ДНЗ « Борщівський професійний ліцей»
Година спілкування на тему: «Характер. Позитивні і негативні риси характеру. Як подолати негативні риси»
Підготував: Вихователь Вахула С.С.
Година спілкування на тему: «Характер. Позитивні і негативні риси характеру. Як подолати негативні риси».
Мета: розширити уявлення учнів про характер, його вплив на долю людини; спонукати до аналізу вчинків, думок, почуттів і бажання працювати над собою; стимулювати інтелектуальну активність вихованців, вчасно, логічно і доцільно, генерувати ідеї, думки; учити бути тактовними і толерантними у взаєминах з учасниками заходу; формувати такі моральні якості як доброта, щирість, чесність.
Анотація.
Формування моральних цінностей і моральний розвиток особистості мають велике значення для самовиховання характеру. Самовиховання характеру — це свідома діяльність, спрямована на формування позитивних рис свого характеру. Воно передбачає розуміння особливостей чинників, від яких залежить характер людини.
Хід заняття
I. Оголошення теми заняття
— Діти, сьогодні ми проведемо годину спілкування на тему: «Характер. Позитивні і негативні риси характеру. Як подолати негативні риси».
Під час години спілкування ви будете висловлювати власні думки і дискутувати.
З’ясуймо значення слова «дискусія».
Дискусія — широке обговорення якогось спірного питання для з’ясування різних поглядів.
— Який девіз древніх ми знаємо про суперечку?
(народжується істина)
— Які правила етикету ведення суперечки?
1. Перший обов’язок – вміти протилежні докази вислухати, точно зрозуміти і оцінити.
2. Вміння вислухати – фундамент мистецтва суперечки.
— Яка важлива умова справжньої і чесної дискусії?
(Повага до переконань і поглядів суперника)
— Що неприпустиме під час ведення дискусії?
(Висміювання, зневажливий тон, грубощі, недоречні дотепи)
— Що необхідно для ведення дискусії?
(Розум і душевна рівновага)
— Які є манери ведення дискусії?
(По-лицарськи, по-хамськи, на війни як на війні)
— Який повинен бути стан учасників дискусії?
(Спокійний, врівноважений)
Згадаймо «Пам’ятку учасника дискусії»
Англійський письменник і філософ 19 ст. Джонсон Вільнінс сказав: «Намагайтеся, щоб у суперечці слова твої були м’якими, а аргументи твердими».
Зачитайте зі своєї «Скарбнички», що може слово зробити з людьми: Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу і безнадію, одухотворити, викликати посмішку і сльозу, породити віру в людину і зародити невіру, надихнути на працю і скувати сили душі…
Слово — найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живучою водою, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом.
Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле приносить біди.
Зачитайте прислів’я, які допоможуть вам проводити диспут.
Від теплих слів і лід розметає.
Слово не горобець, як вилетить не спіймаєш.
Гостре словечко коле сердечко.
Будь господарем свого слова.
— Якими словами можна розпочати дискусію?
Я думаю…Мені здається…Якщо я не помиляюсь…
— Які ще слова вам знадобляться? (Можливо я… На мою ж думку…Ваша думка цікава, але…)
Звернімось до теми нашого заходу.
Умовно у нас є 3 зупинки.
Перша: Характер людини.
— Які будуть ваші думки щодо слова «характер?»
(Учні висловлюються)
Знайдімо значення слова «характер» у тлумачному словнику.
Отже, характер щось таке, що є стержнем, підпорою, становою силою, що впливає на вчинки і поведінку людей.
— Що таке вчинок?
— До чого веде повторення одного і того самого вчинку? (звичка)
— Що формує звичка? (характер)
— На що впливає характер? (на долю)
В народі кажуть:
«Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш характер, посієш характер — пожнеш долю»
Тому щастя людини і її життя часто залежить від одного необдуманого вчинку.
— Чим відрізняється одна людина від іншої? ( зовнішність, зріст, вдача)
— Чи є схожі людські обличчя?
— Чи є схожі людські характери?
— Чи може це бути абсолютним?
— Які є людські характери? (сильні/слабкі, легковажні/серйозні, добрі/злі, черстві/чуйні, підлі/благородні)
— Як ви думаєте, чи існують люди, які завжди в будь-якій ситуації добрі, чуйні, чесні, спокійні?
— Чи зустрічали ви таких?
— А навпаки?
— Де такі можуть бути?
— Які найчастіше трапляються люди у повсякденному житті?
Зупинка друга. Риси людського характеру.
— Про які риси людського характеру ви дізналися із збірки народної творчості «Народ скаже — як зав’яже?»
(розум)
Аби розум — щастя буде.
Вчися розуму не до старості, а до смерті.
Гарна птиця крилом, а чоловік розумом.
Золото без розуму – болото.
— Яку ваду на противагу розуму висловлює народ?
Дурний горя не має.
Дурний дурня торочить.
Дурній голові і ліки не допоможуть.
— Що означає у нашому розумінні «розумна людина?»
— Яких людей не можна називати дурними навіть самому собі? (хворих)
— Чи можна вживати слово «дурний?»
— При яких обставинах?
— Яку рису в людині найбільше цінуємо?
— Які ви знаєте прислів’я про доброту?
Робота в групах: пояснення змісту наступних прислів’їв.
Добро добром згадують.
Добре роби добре і буде.
Доброму скрізь добре.
— Яке ви знаєте «золоте правило Біблії?»
(Люби ближнього свого як самого себе)
— Хто такий «ближній?»
— Що означає любити ближнього?
— Що написано про добро в Біблії?
(Любіть ворогів своїх, творіть добро тим, хто вас ненавидить)
— Чи часто ви робите добро своїм ворогам?
— Чому це важко робити?
— А що внесе добро між вами і вашими ворогами?
— Що означає робити добро в широкому розумінні слова?
— Який антонім до слова добрий?
(зло)
Злий чоловік гірше від вовка.
Злості повні кості.
У кого є злість, той своє серце їсть.
— Яке слово іде поряд з добротою? (совість)
— Коли говоримо «совісна людина?»
— В яких випадках можна почути «безсовісний?»
Совість — найкращий порадник.
Совість гризе без зубів.
Не догоджай людям, а совісті своїй.
— Яких людей не тільки не люблять, а й не довіряють?
(брехливим)
Брехнею далеко не заїдеш.
Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох.
Брехня лиш раз їсть калач.
— Чи можна сказати неправду хоч один раз?
— Чи можна обманювати, коли брехня збереже іншій людині душевний спокій і рівновагу?
— До чого може призвести здавалось би маленька поодинока брехня?
— Що іде поряд з брехнею?
(хитрощі)
Не хитруй — натрапиш на хитрішого.
Слова ласкаві, а думки лукаві.
— Чому ми не поважаємо і не любимо хитрих людей?
— Чому хитрий чоловік гірший від ворога?
— Що ви розумієте під словом «гордість»?
— До чого призводить надмірна гордість?
Гордий — дурного брат.
Горді та вперті нічого не варті.
Гордість з ума зведе.
— Що найчастіше роблять горді люди? (хваляться)
Не хвалися у дзеркало подивися.
Кожний дубок хвалить свій чубок.
Не хвалися, але покажися.
— Чи можна хвалитися у повсякденному житті? Чому? Навіщо?
— В яких випадках?
— Чому говорять, що упертий гірше свині?
— В яких випадках ви стаєте вперті, хоч знаєте, що неправі? Чому?
Упертий хоч черпаком вухо ріже.
Хоч кіл на голові теши, а він своє.
На впертих воду возять.
— Про кого кажуть «Щедрий за копійкою труситься?»
— Що означає скупий?
— До чого іноді призводить скупість? (двічі платить)
— Як розрізнити скупість і економію?
— Що означає бути економним?
— Скупість поступово породжує заздрість.
Заздрісний від чужого щастя сохне.
У заздрості на все очі великі.
Заздрість здоров’я з’їсть.
— Коли людина говорить « Я тобі по доброму заздрю?»
— Що означає «смілива людина?»
— Що може смілива, але слабка здоров’ям людина?
— Чого не може сильна, але боязка людина?
— Коли говорять, що моя хата скраю, я нічого не знаю?
Є людська вдача, яку не підставиш під жодну з рис людського характеру.
Це безхребетність! Безхарактерна людина.
Це не тільки дуже поганий характер, але іноді й небезпечний для людей. Від такої людини можна чекати чого завгодно.
Через свою безхребетність вона піддається поганому впливові, згубним звичкам, зрештою такі люди здатні на злочин і на зраду. Отже, характер — зовнішній прояв внутрішньої духовною суті люди, що становить її неповторність.
Зупинка третя. Як подолати негативні риси.
— Які риси людського характеру ви найчастіше бачите у своїх друзях, однокласниках?
— Чого б ви хотіли бачити більше?
— Чого не хотілося б бачити взагалі? Чому?
— А чи може бути так?
— Які риси характеру переважають у вас?
— Чи є у вас вади?
— Чи справедливо кажуть: « У мене поганий характер, я таким вродився?»
— Чи передається у спадок характер?
— Що впливає на характер людини?
— Чи є характер незмінним на протязі усього життя?
— Від чого залежить характер людини?
— Хто винен у ваших поганих вчинках?
— Як подолати негативні риси характеру? Що для цього треба зробити?
— Коли наслідки будуть успішними?
— Чи допомагають вам зауваження учителів, повчання батьків?
— У яких випадках?
— Коли б ви не хотіли чути зауваження і повчання?
— Якщо перед собою людина поставила мету змінити рису характеру, чи допоможе вираз: «Почну з наступного понеділка?»
— Коли треба починати?
— Як потрібно це робити?
III. Підведення підсумків
І в підсумку хочу сказати:
Прийдіть від власних щоденних вчинків до щасливої долі, щоб рідні, близькі і знайомі, просто чужі люди були щасливі поряд з вами. І пам’ятайте слова стародавнього мудреця:
Ми стаємо тими, кого робимо з себе самі