Година спілкування «Проблема порушення прав та свобод людини за творами української літератури»

Реєстраційна анкета

учасниці Всеукраїнського конкурсу навчально-методичних розробок

 

 

Назва розробки	Проблема порушення прав та свобод людини за творами української літератури Години спілкування
Прізвище, ім'я, по батькові	Стельмах Майя Михайлівна
Місце роботи	Міцівецька ЗОШ І-ІІ ступенів Дунаєвецької селищної ради Хмельницької області
Адреса закладу	вул. Б. Хмельницького, 55/В
Населений пункт	Село Міцівці
Область, район	Дунаєвецький район, Хмельницька область
Індекс	32430
Контактний телефон	+380730017471
Адреса електронної пошти	stelmach.maja1980@gmail.com

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема заходу.  Проблема порушення прав та свобод людини за творами української літератури

Мета.

• Знаннєва: вчити учнів розпізнавати та аналізувати ситуації із порушенням прав та свобод людини, давати їм правову оцінку.
• Діяльнісна: на прикладах художньої літератури формувати життєві компетенції, вміння діяти в незвичних умовах, формувати правову грамотність.
• Ціннісна: виховання громадянських та моральних якостей засобами художнього слова.

Очікувані результати: перегляд та аналіз випадків порушення прав людини із знайомих творів художньої літератури забезпечить чітке уявлення про права та свободи людини.

Час проведення: позакласний захід, тривалість - орієнтовно 40 хв.

Віковий склад учасників: 14-15 років

План проведення:

1. Організаційний момент.
2. Вправа «Вітання».
3. Мотивація діяльності. Вступне слово. Створення груп.
4. Основна частина. Робота у групах.
5. Ситуація 1. Читання в особах.
6. Ситуація 2. Інсценізація.
7. Ситуація 3. Перегляд буктрейлера.
8. Підсумок. Сенкан.

Перебіг заходу

1. Організаційний момент.

• Вітаю усіх присутніх на заході учасників, які не байдужі до теми порушення прав людини, та пропоную Вам привітати один одного оплесками, виконавши вправу «Вітання»

Вправа «Вітання»

• Прошу піднятися тих, хто знає свої права та обов’язки.
• Прошу піднятися тих, хто сьогодні зустрічав порушення прав людини.
• Прошу підвестися тих, хто має силу волі протидіяти порушенню прав і свобод людей.
• Прошу піднятися тих, хто мріє стати захисником прав людей.
• Прошу встати тих, хто погоджується , що проблема порушення прав сьогодні актуальна?
• Прошу піднятися тих, хто любить читати художню літературу.
• Прошу піднятися тих, хто зустрічав у художній літературі приклади порушення прав людини.

2. Мотивація діяльності. Вступне слово.

• Сьогодні запрошую Вас до спілкування «Проблеми порушення прав і свобод людини за творами української літератури». Для плідної роботи ми працюватимемо за попередньою домовленістю  у групах:

 

• Проблема свободи та права особистості була болючою для нас, українців, в усі часи. Ми знаходимо підтвердження цього в українських народних піснях, думах, оповідях. Про необхідність дотримання принципів рівності, взаємоповаги читаємо у «Повчанні дітям» Володимира Мономаха, «Руська правда» дає нам розуміння системи права  часів Київської Русі.  Важливість свободи для духовного життя показує власним прикладом великий український філософ Григорій Сковорода («De Libertate»).
• Важкі соціально – економічні умови життя українців, порушення прав і свобод нашої нації не залишили байдужими й таких митців слова, як Т.Шевченка, І. Франка, Л.Українку, П.Мирного, М.Коцюбинського та багатьох інших.
• Вивчаючи курс української літератури в школі, Ви неодноразово зустрічали ситуації, у які потрапляли головні чи другорядні персонажі, що суперечать принципам і нормам права. Тож давайте сьогодні розглянемо окремі з них та проаналізуємо.

 

3. Основна частина.

Ситуація 1.

Група «Літературознавці»

• Шановні учасники зустрічі, розглядаючи твори української літератури з точки зору порушення прав і свобод людини, одразу згадується оповідання Володимира Винниченка «Федько - халамидник».
• В основі твору  - розповідь про Федька, хлопчика  з передмістя, сина робітника типографії, який потрапив у конфліктну ситуацію,  та через непорядну поведінку «хазяйського» синочка поплатився власним життям.
• Пропонуємо Вам переглянути виразне  читання в особах уривку твору, а Ви, наші опоненти, маєте дати свою оцінку ситуації.

 

Учні читають в особах уривок із твору

 В. Винниченка «Федько - халамидник»

Це був чистий розбишака-халамидник.

Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на Федька: там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму "закадишному" другові; там перекинув діжку з дощовою водою, яку збирали з таким клопотом.

Наче біс який сидів у хлопцеві! Усі діти як діти,— граються, бавляться тихо, лагідно. Федькові ж, неодмінно, щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці…

…Частіш кінчається тим, що хлопці біжать додому, жаліються, а їхні тато чи мама ідуть до Федькової матері і теж жаліються. А Федькові ввечері вже прочуханка. Але й тут Федько не як всі діти поводиться. Він не плаче, не проситься, не обіщає, що більше не буде. Насупиться й сидить. Мати лає, грозиться, а він хоч би слово з уст, сидить і мовчить.

Приходить тато з роботи. Він стомлений і сердитий. Руки сиві од олова літер, які він складає в друкарні. Щоки теж ніби оловом налиті, худі-худі, а борода на них така рідка, що видно крізь неї тіло.

— Що? Вже знов? — питає він, глянувши на Федька. Федько ще більш насуплюється й починає колупати пальцем кінець столу. А мати розповідає.

— Правда то? — питає батько у Федька.

Федько мовчить.

— Кому ж я говорю? Правда те, що мати каже?

— Правда,— тихо одмовляє Федько.

— Скидай штани.

Федько мовчки встає, скидає штанці й чекає, похиливши голову.

Батько здійма з себе ремінь, кладе Федька на стілець і починає бити.

Федько здригується всім тілом і шарпа ногами.

— Лежи!! — кричить батько.

— А кляте ж яке! А кляте! — сплескує руками мати.— Хоч би ж попросило тата, хоч би заплакало. Камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь...

Вибивши "сибіряку", батько вийма з кишені дві або три копійки й дає йому.

— То тобі за те, а це за те, що правду говориш...

Федько витирає сльози, що виступили з очей, бере гроші й ховає в кишеню. Він за ремінь не сердиться,— він розуміє, що так і треба. Але й три копійки бере, бо, справді, не брехав. Якби він схотів, то міг би одбрехатися, але Федько брехати не любить.

Не любить також Федько й товаришів видавати. Батько й за це Федька хвалить, а мати так само сердиться.

— Так-так, потурай йому, давай йому гроші, давай. Він навмисне робитиме бешкет, щоб правду сказать. Розумний батько, вчить сина. Замість того, щоб повчить його за те, що покриває других, він хвалить...

— Нічого, стара... За все бить не можна. За що бити, а за що хвалити...

— Так-так! Хвали його, хвали...

 

Група «Правозахисники»

• Дякуємо Вам за віднайдений уривок, тут дійсно має місце порушення соціальних прав дитини (ст. 52). Ми бачимо, що відбулося насилля в сім’ї, немає взаєморозуміння, рівності. Головний герой – Федько - не отримав права на співчуття і підтримку. Слід нагадати, що наклеп та обман неповнолітньої особи призвели до фізичного насилля, і, як наслідок, смерть персонажа.. Очевидно, що відповідальність за втрачене життя дитини мають нести батьки.

Група «Експерти»

• Даний твір несе високу моральну напругу. Через непорядний вчинок однієї дитини, інша потерпає від фізичного насилля, а потім, ми знаємо із твору, втрачає життя. Сумно, та цю жертву «благородний» Толик так і не зрозумів, і не зрозуміє й надалі. Щодо батьків Федька, то їх жорстокість можна пояснити складними матеріальними умовами – вони важко працюють, отримують невеликі кошти, живуть на чужій квартирі, а їх син– розбишака постійно дошкуляє їм необдуманими вчинками, в тому числі провокує сина хазяїна квартири.

Слово вчителя.

• Отож, ми бачимо на прикладі оповідання Володимира Винниченка, до чого може призвести насилля, непорозуміння та відсутність спілкування в сім’ї. Таке порушення прав людини можливе і в дорослому світі.

 

• Ситуація 2.

Група «Літературознавці»

• Пропонуємо Вашій увазі наступний епізод. Це оповідання Григора Тютюнника «Дивак».
• Центральним образом виступає Олесь, вразливий, щирий, співчутливий, спостережливий, тому й дивний хлопчик.

 

Інсценізація оповідання Григора Тютюнника «Дивак»

Автор: На першому уроці було малювання. Старенька вчителька Матильда Петрівна ходила поміж партами і, роблячи загадкове обличчя, повільно говорила: "А сьогодні, діти, ми будемо малювати... перегнійний горщечок. Завдяки цим горщечкам передові колгоспи нашої країни..." Потім вона дістала з портфеля гирунчик і урочисто поставила на стіл.

Діти почали малювати, виводячи кожен своє: той жлуктичко, інший ринку або макітерку. І оскільки дірку в денці ніяк було передати, то її чіпляли збоку. Олесь старанно скрипів олівцем і натхненно прицмакував. Коли ж учителька зупинилася біля його парти, із зошита на неї, презирливо примруживши око, дивився дятел: чого тобі тутечки?

Вчителька Матильда Петрівна: Олесю, адже я наказувала всім малювати горщечок. Я поставлю тобі двійку!

Автор: У класі увірвався гамірець. Відмінники дивилися на свого вчорашнього побратима співчутливо, а ті, хто вчився через пень-колоду, з радістю чекали на те, що їхнього полку прибуде. Олесь зібрав книжки, виліз з-за парти і рушив до дверей.

Матильда Петрівна: Куди це ти?

Автор: Олесь похнюпився.

Олесь: Я так не xо’!

Матильда Петрівна: Як це — так?

Олесь:  Гирунчика отого не хо’ малювати.

Матильда Петрівна: Чому?

Олесь: Дятла хочу...

Автор: Доки Матильда Петрівна думала про долю свого авторитету, Олесь вийшов у коридор, похапцем натяг пальтечко і опинився на ґанку…

 

Група «Правозахисники»

• Дякуємо за інсценізацію, тема порушення прав дітей та вчителів у школі наразі дуже актуальна. У даному епізоді оповідання Григора Тютюнника бачимо порушення культурно – освітніх прав і свобод, зокрема ст. 54, на свободу творчої діяльності, також має місце недотримання права на розуміння і підтримку учня з боку вчительки, Матильди Петрівни Хоча відомо, що учень у школі має дотримуватись обов’язків та правил дисципліни.

Група «Експерти»

• Оповідання «Дивак» показує нам унікальність кожної людини, її індивідуальність. Олесь – належить до типу «людина - природа», має особливо багатий внутрішній світ, тому його сприймають інші як дивака. Його дятел тому й такий гарний, що намальований з душею. Поведінку вчительки можна пояснити вимогами програми та обов’язками , що стоять перед нею. Як людині, дятел Матильді Петрівні сподобався. Слід було про це сказати та попросити намалювати ще й горщика.

Слово вчителя.

• Сьогодні у школі існує педагогіка партнерства, що базується на взаємоповазі усіх учасників освітнього процесу: учнів, вчителів та батьків. Тож будьмо ввічливими та гуманними один до одного, тоді й не виникатиме подібних ситуацій.

 

Ситуація 3.

Група «Літературознавці»

• У 8 класі вивчається твір, цінний для читання підлітками. Це психологічна повість «Шпага Славка Беркути», автор якої – Ніна Бічуя.
• Стосунки підлітків, які самостверджуються, шукають власне «Я», шкільний суд – унікальне явище, обман та підлість  - ось основа сюжету повісті.
• Просимо переглянути буктрейлер  із мережі Інтернет.

Перегляд відео за посиланням   https://youtu.be/RejIyGk5ldw

 

Група «Правозахисники»

• Дійсно цікавий твір про стосунки підлітків. Суд у школі – недопустиме явище, яке знаходиться поза правовим полем. Очевидно, що порушено цілий ряд прав та свобод людини. Це право на захист та безпеку (стаття 46), повага до гідності людини (стаття 28), порушено право на свободу думки і слова (стаття 34), невтручання в особисте життя (стаття 32). Адже «суд» у школі влаштували на хибному звинуваченні та обмові, учня привселюдно принижували, повідомили листом і батьків, і спортивну секцію, не реагували на слова Славка Беркути про невинуватість. Оскільки головний персонаж неповнолітній, то порушено ще й право дитини (ст. 52). Має місце у творі неправомірне діяння Юлька Ващука -  повідомлення завідомо неправдивих свідчень та обмова.

Група «Експерти»

• «Шпага Славка Беркути» повість із позитивним завершенням подій. Славко Беркута – персонаж гідний наслідування. У ситуації, коли йому не вірять, він не хитрує, стоїть на своєму – говорить правду. Гідна поведінка й у його однокласників – вони підтримують його, намагаються допомогти. Ось яким має бути колектив, чи то учнів - підлітків, чи дорослих людей.

Слово вчителя.

• Ця психологічна повість завдяки напруженому сюжету та проблематиці твору змушує найвибагливішого читача – підлітка замислитись про самовдосконалення, про «максимальне навантаження», про прощення, дає надію на добро, щасливе кохання, на гідне життя.

4.  Підсумок.

• Наша година спілкування мала за мету навчити Вас розпізнавати та аналізувати ситуації, що порушують права та свободи людини. Завдяки творам художньої літератури Вам вдалося розібратися в складних життєвих ситуаціях та винести із них певний досвід правової поведінки.
• Для підведення підсумків роботи пропоную Вам скласти сенкан  до слова «Право»

Орієнтовний сенкан учнів

Право

Необхідне, законне

Захищає, гарантує, надає

Знати свої права дуже важливо!

Свобода

 

• Дякую Вам за роботу. І наостанок хочу Вам процитувати такі слова: ««Дитяча держава» є сильною і має право на власну думку!»

[Віра Наливана «Чому так не хочеться дорослішати? — Бічуя Н. Шпага Славка Беркути. – Л.: Вид-во Старого Лева, 2010. – 174 с.]