Година спілкування 3 клас
Тема. Мудре рішення
Хід заняття
Форма проведення: робота у великій групі.
Діти утворюють коло. Разом з учителем промовляють: «Привіт! Я радий вас бачити!»
Діти стають у коло.
Учитель просить стати всередину тих, хто: любить довго спати, вчасно приходить до школи, вітається зі своїми товаришами, миє руки з милом тощо.
Обговорення:
— Який у вас настрій?
— Чи є в класі діти з однаковими звичками?
Форма проведення: робота у великій групі.
Учитель пропонує вставити пропущені слова у крилатий вислів, а потім його обговорити. «Посієш думку - пожнеш ________; посієш ______- пожнеш ________; посієш ______ - пожнеш __________; посієш _________ - пожнеш долю».
Діти об’єднуються в пари, стають один навпроти одного й вирішують, хто в парі буде говорити «так», а хто — «ні». Один з учасників пари починає гру і вимовляє слово «так». Другий відразу ж відповідає йому: «Ні!». Тоді перший знову каже: «Так!», можливо, трохи голосніше, ніж першого разу, а другий знову відповідає йому: «Ні!» і теж голосніше. Отже, кожен учасник вимовляє тільки обране ним слово, але змінюючи тон, емоцію і гучність. Головна умова — нікого не об¬разити. За сигналом учителя учасники міняються ролями і гра продовжується.
Обговорення:
— Як ви зараз почуваєтесь?
— Як вам зручніше сперечатись — вимовляючи слово «так» або слово «ні»?
— Що допомогло не образити партнера, не посваритися з ним?
Матеріали: текст притчі для кожного учасника.
Форма проведення. У колі починається робота із притчею. Учні читають текст «ланцюжком», тобто один за одним. Наступний крок — запитання дітей, які в них виникли після прочитання. Далі учні шляхом голосування обирають одне чи два запитання, які сподобалися їм найбільше. Наступний крок — загальне обговорення, формулювання тверджень та їх аргументація.
Притча «Картопля й образи»
Учень запитав учителя:
- Ти такий мудрий. Завжди в гарному настрої, ніколи не злишся. Допоможи й мені таким бути.
Учитель погодився й попросив учня принести картоплі й прозорий пакет.
- Якщо ти на когось розлютишся й затаїш образу, — сказав учитель, — то візьми цю картоплину. З одного боку напиши своє ім’я, а з другого - ім’я людини, з якою посварився, і поклади в пакет.
- І це все? — здивовано запитав учень.
- Ні, — відповів учитель. — Ти повинен завжди носити цей мішок із собою. І щоразу, коли на когось образишся, додавати туди картоплину.
Учень погодився.
Минув якийсь час. У пакеті побільшало картоплі, тож носити його із собою стало важко й не дуже зручно. До того ж картоплини, покладені першими, почали псуватися. Покрилися слизьким бридким нальотом, зацвіти й неприємно пахли. Учень прийшов до вчителя й сказав:
- Це вже неможливо носити з собою. По-перше, пакет заважкий, а по-друге, картопля зіпсувалася. Запропонуй щось інше.
Але вчитель заперечив:
- Те ж саме відбувається й у твоїй душі. Коли ти на когось злишся, ображаєшся, то на душі з’являється важкий камінь. Просто ти не відразу це помічаєш. Потім камінців більшає. Учинки перетворюються на звички, звички — на характер, що провокує смердючі пороки й гріхи. І цей вантаж робить твоє життя нестерпним, бо ти носиш його постійно із собою. Я дав тобі можливість поспостерігати весь цей процес із боку. Щоразу, коли вирішиш образитися або, навпаки, скривдити когось, подумай, чи потрібний тобі цей камінь…
Групова дискусія.
Матеріали: аркуш паперу АЗ для кожної групи.
Завдання: дати відповідь на запитання «Як не ображатися?».
Охочі по черзі висловлюють думки й аргументують їх. Під час обговорення вчитель висуває контраргументи для того, щоб діти вчилися знаходити більш переконливі докази, підходили до розв’язання проблеми з різних боків, уміли захищати свою думку.
Незакінчене речення.
Завдання: закінчити речення «На занятті я дізнався...», «Для себе я обираю...».
Завдання: учасникам слід швидко вишикуватися таким чином:
• рука до руки (взятися за руки);
• плече до плеча (торкаючись плеча один одного);
• мізинець до мізинця (взятися за мізинці);
• голова до голови (зібратись у коло);
• п’ятка до п’ятки (зібратись у коло, обличчям назовні);
• носок до носка (повернутись обличчям усередину кола).