година класного керівника "Полтава мій рідний край"

Мета:

• узагальнення знань історії, культури свого народу, його традицій, звичаїв і обрядів; розуміння важливості української мови як основи духовної культури нації;
• виховання почуття патріотизму, розвиненої свідомості, культури міжетнічних відносин;
• формування толерантного ставлення до представників інших народностей, шанобливе ставлення до їх культури, релігій та традицій;

Форма проведення: година спілкування;

Хід уроку

І. Історична довідка

Слова вчителя:

Полтавщина – дивної краси куточок України, історія якого сягає глибини тисячоліть. ЇЇ небезпідставно називають духовним центром України, маючи на увазі провідну роль краю у процесі національного відродження. Наш край знаний на весь світ як такий, що дав людству понад 800 усесвітньо відомих імен, невтомних трударів, геніальних учених, талановитих митців і письменників, громадських діячів та політиків, життя і праця яких істотно вплинули на розвиток суспільства.

споконвіку на Полтавських родючих чорноземах люди ростили хліб. Нині регіон відомий також своєю розвинутою інфраструктурою і промисловістю, потужним будівельним, нафтогазовидобувним та переробними комплексами, розгалуженими транспортними зв’язками. Сьогоднішнє обличчя й основне багатство Полтавщини – це її люди, які завжди, не зважаючи на складнощі становлення держави, зміни у суспільно-політичному житті та політичні вітри, працюють в усіх виробничих сферах, на науковій ниві, розвивають вітчизняну медицину, відроджують національне мистецтво, сприяють оновленню й розквіту рідної землі, є продовжувачами та носіями традицій славних батьків-прадідів.

Перша письмова згадка про літописну Лтаву знайдена на сторінках Іпатієвського списку «Повісті минулих літ» 1173 року. Саме від цієї дати було прийнято розпочинати відлік «віку» Полтави до 2012 року. У 1974 році вперше урочисто було відзначено 800-річчя Полтаві. Але місто виникло значно раніше за час згадки про нього у літопису.

Топонімічні відголоски віддалених епох знайшли відображення й в особливостях назви міста, яка поступово змінювалася: Лтава-Олтава-Полтава. Найбільш розповсюдженими є кілька версій. Дослідники вбачають можливі значення цієї назви як похідні від слов'янських слів «огорожа», «огороджене тином місце», пов'язують із давньоруською традицією найменування поселень за ім'ям найближчої водної артерії — струмка Лтави — правої притоки Ворскли, Походження останньої назви виводять навіть до давнього арійського словосполучення «заболочена річка».

У ХІ-XVIІ ст. Полтава існувала на порубіжжі між Руссю і Диким Полем кочівників, згодом — між Великим Князівством Литовським і Золотою Ордою, між Річчю Посполитою і Московським царством. Прикордонні умови життя України, постійні взаємозапозичення і міжетнічні зіткнення спричинили до формування особливої верстви місцевого населення — козацтва, яке й визначало історію укріпленого форпосту на Ворсклі упродовж XVI-XVIII ст. У численних війнах місто зазнавало неодноразових руйнувань, але постійно відроджувалося. Історичний документ 1641 р. вперше засвідчив існування Полтави як міського центру.

Очолена козацтвом всенародна Визвольна війна проти Польщі перетворила Полтаву понад 350 років тому на військово-адміністративний центр Полтавського полку в складі Гетьманської України (з 1648 до 1775 р.). У загальному соціально-політичному піднесенні Лівобережжя Дніпра того часу Полтава вирізнялася побудовою Хрестовоздвиженського монастиря, появою визначних творів козацького літописання С. Величка і Г. Грабянки, поезій І. Величковського. Полтавський полковник М. Пушкар 1657—1658 рр. відзначився невдалою спробою перетворення міста на центр визвольної боротьби народу проти його гноблення багатіючою козацькою старшиною. В соціальному конфлікті козацької верхівки з простим народом Полтава пройшла шлях Руїни, що підготувало їй на початку XVIII ст. особливу роль не тільки у вітчизняній, а й у світовій історії.
 

Але сьогодні ми поговоримо не лише про мальовниче місто Полтаву, а й про Полтавську область, і її ювілей. адже цього року Полтавській області виповнюється 75 років.

До складу області входить 25 районів та 5 міст обласного значення (Комсомольськ, Кременчук, Лубни, Миргород та Полтава). Кременчук та Полтава поділяються на відповідно два і три міські райони.

ІІ. Робота з класом

Слова вчителя:

Діти а хто з вас знає яка ж символіка Полтавщини?

(Вчитель показує герб і прапор Полтавської області. Додаток 1,2).

Опис

Щит розділений на чотири частини малиновим ромбом, перетятим срібно-лазуровим хвилястим поясом. В першій частині щита в лазуровому полі золотий лапчастий хрест. В другій — в золотому полі червона підкова. В третій — в золотому полі червоне серце. В четвертій — в лазуровому полі золотий сніп пшениці. В першій частині ромба — золотий лук, супроводжуваний двома золотими зірками, в другій — золоті ворота з трьома баштами, супроводжувані двома золотими зірками.

Великий герб увінчаний п'ятибаштовою короною і обрамований гілками калини, оповитими синьо-жовтою стрічкою. Над короною — напис «Полтавщина».

•      Лук зі стрілою та зірки — елементи які входили до гербів Полтави, Пирятина, вказують на історичну роль краю в обороні рідних земель, а також на м. Полтаву, як адміністративний центр області.
•      Міські ворота з трьома баштами та флагштоками — елемент найстаршого із гербів, основний елемент герба м. Лохвиці вказує на міцність, могутність, недоторканість краю, козацькі традиції.
•      Хвиля води — елементи гербів м. Комсомольська, Кременчука, символізує багатство водних просторів області.
•      Козацький хрест — символ на історичних прапорах Полтавських полків, та елемент гербів міст Миргорода, Зінькова.
•      Підкова — поширений елемент родових гербів України — символ щастя, добра, любові, злагоди.
•      Серце — елемент герба гетьмана П.Полуботка, В.Кочубея, поширений елемент гербів України, символізує Полтавщину як серце України, її велич, духовність, землю що надала життя видатним діячам світового значення.
•      Сніп — уособлює природне багатство, родючість земель, працьовитість її мешканців, національні традиції краю.
•      Корона — могутність, стійкість, велич і слава.

Прийняті кольори:

•      Малиновий — найбільш розповсюджений колір козацьких прапорів — могутність, хоробрість.
•      Лазуровий — боротьба за свободу, надія.
•      Золотий — сонце, світло, добробут, доброта, робота, гідність.

Опис прапора

Полотнище прапора міста складається з двох горизонтальних смуг у співвідношенні один до одного. Верхня смуга білого кольору, що за геральдикою символізує собою гідність, духовність, щирість, чистоту, справедливість.

Нижня смуга синьо-зеленого кольору символізує собою віру, надію, упевненість, боротьбу за свободу (волю), щастя і сільське господарство.

Співвідношення сторін прапора — один до двох.

На ньому розміщено композицію елементів герба міста, що складається з золотого лука, тятива якого натягнута стрілою, направленою вістрям донизу. Вінчають композицію золотий напис «ПОЛТАВА» та золоті охоронні шестикутні козацькі зірки.

Вісь стріли є композиційною віссю зображення і розташована від древка на відстані 1/3 довжини прапора.

Древко прапора вінчає золота куля, яка символізує собою сферу обрію планети Землі або Сонця.

Завдання для класу:

Хто зможе найбільше назвати пісень про Полтаву, віршів?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

підготувала:

Омелянчук О.М.

 

 

 

 Полтава 2012