Година спілкування "СлаветнІ люди рідного міста "

Скороход Наталія Миколаївна,

Сумський ЗЗСО № 19 СМР                          

 Година спілкування “ Славетні люди рідного міста ”

Мета :  ознайомити учнів з благодійною та меценатською діяльністю династії  Харитоненка, розширити знання учнів про славних людей рідного міста ; розвивати спостережливість, мовні компетентності учнів ; виховувати любов до рідного міста, повагу до людей, які доклали вагомих зусиль у розвиток нашого міста.

Хід заняття

Прошу… любіть місто Суми так, як я його любив.

І. Г. Харитоненко

Учитель. У кожного на Землі є своя маленька Батьківщина. Це той куточок рідного краю, де ти народився і виріс, де живуть твої батьки. Багато міст є на Землі, багато їх і в Україні. Але для нас місто Суми – найкраще, тому що ми живемо і зростаємо в ньому, любимо його.

Учень.                 Рідне місто

Стоять наші Суми на Сумці і Пслі,

Під небом блакитним стоять.

Віками на цій благодатній землі

Садами й гаями шумлять.

Твоя Батьківщина мала –

Це край і родина,

На нитці блакитного Псла

Найкраща перлина. ( М. Петренко )

Учитель. Сьогодні в нових історичних умовах ми все частіше і пильніше вдивляємося в наше минуле, у сиву давнину століть. Хто ми, звідки ми, ким були наші предки?

Кожне місто славне своїми іменами, своїми мешканцями. Сьогодні ми з вами будемо говорити про благодійників і меценатів, які прославили місто Суми своїми добрими справами.

 Це Іван Герасимович та Петро Іванович  Харитоненки. Багато чим наше місто завдячує саме їм.

Звучить пісня “ Гімн міста Суми ” ( муз. В.Козупиці,

 сл. М.Гриценка ).

Учень 1. Іван Харитоненко народився в багатодітній родині селянина – чумака Григорія Харитоненка в селі Нижня Сироватка. Хлопчик вчився у парафіяльній школі. Після занять мати вчила  його торгівлі в крамниці. Після закінчення школи Іван розширив крамницю, зробив у ній 2 відділи. В одному торгувала мати, а в другому – він сам.

Учень 2. Згодом одружився на доньці купця Дмитра Островуха, а у 1849 році переїжджає до Сум. Знайомиться з поважними людьми, серед яких – Дмитро Суханов, відомий цукрозаводчик. Іван Герасимович починає солідну справу.

Учитель. Цікавий історичний факт. Найперше, що зробив Іван, коли переїхав до Сум, купив собі лотерейного квитка і … виграв цілий вагон цукру! Продавши оптом цей цукор, щасливець купує на Луці – Баранівці невелику стареньку гуральню, яку “ доводить до ума ”. Це і була його перша прибуткова нерухомість. Невдовзі він їде до Москви., знайомиться з купцями Зотовими, за домовленістю поставляє їм цукор, а звідти везе цукерки, печиво, ковбаси. На Сумщині скуповує цукор і доставляє його в Петербург, що дозволяє накопичити капітал, скупити землі і засіяти перші сотні десятин цукровим буряком.

Учень 3. У 1866 році І. Харитоненко будує свій завод на хуторі Кияниця, починає будівництво Павлівського рафінадного заводу в Сумах. Скуповує землі в Харківській губернії,а також цукровий завод. Нарощує і збільшує виробництво. У Сумському повіті І. Харитоненко стає відомою діловою людиною після Терещенка.

Учень 4. Хоч і отримує І. Харитоненко мільйонні прибутки, та живе скромно, пам’ятає про своє гірке дитинство. Тому на кожному новозбудованому підприємстві завжди організовує школи і лікарні для

робітників та їхніх дітей. У 1873 році виділяє кошти на будівництво реального училища в Сумах, відкриває Олександрівський селянський банк.

Учитель. Пояснюючи це, Іван Герасимович говорив : “ Бог дав мені засоби проявити, хоч і у скромній частині, мої симпатії до того люду, до якого я маю щастя належати ”.

Учень 5. Заслуги І.Г.Харитоненка у розвитку цукрової промисловості були відзначені орденами Святого Володимира ІІ ступеня і Святого Станіслава І ступеня. Восени 1891 року великий меценат несподівано помер.

Перегляд фотографій сім’ї  І. Харитоненка.

Учень 6. Після смерті батька Павло Іванович активно займається господарськими справами. Він добудовує в Сумах Троїцьку церкву, дитячу лікарню ім. Святої Зінаїди, школу для сиріт. На його пожертвування будується пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві, перший в Сумах бетонний міст.

        У 1907 році під час пожежі майже повністю згорів Павлівський рафінадний завод, та П.Харитоненко повністю його відбудовує.

Він виділяє 1,5 мільйона рублів на будівництво кадетського містечка, про яке мріяв його батько. Це містечко не мало собі рівних по всій Російській імперії.

Учень 7. На відміну від батька, Павло Іванович мав схильність до мистецтва, культури. У Харитоненків була зібрана значна колекція картин. До Сум він запросив найкращих фотографів, які зробили понад 300 фотографій рідного міста. Альбом з цими фотографіями був гордістю Павла Харитоненка.

Учень 8. У 1914 році Харитоненкам належало 10 цукрових завдів, 60 мільйонів капіталу та 70 тисяч десятин землі.

Побудувавши залізну дорогу від Сум до Бєлгорода, Павло Іванович стає її директором. На гербі роду Харитоненків  з‘являється гордий лозунг : “ Працею возвеличуюсь ”.

Учень 8 .  Суми

Де тополь пісенні переструни

В далеч кинув Псел батіг в’юнкий,

Синьозоре древнє місто Суми

Простяглося зарисом віків.

Срібні дуги сонячного спектру

В ноги будням ллє небесна вись,

Я іду екватором проспекту,

Де були провулочки колись.        ( О. Демиденко )

Учитель. Так, вони по-справжньому любили своє місто. Адже  тільки та людина, яка всією душею любить свій край, своє місто, може залишити у спадок для своїх потомків таке багатство споруд, будівель, лікарень, церков. Любіть наше місто, пишайтеся ним, давайте зробимо його перлиною Сумщини, щоб кожен з нас міг з гордістю сказати :      “ Я живу в найкращому місті – у Сумах ! ”

Звучить пісня “ Місто понад Пслом ” ( муз. В. Козупиці )

Учитель. А тепер ми проведемо екскурсію до деяких споруд , збудованих  за кошти родини Харитоненків. ( Перед виходом  проводиться бесіда про правила безпечної поведінки під час екскурсі.)