Опис виховної системи "Формування нового успішного українця шляхом партнерської взаємодії школи та сім’ї "

Про матеріал

В публікації узагальнено досвід роботи з теми «Формування нового успішного українця шляхом партнерської взаємодії школи та сім’ї».

Перегляд файлу

ОПИС ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ КЛАСУ

«Арф’яри вітовського тріо.

Як досягти гармонії і налаштувати струни»

Формування нового успішного українця

шляхом партнерської взаємодії школи та сім’ї

Т.С.Собченко, вчитель початкових класів Миколаївської загальноосвітньої школи I-III ступенів №1 імені Олега Ольжича

$D:\класний керівник\картинки\harppapercraft (1).jpeg$ В музиці завжди знаходяться однодумці,

які щиро розділяють спільні цінності.

Це дає плоди. Які цінності – такі плоди

Святослав Вакарчук

Діти – це наше майбутнє – виплекані у променях добра, правди, любові до знань і прагненні до творчості. В свою чергу, ми, педагоги – провідники маленьких сердець у великий світ, носії знань моральних й етичних принципів. Ми створюємо атмосферу довіри та доброзичливості, сумлінно й професійно передаємо свої навички та вміння. Батьки – це опора наших учнів, це люблячі люди, які своїм особистим прикладом і життєвою мудрістю зводять фундамент цілісної особистості. Лише маючи спільні цінності, ми можемо стати однодумцями, зібрати плоди, досягти успіху і … створити спільну мелодію. При цьому неважливо, який інструмент звучатиме з більшою силою – бандура, скрипка чи арфа – головне досягти консонансу. Тож нехай звучить мелодія для арфи, створена новими українцями, що живуть у мальовничому вітовському краю.

Орієнтаційно-цільовий компонент

Стратегічні цілі розвитку освіти XXI ст. передбачають партнерство сім’ї і школи, що сприятиме активному залученню батьків до процесу громадського зростання юні. У Концепції нової української школи ^[1] зазначено: «Місія нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.». Так як взаємодія школи, сім’ї та громадськості є важливим чинником у створенні сприятливих умов для гармонійного розвитку юного громадянина України, тому й визначила мету своєї діяльності: формування нового успішного українця шляхом партнерської взаємодії сім’ї та школи.

На першому етапі становлення виховної системи класу поставила завдання:

1) провести психолого-педагогічне діагностування учнів і батьків задля виявлення задатків, цінностей, інтересів і потреб своїх вихованців, а також їхніх батьків, вивчення соціального статусу сімей, професійного складу, традицій, родзинок родинного виховання, проаналізувати результати, виявити позитивні чинники й проблеми;

2) спроектувати шляхи успішної взаємодії, визначити основні складові системоутворюючої моделі діяльності класної родини; спланувати індивідуальну роботу з учнями й батьками, групову й колективну роботу.

На другому етапі метою діяльності стало відпрацювання і закріплення досягнутого на першому етапі, навчання взаємодії усіх учасників життєдіяльності класної родини у творчій співпраці, активна діяльність творчих груп, започаткування традицій.

На третьому етапі стабільного функціонування метою є розвиток творчої співпраці учнів, класного керівника й батьків у взаємодії із іншими педагогами й представниками громадськості, аналіз і проектування життєздатності й ефективності системи, визначення позитивних сторін і проблемних питань задля її удосконалення й розвитку.

На четвертому етапі оновлення виховної системи поставила за мету аналіз змісту системи, форм і методів діяльності, характеру взаємодії учасників і впровадження інновацій, що надають системі нової життєздатності.

Тож виховна система класу є мобільною, у процесі діяльності удосконалюється, оновлюється відповідно до потреб учасників життєдіяльності й викликів часу. Наш класний колектив є невід’ємною складовою шкільної Ольжичевої родини. Завдяки успішній взаємодії учнів, класного керівника й батьків став активним учасником шкільного життя.

Гносеологічно-аксіологічний (змістовий) компонент

З метою вирішення проблеми «Формування нового успішного українця шляхом партнерської взаємодії школи та сім’ї» визначила основні завдання:

здійснювати діагностування та психолого-педагогічний супровід учнів і батьків;
допомогти кожній дитині розкрити й реалізувати в дії власні можливості;
організувати просвітницьку й консультативну роботу з батьками;
реалізувати модель діяльності творчих груп учнів і батьків у процесі життя класної родини;
створити демократичний простір взаємодії учнів, батьків і класного керівника через впровадження активних й інтерактивних форм роботи, участь у великих і малих колективних творчих справах, проектах тощо.

Організаційно-педагогічний компонент

Педагогіка партнерства – ключовий компонент формули Нової школи, місія якої допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками.

Умовою успішної виховної діяльності з учнями є співробітництво класного керівника з батьками, адже родина впливала і продовжує значно впливати на процес розвитку особистості дитини. Досягти результату допомагають моделі взаємодії школи і сім’ї.

Схема 1. МОДЕЛІ ВЗАЄМОДІЇ ШКОЛИ ТА СІМ’Ї

Ефективність виховного процесу залежить й від передбачення перспектив розвитку кожного учня, відповідності змісту виховної роботи сучасним вимогам та інтересам вихованців, вмілого проектування життєдіяльності колективу, активного залучення учнів і батьків до творчої співпраці, організації батьківської просвіти, моніторингу й коригування дій щодо розвитку вихованців, збалансованості між індивідуальними та груповими формами діяльності, застосуванні наявних технічних ресурсів.

Практично-діяльнісний компонент

$D:\класний керівник\картинки\1308215_stock-photo-conceptual-image-of-teamwork-isolated-3d-on-white.jpg$ Зібратися разом – це початок.

Триматися разом – це прогрес.

Працювати разом – це успіх.

Генрі Форд

Я працюю у школі чверть віку. І за весь цей час моїми однодумцями були батьки, які підтримували, допомагали і постійно знаходились поруч. Але згодом я зрозуміла, що лише за умови їх активної діяльнісної участі в житті класної родини можна досягти успіху у формуванні гармонійно розвиненої особистості. Не залишилось сумнівів, що партнерство між педагогом та батьками – це можливість розкриття талантів та здібностей кожної дитини. Прийшов час віддати перевагу інноваційним формам роботи. Тому виникла потреба створити низку авторських прийомів та форм, які сприяли б тісній взаємодії між вчителем, учнями й батьками. У своїй роботі використовую наступні методи: метод виховання в дії; метод позитивного впливу; метод переконання; метод стимулювання.

З цією метою на етапі становлення учнівського колективу зазвичай проводжу анкетування, яке дозволяє виявити потреби, нахили, здібності кожної дитини, кожної родини. Батьки вказують на свої вподобання, враховуючи які формуються творчі групи. Виходячи із державної програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11класів» ^[2] та виявлені під час діагностування інтереси й схильності кожної дитини, пропоную об’єднатися у творчі групи й учням. Участь у спільній діяльності дозволяє учням вчитися будувати взаємини з однолітками, формується відповідальність, вміння працювати у команді.

Робота за напрямком «Ціннісне ставлення до себе» дозволяє школярам усвідомити цінності власного життя і збереження здоров’я, пізнати прекрасне у собі, основи самооцінювання, самоконтролю, самоповаги. Група батьків «Енерджайзери» організовує походи у ліс «За здоров’ям із рюкзачком”, «У пошуках скарбів», «Дари природи», виступає в ролі співавтора КТС, проектів «Здоровому все здорово», «Здоров’я – мудрих гонорар», «День толерантності», бере активну участь в організації різноманітних конкурсів малюнків, декоративно-ужиткового мистецтва з безпеки життєдіяльності, декоративно-ужиткового мистецтва тощо. В свою чергу, група дітей «Живчики» проводить ранкову гімнастику, фізкультхвилинки, руханки, організовує міні-флешмоби, нагадує про створює поради та реклами-нагадування на тему «Абетка пішохода», «Продукти харчування: наші друзі й вороги» , «Цінуй свій час і час інших», «Сам удома», «Правила гігієни», «Культура харчування», «Шкідливі звички», «Режим дня» тощо. Батьки та учні разом беруть участь у загально весняних велопробігах.

Робота за напрямком «Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей» спрямований на формування здатності жити в громаді, поважати інших людей, бути толерантними, оцінювати власні вчинки та вчинки інших; виховання моральних якостей: чуйності, чесності, милосердя, взаємодопомоги, поваги до іншої особистості. Група батьків «Шоумени й волонтери» організовують родинні свята, участь у, акціях, КТС, спільно з класним керівником розробляють сценарії та організовують активну участь учнів і батьків у заходах,проектах: «Бабусині рецепти», «Скринька добрих справ», «Традиції та реліквії моєї родини», «Мій родовід», «Рушник моєї бабусі» тощо; родинні свята: «Берегиня людського роду», «Вечорниці», «Тепло татусевих долонь», «День сім’ї», «Міс Попелюшка», «Масляна іде, млинці та мед несе», «Наша родина», «Степ та воля – козацька доля», ярмарок «Щедра осінь», акції милосердя: збір речей та іграшок для дітей-сиріт, «Допомога дітям Авдіївки» , «Запали надію в серці», «Сяйво доброти», «Пам’ятай про інших», «Чужого горя не буває», «Моя іграшка – тобі, друже!», збір кришечок для переробки на протези для воїнів АТО, «Великодній кошик воїнам АТО» тощо; залучають учнів і батьків до активної участі у традиційному загальношкільному благодійному концерті «Зорепад талантів» до Дня святого Миколая. Група дітей «Витівники» організовують участь в акції «Радість» (підготовка вітань з днем іменинника, організація виготовлення сувенірів до Дня Святого Миколая, свята Букварика тощо, розробляють ескізи листівок, запрошень на свята, залучають однокласників до гри під час перерв, проводять флеш-моби, а також беруть участь у підготовці заходів, є активними учасниками інсценівок.

Робота за напрямком «Ціннісне ставлення до праці» сприяє формуванню понять та уявлень про важливість праці для людини, родини, держави; дає початкові уявлення про світ професій. Діяльність класного колективу спрямована на виховання почуття відповідальності, самостійності, ініціативності, старанності та наполегливості. Група батьків «Універсали» організовує трудові акції «Збережемо ліс чистим», «Чисте подвір’я – чиста країна»; участь у проекті «Друге життя використаним речам», майстер-класи по виготовленню сувенірів та прикрас із овочів, солоного тіста, бісеру, із тканини та паперу; проекти «Калейдоскоп професій», «Трудові традиції української родини»; екскурсії на підприємства міста, у медичні заклади, банк, пекарню, на пошту тощо. Батьки разом із дітьми прикрашають класну кімнату до свят або визначної події у класі. Також вони долучають інших та самі беруть активну до участі у конкурсах ДУМ та малюнків: «Моя країна – Україна», «Український сувенір», «Мотанка для воїна», «Новорічна композиція», «Сонячне місто моє», «Знай і люби свій рідний край». Група дітей «Бджілки» залучають інших дітей до роботи у «Книжковій лікарні», до виготовлення сувенірів у дитячі садки та міський центр соціальної реабілітації для дітей-інвалідів «Семиквітка», дітям-сиротам і воїнам АТО, виготовляють закладки із порадами «Бережи книгу!», «Цінуй працю інших».

Робота за напрямком «Ціннісне ставлення до природи» сприяє формуванню пізнавального інтересу до природи, дбайливого ставлення до природи в традиціях українського народу; усвідомленню краси природи як унікального явища в житті людини. Група батьків «Натуралісти» організують «живе» спілкування із природою, як от: «Екологічна стежка в різні пори року», «Віч-на-віч з природою», туристські ігри-естафети «Долаємо перешкоди», «Орієнтування на місцевості», екскурсію до зоопарку, свята «Осінній вернісаж», «Хоровод весняних квітів», КТС «Шкільне подвір’я. Арт-майданчик», участь у проекті «Let’s it do, Ukraine» (роздільний збір сміття), спільну діяльність із дітьми по догляду за кімнатними рослинами, по вивченню їх назв, організовують участь в акції «Алея Захисників України» (висаджування кущів ялівця й калини). Група дітей «Екологи» доглядає за кімнатними рослинами, організовують участь в акціях «Щаслива лапа», «Нагодуй птахів», «Використана батарейка», у проектах «Тече річка невеличка», спостерігає за змінами у природі та добирає вірші, прикмети, прислів’я, приказки для збірки «Природний вернісаж».

Робота за напрямком «Ціннісне ставлення до культури і мистецтва» сприяє формуванню естетичних почуттів, уявлень і знань про прекрасне у житті та мистецтві. Група батьків «Віртуози» організовує екскурсії по рідних куточках міста та України, у музеї, театри. Разом із класним керівником впроваджують казкотерапію: готують міні-вистави по українських народних казках, де діти стають акторами, а батьки шиють костюми й виготовляють декорації. Результат спільної діяльності презентують усім батькам, бабусям, дідусям, учням інших класів. Група дітей «Креативчики» оформлює театральну афішу, демонструє акторські здібності. Вони разом із батьками залучають інших до участі у проектах «Чарівне слово поезії», «Мистецька галерея зими/весни/ літа/осені», «Прекрасне очима дитини», «Моє захоплення», шкільному вокальному фестивалі «Весняні краплинки» тощо.

Робота за напрямком «Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави» дозволяє виховати почуття патріотизму, поваги до рідного краю, народу, мови, любові до культури свого народу, звичаїв, обрядів. Група батьків «Патріоти» сприяє організації і проведенні заходів, присвячених державним та народним святам: «День Соборності України» – флешмоб «Живий ланцюг єдності», «День миру» (створення колажів, емблеми миру із пластикових кришечок), «День пам’яті та примирення” – створюємо «Макове поле пам’яті», «День Героїв Небесної Сотні» - родинне коло пам’яті, «День Святого Миколая», «Свято Маланки» (колядки, щедрівники), «Андріївські вечорниці», зустрічі із воїнами АТО, оформлюють фотоальбоми та буклети на згадку про проведенні заходи. Група дітей «Козачата» залучають інших та беруть активну участь в конкурсах ДУМ, малюнків патріотичного спрямування, фотоаматорів «Моя країна Україна», у фестивалі національностей, у проектах «Національні меншини Миколаївщини», «Легенди нашого краю», «Вулиці нашого міста», «Моя країна – Україна», «Слово Ольжича живе», «Моя Ольжичева родина» тощо.

Зазначені групи є змінними та мобільними. Кожен має змогу змінити вид діяльності та реалізувати себе в різних напрямках. У роботі перевагу надаю демократичному стилю взаємин між усіма учасниками навчально-виховного процесу. Спільно плануємо, спільно приймаємо рішення, спільно реалізовуємо його.

Діагностико-результативний компонент

Очікувані результати. Випускник початкової школи – особистість, що розвивається і прагне розвитку своїх задатків, творчих здібностей, гідний/а син/донька своїх батьків, усвідомлює свою роль у життєдіяльності класної родини, школи, міста й України.

Психолого-педагогічне діагностування

«Баранець в пляшці»

Мета: оцінити взаємодію дитини з найближчим оточенням, картину світу дитини, відносини з батьками.

Баранчик – символізує автора роботи. Наскільки яскраво, чітко, промальований баранчик, настільки легко, позитивно і сприятливо дитина відчуває себе в батьківській родині і навпаки. Наявність добре промальованих ріжків і ніг – це знак впертості,боротьби і відстоювання своєї думки, можливість наявності опору дитини по відношенню до батьків. Пляшка – символ батьківської сім’ї. М’які, плавні, округлі форми пляшки – може трактуватися як близькість автора робота до мами, і символізує потребу в її уваги та її турботі, оцінці. Більш різкі незграбні форми пляшки – в характері автора роботи переважають батьківське начало, батьківські риси характеру. Якщо баранчик стоїть твердо на ногах на дні пляшки це означає що автор роботи перебуває в сім’ї , в якій відчуває стабільність, стійкість. Спрямованість баранчика до шийки пляшки, може трактуватися, як бажання вийти з пляшки і відокремитися від батьківської сім’ї. Роботи в яких горлечко закрите пробкою, це може трактувати як прояв гіперопіки, автор роботи відчуває себе під контролем з боку батьків, всі рішення приймаються за нього, і він явно не скоро буде готовий до самостійності.

Діагностику було проведено з учнями 1 класу. Результати діагностики відображено у поданій діаграмі.

Протягом року проводилась корекційна робота з учнями (ігри, елементи тренінгу, казкотерапії). Проводились лекції, бесіди, тренінги з батьками дітей, індивідуальні зустрічі. Спільна діяльність дозволила простежити і виявити зміни, які відбулися у відносинах між дітьми та батьками. Нижче подається діаграма результатів діагностики другокласників.

Результати діагностики

1 клас 2 клас

«Мій клас»

Мета: виявити ототожнення себе по відношенню до інших, ставлення дитини до однокласників, вчителя.

Учням пропонується аркуш з малюнком, на якому схематично зображено клас. Пропонується позначити хрестиком себе, свого товариша та написати його ім’я. На малюнку позначені позиції, що вказують на вираженість пізнавальних інтересів: вирішення завдання біля дошки, спільне читання книги, питання, що задаються вчителю. В даному випадку ідентифікація щодо цієї позиції буде свідчити про адекватність соціально-психологічного та навчального статусу молодшого школяра. Позиція “один, далеко від вчителя” – емоційно неблагополучна позиція дитини, яка вказує на труднощі адаптації до перебування в класному колективі. Ототожнення себе з дітьми, що стоять у парі, разом грають, – доказ благополучної соціально-психологічної позиції дитини. Місце поряд з учителем: учитель в даному випадку є значущою особою для досліджуваного.

За результатами діагностування у 1 класі було виявлено 40% учнів, що ототожнюють себе з дітьми, що стоять у парі, разом грають; 25% обрали місце поряд з учителем; 35% зайняли позицію «один, далеко від вчителя».

Після організації роботи творчих груп, спільно проведених свят та заходів відбулися помітні зміни у ставленні дітей один до одного і до себе.

За результатами діагностування у 2 класі було виявлено 60% учнів, що ототожнюють себе з дітьми, що стоять у парі, разом грають; 25% обрали місце поряд з учителем; 15% зайняли позицію «один, далеко від вчителя».

Результати діагностування

Критеріями ефективності реалізації виховної системи класу є:

загальний мікроклімат взаємовідносин у класній родині на рівнях «учень-учні», «учень-батьки», «учні-учитель», згуртованості колективу; загальний рівень вихованості учнів (за ціннісними орієнтирами виховання); - рівень соціалізації учнів, сформованості усвідомлення своєї ролі в родині, у житті класу, школи, міста й України, прояву патріотичних якостей; рівень активності батьків у життєдіяльності класної родини і шкільної Ольжичевої родини; зміст діяльності, його практична складова й емоційно насиченість; місце класного колективу у системі роботи школи; системність діяльності.

Організаційно-педагогічна модель системи еревянные-арфа-и-о-ивки-30938286.jpg