КЗО «Водянська СЗШ                       Руденко В.І.

 Виховна година  з елементами гри та диспуту.

Тема: Сенс життя і моє місце в ньому.

Мета: Навчити дітей органічно поєднувати в собі знання теоретичного мате-

           ріалу з досвідом, розвивати інтерес до різних типів світогляду на лю-

           дину, зрозуміти особливості становлення людини. Розвивати   крити-

           чність мислення, культуру висловлювання.

Обладнання: стенд “Пізнай самого себе”, таблиця “Абсолютні вічні

           цінності та їх антиподи(Віра – зневір’я, надія – відчай і т. д.)” Анкети

           учнів ”Чого я прагну сьогодні”, вислови-плакати “Без будь-якої мети     

           і прагнення до неї – не живе ні одна людина” Достоєвський та ін., музика.

Тип уроку ( інтегрований: суспільствознавство, психологія,

           література, музика).

          Епіграф “Не думаючи про чудо, рукою сонце дістати і подарувати його

           людям”.

           “І твоє звання – людина – ти відстоюй гідно”.

Д/з.    Твір-роздум. ”Хто я у цьому світі”. 

Вчитель:   Покуда живешь, поневоле в бессмертие веришь

                  А жизнь оборвется – и мир не заметит потери

                  Не вздрогнет луна, не осыпятся звезды с небес

                  Единый листок упадет, но останется лес.

                  В младенчестве сам  себе кажешься пупом Вселенной,

                  Венцом и зерцалом, вершиной людских поколений,

                 Единственным «я», для которого мир сотворен.

                 Случится исчезнуть – тотчас же исчезнет и он

                  Но вот впереди распахнутся последние двери,

                  Погаснет сознанье – и мир не заметит потери.

                  Ты ревностью бредишь, ты шепчешь заветное имя,

                  На свадьбе чужой веселишься с гостями чужими,

                  Ты занят делами, ты грезишь о чем-то желанном

                  О завтрашнем дне рассуждаешь, как будто о данном  

                 Как будто вся вечность лежит у тебя впереди...

                 А серце вдруг – раз! – и споткнулось в груди.

                  Кому-то за звездами, там , за последним пределом,

                 Мгновение жизни твоей исчислять надоело,

                 И все, под ногой пустота, и окончен разбег,

                  И нет человека -, а точно ли был человек?..

                  И нет ни мечты, ни надежд, ни любовного бреда,

                 Одно Поражение стерло былые победы.

                Ты думал: вот-вот полечу, только крылья оперил!

                 А крылья сломались – и мир не заметил потери.

       Цей вірш із книги Марії Семенової “Вовкодав” заставляє нас задуматися над питаннями, які ставили з давніх давен по цей час. Що таке життя, смерть, добро, зло? Для чого я живу? Живу я в світі тільки раз чи ще десь буде продовжуватись моє життя.

        Сьогодні ми спробуємо систематизувати знання, досвід і зрозуміти, що мав на увазі поет, сказавши: “В этой жизни умереть не трудно. Сделать жизнь значительно трудней». В. Маяковський. Тема нашого уроку “Сенс життя і моє місце в ньому”. Я пропоную вашій увазі.

1. Психологічна розминка “Відпочинок за кілька хвилин”. (Звучить мелодія)

Учень: Хто я? Навіщо я прийшов в цей світ? Куди іде моє життя? Здавалося прості запитання, але дати відповідь все важче. Як же дізнатися, ким ми станемо? Вибрати собі образ життя, але, що це означає?  Телебачення, реклами, журнали наводять нас на думку про те, що ми повинні бути красиві, багаті, успішні. Нам потрібно мати машину, дачу, роботу і фізичну досконалість. Тільки тоді ми можемо стати кимось. Що важливіше будувати життя чи прилаштовуватись?

Що легше?

Вчитель: Як ви думаєте, що важливіше: будувати життя чи прилаштовуватися? (учні дають відповідь)

Ведучий-1:В.О.Сухомлинський в своїй книзі “Листи до сина” писав, що людина – це передусім сила духу, вміння наказувати собі, примушувати себе. Що у вашому розумінні означає проявляти життєву позицію?

(учні роздумують, наводять приклади).(щось залишити після себе? Як це слід? Який?)

Учень-читець.   В. Берестов  “Блокада”.

                            Блокада. Ночь, забитое окно.

                            Мерцающих коптилок тусклый свет.

                            Из мрака возникает полотно –

                            Художник пишет женщины портрет.

                            Она сидела, голову склоня.

                            И думала в голодном полусне:

                            “Вот я умру... А что-то от меня

                            Останется на этом полотне”.

                            А он писал в мерцании огня

                            И думал: “На войне как на войне.

                            Пусть я умру, но что-то от меня

 Останется на этом полотне”.

Ведучий – 2.  Жити варто за будь-яких умов, тому що вклад в життя не повторний.

       Життя – це ваша таємниця, але ви повинні реалізувати себе, свої внутрішні можливості, свою суть, пройшовши всі етапи життя, запрограмовані його видовими особливостями: людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити спадщину, посадити дерево, збудувати будинок, виростити сина.

Читець:  Д. Гамзатов. “Мулатка”.

- Все в мире плохо и порядка нет! –

 Сказал поэт и белый свет покинул.

-Прекрасен мир, - сказал другой поэт

И белый свет в расцвете лет покинул.

Растался третий с временем лихим,

Прослыл великим, смерти неподвластным.

Все, что плохо, он назвал плохим.

А что прекрасно, он назвал прекрасным.

I ведучий.  ( зв. 9 симфонія Бетховена).

         Життя, як світ музики Моцарта і Бетховена. Ось музика Бетховена. Тихі, то глухі мигаючі звуки зростають і раптом вибухають. Ось все завмерло, ніби зникло під землею. Але, накопичуючись, енергія знову проривається великою лавиною. (зв. музика Моцарта).     

II ведучій.  А це музика Моцарта. Ось та спокійна глибина, ніби світиться із середини. Весь світ чарівних звуків, ніби зігрітий людським подихом, він схожий на кришталеву сферу, якою оточували давні греки в своїх легендах планети. Цей світ нічим не лякає він іноді сумний, іноді усміхнений, іноді граційний. Світ музики Бетховена і Моцарта, як співвідношення зовнішнього і внутрішнього світу людини. Я – реального і я – ідеального.  А чи легко людині залишатися людиною у світі суспільних процесів?  (роздуми учнів).

Вчитель:  Дійсно, залишатися людиною важко, треба стримувати себе, примушувати себе, знайти себе... “Пізнай самого себе” – цей вислів, що сказав афінський філософ Сократ у 5 сторіччі до н.е., залишається актуальним і сьогодні. Але чи не вважаєте ви парадоксом, що чим більше пізнаємо себе, тим більше шкодимо? Вчені прийшли до висновку, що незабаром буде створена нова модель “людини майбутнього”. Не встигли ми жахнутися і звикнути до зовнішнього вигляду інопланетян, як на екранах з’являється нове створіння “майбутнього” – Кіборг. Кіборг замінить людину. Що таке тотальна дезінтелектуалізація (оглупіння), тотальна деморалізація (опідлення), при тріумфальному крокуванні тіньової економіки, анти культури з культурами насильництва і наркотичного кайфу? Після розминки.

 2. До вашої уваги пропоную ділову гру “Погляд”, мета якої з різних позицій показати соціальну сутність людини, її буття. (Вчитель роздає карточки соціальних ролей: Історика, священика, песиміста, скептика, байдужого. А також соціальну роль споглядача отримують учні, що присутні на уроці).

         Вам приблизно були відомі запитання, але яку роль будете виконувати, ви дізналися тільки тепер. Спробуйте зіграти свою роль так, щоб присутні могли чітко зрозуміти вашу позицію. Прошу, займіть свої місця. (картки ставлять перед собою на стіл, щоб видно було, хто вони).

I ведучий. Засперечалися два мудреця з приводу запитання: виникнення людини випадковість чи закономірність. Підслухали їхню суперечку історик, священик, скептик, песиміст, оптиміст і байдужий. І стали переконувати.

Священик. Я думаю, що нам важко про це говорити. Усі релігії виходять з того, що людина була створена Богом. Наприклад, у священній книзі Біблії, відбулося на шостий день творіння після того, як були створені земля, небо, небесні світила, рослини, тварини.

Історик. У 1654 р. ірландський архієпископ заявив, що пильне вивчення Святого письма дає можливість зробити висновок, що людина була створена Богом 4004 року до н.е. Подібні уявлення зустрічаються і в Корані.

Песиміст. Якщо людина є чиїмось творінням, то виникнення людини випадкове. І в такому разі людина не може мати нічого спільного з іншими живими істотами, речами.

Оптиміст. Досить. Я думаю, що виникнення людини є лише одним із проявів загальних тенденцій, так само, як виникнення, наприклад, хімічних елементів, живих організмів, планет. Ці закономірності виникнення характерні і для людини. В історії стародавнього світу сказано, що людина утворилась від обізяни.

Байдужий. І яка вам різниця, хто створив людину, вона живе та й годі?

Скептик. Дивлюся я на вас і потішаюся, чи дійдете ви згоди? А що скажете на моє запитання? Чи народжується дитина людиною?

Оптиміст. Дитина народжується абсолютно безпорадною, людське дитя – це людина в можливості.

Історик. Щоб людина стала людиною залежить від багатьох причин: генетичних задатків, соціального оточення, виховання.

Священик. Найбільш впливає на становлення людини з дитини виховання. Пригадайте причту про царя Соломона і молоду матір. Коли вона звернулася до народного царя: з якого часу виховувати однорічну дитину, то Соломон відповів, що вона втратила рік.

Скептик. Сьогодні порада царя Соломона була б іншою, він би сказав, що жінка запізнилася на два роки. Сучасна медицина вважає, що турбуватися про психічний та фізичний розвиток дитини потрібно ще до зачаття.

Песиміст. А що робити, коли мої батьки запізнилися на багато років?

Оптиміст. Ти сам повинен працювати над своїм характером, над становленням і вдосконаленням своєї особистості.

Песиміст. Але ж загальновідома мудрість проголошує: людину не пере-

робиш. Людина не може бути творцем своєї долі, пригадайте “Пісню про віщого Олега”. Адже збулися слова віщуна, і не уник Олег смерті. Як бачите, треба вірити віщунам. Не все в руках людини: а хвороби, а нещасні випадки, смерть? Людина цього не може уникнути.

Оптиміст. Людське життя визначається і зовнішніми у внутрішніми силами та причинами. Але людина може спланувати своє життя, визначивши мету існування, вибрати шлях реалізації мети. Все залежить від характеру людини, вольових зусиль.

Ведучий 2. Слухали мудреці суперечку і зрозуміли, що хто не вивчив людини в собі, ніколи не досягне глибокого знання людей.(М.Т. Чернишев-

ський ). Людина – могутній Атлант, на плечах якого лежить світотворення. Від того, якою виросте дитина, і залежить, яким буде її життя, життя її країни. Людина – творіння Всесвіту, вона творець Всесвіту, і тому” потрібно прожити життя так, щоб не пекла ганьба підлого минулого, щоб не було нестерпно боляче за даремно прожиті роки”, як писав Микола Островський.

Пісня Б.Окуджави “Грузинська пісня”

Учень – читець.   В. Симоненко. “Ти знаєш, що ти – людина?”

Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина.

Мука твоя – єдина.

Очі твої одні.

Більше тебе не буде завтра на цій землі.

Інші ходитимуть люди,

Іншу кохатимуть люди –

Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі – Людина.

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя єдина.

Мука твоя - єдина.

Очі твої одні.

Вчитель. Отже, людина – складний, таємний, багатий світ. Людина повинна прожити життя як можна краще і присвятити себе цій цілі. Що з того, що людина має докторські звання, почесні грамоти, коли вони не допомагають стати хорошою людиною? Як може буденщина, сварки, прагнення до багатства зіпсувати людину? Допоможуть це уявити наші актори.

Інсценівки з “Кайдашевої сім’ї” (“Бійка за мотовило” і “бійка  за сміття”).

3. Літературна сторінка “Чи варто так жити?”

   Слово нашим акторам. (“Бійка за мотовило” Нечуй-Левицький. “Кайдашева сім’я”).

І Ведучий. Щирою, доброю, лагідною прийшла до Кайдашів Мелашка. Це працьовита, красива, тиха, покірна дівчина з ніжною, ліричною натурою. Вона душевно багата, довго не встрявала в сварки, мовчки терпіла знущання свекрухи і Мотрі. Мелашка поволі теж черствіє душею, втрачає поетичність, стає дріб’язковою.

ІІ Ведучий. Ми переконалися, що бездуховне життя руйнує добрі начала, вбиває все краще в людині. І хороші люди перероджуються. Коли тільки й думають, як урвати більший шматок, відстояти свою власність, то в таких умовах люди поступово деградують, занепадають морально, дичавіють.

       Чи варто так жити? (учні відповідають.)

Вчитель. Всі ви згодні, що так жити не можна. Чому? Зараз ми трішки подискутуємо. Питання вам були уже відомі, вони і зараз написані на дошці.

4. Диспут “Чи варто так жити?”

1. Чому так жити не можна?

(Учні відповідають, заслухати 1-2 учнів).

   - Так жити не можна, бо в атмосфері ворожнечі гине все хороше в людях:

совість, правда, добро. У родинних колотнечах нищаться всі синівські і батьківські почуття. Навіть діти Кайдашів починають ворогувати між собою.

   2. Куди веде шлях чвар і ненависті?

   - Шлях чвар і ненависті руйнує сім’ю, веде в безвихідь. Замість того, щоб згуртуватися, жити в добрі, найближчі люди нищать фізично і морально самі себе, перетворюючись з красивих людей у страшних потвор, що за курку чи мотовило здатні вбити, покалічити найближчу людину.

   - Аристотель говорив: “Кожна родина – це частина держави”. Серед українців, на жаль, нема єдності. Індивідуалізм шкодить українцям. Недарма кажуть: де два українці – там три гетьмани. Ворожнеча – це завжди зло, це шлях до загибелі людини, сім’ї, держави.

3.Як, на ваш погляд, слід жити?

- Я вважаю, що в людини повинна бути якась протиотрута від буденщини, сірості, дріб’язковості, але як такий імунітет виробити?

- Треба жити захопленим в щось: як говорив Р.Ролан, жити просто не можна, жити треба з захопленням.

• Жити так, щоб не було соромно за свої вчинки.
• Чесно жити. “Надо рваться … а спокойствие душевная подлость” Чехов.

   4. Чи потрібні людині в житті висока мета, духовність, мрії?

   - Я переконана, що людину завжди врятує від дріб’язковості, буденщини, чвар висока мета. Саме вона не дасть людині загрузнути в болоті житейських проблем, сварок, нестач. А яка було мета в Кайдашів? Коня купити, поле землі прибавити, герої живуть без мрії. Єдине бажання синів і невісток – від-

ділитись, загарбати господарство у свої руки. А без мрії, без мети життя людини перетворюється на існування тварин.

   - Мета може бути різною. Кінь, земля, хата – це ж не мета. Треба додати, що мета повинна теж бути пов’язана з духовністю. Висока мета!

   5. Чи псує людину добробут, власність, багатство?

   - Так добробут і багатство псує людину. Воно затягує її в свої тенета все глибше і хочеться мати все більше.

   - А я вважаю, що добробут необхідний кожній людині, щоб відчувати себе людиною, а не битись за шматок хліба для себе і для своїх дітей. Власність, багатство роблять людину вільною, незалежною, благородною, щедрою. Але за умови, що ця людина духовно багата.

   - А я люблю землю. Хочу мати її вдосталь, але хочу жити у мирі з усіма сусідами, в злагоді з собою, як того вимагають. Божі заповіді й загальнолюдські ідеали.

Вчитель. До речі, які загальнолюдські ідеали можете назвати? (Добро, совість...) Зверніть увагу на таблицю “Абсолютні вічні цінності та їх антиподи”.

   - Які з цих цінностей більше властиві Кайдашам?

Ведуча. Отже, це твір пересторога українцям: не губіть добра, справедливості, честі, не губіть людської душі і совісті бо втратите людську подобу. Таке життя може бути в будь – якій родині (Інженера, лікаря, шахтаря, вчителя – за умови втрати духовності (совісті, правди, справедливості, милосердя). Живімо заради високої мети на благо власної родини, народу, держави.

Вчитель. Все здається просто: пробігають два людські життя, як дві річки по землі, поки долі не заманеться поєднати їх в одному життєвому потоці... І пішли по землі діти – в чомусь схожі на батька, чимось нагадуючи маму. Сам по собі факт, що ти з’явився на світ – дивовижний. Ти народився із любові двох самих близьких тобі людей і почалося життя... Яке воно у кожного з нас?

6. Далі наша розмова за вашим бажанням буде проходити у вигляді телепередачі “Тема”, ідею якої ви знаєте “Сенс життя і моє місце в ньому”. Питання про сенс життя виникає у людей протягом життя неодноразово. Підводячи підсумки прожитого періоду чи думаючи про перспективу майбутнього, людина задається питанням про те, чи задоволена вона своїм життям. В ранній юності питання про сенс життя виникає вперше. Знайти себе, самовизначитися, стати на ноги у вирі життя – це нелегке завдання для кожного з вас. І саме тому сьогодні я представляю три яскраві особистості нашого класу.

Люда: стиль її життя романтично–діловий. Вона любить готувати, захоплюється подорожами. Вивчає англійську мову, мріє стати перекладачем.

Сашко: любить веселу, хорошу компанію, захоплюється філософією, любить дискусії, читає книги, любить подорожі. Крім того, в майбутньому хоче стати юристом.

Наталка: прихильниця популярної музики, любить насолоджуватись красою природи, залишаючись на одинці зі своїми думками, записує власні історії. Мріє стати відомим філософом.

     Психологічний словник з етики говорить: “Сенс життя – це усвідомлення свого життя не як серій випадкових, розрізнених подій, а як єдиного єдиного процесу, що має визначений напрямок, зміст, мету і усвідомлення того, заради чого людина живе.

     Ваш одноліток Дмитро з м. Запоріжжя у листі в газету написав:

     “Набридло, набридло жити так, як живуть більшість моїх одноліток і однокласників. Вийдеш у двір і знову ж ті самі обличчя, помираю від нудьги, а нудьга така, що іноді думаєш: а навіщо ми живемо?

     Здається все є: батьки, друзі, дорогі речі та інші атрибути “веселого життя”. Але як би хотілось змінити це “веселе життя” на цікаве, захоплююче.

Набридло! Я, наприклад, вирішив, що з сьогоднішнього дня стаю іншою людиною, а потім подумав: як нею стати?!

    Щоб ви порадили Дмитру?

    (Відповіді учасників, після яких учні – споглядачі піднімають картки із знаком питання).

Вчитель: Ось з’явились перші запитання.

1.До Люди: Як ти стала романтиком?

2. До Наташі: А чи змогла б ти сама стати іншою людиною для себе, для людей? І у якому випадку?

3. До Сашка: Коли ти почав думати про життя? Як ти його собі уявляєш?

4. До Наташі: Уяви собі таку ситуацію: на твоїх очах молодий юнак хоче стрибнути з даху, бо розчарувався у житті. Як би ти його переконала?

5. До Сашка: Ужитті більшість людей є ведучими, чи такими, що ведуть?

6. До Люди: Які ділові якості ти розвиваєш у собі в першу чергу? Як вони пов’язані з твоїм вибором стати перекладачем?

     (Той хто задає питання, говорить кому, і відразу учасник диспуту відповідає).

Вчитель: Дякую за цікаві запитання та відповіді. Готуючись до сьогоднішньої розмови, я проаналізувала ваші невеличкі твори-роздуми на тему “Чого я прагну сьогодні”. І ось який вийшов результат:

   -  хочу мати надійних друзів – 1.

• стати порядною, доброю, чесною людиною, щоб мною пишалися рідні-5
• бути корисним суспільству – 0.
• хочу жити гарно і дорого, бути багатим, але допомагати іншим – 2.
• дбати про батьків – 1.
• створити дружну сім’ю і жити в злагоді і любові –3.

   Таке невеличке соціологічне дослідження дає мані право сказати, що кожен з вас уже хоча б раз ставив перед собою питання:

  “Для чого я живу?”

   Великий знавець людської душі, її самих далеких куточків і самих величних злетів – Ф.М.Достоєвський писав: “Без будь – якої мети і прагнення до неї не живе ні одна людина. Втративши мету і надію, людина здатна перетворитися на чудовисько...” Це ми побачили сьогодні на прикладі Кайдашів. Любі діти, у нас з вами ще все попереду і вдосталь часу, для пошуку і становлення свого “я”. І на закінчення хочу запропонувати вам у вільний час замислитися над такими рядками.

Учень – читець:    А на світі по різному можна жити.

      В горі можна, і в радості.

      Вчасно їсти, вчасно спати

  Вчасно робити прикрощі.

                                 А можна і так: на світанку встати і, не думаючи про чудо,

 Рукою сонце дістати й подарувати його людям.

2 читець:   Пливе човен в парусах,

 Тихая година.

 Думка лине в небесах.

 Що ж таке людина?

 Яка функція її в цім великім світі?

 Що потрібно зневажать, ну а що любити.

 Що таке людське життя, як його прожити

 Щоб на старості років та й не пожаліти.

 Пролетить швиденько час, мій шановний друже,

 Швидко висохне вода у старій калюжі.

 З часом пізнається світ, пізнається доля,

 Пізнається і життя – на те твоя воля.

 Будь людиною простою, май хорошу душу

 Бо людина – це є ти. Обійди калюжу.

 Якщо є сторонній шлях, піди по сухому,

 Тільки скривдити себе не давай нікому.

 Полюби усіх навколо, це тобі потрібно,

 І твоє звання – людина – ти відстоюй гідно.

 Люди всі повинні бачить, що добро ти сієш.

 Пролетять роки, як птиці, з часом зрозумієш.

   Д/з. “Хто я є у цьому світі” твір.

   Отож, давайте працювати над собою і не забувати про інших. Давайте розуміти один одного з півслова, бо життя таке коротке, як співається у пісні Б. Окуджави, яку ми заспіваємо всі разом на прощання.

   “Давайте восклицать, друг другом восхищаться,-

     Высокопарных слов не стоит опасаться

     Давайте говорить друг другу комплименты-

     Ведь это все любви счастливые моменты.

     Давайте говорить и плакать откровенно

     То вместе, то поврозь, а то попеременно.

     Не надо предавать значения злословью

     Поскольку грусть всегда соседствует с любовью

     Давайте понимать друг друга с полуслова

     Чтоб ошибившись раз, не ошибиться снова.

     Давайте жить во всем друг другу потакая,-

     Тем более, что жизнь короткая такая…»