток 4

Варіанти запитань

1. Чому професійний військовий П.Скоропадський у критичних умовах збройного протистояння приділяв таку велику увагу проблемам культури?
2. Чому П. Скоропадський саме у культурно-освітній діяльності досягає найращіх результатів.
3. Як складалися стосунки з країнами Антанти і чому?
4. Які були стосунки уряду П. Скоропадського з Радянсью Росією?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

 

Досягнення

Прорахунки

1.Розвиток вільного підприємництва громадян. 2. Відновлення права на приватну власність. 3. Утворення функціонального адміністративного апарату. 4. Регулювання анархії та боротьба з нею. 5. Державне регулювання всіх сфер – політичної, економічної, суспільної – в умовах гострої економічної кризи. 6. Налагодження грошової системи: нормалізація грошового обігу, формування бюджету держави, відкриття українських банків та бірж. 7. Створення чіткої митної і кордонної служб. 8. Затвердження класу селян-власників як опори гетьманату. 9. Формування сильної армії, морського флоту. 10. Визнання суверенітету України майже двадцятьма країнами. Почалися переговори з Кримом про його автономний статус у складі Української держави. Українські посольства та консульства розташувалися більше, ніж у 20 країнах світу. 11. Піклування про освіту та її українізація. культурі, засновується Українська Академія наук та українських наукових видань, а також декількох університетів. 12. Розвиток культури проявлявся в розширенні мережі театральних закладів.

1. Гетьманом були створені каральні експедиції для отримання з селян продуктів. 2. Після відновлення приватної власності гетьман намагався всілякими способами «вибити» з селян компенсацію за шкоду, задіяну маєткам заможних мешканців. 3. Аграрне питання так і не було вирішено: поміщикам дозволялося насильно використовувати речі селян. 4. Повна заборона страйків на виробництвах. 5. Збільшення тривалості робочого дня до 12 годин. 6. Більшість чиновницьких постів були зайняті росіянами. А місцевого та земського самоврядування більше не було. 7. Великі привілеї заможним прошаркам населення. 8. Провал мобілізації, через що не вдалося створити боєздатну армію. 9. Залежність від німецько-австрійського війська. 10. Велика кількість росіян в Українській державі, в тому числі у владі, які були проти її реальної автономії. 11. Нездатність протистояти більшовицьким силам на території держави. 12. «Акт про федерацію з небільшовицькою Росією».

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 6

РЕЙТИНГОВІ  ПОКАЗНИКИ

БАЛИ

макс

факт

Доаудиторна  робота

Презентація

5

Доповідь

5

Сенкен

5

«Фішбоун»

5

«Турнір»

5

«Ретроальтенативістика

5

Кросенс

5

Підсумок

БАЛИ

ОЦІНКА

26-30

10-12

20-25

7-9

14-19

4-6

Група 1

Група 2

Група 3

Група 4

Група 5

Група 6

Доаудиторна работа

Сенкен

«Фішбоун»

«Турнір»

«Ретроальтернативістика

«Кросенс»

Додаток 7

Бали індивідуальних досягнень

Група 1	бали
Куземко О.
Свіріденко
Федоров
Головачов
Група 2	бали
Клімов
Хомін
Шаповалов
Клвіменко
Група 3	бали
Думбасар
Гуляєв
Вязниковцев
Боровіков

 

 

Група 4	бали
Васильов
Кучеренко
Матяшевський
Ковалено
Група 5	бали
Свистун
Кутя
Ольховська
Масюк
Група 6	бали
Семикін
Кузьменко
Міхальов
Мілютін