Година спілкування "Історія школи"

Тема: Історія школи

 

Мета: поглибити знання учнів про історію школи; формувати національну

свідомість, розвивати пізнавальні інтереси.

 

Обладнання: презентація «Історія школи», плакати «Усний журнал: Історія моєї школи», аудіозапис: класична музика.

 

Хід години спілкування.

 

І. Вступна частина.

1. Організаційна і нервово-психологічна підготовка учнів до години

спілкування.

І) Привітання гостей.

2) Учні вітають один одного.

 

2. Перевірка домашнього завдання.

1) Аналіз малюнків: «Моя школа»

2) Читання вірша  «Наша школа». .

3) Читання твору-мініатюри «Моя школа».

4) Узагальнення домашнього завдання.

 

3. Повідомлення теми і мети заходу, мотивація.

- Сьогодні у нас є можливість переглянути сторінки історії нашої школи,

залишити в пам'яті важливі події, які торкнулися її.

 

П. Основна частина.

1. Ознайомлення учнів з темою.

І) Бесіда з використанням мультимедійних таблиць.

 

Сторінка І

Будівництво палацу графа О.А.Абази.

В 1858 році Олександр Авгійович Абаза (1821-1895) став господарем Шполи.

Він скуплював землі на Україні і зайнявся цукровою промисловістю. Перша

дружина померла у 18 років. Друга дружина Юлія Федорівна Штуббе була

салонною співачкою, мала красивий голос.

Граф Абаза став вкладати кошти у розвиток цукроваріння. Виникла необхідність будівництва резиденції.

Знайомство із знаменитою «Софіївкою» підштовхнуло його до задуму

побудувати дендропарк. Місце для нього було обрано на підвищенні у двох

кілометрах від Шполи. Тут, на відміну від м.Санкт-Петербурга, не було туманів, боліт, комарів. Добре приживались дуби, сосни, буки, липи.

Будуючи палац, дотримувались класичного стилю. В Імператорській майстерні Санки-Петербурга було вилито 10 чавунних колон. В оформленні фасаду використано мармур та граніт.

З приїздом графа Абази Шпола стала посиленими темпами розвиватися в

економічному та соціальному плані.

 

Сторінка 2

Виникнення Верхньої і Нижньої Дар'ївки

У графа Абази підросла донька Прасковія, яку видали заміж за статс-секретаря Олександра П князя Урусова, подарувавши у придане Шполянський маєток. Можливо, від похідного «дарити» і виникла назва - Верхня Дарівка, що знаходилась на горі.

Залізнична ж станція, що була нижче помістя, стала називатися Нижня Дар'ївка.

У Прасковії в шлюбі з графом Урусовим народилися діти: Олександр, Павло та Олена.

Гамірно ставало влітку в помісті Урусових - молодь організовувала бали, на

іподромі проводили скачки на конях, на ставку каталися на човнах.

Але Жовтнева революція 1917 року торкнулась і жителів Верхньої Дар'ївки.

Урусови виїздять за кордон, залишивши все. Помістя опустіло.

Наближалось друге життя, історія продовжувалась.

 

Сторінка 3

Нові мешканці садиби.

Розпочалася напружена побудова іншого життя, нового. В галузі освіти

намагалися боротися з не писемністю, охопити всіх дітей шкільного віку

навчанням рідною мовою. Особливо старалися подбати про дітей-сиріт, батьки яких загинули на фронтах громадянської війни. Для шкіл не вистачало приміщень.

В 1923 році в князівському палаці у Верхній Дар'ївці було створено дитячий

будинок.

Пізніше потрібно було багато вчителів, тому що почалося здійснення навчання на базі 7-річної школи. В маєтку створюється педучилище, а дитячий будинок  перенесено.

Пізніше педучилище переноситься під Київ, а в палаці знову створюється

дитячий будинок для дітей репресованих батьків.

На початку війни в 1941 році дітей евакуювали.

Почалася інша сторінка історії школи.

 

Сторінка 4

Період окупації 1941-1944 рр..

У період окупації у Верхній Дарівці розмістилося господарство німецького

поміщика, який заставляв тяжко 1 виснажливо працювати місцевих жителів на полях для вирощування пшениці та годівлі худоби, що вивозилась до

Німеччини. Навіть чорнозем старався вивезти.

У травні 1942 року до лісу в район В.Дар'ївки пригнали євреїв і тримали в

таборі, огородженому колючим дротом 1 місяць і 4 дні. Потім їх було

розстріляно. За розповідями, тут знищено близько 850 чоловік - євреїв і

українців.

Сьогодні на західному краю дендропарку розміщена могила, яка є пам'яттю

жорстокого фашистського терору в часи окупації.

 

2) Вірш «Пам’яті невинних»

Стогін землі не стихає з роками,

Краплі роси на деревах, мов сльози.

Жити я хочу. Пригорни мене мамо!

Холодно. Ранок. Я стою боса.

Дівчатко маленьке. Сльози рікою,

Біль розриває безжалісно груди.

Так, ми євреї! Хіба це провина?!

Тож схаменіться. Ви нелюди, люди?

Сонце всміхнулось промінчиком з неба, і

Хмари накрили густим покривалом.

Я вас благаю: стріляти не треба

Іменем Господа всіх вас благаю.

Страх. Людські зойки. Крик. Стрілянина.

Муки нестерпні. Вічна могила.

(А.Підгорна)

 

3) Повідомлення  про дівчинку Ханну, якій вдалося втекти.

«На узліссі була вже вирита яма. На розстріл виводили старих, жінок, дітей.

Ханна була з мамою і сестричкою. Коли вели до ями, зчинився крик, сльози,

Ханні вдалося втекти до лісу.

Після того, як стемніло, подалася до міста, знайшла чоловіка, який працював

разом з батьком. Він переховував її в погребі тиждень. Потім побоявся і порадив податися в Сигнаївку, де було мало поліцаїв.

Обірвана, боса, голодна вона пішла в Сигнаївку. Ніхто не приймав її, усі

боялися.

Прийняла її Ярина Круть, яка жила з маленькою донькою. Вона пасла корову, бавилась з малою дівчинкою. Назвалася Марусею Шевченко. Так врятувалась Ханна Гейзер.

27 січня 1944 року під час Корсунь-Шевченквської наступальної операції

танкова бригада під командуванням підполковника І.І.Прошина визволила і

Верхню Дарівку. При цьому відзначилися танкісти Тарасов, Богомол кін,

Хохлов. Саме в цей період в палаці розмістився штаб 80-ої стрілецької дивізії.

Під час нелегких визвольних боїв 7 березня 1944 року загинули Ванюшин

Анатолій (1923 р.н.) і Єрьомін Петро (1921 р.н.)

Бойові товариші принесли їх до підніжжя пірамідального дуба і поховали тут.

Обеліск стоїть на території школи, діти доглядають за ним.

На будівлі школи розміщена меморіальна дошка. Нашій вулиці присвоєно назву «40-річчя Перемоги».

Будемо завжди пам'ятати наших визволителів.

 

Сторінка 5

Дитяча країна

Після визволення міста від гітлерівців у палаці було відкрито дитячий будинок.

Після війни необхідна була турбота про дітей-сиріт, батьки яких загинули під

час війни.

В 1956 році дитячий будинок реорганізовано в загальноосвітню школу-інтернат.

1956-1966 рр.. - загальноосвітня одинадцятирічна середня школа-інтернат.

1966-1982 рр.. - загальноосвітня восьмирічна школа-інтернат,

1982-1989 рр.. - спеціальна восьмирічна школа-інтернат для дітей із ЗПР.

1989-2003 рр.. - спеціальна дев'ятирічна школа-інтернат для дітей із ЗПР.

У 2003 р. - реорганізовано в спеціальну школу-інтернат для дітей-сиріт.

Сьогодні графський палац служить дитячій країні.

Історія школи продовжується.

 

2. Словникова робота.

Вензель (від пол. wezel - «вузол») -  пов'язані між собою або перевиті в

малюнок початкові літери власних імен. Відрізнюється від монограму,

ускладненим переплетенням ініціалів та додаванням до них різних прикрас,

візерунків і витіювато. Якщо букви належать одній особі, то вензель вважається простим, якщо кільком - то складним. Він може бути прикрашений короною, вінком тощо.

 

Бал (від фр. bal, італ. bаllо, нім. bаll) -  збори численного суспільства осіб обох статей для танців. Бали відрізняються від звичайних танців або дискотеки підвищеною урочистістю, більш суворим етикетом і класичним набором танців, які слідують в заздалегідь визначеному порядку.

 

Іподром (дав.-гр. ippodronos, від ippos - кінь та dronos - місце для бігу) -

комплекс споруд для випробування рисистих і скакових коней та провдення

кінно-спортивних змагань; установа, що проводить ці випробування чи

змагання. Прототипом сучасних іподромів є давньогрецькі іподроми. Також на іподромах проводять виставки і виведення коней.

 

Меморіальна дошка або пропам'ятна таблиця або пропам'ятна дошка - плита, зазвичай з довговічного каменю (мармуру, граніту) чи металевого сплаву (бронза, чавун), що увічнює пам'ять про знамениту особу або подію.

Встановлюється на будівлях, де жила або працювала знаменита особа або біля яких відбулась важлива подія.

Окупація (від лат. оссuраtіо - загарбання) - зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави без отримання суверенних прав на неї.

 

Гетто в період Другої світової війни - це житлові зони на контрольованими

нацистами і їх союзниками територіях, куди насильно переміщували євреїв з

метою ізоляції їх від неєврейського населення. Ця ізоляція була частиною політики так званого «остаточного вирішення єврейського питання», в рамках якої було знищено близько 6 мільйонів євреїв.

 

3. Ознайомлення з виставкою книг.

 

4. Фізкультхвилинка.

 

5. Виконання пробної вправи.

І) Вправа

2) Звіт дітей.

 

5. Осмислення і узагальнення вивченого.

1) Бліц-турнір «Моя школа».

2) Узагальнення П частини години спілкування.

 

Ш. Заключна частина.

1. Пояснення завдань додому.

1) Трудовий десант «Чистий дендропарк».

2) Виготовити прикраси для закріпленої території.

 

2. Підведення підсумків роботи учнів.

 

3. Аргументоване оцінювання знань і умінь учнів.

 

4. Приведення організму дітей у спокійний стан.

- Звучить спокійна музика.

 

5. Організоване закінчення години.

1) Заключне слово вчителя.

Сьогодні ми пройшли сторінками історії школи, побували біля витоків її

створення. Наше завдання - берегти і прикрашати територію школи, щоб і ваші нащадки милувались її красою.

Запам'ятайте, що без минулого, немає майбутнього.

 

 

 

 

 

Література

1. Кузьмін В.М. Нариси з історії Шполянщини.  – К.: 2011. – 160 с.

2. Велика Російська Енциклопедія. – М.: 1900.

3. Російське дворянство на території нинішньої Черкаської області. К. 18 ст.

4. Договір про продаж дідизного володіння Смілянщини К.Ф.Любомирським Г.О.Потьомкіну-Таврійському – випис з земельних книг Черкаського повіту від 18.10.1807 р. за № 38.

5. Звернення спадкоємців Г.О.Потьомкіна-Таврійського до імператриці Катерини ІІ про Височайше затвердження миролюбної угоди поміж ними відносно Смілянського маєтку зі всіма змінами. Подано 13.09.1795 р. № 337. Слухалось 13.09. 1795 р.

6. Висновки комісії утвореної імператором Павлом І, у справі стосовно фінансово-майнових взаємовідносин між спадкоємцями Г.О.Потьомкіним-Таврійським і К.Любомирським щодо продажу останнім Смілянського маєтку.

7. Державний архів Черкаської області.

8. Ю.Мариновський, І.Удовик «Документи про Смілянську маєтність (Смілянщину) Г.О.Потьомкіна (1787-1796/ 1797)”.

9. Підшивки газет  «Шполянські вісті». 1985р., 1994р.

10. Похилевич Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии, – к., 1864. – С. 636.

11. Смолій В.А. Возз'єднання Правобережної України з Росією. – к., 1978. – С. 128, 129.

12. Російський державний військово-історичний архів (Рдвіа, Москва), Ф. 846, оп. 1, спр. 19582.

13. Афанасьев П.Ю. «Дмитрий Бенардаки (1799-1870)».

14. П.Жур. «Шевченківський Петербург». Київ – 1972.

15. Підшивка газети “Черкаська правда”. 1985р.