Година спілкування "Наші права - щасливе дитинство"

Комунальний заклад

«Богодухівський спеціальний навчально-виховний комплекс»

Харківської обласної ради

Підготувала і провела

Спеціаліст першої кваліфікаційної категорії

Вчитель підготовчого класу

Бородавка Наталія Володимирівна

2017/2018 навчальний рік

Мета: розповісти учням про їхні права й свободи, визначені Конвенцією про права дитини, навчити правильно реалізовувати свої права, виховувати в учнів поважне ставлення до власної особистості та інших.

Хід заняття.

Вступне слово вчителя. Доброго дня, друзі! Ми зібрались сьогодні для того, щоб поговорити про права дітей, тобто про ваші права.

Як ви гадаєте, коли й як наші пращури дійшли до розуміння того, що права людини слід захищати?

Розповідь вчителя. Давним-давно, ще у стародавні часи, у людей виникла необхідність відстоювати свої права. Спочатку це робили силою. Слабка людина не мала жодних прав, якщо в неї не було сильного покровителя, що бажав би допомогти їй у вирішенні спорів.

Тривалий час діяв неписаний закон «Хто сильний, той і правий». Але коли виникли перші держави, правителі яких прагнули встановити загальний справедливий порядок і норми життя для усіх громадян, у людське суспільство прийшов закон права. Тепер держава ставала на захисті й сильного, й слабкого. Головним критерієм права стала справедливість, а не сила.

З тих пір минуло чимало століть. Держави створювалися, розросталися, процвітали або гинули. Чому? Як свідчить історія, правителі й уряд не завжди піклувалися про свій народ. Так, оголошуючи сусідній країні війну чи приймаючи яке-небудь політичне рішення, правитель прагнув задовольнити лише свої інтереси й зовсім не замислювався над долею простих людей. Отже, людству потрібно було щось придумати, знайти такого захисника, який міг би примусити державу поступитися своїми інтересами заради інтересів своїх громадян і постійно піклуватися про них.

Місію такого захисника взяла на себе міжнародна організація ООН.

Запитання до дітей.

Що ви знаєте про цю організацію?

Розповідь вчителя. 1945 року, після закінчення Другої світової війни — найжахливішої і найжорстокішої війни за всю історію людства — народи багатьох країн вирішили, що задля збереження миру їм слід об'єднатися. Навіщо? Для того, щоб будь-які конфлікти та суперечки між країнами в подальшому вирішувались не воєнним шляхом, а мирним, за столом переговорів. Саме з цією метою 1945 року була створена Організація Об'єднаних Націй (ООН). До речі, одним із її засновників була Україна.

А 1948 року держави, що увійшли до ООН, підписали Загальну декларацію прав людини — документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість дотримуватись своєї релігії й багато іншого.

Загальна декларація прав людини — важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом — і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.

Саме тому 1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція — це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов'язання дотримуватись прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а значить — пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.

Найбільше я хочу,

Щоб мир був на світі,

Як небо — у зорях,

А сад наш — у цвіті.

Найбільше я хочу,

Щоб сонце щоранку

і мною віталось,

Присівши на ґанку.

Найбільше я хочу,

Щоб рідна матуся

Всміхнулась мені,

Коли я усміхнуся.

Робота з Конвенцією про права дитини.

Давайте подивимося, про які права дітей ідеться у Конвенції, на що кожен із вас має незаперечне право?

На столах у вас лежать роздруковані аркуші, на яких перелічені основні права дітей — основні статті цієї Конвенції.

Підсумок.

У кожного з нас є права, і ми повинні добре знати їх, щоб захистити себе, якщо хтось хоче нас образити.

Але слід знати не лише свої права, але й обов'язки. Прагнучи відстояти свою свободу, не утискайте свободу інших.