Година спілкування "Будьмо толерантними!"

Тема : Будьмо толерантними!

Мета :

• Обговорити різні підходи до поняття толерантності
• Створити умови для формування власного відношення до поняття “толерантність”
• Розвивати в учнів риси толерантної особи з метою виховання чуйних і відповідальних громадян, здатних цінувати свободу, людську гідність і індивідуальність.

Обладнання: ноутбук, проектор, комп’ютерна презентація, різнокольорові долоньки, вислови про толерантність, відео-притча про цвяхи, емблемки «Будемо толерантними», різнокольорові повітряні кульки, пісні в запису.

Хід заходу

(СЛАЙД 1)

Вчитель: Вітаю усіх присутніх у цій залі! Ми живемо з вами в гарній країні, навчаємось в хорошій школі, вивчаємо різні предмети: математику, мову, історію. Хтось із вас в майбутньому стане гарним лікарем, хтось – прекрасним вчителем, хтось буде захищати наш спокій та мир на кордоні. Але ким би ви не стали, головне – щоб ви були гарними людьми.

Сьогодні ми з вами проведемо годину спілкування по темі  «Будьмо толерантними!» Діти, яка ж мета нашого заходу?

(діти відповідають, вчитель робить підсумок)

(СЛАЙД 2)

Вчитель: Епіграфом до нашого уроку я не випадково узяла слова Бернарда Шоу: “Тепер, коли ми навчилися літати в повітрі, як птахи,   плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на Землі, як люди”.

(СЛАЙД 3)

То ж розпочнемо наше спілкування.  Останнім часом слово «ТОЛЕРАНТНІСТЬ» набуло значної популярності.

Що означає   слово «толерантність»? Що означає толерантна   людина, або толерантний підхід? Саме це сьогодні нам доведеться це з'ясувати. Тож я звертаюся до вас: «Що ж таке толерантність?»

(відповіді дітей)

Учень 1. У перекладі з латинської «tоlеrаnсе» означає «терпіння». Це слово уперше стали використовувати у медицині і означає: здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників.

Учень 2. А в суспільстві це означає терпимість до інших людей, думок, поглядів, традицій.

Учень 3. А я хочу розказати одну цікаву легенду.

 Помирає якось в одному поселенні старий аксакал. Прийшли до нього люди попрощатися, та й говорять: «Скажи нам, мудрий старче, як вдалося тобі створити такий порядок у сім'ї, що усі сини та невістки, дочки й зяті жили разом у мирі та злагоді?» не може вже говорити старий - подають йому папір і олівець, і він до-овго пише. І, коли випав з рук вмираючого аркуш, дуже здивувалися усі - там 100 разів було написано одне слово. Не здогадуєтесь яке? На аркуші 100 разів було написано слово — ТЕРПИМІСТЬ!

Вчитель. Давайте поглянемо, чи співпадають наші думки та висловлювання з тими, що зустрічаються у довідниках, та тлумаченнях відомих людей.

(СЛАЙД 4, 5, 6)

Учень 3. Толерантність – це готовність прихильно визнавати, приймати поведінку і погляди інших людей, які відрізняються від власних; при цьому навіть в тому випадку, якщо ці переконання і погляди тобою не розділяються і не схвалюються.

Учень 4. Це терпіння, взаєморозуміння, взаємоповага, взаємодопомога, вміння бути стриманим, уміти вислухати думку іншої людини.

(СЛАЙД 7)

Вчитель. По-різному розуміють  «толерантність»  різні народи  земної кулі (діти зачитують  на слайді):

• У англійців  - як готовність і здатність без протесту вислухати особу.
• У французів – як певну свободу іншого, його думки, прагнення до політичних і релігійних поглядів.
• У іспанців –  здатність визнавати відмінність ідеї інших людей.
• У китайців  – проявляти великодушність по відношенню до інших.
• В арабському світі  – вміння вибачати, терпимість, співчуття іншому.
• У персидському – ще й готовність до примирення.
• В українців толерантність – це здатність терпіти щось або когось, бути стриманим, добрим, стійким.

Вчитель. Але з розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, що всі люди - сусіди, а вона - наш спільний дім, який треба берегти. А для того, щоб поєднати зусилля, треба знаходити спільну мову. В безмежному морі різноманітних культур, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу  і має прийти «рятувальне коло» — толерантність.

(СЛАЙД 8)

Вчитель. Сьогодні ми запрошуємо вас відвідати  планету  Четвертьландію.

Ведуча 1.Це планета, схожа на нашу Землю — кругла, а через те, що на ній розташовані чотири країни, називається - Четвертьландія.

Ведуча 2. В першій країні було все зелене: будинки, вулиці, машини, діти та дорослі. В другій країні – все червоне. В третій - все жовте. А в четвертій країні  - все мало синій  колір.

Ведуча 1. В усій Четвертьландії   діти народжуються кольоровими. Але дорослі дивляться на них своїми зеленими, жовтими, синіми, червоними очима, голублять їх своїми кольоровими посмішками, долонями — поки вони не зробляться одного кольору.

Ведуча 2.  Кожна країна Четвертьландії, мала не лише свій колір, але й гімн, прапор, герб.

Ведуча 1. У Четвертьландії діти не мусять ходити до школи. І складні погодні умови   їм не на заваді. Але найголовніше, що вони знали:

Зелені. В нашій країні визначається тільки зелений колір.

Червоні. Ну а в нашій все повинно бути тільки червоним.

Жовті. А в моїй країні все повинно бути тільки жовте.

Сині. Ми признаємо тільки його величність синій колір.

Ведуча 2. Зараз мешканці Четвертьландії познайомлять нас, як вони мешкають у своїй кольоровій країні.

Жовті. 1)«Жовтого дня Вам, шановні присутні! Це тому, що жовтий колір — найкращий.«Синій, червоний та зелений кольори — нічого не варті!»

2)Сьогодні ми катались на роликах із динь, випускали з кліток жовтих канарейок,ніжились під промінцями жовтого сонця.

Ведуча 1.  Але чомусь так сумно. Про що ви мрієте?

Жовті. Про солом'яний капелюх, персикове жиле, жовту машину, про світлячків уночі.

Ведуча 2. Безумовно, їх мрії жовтого кольору, вони не знають інших кольорів. Але не можуть пояснити , чому бувають сумні?

Червоні. 1)Увага! Усім! Усім! Червоного вітаннячка Вам! «Зелені, жовті, сині - це обман».

 2)У нашій червоній країні ми дуже працьовиті. Збираємо червоні троянди, готуємо червоні сердечка для закоханих.

3)А коли наступає відпочинок, граємо у червоні забави, «кидаємось помідорами». Пізніше, коли на вулиці сутеніє,  в будинках запалюємо червоні вогні.

Ведуча 1. Все зрозуміло. Всі мрії помальовані червоним.

Іноді відчувається, що їм чогось не вистачає. Але ніколи про це не говорилось.

Сині.1) «Сині, сині, сині» із голови до п'яток. В нашій країні ми подорожуємо по морях й океанах, запускаємо у небо літаючого змія.

2)Мріємо поніжитись на хмарках, та потанцювати сливове танго. А ще у нас є улюблена їжа — морозиво синього кольору. Іноді трапляється, що в когось болить зуб.

Ведуча 2. Це очевидно, біль також синього кольору. Роботе, вам слово!

Зелені. 1)Робот: «Будьмо зелені. Якщо побачите червоний, жовтий, синій—не вірте!» В нашій, зеленій країні, ми дуже полюбляємо спартакіади: «Скакання через кактус»,«Жабки», « Спортивне орієнтування», ходити на відпочинок до лісу.

2)А ще ми займаємось науковим дослідженням і довели усьому світу, що зелені ліси - це легені нашої планети.

3)Є в нас ще одна гра — рахувати травинки. Але вона така нудна, що починаєш позіхати. Тоді ми сідаємо і починаємо мріяти про салат із зелених огірків та капусти. Там мешкають наші друзі — вітаміни.

Ведуча 1. Митники кожної країни несуть почесну варту по охороні кольорового кордону. Щоденно, о 07.00 ранку відновлюють намальований кордон крейдою.

Ведуча 2. Не можна сказати, що країни в «Четвертьландії» відрізані одна від одної. Адже планета кругла. Можна дзвонити по телефону із однієї країни у іншу, але чомусь телефони не відповідають. Немає зв’язку, не існує зв'язку між країнами. Діти про це знають, тому вони не спілкуються, не знають про життя у інших кольорових країнах.

Ведуча 1. Одного дня сталось щось неймовірне. Посередині зеленої країни виросла троянда, а у синьої країни рано вранці з'явилось сонечко. Чомусь всі діти «Четвертьландії» почали відчувати непокій і стали наближатись до кордону, де перетинаються лінії усіх країн. В цю мить пішов дощ і змив увесь кордон. Тоді діти почали посміхатися один до одного і обережно обійматися, обмінюючись повітряними кульками: 3-Ж, Ж-Ч, Ч-С.

Ведуча 2. Спочатку нічого не помітили. Почали бавитись, забувши, про що говорив робот, про те, що написано на транспарантах. На дітлахах з'явились плями інших кольорів.

(Усі діти стають у коло і беруться за руки)

Ведуча 1. А коли вже всі діти носили кольори «Четвертьландії», то їх мрії, думки, відчуття та бажання стали кольоровими. Кожна дитина почала розуміти іншого і стала володіти мовою всієї «Четвертьландії». Ще ніколи не було так радісно – разом співати лимонний блюз, скакати через зелені кактуси, куштувати синє морозиво. Дорослі були здивовані, але вони були безсилі, бо вже не стало  дітей одного кольору.

(всі співають пісню «Если друг не смеется»)-1!

ВІДЕО-2!

Учитель. Дуже важливо сприймати людей такими, якими вони є, навіть коли їх уподобання відмінні від твоїх. Толерантно відноситись ми повинні не тільки один до одного, а й до тих людей, які потребують допомоги, до своїх рідних, до людей старшого покоління, до бабусь та дідусів.

А є люди, які по-особливому відрізняються від нас. Це люди-інваліди. Хтось  отримав  свою ваду під час  якоїсь травми, комусь, на жаль, не пощастило від народження. Але  вони не зламались під ударами долі.  

І сьогодні, в Міжнародний день інвалідів, послухайте розповіді про людей з особливими потребами, якими ми повинні гордитися, до яких повинні відноситись, як до рівних.

(СЛАЙД 9)

Учень 1. Ванга - болгарська пророчиця. У віці 12 років  Ванга втратила зір через  ураган. Вітром її відкинуло на сотні метрів, а згодом її знайшли з  забитими піском  очима. Її родина  була не в змозі вилікувати дівчину, і в решті Ванга осліпла. Згодом, після того, як у неї відкрився дар яснобачення, до неї зверталося багато відомих людей, а над подіями, які вона передрікала, й досі сперечається людство.

(СЛАЙД 10)

Учень 2. Луї Брайль  – французький тифлопедагог. В 3‑річному віці Брайль поранив собі око ножем, через що невдовзі він осліп. В 1829 році  Брайль розробив рельєфно‑точковий шрифт для сліпих – шрифт Брайля, яким користуються і понині.

(СЛАЙД 11)

Учень 3.  Людвіг ван Бетховен, геніальний композитор. Народився він в сім'ї придворного музиканта. Ще з ранньої юності залишився головною опорою в родині. Невдовзі почав поступово втрачати слух через хворобу (запалення внутрішнього вуха).

Через свою глухоту Бетховен рідко виходив з дому, не сприймав звуків,  поступово ставав  замкненим і  похмурим. Але саме тоді композитор одне за одним створює свої  найвідоміші  творіння.

(СЛАЙД 12)

Учень 4. Олексій Маресьєв - легендарний льотчик. 1942 року  в бою з німцями його літак  бул збитий, а сам Олексій тяжко поранений. 18 діб поранений в ноги пілот повзком пробирався до лінії фронту. В шпиталі йому ампутували обидві ноги. Але він, вийшовши з лікарні, знову сів за штурвал літака. Всього  він здійснив 86 бойових вильотів, збив 11 ворожих літаків: чотири до поранення і сім – після.

(СЛАЙД 13)

Учень 5. Леся Українка – українська поетеса, письменниця. Леся дуже любила музику, старанно вчилась грати на фортепіано. Але хвороба (туберкульоз кісток) змусила перервати це захоплення. Проте музику зовсім не полишила, а глибоке її розуміння, відчуття гармонії, мелодії відлунюється у багатьох поезіях. Хвороба спричинилась до того, що Леся не змогла ходити до школи, не вчилась у жодному учбовому закладі. Але наполеглива і працьовита, вона здобула глибокі і різносторонні знання. Перекладала твори з  грецької, французької, німецької, англійської, італійської, польської мов. Історію так досконало вивчила, що у 18 років написала підручник “Стародавня історія східних народів”.

Вчитель. Такими людьми дійсно треба гордитися!!!

Давайте подумаємо, а що допомогло цим людям досягти таких висот?

( відповіді: жага до життя, підтримка близьких людей)

Так, підтримка рідних, розуміння, сприйняття людей такими, якими вони є -  відіграє велику роль. Отже, можна сказати, що толерантність – це мистецтво жити в світі несхожих людей.

Вчитель: Наш клас, наша школа – це маленька сім'я. І мені дуже хочеться, щоб в цій сім'ї завжди панували милосердя, доброта, пошана, взаєморозуміння.

 Перш ніж сперечатися, згадайте ось таку  притчу:

(ВІДЕО-ПРИТЧА про цвяхи)-3!

То ж  пам’ятайте, коли ви з кимось сваритеся і кажете йому щось неприємне, ви залишаєте в тій людині такі рани, як ці дірки. Отож не забиваймо цвяхів ворожості, нерозуміння і жорстокості в душі людей. Будьмо толерантними, а, отже, розуміймо одне одного.

(СЛАЙД 14)

 (виходять 6 учнів)

Учні:  1.Толерантне ставлення людини

               Збереже планету від негод,

         2.Розрубає мотлох павутини,

            Переріже нитку перешкод.

         3.Толерантне ставлення до всього

             Збереже, врятує і спасе,

          4.Допоможе вгледіть перемогу,

             Допоможе витримати все.

          5.Будь завжди нестримним вільнодумцем,

             Свої мрії пензлем намалюй.

          6.Освіти життя яскравим сонцем,

             Толерантний Всесвіт побудуй!

Вчитель. То ж давайте будемо  всі разом будувати  будинок, в якому фундаментом буде слово «толерантність», а цеглою – складові слова «толерантність», однією з яких є «дружба».  Наша розмова підходить до кінця. Давайте разом підведемо підсумок, і я пропоную вам на кожну літеру слова «толерантність» назвати рису характеру, притаманну толерантній людині.

(На ватмані записане у стовпчик слово толерантність,

учні по черзі називають рису характеру і виходять записувати її)

(Т – терплячий.  О – особливий.  Л –легкий у спілкуванні.  Е – енергійний.  Р – розсудливий.  А –авторитетний.  Н – надійний.  Т – товариський.  Н – необхідний людям.  І –ідейний.  С – співпереживаючий, Т – тактовний. Ь.)

Вчитель. Чи подобаються вам риси характеру, які ми записали біля кожної букви? Мені теж дуже  вони подобаються і я бажаю, щоб ви про них не забували та шукали їх у собі.Отже, толерантність – це…..

(СЛАЙД 15)

Діти, пам’ятаєте, кожна країна Четвертьландії мала свій прапор. А давайте разом створимо Прапор толерантності! Якого кольору він буде?

(різнокольоровий,діти підходять до білого полотна на дошці

 і прикріплюють різнокольорові долоньки,

Звучить в запису пісня «Ти і я») - 4!

 (СЛАЙД 15)

Учні говорять разом: «Немов веселки кольори – ми єдині назавжди!»

Вчитель. То ж, будьмо толерантними!

(СЛАЙД 16)

(Співають пісню «Дружба віддана не зламається…» - 5!

(Роздають емблемки «Будемо толерантними», пригощають один одного і гостей цукерками та напоями)

Звучить в запису пісня «Щастя, добра і любові»)