Розвиток критичного мислення

«РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ, ТВОРЧОГО ТА

 КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ»

Вступ

 Робота вчителя є, безперечно, однією з найпочесніших. Саме від учителя залежить, якими особистостями стануть його учні. Особливо це стосується вчителя початкових класів. Від того, наскільки йому вдасться сформувати у маленьких школярів певні вміння та навички, розвинути комунікативні здібності, творче та критичне мислення, увагу, пам’ять, залежить і їхнє подальше життя і майбутнє життя всього нашого суспільства та нашої держави. Цей високий рівень відповідальності робить працю вчителя однією з найскладніших.

 Якість функціонування середньої та старшої школи залежить від результативності та ефективності початкової освіти. Адже всі освітні рівні пов’язані між собою принципом наступності. Ґрунтуються вони на вихідних результатах попереднього етапу навчання.

 Тому, працюючи учителем, для гарного результату, потрібно завжди знаходитись у постійному творчому пошуку. Як краще побудувати урок? У якій формі подати навчальний матеріал? Яким чином краще сформувати у дітей ті чи інші навички?

 В сучасному світі, де досягнуто багато нових технологій, стоїть завдання від освіти – сформувати компетентну та активну особистість. Завданням вчителя є безпосередня взаємодія з дитиною, яка має отримати життєвий досвід. Вся система освітнього процесу повинна допомогти їй виявити у собі і розвинути те, що їй притаманне.

  Метою розвитку комунікативних здібностей, творчого та критичного мислення в учнів початкових класів є приділена велика увага на вивчення мови, особливо розвиток зв’язного мовлення. Завдання вчителя: навчити дитину отримувати, обробляти, запам’ятовувати, передавати інформацію і в подальшому вміти нею користуватися.

У Державному стандарті початкової загальної освіти зазначається «Розвиток мовлення має набути статусу провідного принципу навчання рідної мови». І цей процес краще всього здійснювати на уроках мови та читання.

У своїй роботі для проведення цікавого та насиченого уроку потрібно використовувати нестандартні форми навчання. Специфіка роботи на уроці читання потребує від дітей багаторазового перечитування слів, речень, текстів, яке швидко набридає, стомлює. Як зробити урок читання цікавим кожному учневі? Як зацікавити дитину? На цих питаннях і буде побудована моя робота, яка в подальшому може стати корисною для вчителів початкових класів, вихователів груп продовженого дня.

Розвиток критичного мислення — це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а і в повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки — це дії твої і твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично — означає правильно поставити запитання, направити увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя.

Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у Концепції нової української школи.

Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.

З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

     аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;

     бачити проблеми, ставити запитання;

     висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;

     робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.

Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а далі – вдосконалювати їх, тренувати, як, наприклад, тренують м’язи спортсмени чи техніку гри – музиканти. І саме школа є ідеальним середовищем для цього.

Наше мислення є асоціативним: з психологічної точки зору міцнішими та осмисленішими є ті знання, які ми отримуємо в контексті вже відомого, засвоєного. І навпаки – інформація швидко втрачається, якщо її запропонувати без контексту або без зв’язку з уже наявними знаннями.

Вчитель має пропонувати учням методи й завдання, які дають їм змогу:

1. Освіжити наявні знання, уявлення, уміння, пов’язані з темою уроку.
2. Провести “інвентаризацію” цих знань і уявлень, виявити прогалини.
3. Зосередити увагу на новій темі.
4. Створити контекст для сприйняття нових ідей.
5. Сформувати позитивне ставлення, зацікавленість у процесі навчання.

Під час уроку з розвитку критичного мислення вчителю доцільно надавати слово учням, а самому говорити якомога менше. Він має бути провідником, стимулювати учнів до роздумів, уважно вислуховувати їхні міркування.

Основними правилами, якими необхідно керуватись, плануючи уроки, є:

    логічне поєднання всіх видів роботи;

    неможливість виконання наступного завдання без опрацьованої попередньої вправи;

    чітка установка щодо роботи: для чого? Як робити? Скільки часу витратити?

    підбір вправ для різних груп з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.

Кожен урок має формувати в учнів свідоме, правильне, виразне читання з відповідною для кожного віку швидкістю. А для цього учні повинні розуміти лексичне значення і бачити ціле слово, а згодом – словосполучення, смислову фразу, речення. Тому великого значення на уроці має надаватись словниковій роботі, яка органічно випливає із завдань упродовж цілого уроку. Слід спрямовувати її на збагачення активного словника учнів, на розвиток словотворчих навичок, уміння бачити в тексті художні засоби та використовувати їх у своєму мовленні, на пропедевтичну й узагальнюючу роботу щодо знань з граматики. У ході словникової роботи варто працювати над розвитком швидкості читання, розширення кута зору читця, розвитком уваги, зорової пам’яті, удосконаленням артикуляційних навичок. Завдання на класифікацію, вилучення зайвого, визначення спільних і відмінних ознак під час цієї роботи вчать дитину логічно мислити. А це вміння є невід’ємною умовою успішного навчання. Виходячи із завдань словникової роботи, можливо запропонувати учням такі вправи:

1. Прочитайте ряди слів, знайдіть пари близьких за значенням слів:

Діти, дітки, дітвора, дитинчата, дітлахи, малеча, малюки.

Кричати, горлати, горланити, лементувати, галасувати, репетувати, верещати, волати.

2. Прочитайте слово. Як сказати по-іншому?
3. Прочитайте слово. З яких слів воно утворене?
4. Прочитайте словосполучення. Утворіть з його букв нове слово.
5. Серед слів знайдіть прикметник (іншу частину мови). Яке слово сховалося у цьому прикметнику? (Наприклад: пухнастий)
6. Прочитайте слова. Поділіть їх на дві групи. Поясніть, чому так поділили? Проаналізуйте їх значення.
7. Знайдіть слова, які відповідають на питання ХТО?
8. Прочитайте найдовше слово (завдання сильнішим учням); найкоротше (завдання для слабших). Визначте, скільки в ньому складів.
9. Прочитайте слова. Чи є серед них слова з різною кількістю звуків? Знайдіть слова, у яких є букви, що позначають два звуки.
10. Серед словосполучень знайдіть і назвіть ті, які вжиті в переносному значенні. Поясніть свою думку.
11. Прочитайте слова. Що (кого) вони описують? Складіть опис цього предмета, використовуючи образні вислови із тексту.
12. Замініть вислови словами з тексту.
13. Читання деформованих слів. Вилучення зайвого. Пояснення лексичного значення.
14. Читання цілими словами, орієнтуючись на центральну риску, на одному подиху.
15. Читання з наростанням швидкості.
16. Читання таблиць-пірамід для розширення кута зору (слова розміщені з послідовним збільшенням (зменшенням) кількості букв).
17. Прочитайте уважно всі слова (комові таблиці, на яких слова записані хаотично). Не дивлячись на таблицю, назвіть слова, які запам’ятали.
18. Злите читання іменників з прикметниками.
19. Читання одного й того ж слова з різним підтекстом.
20. Читання з різною силою голосу.

Ці завдання можна використовувати як для фронтальної, так і для індивідуальної диференційованої роботи.

Для розвитку критичного мислення у своїй роботі я використовую такі методи як кластер, асоціативний кущ, мозковий штурм тощо.

 Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий. Добирати їх учителю слід з огляду на мету, завдання, зміст уроку. Крім того, слід зважати на особливості цих методів, адже на певних етапах уроку вони є ефективнішими, а отже, доречнішими. Учитель має опонувати якомога більше методів розвитку критичного мислення і бути обізнаним з особливостями їх ефективного застосування. Найпоширеніші методи розвитку критичного мислення подано у схемі.

Кластер  – виділення смислових одиниць тексту та їх графічне  оформлення у формі пучка. Кластер включає ключові слова, ідеї, подані у логічній послідовності  текстових суб’єктів, котрі створюють  цілісну і наочну картину. Метод «кластера» дозволяє представити на уроці великий обсяг інформації в структурованому і систематизованому вигляді, виявити ключові слова теми. Таким чином підвищується мотивація, адже самі ідеї дітьми сприймаються легше. Вважаю, що людині потрібні графічні образи, тому що  мозок краще запам’ятовує   моделі. Представлення учнями  інформації у формі кластера сприяє творчій обробці, а тому  забезпечує засвоєння  її на рівні розуміння.

Кластери  дозволяють розвивати мислення, робити його більш  гнучким, позбавлятися стереотипів, догматичне мислення  перетворювати в критичне. Важливо і те, що через побудову кластерів виявляємо систему ключових слів, які можуть бути використані для пошуку інформації в інтернеті, а також для визначення головних напрямів учнівських досліджень, вибору тем для проектних робіт. Створення  кластерів сприймається школярами як творча робота, у якій є можливою реалізація власного бачення проблеми, власний підхід, варіативність як засіб  самореалізації, самоутвердження.

Можливість індивідуальної, парної, групової і колективної роботи створює  психологічний комфорт у навчальному процесі.

Кластери можуть мати багато розгалужень, тому важливо вчасно зупинитися на необхідному рівні деталізації.

Правила створення кластера

1. Посередині чистого листка (класної дошки), документу Word,  слайді Power Point записуємо ключове слово чи речення теми.
2. Кругом нього - слова чи речення, що доповнюють тему.
3. Довкола записаних  слів з’являються «супутники» і встановлюються нові логічні зв’язки.
4. Записуємо стільки  ідей, скільки їх називають діти.

 Внаслідок цього  з’являється структура, яка графічно відображає послідовність  процесу мислення, визначає інформаційне поле заданої теми.

Метод кластера застосовую на уроках української мови, Я досліджую світ, літературне читання:

«Асоціативний кущ» - це інтерактивна технологія, під час проведення якої учитель визначає одним словом тему, над якою буде вестися робота, а учні називають усе, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, а потім – другорядні. Учитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного куща, який поступово «розростається». Цей метод універсальний, бо може використовуватися під час вивчення будь-якої теми і на всіх етапах уроку.

Наприклад: Що таке школа? Складіть асоціативний кущ до слова «школа». (Учні називають свої «асоціації», а вчитель записує їх на дошці до схеми).

«Мозковий штурм» - це відома інтерактивна технологія колективного обговорювання, широко використовувана для прийняття кількох рішень із конкретної проблеми. «Мозковий штурм» спонукає учнів проявляти уяву і творчість, уможливлює вільне викладання власних думок. Усі ідеї учнів записуються на дошці.

Висновки

«Роби як ми, роби краще нас» — ось девіз уроків з використанням технології критичного мислення. Створення ситуації успіху, віра в дитину та вираховування її індивідуального стилю діяльності найбільш продуктивно впливає на мотивацію навчальної діяльності учнів, які згодом діють за сценарієм «переможця». А саме: «Я сьогодні кращий, ніж учора!» Тільки таким чином можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення.

 Учитель, який бажає допомогти дитині стати всебічно розвиненою, буде сам вчитися новому, здійснювати пошук, вдосконалювати свої вміння та навички. Якщо людина працює вчителем за покликом душі, то в неї обов’язково з успіхом вийде гарно працювати з учнями. Будуть задоволені і діти, і вчитель, і батьки.

Список використаної літератури

1. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2005.
2. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. - К.:2002.
3. Пометун О., Нова Українська школа, 2017.