Година пам’яті

«Ви стали прикладом для всіх,

про вас нікому не забути»,

присвячена вшануванню подвигу Героїв Крут

 

Звучить пісня про Україну

 

Читець. Встала мати Україна –

Сонце засвітило,

Пробудилася народна

Незнищенна сила.

Сотні літ нас розпинали,

Та не побороли,

Бо не вмерла Україна

І не вмре ніколи.

Слава тобі, Україно,

Невмируща слава,

Да святиться твоя воля

І твоя держава!

 

Ведучий.  Україна –  це країна де найбільше люблять волю але  так склалося, що найменше її знали,Україна - це країна гарячої любові до народу і довгої вікової боротьби за незалежність і свободу.

 

Ведуча.  Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти.

 

Ведучий.  Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується!

 

Ведуча.  Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!

 

Ведучий.  І знов, у котрий це вже раз,

Зійшлися ми в одній родині,

Щоб пом’януть той славний час,

Коли у жертву Батьківщині

Себе принесли кращі з нас.

 

Ведуча. Нема любові понад ту,

Що окропила кров’ю Крути,

І ту гарячу кров святу

Повік Вкраїні не забути!

 

(Звучить фрагмент пісні «Балада про Крути»)

Ведучий.  29 січня – День пам’яті героїв Крут – саме там, у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність. Сьогодні виповнюється 105 років тій трагічній і водночас героїчній події.

 

Ведуча. Під Крутами там молоде юнацтво

На бій кривавий з ворогами стало.

За Україну, славу, честь, не за багатство,

Життя юнацьке своє там віддало.

 

Ведучий.  29 січня 1918 року назва невеликої станції Крути, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач-Київ, ознаменувала відлік нового духовного злету нації, який уже понад століття є національним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність.

 

Ведуча. Йшов 1918 рік. Четвертим Універсалом Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною, суверенною державою. Проте більшовицька влада не хотіла так просто віддавати свого «молодшого брата». Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє шеститисячне військо на Київ під командуванням колишнього царського генерала  Муравйова

 

Ведучий.  На той час в Центральній Раді не було армії. Основна її частина була розбита більшовиками, а інша перейшла на бік червоних, спокусившись фальшивими обіцянками.

 

Ведуча. У той важкий і грізний час на оборону рідного краю стали лише невеликі частини ідейних борців. У Києві сформувався курінь із студентів та учнів гімназії. Їх було 300.

 

Ведучий. Ви сміло виступили в бій

Хоч ворог був страшний, суворий,

В душі не було молодій

Ані вагання, ні покори!

 

Ведуча. Сніги зледенілі і темінь іскриста,

Над Крутами в скруту зійшлося їх триста.

Моя Україно, мій Києве-княже,

Ця юнь безборонна за тебе поляже.

 

Ведучий.  Наступав холодний ранок 29 січня 1918 року. О 9 годині розвідка донесла, що більшовики наступають. Молоді герої стали готуватися до бою. Юнаки мужньо відбивали атаки ворога, не залишаючи своїх позицій. Проти них наступали матроси Балтійського флоту – їх було майже 6 тисяч старих вояків, а борців за волю України біля 600.

 

Ведуча. Десять йшло проти ста,

І кидались грудьми на гармати,

Бо за ними свята

Україна стояла, як мати.

І остання гупає гармата..

На життя без надій

Їм стояти, стояти, стояти!

 

Ведучий.  Бій був запеклий і тривав до полудня. Молоді воїни билися відчайдушно, виявляли зразки хоробрості.

 

Ведуча. Земля дрижала. Схід вогнем горів,

Сурмили сурми. Гримали гармати.

А в їх очах, вогнистих та завзятих

Палав святий, благословенний гнів.

 

Ведучий.  Протягом п’яти годин українські підрозділи стримували ворожі напади, втрачаючи молоді життя, під градом куль і гранат. Проте незабаром , скориставшись кількісною перевагою, наступаючі зламали оборону і почали оточувати українські частини.

 

Ведуча. Сили були надто нерівні. студенти ішли на ворога з багнетами, бо набоїв уже не було. І падали, падали у нерівному бою. В останньому пориві кинулися малочислені молоді герої на переважаючого ворога, але були буквально знищені.  Коли зачорніла ніч, на крутянських полях лежали сотні загиблих.

 

Ведучий.  П’янила ниву кров їх чиста

Звершилося: вже бій стихав,

І впали всі героїв триста!

Останніх, смілих – гнів садиста

В полоні всіх закатував.

 

Ведуча. 35 забрано в полон, двадцять сім здорових і вісім поранених. Довго і жорстоко катували їх. Та не впали на коліна, не просили пощади і помилування. Мужньо зустріли вирок: поранених відправити до Харкова, розстріляти. Наближалася страшна хвилина для засуджених. Один починає, всі інші підхоплюють «Ще не вмерла Україна...». І вже лежать тіла юнаків на снігу, политому їхньою кров’ю.

 

Ведучий.  Селяни з навколишніх сіл забрали їхні тіла, поховали за християнським звичаєм. 1 березня 1918 року, після звільнення Києва, було закуплено 200 домовин для перевезення тіл загиблих. Убитих було поховано у спільній могилі на Аскольдовій горі – на аристократичному кладовищі в центрі Києва. Увічненням цього є відома поезія Павла Тичини «Пам’яті тридцяти».

(Учениця читає поезію «Пам’яті тридцяти»)

 

Ведуча. Кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя,

розцвітають пелюстки Волі. Вже 29 січня 1919 року, на роковини бою під

Крутами, до Аскольдової могили героїв прийшли студенти й гімназисти. Вони дали клятву на вірність Україні, на вірність тим ідеям, за які життям заплатили герої. Крути, без сумніву, були, є і будуть, завдяки героїзму молодих студентів,

однією з героїчних сторінок нашої історії.

 

Ведучий.  Крути стали початком нової доби в історії України. Без Крутів навіть Акт злуки 22 січня 1919 року був би лише документом.

 

Ведуча. Слава, слава Україні і її народу,

Що своїм життям безцінним захищав свободу,

Що довідну самостійність розумом відстояв,-

Тричі слава Україні і її героям!

 

Ведучий.  Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її. Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща.

 

Ведуча. Хто б міг подумати, що майже через 100 років після трагічних подій під Крутами українська земля буде знову просочена кров’ю наших братів, синів, батьків… Майдан… Герої «Небесної сотні»… Схід України… Герої АТО…Повномасштабне вторгнення ворога... Війна

 

Ведучий.  Сьогодні на території нашої країни точаться запеклі бої, вирішується доля і майбутнє України. Тисячі патріотів-добровольців, не задумуючись стали на варті кордонів нашої незалежної Батьківщини. Сотні  віддали життя за незалежність і свободу України.

 

Ведуча. Ми свято шануємо пам’ять усіх,

Хто власним життям нашу юність зберіг.

Хто впав за свободу у грізну годину

За землю священну, за Україну.

 

Ведучий.  Великий подвиг словами нам не описати,

А тільки серцем можна це сказати,

Але, на жаль, воно не має слів,

Лиш тільки має біль…

 

Ведуча. На знак вшанування світлої пам’яті тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя, схилімо голови і вшануймо загиблих хвилиною мовчання.

 

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ.

Ведучий.  Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров'ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі. Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вищі за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу.

 

Ведуча. Подвиг героїв Крут навічно увійшов у літопис боротьби за незалежність України як свідчення незламності духу українського народу, його споконвічного прагнення до волі і справедливості.

 

Ведучий.  Ви за свободу гинули без скарги

Серед пожежі і руїн,

Вічна вам пам’ять,  вічна вам слава!

І наш доземний уклін.

 

Ведуча. Ви не просили в ворога пощади,

Не прогинали ви колін.

Вічна вам пам’ять, вічна вам слава!

І наш доземний уклін.

 

Ведучий.  Ваші могили, знані й незнані -

Волі народної дзвін.

Вічна вам пам’ять, вічна вам слава!

І наш доземний уклін.

 

Ведуча. Пам’ять про Крути, усвідомлення того, що Україна знову перед небезпекою  бути  поглинутою ненаситним московським окупантом, роблять нас сильнішими. Нам випали випробування, які ми мусимо витримати, щоб захистити Батьківщину від будь-якої агресії, пам’ятаючи подвиг наших Героїв. Хай він буде уроком любові до України, утвердженням національної свідомості.

 

Ведучий.  Бойовий наказ молодь виконала, а пам’ять про полеглих, оповита ореолом слави, стала взірцем для майбутніх поколінь, як треба любити Україну.

 

Ведуча. Любіть Україну, вона в нас одна,

Другої нема і не буде.

Любіть Україну, як матір щодня,

Тоді вона й вас не забуде.

 

Ведучий.  Любіть Україну, як вірні сини,

Віддати життя їй готові,

Як юні сини, що життя віддали

Під Крутами всі, як герої!