ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ
«Правила гостинності»
у 6 класі
Тема години спілкування: Правила гостинності.
Мета: учити бути гостинними; розширювати знання дітей з гостинного етикету; розвивати навички поведінки на гостині; виховувати культуру поведінки, гостинність.
Обладнання: завдання для роботи в групах, написані на дошці мета заходу та епіграф Т.Рузвельта: «Найголовніша формула успіху – вміння спілкуватися з людьми» .
Хід заходу
І. Організаційний момент
1. Гра «Поясни, що не так»
2. Гра «Так чи ні?»
– А зараз ми пограємо в гру. Якщо я говоритиму все правильно, то ви плескаєте у долоні, у разі моєї помилки сидите нерухомо.
ІІ. Повідомлення теми і мети заходу
Т. Рузвельта: «Найголовніша формула успіху – вміння спілкуватися з людьми». Прочитайте, будь ласка, мету заходу.
Мета заходу
ІІІ. Робота над темою заходу
«Довідкове бюро»
– Етикет – слово французького походження. Воно увійшло до лексикону з часів французького короля Людовіка Х ІV, який мав гучне прізвисько Король-Сонце за надзвичайну любов до розкоші. На одному з пишних прийомів у короля гостям вручили картки з переліком деяких обов’язкових правил поведінки. Від французької назва карток-етикеток виникло слово «етикет».
Вступне слово вихователя.
Як виникли різні правила?
Ніхто цих правил не вигадував. Вони з’являлися поступово, виникли не випадково.
Багато років тому жити було значно небезпечніше, ніж тепер. Дорогами блукали у пошуках здобичі волоцюги-безхатченки, у лісах ховалися ватаги розбійників. У будь-якій суперечці можна було від грізного супротивника зазнати удару списом або мечем.
Люди завжди ходили озброєними. Вирушаючи з дому в далеку дорогу, надягали на себе кольчугу, важкі лати, голову ховали під залізний шолом.
Але ось на шляху – дім, де мешкає добра людина. Переступаючи поріг, мандрівний лицар знімає свій шолом і несе його в руці.
«Я тебе не боюся, - говорить він цим жестом господареві. – моя голова відкрита. Я тобі довіряю. Ти хороша людина, не грабіжник і не зрадник. Зненацька не нападеш».
Ці часи давно минули. У будь-який дім нині люди заходять без усяких побоювань.
Звичай знімати шапку, коли заходиш до кімнати, залишився тому, що це гарний звичай. Знімаючи шапку, гість показує господарям, що поважає дім, до якого зайшов, поважає людей, які мешкають у ньому.
Розповідь вихователя з елементами бесіди.
– Ласкаво просимо дорогих гостей до нашої оселі! У народі кажуть: «Гість у дім – радість з ним». Хлібом і сіллю на вишитому рушникові ми вітаємо всіх, хто приходить до нас з добром.
За українським звичаєм, гість, зайшовши на подвіря, обов’язково хоча б на хвилиночку заходив до хати. Гостя саджали на краще місце, запрошували до столу.
Походження слова «гість»
Слово «гість» дуже давнє. Колись від гостя очікували лиха. Праслов’янське слово гість споріднене з готським gasts, що означало «чужинець», «чужоземець», а латинською мовою hostis – «ворожий чужоземець», «ворог». Отже, первинне значення слова попереджало людей про лихо. У Київській Русі гостями називали чужинських купців, а дороги, якими вони прибували, – гостинцями, та й подарунки від них були гостинцями.
Правила для господарів
Проаналізуємо ситуацію
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
V. Підсумок заходу
1. Гра «Криголами» Яким має бути добрий господар?
Г – гостинний
О – охайний
С – спокійний
П – привітний
О – організований
Д – доброзичливий
А – артистичний
Р - розумний
2. Заключне слово вихователя.
– Наша година спілкування добігає кінця. Ви дуже гарно сьогодні працювали.
Щиро дякуємо дорогим гостям за увагу і приємне товариство. На все добре!