Інструкція з безпеки при відпочинку біля водойм влітку

                     ІНСТРУКЦІЯ
З БЕЗПЕКИ ПРИ ВІДПОЧИНКУ БІЛЯ ВОДОЙМИЩ
 

  Омельчак Оксана Петрівна

вчитель біології та географії Володимирівського ліцею

Володимирівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області

    ІНСТРУКЦІЯ

З БЕЗПЕКИ ПРИ ВІДПОЧИНКУ БІЛЯ ВОДОЙМИЩ

( ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ)

1. Фактори небезпеки, що виникають під час відпочинку біля води


1.1. Під час відпочинку біля води й купання у водоймищах людина знаходиться у незвичному становищі, що може призвести до травмування чи загибелі людини.

1.2. Травмування чи загибель людини під час відпочинку біля води й купання у водоймищах настає в разі:

- невиконання елементарних правил безпеки;

- порушень правил поводження при купанні;

- харчових отруєнь неякісними чи зіпсованими харчами;

- незнання правил медичної допомоги при потопленні;

- отримання теплових сонячних ударів.

1.2.1. До невиконань елементарних правил безпеки відносяться:

- необережність при відпочинку біля води на необладнаних пляжах що призводить до падінь з обривів, у зарослі, заглибини та ями і отриманні переломів, забиття тощо;

- ходіння по берегу водоймища без взуття, що призводить до порізів, ніг кореневищами тощо;

- невміння користуватися ріжучими та колючими предметами, що призводить до отримання ріжучих та колючих травм кінцівок та тулуба;

- необачливого ставлення до різного природного роду загроз (блискавка, сильний вітер тощо).

1.2.2. До порушень правил поводження при купанні відноситься:

- стрибки з обривистих берегів;

- занурювання під воду у незнайомих водоймищах;

- купання у зарослих травою водоймищах тощо.

1.2.3 До харчових отруєнь відносяться випадки, коли людина приймає їжу, яка довго пролежала на сонці і зіпсувалась.

1.2.4. Незнання правил надання першої допомоги потерпілому при потопленні призводить до втраті часу і загибелі людини.

1.2.5. Отримання теплових (сонячних) ударів (перегрівання)_ настає при ненормованому знаходженні людини на відкритому просторі під сонцем.

1.3. Надання першої долікарської допомоги

1.3.1 Перша долікарська допомога при падіннях з висоти:

- при отриманні переломів кінцівок та вивихах :

- фіксування кінцівок в місці перелому (іммобілізація) із застосуванням підсобних матеріалів для організації накладання шини;

- надання протишокових заходів, вразі отриманні постраждалим шоку від болю;

- не допускання спроб вправляння зламаної кінцівок та спроб промивання ран;

- доставка потерпілого до медичної частини.

- при отриманні вивихів:

- забезпечення нерухомості кісток в урадженому суглобі;

- накладання шини із підсобних матеріалів чи фіксуючої пов’язки;

- доставка потерпілого до медичної частини.

- при отриманні забиття:

- прикладання до місця забиття холоду (лід, сніг, проточна вода, холодна ванночка чи компрес)

- накладання тугої пов’язки;

- в особливо важких випадках, доставка потерпілого до медичної частини.

- при втраті свідомості від струсу мозку:

- прикладання до голови холоду (лід, сніг, проточна вода, холодна ванночка чи компрес);

- створення постраждалому абсолютного спокою;

- доставка потерпілого до медичної частини.

1.3.2. Перша допомога при отриманні ріжучих та колючих травм:

- вимити руки (по можливості з милом);

- провести дезінфекцію використовуючи спирт, горілку тощо;

- зупинити кровотечу;

- обробити шкіру навкруги рани йодним чи спиртовим розчином;

- накласти на рану стерильну пов’язку та забинтувати.

1.3.3. Перша допомога при ураженні блискавкою:

- при втраті свідомості, зняти дію електричного струму на потерпілого, прикопуванням його землею для зняття залишкової електрики;

- при стані потерпілого с свідомості дати йому спокій.

1.3.4. Перша допомога при отриманні рваних ран:

- вимити руки (по можливості з милом);

- провести дезінфекцію використовуючи спирт, горілку тощо;

- зупинити кровотечу;

- обробити шкіру навкруги рани йодним чи спиртовим розчином;

- накласти на рану стерильну пов’язку та забинтувати.

- не дозволяється:

- поверхні ран торкатися руками і одягом одяг не знімають а розрізають);

- промивати рану водою і змащувати мазями;

- промивати розчинами йоду, брильянтовою зеленкою і спирту;

- виймати з рани згустків крові і сторонніх тіл.

1.3.5. Перша допомога при харчових отруєннях:

- покласти постраждалого і промити йому шлунок:

- дати випити 4-5 склянок кип’яченої води кімнатної температури або содового розчину (1 чайна ложка на склянку води) чи слабкого розчину перманганат калію (блідого-рожевого кольору);

- викликати блювоту, введенням до роту пальця, процедуру продовжують до настання чистих промивань;

- напоїти постраждалого прохолодним кріпким чаєм.

1.3.6. Перша допомога при потопленні:

- перша долікарська допомога здійснюється на місці протягом 1-5 хвилин оточуючими при виявлені постраждалого;

- найбільш результативною допомогою постраждали від потоплення є штучне дихання (з рота до рота) (з рота до носу) і закритий масаж серця, які проводяться в наступній послідовності:

- швидко вивільнити дихальні шляхи постраждалого від води;

- очистити рот та ніс від піску та сторонніх частин, використовуючи палець своєї руки, який попередньо обертають носовим платком чи чистою тканиною;

- голову постраждалого повертають в бік;

- для видалення води з верхніх дихальних шляхів постраждалого перевертають на живіт і піднявши роблять удар між лопатками;

- для видалення води із легенів та шлунку, постраждалого необхідно покласти грудною клітиною на зігнуте коліно людини, що надає допомогу і підтримуючи лоб постраждалого надавлюють між лопатками. У (блідих) потонувши вода з легенів не видаляється;

- після цього необхідно приступити до вентиляції легенів:

- постраждалого кладуть на тверду поверхню і за прокинути голову та витягнути в перед і на верх нижню частину челюсті;

- швидко вивільнити від одежі, що здавлює грудну клітину і шию та тулуб;

- впевнитись, що язик постраждалого не заважає диханню;

- зробивши глибоке вдихання, роблять видих до легенів постраждалого через його рот;, закриваючи ніс постраждалого пальцями;

- далі надавлюють на грудну клітину постраждалого.

- такі дії виконують послідовно через коні 2-3 секунди;

- найбільш часті помилки при вентиляції легенів постраждалого:

- не розігнуте положення голови постраждалого (повітря, що вдувається постраждалому надходить не до легенів а до шлунку);

- мала кількість повітря, що вдувається (для постраждалих дітей може бути велика;

- великий час витрачений на підготовку до штучного дихання;

- не своєчасна зупинку операції по вдуванню повітря;

- недостатня сила надавлювання при закритому масажі серця.

1.3.7. Перша допомога при опіках та теплових ударах:

- створити тінь для потерпілого чи відвести (віднести ) його в тінь;

- розстібнути йому одяг;

- збризнути обличчя і голову холодною водою;

- на голову та серце покласти мокру тканину;

- напоїти його холодною водою;

- забезпечити приток свіжого повітря;

- забезпечити спокій.