Година спілкування "Народний календар"

Година спілкування. Народний календар.

Учень: Українці – то є назва славного народу.

Україна – то край славний, аж по Чорне море.

Україна – то лан пишний, і степи і гори.

І як мені Україну щиро не кохати?

Мене ненька по-вкраїнськи вчила розмовляти.

Вчитель: Сьогодні ми з вами познайомимося з деякими народними традиціями щодо свят осіннього циклу. Наші предки володіли усіма цими знаннями і вміло користувалися ними. Можливо і мені вдасться вас дечому навчити.

Слайд 2:

В кожній оселі готували чимало смачних страв – борщ, пиріжки, вареники, смажене м′ясо, переважно птицю. За давнім звичаєм, до батьків обов′язково мали прийти на вечерю дочки із зятями. Залишки від вечері відносили бідним людям.

( До слайду «7 грудня – Катерини»)

Напередодні цього дня таємно відламували в сусідських садах виш-

неві галузки й ставили їх у воду. Якщо гілочки розпускали квіти до Різдва чи Маланки, то цього року їхні власниці вийдуть заміж.

( До слайду 13 грудня – свято Андрія)

Це свято на честь Андрія Первозваного – одного із перших учнів Ісуса. Напередодні молодь сходилася на вечорниці. Та не шити і прясти, а розважатися і гадати. Дівчата кидали чобіт через хату. Куди носком впаде, звідти і судженого виглядати. Гадали по штахетах: йдучи вздовж забору, називали імена хлопців. На якому імені закінчувався забор, так буде звати чоловіка. А ще кожна дівчина пекла пампушку. Їх клали в ряд і впускали голодного собаку. Чию першу пампушку вхопить, та дівка перша заміж вийде. Ну і ще одне гадання ми зараз виконаємо. Прошу всіх дівчат роззутися. Ставимо по черзі взуття в рядок. Чиє перше до дверей дійде, та дівчина перша від усіх заміж вийде.

Всі: Ой, Андрію, Андрієчку!

Даруй нам надієчку,

Хто з нас із дівчат

Перша заміж вийде!?

Слайд «Калита», «Кусання Калити».

   Хлопцям теж цікаво було свою долю знати. Вони вигадали розвагу, в якій могли себе показати, дівчатам сподобатися і долю свою пізнати. Господиня готувала пісний калач на медові з горіхами та маком. Дівчата гарно прикрашали Калиту, прикріплювали до палки, обирали пана Калитинського та пана Коцюбинського. І починалося дійство:

Хлопці: Андрію, Андрію, на тебе я надіюсь.

 Хочем долю свою знати, просим тебе помагати!

Хлопець: А наша Калита та й з маком і медом.

Йди до неї, кусай її, сторожа не бійся.

Кусай, кусай Калиту, але не засмійся.

А як вдасться відкусити – пару сподівайся.

( Входить пан  Калитинський з Калитою і квачем)

• Я, пан Калитинський, прошу пана Коцюбинського Калиту кусати.

( Коцюбинський ніби їде верхи на коцюбі )

• Добрий вечір, пане Калитинський!
•  Доброго здоров′я, пане Коцюбинський!
• Куди їдете?
• Їду Калиту кусати!
• А я буду по писку писати!
• А я вкушу!
• А я впишу!

Калитинський смішить, а Коцюбинський намагається вкусити. Йому не можна розсміятися. Якщо вкусить, то цього року ожениться, а як ні, то далі парубкуватиме.

 Решту Калити розділяли хлопцям.

Після мультфільму.

Вчитель: Сині дзвіночки молитву дзвонять.

Зложім в молитві щирі долоні.

Ніч проминула і сонце світить.

Вислухай, Боже, що просять діти.

Дітки, прошепочіть бажання і святий Миколай вас неодмінно почує.

Ангелятко 1:Через поле, через гай,

Через гори і Дунай

По вузесенькій стежинці

Миколай несе гостинці.

Він до чемних завітає,

Їх тихенько привітає

А до злих на всіх і все

Він гостинці не несе.

Тож ми будем чемні діти

Й Миколай буде радіти.

Ангелятко 2:Будьте ж, діти, завжди чемні,

Помагайте тим, хто темний,

Тим, хто впав, подайте руку, -

Не вважайте це за муку.

Любіть маму, любіть тата

Діда, бабцю, сестру, брата.

І любіть свій рідний край,-

Вас полюбить Миколай!

Подарунки приготує,

Треба лиш не забувати:

Бога й рід свій шанувати!

Ангелятка роздають подарунки.