ГІМНАСТИКА В СИСТЕМІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ УКРАЇНИ

Тема 1. ГІМНАСТИКА В СИСТЕМІ ФІЗИЧНОГО                                                              ВИХОВАННЯ УКРАЇНИ

 

ПЛАН.

1. Гімнастика як засіб і метод фізичного виховання
2.    Методичні особливості гімнастики.
3.    Засоби гімнастики. 

а) стройові вправи; 

б) загальнорозвиваючі вправи; 

в) вільні вправи;

г) прикладні вправи;

д) вправи на гімнастичних снарядах;

є) акробатичні вправи;

є) вправи художньої гімнастики. 

4. Види гімнастики:

а) оздоровчі види гімнастики;

б) навчально-розвиваючі види;

в) спортивні види.

  5. Місце гімнастики в системі фізичного виховання

                              

Література:

1. Лящук Р.П., Огнистий А.В. Гімнастика. Навчальний посібник. — Ч.І.- Тернопіль: ТДПУ,  2001.- 164 с.
2. Лящук Р.П., Огнистий А.В. Гімнастика. Навчальний посібник. - Ч.2.- Тернопіль: ТДПУ,  2001,- 212 с.
3. Теория и методика гимнастики./Под ред. В.И. Филлиповича. Учебник для факультетов  физ. Воспитания пед.институтов. - М.: Просвещение, 1971.
4.                Худолій О.М. Гімнастика з методикою викладання.     - Харків. - 1998.

 

 

 

1. ГІМНАСТИКА ЯК ЗАСІБ І МЕТОД ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Система фізичного виховання є складовою частиною загальної національної системи всебічного виховання громадян нашої країни.

В українській системі фізичного виховання фізичні вправи сформувалися у вигляді гімнастики, ігор, спорту і туризму. Вони становлять єдину систему засобів і методів фізичного виховання.

При застосуванні фізичних вправ як засобу розв'язання завдань фізичного виховання вирішальне значення мають форми і методи організації педагогічного процесу. В гімнастиці історично склалася ціла система специфічних методів і прийомів використання фізичних вправ, яка включає особливості гімнастичного методу: повторність, реґламентованість, суворе дотримання певної форми рухів та ін. Ось чому фізичні вправи і гімнастика в цілому як метод фізичного виховання займає провідне місце. За допомогою гімнастики розв'язуються різні завдання з фізичного розвитку: вона сприяє зміцненню здоров'я, підвищенню працездатності, швидкому одужанню після захворювань, усуненню недоліків у поставі тощо. Гімнастика є також основним засобом формування складних рухових навичок.

Таким чином, гімнастика як система спеціально підібраних фізичних вправ і науково обґрунтованих методичних прийомів, спрямована на:

• всебічний гармонійний розвиток організму в цілому й окремих його систем;
• удосконалення функціональних можливостей і здібностей, зміцнення здоров'я і загартування,  забезпечення високої працездатності і збереження творчого довголіття людей;

- оволодіння спеціальними гімнастичними руховими навичками, знаннями і вміннями, які  потрібні у повсякденному житті, на виробництві і для захисту Батьківщини;

- виховання моральних, вольових й естетичних якостей людини.

Характерною особливістю гімнастики є те, що нею можуть займатись люди різні за віком, рівнем підготовленості, статтю та станом здоров'я. Окрім того, заняття гімнастикою сприяють:

• виліковуванню від багатьох захворювань;
• підвищенню життєдіяльності і працездатності;
• оздоровленню й активному відпочинкові; ^!
• розвитку мобільності центральної нервової системи.

Завдяки широким можливостям гімнастики в розв'язанні різних педагогічних завдань вона застосовується в усіх ланках системи фізичного виховання. Нею займаються в дошкільних навчальних закладах (яслах, садках), школах і вищих навчальних закладах, у закладах системи професійно-технічної освіти, в армії і на флоті, у системі добровільних спортивних товариств тощо.

Гімнастика як метод фізичного виховання має певні традиційні ознаки. До них належать:

• сувора реґламентованість навчального процесу за заздалегідь розробленою програмою;
• певна послідовність у розучуванні гімнастичних вправ;
• наявність обов'язкової для всіх класифікаційної програми;
• обов'язкове дотримання відповідної форми рухів;

• спеціальні вимоги до складання довільних вправ з усіх видів багатоборства, які обов'язкові  для всіх гімнастів.

 

2. МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГІМНАСТИКИ

Згадані вище ознаки становлять сутність гімнастики. Але, коли йдеться про методичні її особливості, то мають на увазі сукупність методичних прийомів, якими користуються для розв'язання поставлених завдань під час організації педагогічного процесу.

До методичних особливостей гімнастики належать:

• дія на окремі органи людини - вибірковий вплив;
• вплив гімнастичних вправ на поліпшення функцій всіх органів людини;
• вид рухової діяльності, який діє комплексно, що, в свою чергу, сприяє всебічному фізичному  розвиткові, удосконаленню техніки виконання основних рухових навичок;
• широке використання різноманітних вправ, що приводить до гармонійного розвитку, - один вид  діяльності приводить до односторонності розвитку;

-   точне   регулювання   навантаження   та   сувора   регламентація   педагогічного   процесу,   що реалізується через:

 1) можливість логічно обґрунтувати, розділити  складні вправи на окремі дії, а потім вивчити в  цілому;

2) аналітичний   характер   вправ,   що   дозволяє   застосувати   їх   для   конкретно   визначених  педагогічних чи оздоровчих завдань;

3. багатофункціональність кожної вправи в залежності від методу застосування, що пов'язане з  різноманітністю структури та способів виконання;
4. визначення пульсової ціни кожної вправи; знаючи криву її фізіологічного навантаження,  керувати її величиною в ході уроку;
5. можливість посилювати вправи за рахунок зміни вихідних положень, комбінацій, виконання в  умовах втоми, емоціонального збудження;

6. можливість виконання вправи під музику, з підбором музичного супроводу;

• відносно вибіркова дія на різноманітні системи та різні частини тіла (наприклад, вправи на одну  групу, на силу, розтягування, що через ЦНС відбивається на цілому організмі;
• різне методичне оформлення фізичних вправ (одна і та сама вправа може вирішувати різні  завдання).

Перелічені методичні особливості гімнастики дають змогу послідовно і гармонійно розвивати рухові здібності учнів, ефективно розв'язувати оздоровчі, освітні і виховні завдання фізичного виховання.

 

          3. ЗАСОБИ ГІМНАСТИКИ

На заняттях гімнастикою використовують різноманітні засоби (вправи), які поділяють на такі групи:

Стройові вправи - це способи сумісних дій у строю. Вони виконуються з метою:

• зручного розміщення учнів для розв'язання поставлених завдань;
• швидкого перешикування з одного місця в інше;
• виховання дисциплінованості, навичок колективних дій;
• формування гарної постави, стройової виправки;
• виховання почуття ритму і темпу.

Стройові вправи вивчаються у відповідності до стройового статуту Збройних Сил України і поділяються на:

1.   стройові прийоми; 
2. переміщення;
3. шикування і перешикування;
4. розмикання і змикання.

Загальнорозвиваючі вправи (ЗРВ) - це вправи, які застосовуються для загального розвитку всіх частин тіла і виконуються без предметів, з предметами, а також на приладах масового типу.

Загальнорозвиваючі вправи, як правило, складають у відповідні комплекси.

ЗРВ можуть виконуватись з наступними предметами: палиці, гантелі, обручі, скакалки, булави, лави.

Фізичне навантаження при виконанні ЗРВ, залежно від контингенту учнів, можна дозувати добором вправ, кількістю їх повторень, інтенсивністю м'язевого напруження, зміною вихідних положень тощо.

За допомогою загальнорозвиваючих вправ можна:

• вибірково впливати на окремі м'язові групи і на весь руховий апарат;
• розвивати потрібні рухові якості;
• формувати гарну поставу або виправляти окремі недоліки постави.

Вільні вправи - це поєднання вільних, акробатичних і хореографічних вправ, а також елементів художньої гімнастики. Сполучення таких вправ можна виконувати різними частинами тіла (руками, ногами, тулубом - потоково та у вигляді комбінації). За допомогою вільних вправ успішно розвиваються і удосконалюються:

• координація рухів; 
• почуття ритму; 
• пластичність і виразність рухів;
• відчуття амплітуди, напрямку, швидкості, ступеня м'язового напруження.

Як і загальнорозвиваючі вправи, вільні вправи виконуються з предметами і без предметів. Предмети збільшують дію на організм, тому вправи вимагають більш тонкої координації рухів.

  Прикладні вправи - це вправи, які застосовуються в повсякденному житті, на виробництві, а також у воєнних умовах. Основу прикладних вправ становлять природні рухи: ходьба, біг, стрибки, метання, подолання перешкод, лазіння і перелазіння, перенесення вантажу.

Прикладні вправи завжди виконуються з емоційним піднесенням, а тому їх можна включати в заняття з будь-яким контингентом. Вони є також добрим засобом для підвищення рівня фізичної підготовки.

Вправи на гімнастичних приладах - це основний зміст спортивної гімнастики. Вони є вищим проявом фізичних можливостей гімнаста і вимагають дуже тонкої координації рухів і великої фізичної сили, вміння орієнтуватись у складних положеннях, вмілого узгодження різних сил, що виникають в процесі виконання вправи, та рішучості і сміливості.

До чоловічого багатоборства входять вправи на:  коні-махи,  кільцях, турніку, брусах; до жіночого - вправи на різновисоких брусах, на колоді.

Акробатичні вправи - це вправи, які об'єднують акробатичні стрибки і статичні акробатичні вправи. Прості за координацією і м'язовими зусиллями, її можуть виконувати початківці і діти; а складні вправи, які вимагають високого ступеню розвитку фізичних можливостей, доступні лише спортсменам високої кваліфікації.

На сьогоднішній день у теорії і практиці фізичного виховання існують дві класифікації акробатичних вправ. Перша ділить всі акробатичні вправи на три великих групи:

1. Вправи з  частковим  або  повним  обертанням тіла - акробатичні  стрибки  (перекати,  перекиди, перевороти, сальто).              ;

2. Вправи на збереження рівноваги - балансування (одинокі, парні та групові вправи).
3. Вправи, в основі яких лежать кидок одного партнера іншим або декількома партнерами, -  кидкові вправи (без обертання, з повним обертанням, "піруети").

Інша кваліфікація ділить всі акробатичні вправи також на три групи:

1. Вправи, пов'язані з перевертанням через голову, але без фази польоту (повільні перевороти,    '  "колесо",   виходи   в   стійку   на   руках,   перекати,   перекиди).   Ці   вправи   виконуються   як  індивідуально, так і парами.
2. Вправи з фазою польоту (сальто, стрибки з поворотами у фазі польоту).
3. Вправи, пов'язані зі збереженням і відновленням рівноваги, вправи з балансування (шпагат,  міст, упори, сіди, стійки, рівноваги, виси, піраміди).

Потрібно зазначити, що, окрім двох вище зазначених класифікацій акробатичних вправ, їх поділяють на:

• вправи переважно статичного характеру;
• вправи переважно динамічного характеру.

Виконання акробатичних вправ сприяє: вихованню спритності, орієнтуванню в просторі, сміливості, рішучості, гнучкості та розвиткові інших якостей, які потрібні для досягнення спортивної майстерності.

Акробатичні вправи є основою вільних вправ як у чоловіків так і у жінок.

Вправи художньої гімнастики характеризуються рухами рук, ніг і тулуба, які виконуються у вигляді комбінацій, подібно до вільних вправ. Вправи художньої гімнастики є дійовим засобом естетичного виховання, в процесі їх виконання створюється певна культура рухів і прищеплюється позитивний художній смак.

Вправи в художній гімнастиці виконуються під музику.

Стрибки (прості й опорні) розвивають багато різноманітних якостей (спритність, стрибучість, функцію рівноваги та ін.), формують спортивні і прикладні навички.

Рухливі і спортивні ігри (естафети, конкурси та інші види вправ) широко використовують в гімнастиці. Вони значно підвищують емоційний стан, виховують почуття колективізму, активність, ініціативу, наполегливість тощо.

 

4. ВИДИ ГІМНАСТИКИ

Численні завдання гімнастики, широкий діапазон застосування і різноманітність вправ сприяли розвиткові різних самостійних видів гімнастики (схема 1). Вони, частково, відрізняються один від одного метою і завданнями, специфічними вправами й особливими методичними прийомами.

На даний час найбільш поширеною є наступна класифікація, згідно якої гімнастику поділяють на:

І. Оздоровчі види.

ІІ. Навчально-розвиваючі види. :

ІІІ. Спортивні види.

 

І. Оздоровчі види

1.Гігієнічні види гімнастики

♦         Ранкова гігієнічна гімнастика (зарядка)

Проводиться після сну. Мета - сприяти швидкому переходу від стану сну до активного стану. Зарядка стимулює рухливість в суглобах кінцівок, хребетного стовпа, розігріву організму; її тривалість 10-15 хв.

♦       Виробнича гімнастика .

Дослідження вчених показали, що при систематичному занятті гімнастикою можна підвищити продуктивність праці на 8-12 відсотків. Відомо, що зростання продуктивності праці лише на 1% збільшує національний дохід країни на 6 млрд. гривень на рік. Результати окремих досліджень показують, що на тих підприємствах, де не займаються регулярно фізкультурою, робітники часто хворіють. Встановлено, що на протязі робочої зміни спостерігаються три періоди працездатності: період впрацьовування, період найвищої і стійкої працездатності, період зниження працездатності. Виходячи з цієї закономірності динаміки працездатності, люди ввели гімнастику на виробництві, яка поділяється на: гімнастику до роботи, гімнастику під час роботи, гімнастику після роботи.

На  основі  спеціальних  досліджень  вченими  і  практиками  розроблені  типові  комплекси    гімнастичних вправ відносно 4-х груп професій. До 1-ї відносять професії, де положення тіла' вимагають статичного напруження багатьох м'язових груп й обмежених рухів руками. Вправи комплексів пропонують проводити в наступному порядку:

• вправи в потягуванні і з глибоким диханням, з розслабленням рук і ніг;
• вправи для м'язів плечового поясу;
• вправи в нахилах, повороти тулуба;
• вправи на точність рухів й уваги;
• вправи на розслаблення та повільна ходьба.

До другої групи відносять професії, в яких рівномірно поєднується фізична і розумова робота при значному фізичному навантаженні. Вправи комплексів пропонують проводити в наступному порядку:

• вправи в потягуванні з глибоким диханням;
• вправи в бігу, стрибки - з середнім навантаженням;
• вправи на координацію, точність і увагу;
• вправи на розслаблення.

До третьої групи відносять професії, для яких характерні максимально граничні фізичні навантаження і величезна кількість робочих операцій. Вправи комплексів пропонують проводити в наступному порядку:

• вправи в потягуванні і з глибоким диханням;
• повороти тулуба і нахили з рухами руками;
• вправи на розслаблення м'язів рук, тулуба;
• легкий біг і ходьба.

Четверта група - професії розумової праці. Пропонуються наступні вправи:

• ходьба і легкий біг;
• потягування з підняттям рук догори і глибоким вдихом і видихом при опусканні рук;
• повороти і нахили тулуба;
• вправи у поєднанні рухів руками, тулуба і ніг - послідовно й одночасно;
• ходьба, біг, підскоки з рухами рук в різні сторони;
• вправи на розслаблення, легкий біг з переходом на ходьбу.

  Комплекс вправ слід виконувати з поступовим нарощуванням м'язових напружень, а потім -  поступовим зниженням навантаження і завершити заняття енергійною ходьбою на місці і  вправами на розслаблення. Тривалість гімнастичної паузи 8-10 хв.              ^:

♦         Гімнастика до занять

Виконання вправ гімнастики перед заняттями, на початку навчального дня, має на меті сприяти підвищенню працездатності учнів на перших уроках, загартувати організм, попередити викривлення постави. Для кожного класу складають свій комплекс вправ, але їхня кількість, число повторів і характер однакові. Це дасть змогу виконувати вправи всім одночасно під один музичний супровід.

♦         Фізкультхвилинка

Завдання фізкультхвилинки - повернути втомленій дитині працездатність, увагу, зняти м'язове і розумове напруження, попередити порушення постави. Фізкультхвилинки проводяться у І-VIII класах на кожному уроці при перших ознаках втоми, яка наступає, як правило, після 20-30 хв. роботи. В старших класах фізкультхвилинки проводяться під час занять у навчально-виробничих майстернях. Тривалість виконання 3-4 вправ 2,5-3 хв. з 6-8 разовими повторами кожної вправи. Окремі вправи можуть проводитись за партою. Комплекс передбачає виконання вправ для м'язів верхнього плечового поясу, тулуба, ніг, які здатні зняти статичне напруження та посилити кровообіг (усунути застійні явища).

 ♦         Фізкультпауза

Фізкультпаузи проводяться у групах продовженого дня і в домашніх умовах з учнями середніх і старших класів протягом 10-15 хв. (кожних 50-60 хв. навчальної праці). Крім загальнорозвиваючих вправ, діти виконують біг на місці, стрибки, рухливі ігри. Під час фізкультпауз учні, як правило, роблять домашні завдання з фізичної культури, при можливості -під музичний супровід, що додає емоційності і служить додатковим фактором відпочинку дітей.

♦        Ритмічна гімнастика

Це - один з різновидів гімнастики, змістом якого є різноманітні, прості за технікою виконання фізичні вправи (загальнорозвиваючі, танцювальні тощо). Завданням є оздоровлення організму і розвиток аеробних механізмів енергозабезпечення, а також оволодіння відчуттям музичного ритму і рухів.

♦        Стретчінг

Ця система вправ на розвиток і поліпшення рівня гнучкості своїм корінням сягає гімнастик системи "хатка-йога" та інших східних вчень.

♦        Аеробіка (аква-, гідр о аеробіка) ♦

Це - поєднання засобів гімнастики з музикою. Вправи виконуються під сучасну ритмічну музику інтенсивно, емоційно, без пауз для відпочинку. Аква-, гідроаеробіка - енергопродуктивний напружений вид аеробних вправ, що виконуються у воді.

 ♦       Слім-джім гімнастика об'єднує елементи аеробіки, хореографії, калланетики і атлетичної гімнастики.

♦        Шейпінг

Система сполучення засобів аеробіки та атлетичної гімнастики, з використанням елементів комп'ютерного контролю за ефективністю занять. Головний акцент робиться на наближення морфологічних показників тих, хто займається, до заданих або обраних еталонних моделей.

 ♦        Фітнес (аерофітнес)

Єдина концепція, що охоплює не лише тілесні рухи, а й усе, що може принести користь тілу людини. До нього належить контрольоване тренування серцево-судинної системи, корегована техніка дихання, тренування м'язової системи, що підтримує поставу і створює підтягнутий зовнішній вигляд, тренування гнучкості та вміння розслаблятись, раціональне харчування, що забезпечує організм потрібною енергією.

Система аерофітнес заснована на елементах аеробіки, калланетики, стретчінгу, шейпінгу. Комп'ютерне тестування пропонує вимірювання певних параметрів фізичного розвитку та фізичної підготовленості. Закладка даних до комп'ютера дає змогу співставити їх з контрольними, які були в пам'яті, і на цій основі скласти індивідуальні програми тренування, включаючи рекомендації з режиму харчування.

♦       Калланетика

  Це - фізичні вправи на основі статичного напруження і розтягування різних м'язових груп. Методика виконання не має вікових обмежень і методичних пересторог.  Рекомендована як жінкам, так і чоловікам. Мета - корекція фігури та усунення недоліків тілобудови.         ♦  Дихальна гімнастика:

- йогів - уміння керувати силою та енергією за допомогою дихання;

- Лобанової-Попової - розвиток дихальної мускулатури  за рахунок  опору  повітря,  що  видихається органами мовлення;              ;

• Стрельнікової - полягає в активному напруженому короткому вдиху, яким тренуються всі  м'язи дихальної системи;
• Бутейка - полягає в засвоєнні неглибокого дихання.

♦      Гімнастична методика індійських йогів

Це - філософсько-релігійна система, частиною якої є статична підтримка одної з 30-40 найбільш використовуваних поз. Послідовне їх застосування дає оздоровчий ефект.

♦       Атлетична гімнастика

Система фізичних вправ, спрямована на набуття сили, формування красивих зовнішніх форм тіла і підвищення загального рівня фізичної підготовленості.

 

2. Лікувальна гімнастика:

а) Коригуюча гімнастика

Мета - корекція постави та інших дефектів організму.

б) Функціональна гімнастика

мета - поліпшення функціонального стану організму.

в) Реабілітаційна гімнастика

Мета - прискорена реабілітація після травм і захворювань.

 

ІІ. Навчально-розвиваючі види

1. Базова гімнастика

а) Основна гімнастика

Мета її - забезпечити загальний фізичний розвиток, підвищити працездатність. Основна гімнастика є найбільш поширеним видом гімнастики. Вона забезпечує гармонійний фізичний розвиток і вдосконалення духовних якостей. Сприяє оволодінню основами рухів, координації, виховує моральні і вольові якості, є фундаментом для виконання нормативів державних тестів та базою для занять різними видами спорту. Основна гімнастика широко використовується в дошкільних закладах, загальноосвітніх школах, вищих навчальних закладах різного рівня акредитації.

б) Жіноча гімнастика

Під час занять, поряд з вирішенням загальних завдань фізичного виховання й удосконалення фізичних, моральних і вольових якостей, засобами гімнастики забезпечується відповідна підготовка жінок до виконання функцій материнства. В зв'язку з цим більшість вправ направлені на зміцнення м'язів тазу, особливо малого тазу та черевного пресу.

До завдань жіночої гімнастики входять: розвиток пластичності, естетичної виразності рухів, почуття ритму і темпу; оволодіння такими руховими якостями, як спритність, гнучкість, витривалість; набуття прикладних навичок. Завдяки заняттям жіночою гімнастикою удосконалюється постава, фігура стає стрункішою, покращується хода. Заняття проводяться переважно під музичний супровід.

2. Прикладна гімнастика

а) Професійно-прикладна гімнастика 

Сприяє засвоєнню спеціальних рухів, вольових і фізичних якостей, формуванню професійних навичок, від яких залежить успішна професійна діяльність людини. Така підготовка необхідна, наприклад, монтажнику-висотнику, де гімнастичні вправи фізичного характеру (лазіння і перелазіння, підтягування, виси, упори і т.д.) виконуються у незвичних умовах.

б) Військово-прикладна гімнастика

Сприяє формуванню умінь, спеціалізованих навичок, необхідних для оволодіння військовими професіями. Є спеціальна гімнастика піхотинця, танкіста, моряка, десантника. Військово-прикладна гімнастика має величезне значення в підготовці юнаків до служби у Збройних Силах України.

в) Спортивно-прикладна гімнастика

  Широко використовується в навчально-тренувальному процесі у всіх видах спорту. Наприклад в систему тренувань зі стрибків з жердиною включені вправи на кільцях, турніку, які допомагають швидкому розвитку необхідних груп м'язів, а також оволодінню технікою стрибка. Як спеціальні вправи використовуються різні види стрибків, підскоків, елементи акробатики, де моделюються різновиди падінь, перепадів, які часто зустрічаються в ігрових ситуаціях.

 

ІІІ. Спортивні види

а) Спортивна гімнастика

У практиці підготовки спортсменів і проведення спортивних змагань використовуються дві класифікаційні програми вправ. За класифікацією "Б" готуються і виступають спортсмени на масових змаганнях. Ця програма вважається полегшеною у порівнянні з класифікацією "А", в яку включений ряд складних вправ для найбільш підготовлених спортсменів. Гімнасти, незалежно від класифікацій, виступають у таких видах багатоборства: чоловіки - вільні вправи, вправи на коні-махи, на кільцях, в опорних стрибках, на брусах і турніку; жінки - опорні стрибки, вправи на різновисоких брусах, колоді та вільні вправи.

б) Художня гімнастика

Вид рухової діяльності, який характеризується застосуванням великої кількості вправ, що виконуються з предметами і без них. Змагання проводяться за такими видами багатоборства: вправи з обручем, стрічкою, м'ячем, булавами, скакалкою. Проводяться як індивідуальні, так і групові змагання.

в) Спортивна акробатика

Вид спорту, який характеризується великою {різноманітністю вправ динамічного і статичного характеру. У програму змагань з акробатики входять сім видів: чоловічі, жіночі, змішані пари, жіночі (3 чол.), чоловічі (4 чол.), жіночі та чоловічі стрибки, стрибки на батуті.

г) Спортивна аеробіка

Вид спорту, призначений для фізично підготовлених молодих людей, який має свої програму, • правила змагань. Під час виконання композицій регламентуються їхні тривалість, темп, кількість елементів, склад учасників та ракурси виконання. Забороняються окремі рухи і деякий стиль виконання.

4. Місце гімнастики в системі фізичного виховання.

Гімнастика як засіб і метод широко застосовується в різних ланках системи фізичного виховання людей, починаючи з двох місяців життя і до похилого віку.

Гімнастика в дошкільних закладах (з 2 місяців життя до 7років)

Основним засобом фізичного виховання дітей дошкільного віку є основна гімнастика, до якої входять різноманітні загальнорозвиваючі вправи, вправи імітаційного і наслідувального характеру, ходьба, біг, стрибки, лазіння і перелазіння, рухливі ігри тощо.

З прийняттям Закону України "Про фізичну культуру" в дошкільних навчальних закладах для найефективнішого зміцнення здоров'я, загартування і гармонійного фізичного розвитку дітей вводиться посада методиста-інструктора з фізичного виховання. Він повинен забезпечити правильне і повноцінне проходження навчального процесу.

Гімнастика в загальноосвітній школі

Серед інших засобів фізичного виховання учнів загальноосвітніх шкіл гімнастика вважається одним з основних.

Гімнастика в школі, згідно прийнятого Закону "Про фізичну культуру", повинна охоплювати не менше трьох уроків фізичної культури на тиждень.

До змісту розділу "Гімнастика" для учнів 1- 4 класів включені такі групи:

- стройові вправи;

• загальнорозвиваючі вправи;
• стрибки;
• лазіння і перелазіння;
• вправи в рівновазі;
• акробатичні вправи;
• вправи у висах і упорах; ;
• танцювальні вправи.

  Починаючи з 5-го класу, учні вивчають вправи у висах і упорах, використовуючи гімнастичні  прилади (турнік, бруси), а також опорні стрибки через козла. Юнаки 10-11 класів стрибають через  коня в довжину.             

Отже, гімнастика в системі фізичного виховання школярів займає провідне місце. ?

Гімнастика у вищих навчальних закладах

Серед інших засобів фізичного виховання студентської молоді гімнастика займає досить  значне місце. Вона є основним змістом занять підготовчого і спеціального відділень.              ;;

Гімнастика для студентів вузів проводиться головним чином, у таких формах:

• навчальні заняття; \
• фізкультурні паузи і виробнича гімнастика в режимі навчального дня;
• самостійні заняття фізичною культурою в позаурочний час (виконання ранкової гігієнічної  гімнастики, заняття в секціях, участь у змаганнях тощо);
• масові оздоровчі, фізкультурні і спортивні заходи, які проводяться в студентських оздоровчо-  спортивних таборах.

Гімнастика у війську і на флоті

Гімнастичні вправи є основним змістом навчальних занять у всіх ланках військової служби в армії і на флоті. Комплекси гімнастичних вправ широко застосовуються під час ранкової зарядки, в умовах обмеженої рухливості, перед чергуванням біля апаратів і приладів, а також у процесі занять різними видами спорту.

В українському війську і на флоті використовуються всі види гімнастики -загальнорозвиваючі, спортивні і прикладні. Важливе місце займає основна гімнастика, яка забезпечує різнобічний фізичний розвиток військовослужбовців, формування у них основних рухливих навичок, рухових і вольових якостей.

Основна гімнастика в армії і на флоті проводиться у таких формах:

• гімнастика на навчально-тренувальних заняттях, які проводяться відповідно до порадника з ^;  фізичної підготовки і програм для різних родів військ;
• гімнастика в ранковій зарядці;
• прикладна підготовка військовослужбовців (гімнастичні вправи, які відображають специфіку  родів військ).

Гімнастика в самодіяльних колективах фізичної культури У колективах фізичної культури гімнастика проводиться в різноманітних формах, а саме:

• у секціях і в гуртках спортивної гімнастики, акробатики, художньої гімнастики;
• гімнастика на виробництві;
• у групах здоров'я і загальної фізичної підготовки;
• на змаганнях, спортивних святах, спартакіадах здоров'я й ін.

Головним завданням у проведенні таких занять є зміцнення здоров'я, фізичне вдосконалення і творче довголіття людини.

Гімнастика як наукова дисципліна

Гімнастика є частиною науки про фізичне виховання взагалі. Вона базується на цілому комплексі суміжних наук педагогічного, медико-біологічного і психологічного циклів: педагогіки, психології, анатомії, фізіології, гігієни, теорії фізичного виховання та ін.

Досліджуючи питання техніки гімнастичних вправ, використовують відповідні розділи механіки і біомеханіки. Наукові дослідження в галузі гімнастики проводять за допомогою різноманітних методів, серед яких основними є педагогічні, фізіологічні, біомеханічні, теоретичні і математичні. Таким чином, гімнастика - це науково-теоретична і практично-педагогічна дисципліна.