Година спілкування "Ми - українці"

Година спілкування

3 клас

Тема: Ми – українці.

Мета: поглибити знання учнів про Україну; розширити зміст

поняття українці, громадяни України; розвивати мовлення

учнів; виховувати  патріотичні  почуття.

                                    ХІД  ЗАНЯТТЯ

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми:

- Сьогодні ми  поговоримо про те, що вже знаємо про країну, в якій живемо; зрозуміємо, чому ми звемося українцями; згадаємо про символи України; подружимось  з усною народною творчістю.

ІІІ. Основна частина

- Читання уривка з оповідання В.О.Сухомлинського «Відлітають журавлі», обговорення його.

Пролетіли над селом журавлі. Потім повернулись, покружляли й знову полетіли. Але за селом, недалеко від лісу, сіли журавлі на землю. Довго сиділи, немов радились про щось. Чому це журавлі кружляли над селом, а потім сіли біля лісу? Бо вони вирушають у далеку дорогу. Летять у теплий край. Та хоч і теплий, але чужий.

- Діти, як ви вважаєте, чому край, в який летіли журавлі, чужий?

- А який край для них рідний?

- Правильно. В.О.Сухомлинський підтверджує ваші думки. Він пише: «Батьківщина там, де народився, зріс і почав літати.» Так і для нас: Батьківщина там, де ми народилися, виростаємо і починаємо літати. – Що значить літати по відношенню до людей?

- Пригадаймо, як про це написав у знайомому вам ще з 1 класу віршикові Платон Воронько: ( всі разом)

Облітав журавель сто морів, сто земель.

Облітав, обходив, крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля:- Де найкращая земля?

Журавель відповідає:- Краще рідної немає!

- Діти, як називається наша рідна земля?

 - Так, наша земля - Україна!

- Що для вас Україна?( створення асоціативного куща)

- Звичайно, Україна – це наш рідний край, отча земля, на якій ми живемо. Широкі і чарівні простори, прекрасні села і міста. Могутньо котить до Чорного моря сиві хвилі найбільша річка України – Дніпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, ліси. Золотистим морем розливається безкрайніми нивами жито-пшениця. Працьовиті і добрі тут люди.

- А як називають людей, які живуть в Україні?

1. Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт,

І верби над ставом, й калина.

Моя Батьківщина – це мрії політ.

Це рідна моя Україна!

2. Любі друзі, хоч маленькі,

Ми вже добре знаєм,

Що зовемось українці,

Славних предків маєм.

3. Батько, мати, брат, сестричка

І всі інші члени роду -

Всі належать до одного

Українського народу!

4. Ми є діти українські,

Хлопці і дівчата.

Рідний край наш – Україна,

Славна і багата.

5. Рідне небо, ясне сонце,

Місяць, зорі срібні:

Рідний народ – українці,

Всі до нас подібні. 

Виконання пісні «Україночка мала»

- Україна – одна з найбільших держав Європи і живуть у ній люди різних національностей. Поряд з українцями в Україні живуть росіяни, білоруси, поляки, чехи, молдовани, болгари, євреї, греки. Усі вони знайшли в нашому краї свою Батьківщину, називають матір’ю Україну.

 - Якими ще словами-синонімами можна її назвати?

Учень:  У всіх людей одна святиня,

               Куди не глянь, де не спитай.

               Рідніша їм своя пустеля,

               Аніж земний в чужині рай.

               Їм красить все їх рідний край.

               Нема без кореня рослини,

               А нас, людей, без Батьківщини.

- Придивіться, будь ласка до слова Батьківщина і поміркуйте, від якого слова воно утворилося?

- Так, слово Батьківщина утворилося від слова « батьки», тобто батько і мати. Це найдорожчі для кожного з нас люди. Багато є у світі різних країн і земель хороших, але одна у людини рідна мати-одна і Батьківщина.

Ось як про це написав Микола Сингаївський:

Мати, мова, Батьківщина -

Ось і вся моя родина.

Батьківщина, мати, мова –

Три цілющих, вічних слова.

Батьківщина, мова, мати –

Нас повік не роз’єднати!

Інсценізація:

Засперечались одного разу діти, яка стежка найкраща:

- До магазину, там є цукерки.

 - Ні, до школи, там є діти.

- Ні, до річки, там можна купатись.

- Ні, в садок, там повно яблук і груш.

- Ні, у поле, там простір широкий.

Але тут увійшла мама. Діти запитують її (хором):- Яка стежка найкраща?-  Мама подивилась на дітей, лагідно посміхнулась і відповіла:- Додому, діти, до рідного дому!

- Як називається наш рідний дім?

-А якщо об’єднати разом усі родини, всіх людей, які живуть в Україні, то як тоді ми їх назвемо?

- Так, народ України, український народ, українці.

- Україна - це не просто чудові люди, це не просто багата солов’їна мова, не просто затишні хатинки. Україна – це багата історія, що залишила по собі безцінні пам’ятки культури, якими українці гордяться. (демонстрація фото  пам’яток культури України)

Не менш цінними є народні символи українців, без яких ми зараз не уявляємо свого існування.

Вправа «Відгадайка»:

1. Це старовинний оберіг дому. Ним зустрічали гостей, з ним виходили в поле, молоді стають на нього на весіллі (рушник).
2. Навесні зацвітає білим цвітом, а в жнива – червоним плодом (калина).
3. Це дерево молодості. Воно живуче: встромиш у землю гілочку – виросте дерево. Засип ранку порошком меленої кори і кров зупинить

ся. (Не я б’ю, верба б’є…)

Вправа «Закінчіть прислів’я»

Тільки в ріднім краї солов’ї..(співають).

За рідний край і життя (віддай).

Кожному мила своя (сторона).

Батьківщина – мати, умій за неї (постояти).

Всюди добре, а вдома (краще).

- Отож, діти, ми закінчили нашу розмову. Щоб ви хотіли побажати нашій країні? А що потрібно робити людям,  щоб їх земля процвітала? Що ви можете зробити для своєї країни вже сьогодні?

Я бажаю вам успіхів у навчанні, у всіх ваших справах, бо від успіху кожного громадянина кращою стає вся держава. Давайте любити, цінувати, берегти свій рідний край, робити все можливе для його процвітання!