Година спілкування "Світлий празник Великодній"

Година спілкування  «Світлий празник Великодній»

Мета: ознайомити учнів з історією виникнення Великодніх свят; розширити і збагатити знання про свято Великодня як невіддільного атрибута людських життів, осель. розвивати інтерес і виховувати повагу до звичаїв, традицій  українського народу.

Обладнання: Біблія, ікони, різні види писанок, крашанок, великодні страви, верба.

Хід роботи:

Учитель. Прекрасна пора року – весна. Звеселяє своїм теплом, милує око краєвидами, зігріває душу святами, з яких найяскравішим є Великдень, або, як кажуть у народі, - Пасха.

Підготовка до нього починається заздалегідь великим постом. Під час посту завершувалися найвагоміші роботи. Дівчата закінчували шити, прясти, вишивати сорочки, перебиралося насіння до посіву. В оселях люди говорили тихо, спокійно. Гріхом було сваритися під час посту. До харчування було теж безліч вимог.

Одним із перших свят була вербна неділя. Коли Спаситель їхав, то йому встеляли дорогу пальмовим листям. У нас пальма не росте, тому вибір упав на вербу, тому що вірять у магічну силу вербових гілочок. Ще в 1073 році в «Ізборніку» описане це свято. І коли люди йдуть із церкви, то б’ють один одного вербою, вірячи в те, що це здорове квітуче дерево передає своє здоров’я, красу та силу людині чи тварині. Ковтають котики, щоб горло не боліло; встромляють під дах, щоб запобігти хворобам. А щоб урожай був хорошим, рясним, то розкидають гілки по городу та полю.

Ми не уявляємо Великоднього свята без писанки. В Канаді на Едмонтон-Саскатуп на залізній опорі обертається велика українська писанка, як пам’ять про рідну землю.

Учень.  Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі

До віщих, до церковних позолот.

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому, скоромному столі.

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес.

І крашанку, як усмішку підносить:

- Христос  воскрес!

- Воістину воскрес!

Учень.  Весна красна наступає,

Великдень благословляє.

І святкує світ увесь,

Бо в цей день Христос воскрес!

Тож, радійте світу, люди,

Хай між вами згода буде,

Бо любов прийшла з небес!

Христос воскрес!

        Учень.  І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми:

- Христос воскрес!

- Воістину воскрес!

        Учень.  Христос воскрес! Христос воскрес!

Голосить дзвін усій Вселенній!

Дарує нам благословенний,

Як ласку Божу із небес:

- Христос воскрес!

- Воістину воскрес!

       Учень.  Нехай сонечко привітне

Світить щедро  нам з небес.

В день щасливий, в кінці квітня,

Навесні Христос воскрес!

Лине музика весіння

Зринає пісня в унісон.

 Христос воскрес! Бо воскресіння

Природи вічної закон.

На дзвіниці дзвонять дзвони

Великодні, голосні.

Це ж Ісус воскрес з могили,

І воскресла з ним весна,

Квіти сині, жовті, білі

Розсилає скрізь вона!

Учень. Великдень – одне з найбільших свят християн. Святкується в Україні ще з Х століття, навесні і пов’язане з воскресінням Христа. Немає у церкві Христовій більшого свята, більшої радості, як Воскресіння Христове. В ньому вона святкує знищення смерті, зруйнування пекла, початок нового вічного життя. Тиждень перед Великоднем називають Великим або Страсним. Четвер на цьому тижні називають Чистим. Усе в цей день повинне бути вибіленим, вимитим, витертим, а люди – чистими.

Учень. За ним настає п’ятниця, її називають Страсною. У цей день господині починають пекти паски. Цього  дня був розіп’ятий  Ісус на хресті на Голгофі, йому було лише 33 роки. Від часу розп’яття о 6 годині до його смерті о 9 годині, Він прийняв великі муки за нас живущих. Це найскорботніший день, страсний, у який треба їсти тільки хліб і пити воду, сумувати. Богобоязливі люди не повинні нічого їсти аж до  самого виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви. Після церкви, родина сідає обідати. У цей день можна їсти тільки овочі та крупи. В цей день печуть паски. 

Учень. У суботу роблять крашанки, писанки. Яйця варять і фарбують у червоний колір. Це є символ нашого спасіння через кров Ісуса Христа. Дівчата розписують писанки на свіжих, неварених яйцях. Бажано, щоб кури знесли їх у  Чистий четвер.

Учень. На писанках роблять різні узори, що символізують сонячні промінці, любов, щастя, родючість землі. Найкращу свою писанку дівчина дарує нареченому. Отже, яйце є символом народження найсвітлішого з людських почуттів – кохання. Земля – це наше велике яйце, наша мати, а ми всі – її діти.

Учень. Як із мертвої шкарлупи яйця народжується нове життя ( з’являється курча ), так і Ісус Христос ожив, воскрес до нового життя. А в неділю  люди радісні, святково одягнені, з пучечками  верби та красивими кошиками, сплетеними  з вербової лози майстрами, ідуть до церкви послухати службу, поставити свічки, посвятити паску, яйця і ще багато чого. Воскресіння Хреста – це перемога життя над смертю, правди над кривдою, добра над злом. У народі побутує легенда про путь Господній на Голгофу.

Учень.  Як Хреста вели на муки,

Хреста дали йому в руки,

І, зітхаючи о Бозі,

Хрест той ніс він по дорозі.

Хрест важкий, а путь гориста,

Каплі поту, мов намиста,

Заблистіли дорогі на Ісусовім чолі,

Так ступав Він у напрузі –

Десь поділись його друзі,

А сторожа навкруги –

Всі кати і вороги.

А ось підійшов гостинцем

Із синком своїм, мізинцем,

Чоловік марний, убогий,

І вступається з дороги.

Він узяв яєць в ту днину,

Наскладав у кошелину,

Йшов до міста їх продати,

Щоб купити щось до хати.

А хлопчина каже: «Тату,

В Бога матимеш зарплату

І на рай заслужиш ти,

Як поможеш хрест нести!»

І послухав  він дитину –

Взяв, поніс той хрест на спині.

Облегшив Хрестові біль,

А синок поніс кошіль.

На Голгофі хрест лишає,

І до міста завертає:

Хоче яєчка продати

В кошик глянув: «Рідна мати!»

Замість яєчок біленьких

Там сто писанок пишненьких!

Всі голосять: «Чудо! Диво!»

І купують радо, живо.

За хвилину розкупили,

Дуже дорого платили.

А син каже: «Це дав Біг,

Що Христові ти поміг».

Учень. Ще про крашанки я знаю іншу легенду. Коли Ісус Христос ішов на Голгофу, то його мати Марія принесла йому на сніданок яєчок. Коли Ісуса розп’яли, вона поклала їх під хрестом. Кров його стікала на них, і вони стали червоними. Вона зібрала їх, коли Ісуса зняли з хреста. А в неділю вранці, дізнавшись, що Ісус Христос воскрес, вона давала кожному червоне яйце зі словами: «Христос воскрес!»

Учень. А мені бабуся розповідала ось таку легенду. Коли Ісус Христос воскрес, то перелякані воїни, які охороняли його тіло, побігли сповістити своєму сотнику про це диво. Сотник у цей час снідав, перед ним лежали варені яйця. Коли йому розповіли цю новину, то він дуже розлютився і закричав: «Як з мертвого може стати живе? Це все одно, якби ці білі яйця враз стали червоними!». І сталося диво: яйця на тарілці почервоніли. Приголомшений сотник промовив: «Вірю вам, що той замучений воскрес і що він був Бог. А на спомин візьміть собі по яйцю – бо вони врятували вас від покарання.»

Учень. Раніше крашанки фарбували лише в червоний колір тому, що він символізував кров Ісуса, яка пролилась на хресті. А тепер фарбують і в інші кольори.

• Червоний – колір крові, але, разом з тим, колір радості, життя, любові.
• Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості.
• Блакитний – символ неба, простору, вітру, здоров’я.
• Жовтий – символ місяця, зірок, хлібного лану, жита, життя.
• Бронзовий – символізує землю та її щедрість.
• Чорний з білим – дух померлих, пам’ять про них, про своє коріння.

Учень. Так чому ж цей день називається Великим – Великоднем? Ще з сивих віків прийшла до нас легенда, що в цей день сильно світило сонце, а день був таким великим, що теперішніх аж   можна скласти. Із цим днем пов’язано багато прикмет.

Учень. Коли на Великдень яскраво світить сонце, то через три дні піде дощ.

Коли на Великдень іде дощ чи просто хмарно, то буде великий урожай.

На Великдень перший раз кує зозуля.

Вважають, що на Великдень тварини опівночі говорять людською мовою.

Коли вмитися водою, де лежала червона крашанка, то будеш весь рік гарним і здоровим.

Якщо, поспішаючи з церкви, обігнати сусідів, то буде цілий рік буде везти.

Учень. А ось які страви святять у церкві: 

• сіль – вживають від пристріту, болю в животі, пересипають поріг, щоб нечисть у     хату не неслася;
• хрін – їдять при болях у кишечнику;
• свячене пшоно – бережуть для курчат, щоб не хапали сороки, ворони, шуліки;
• шматок чорного хліба – припасають для корови, як телиться;
• біла глина – щоб вимазати хлів;
• мак – щоб обсипати худобу;
• шнурок або стрічку – носять, щоб запобігти сліпоті;
• рушничок, на якому святиться паска, - використовують у разі безсоння: кладуть    під подушку під час сну.

Учень. Сало – щоб губи не тріскались. Шкарлупки від свячених яєць допомагають гасити пожежу, курям краще нестися, у хлів закопують – щоб грім не бив. Яйця, знесені у Чистий четвер мають магічну силу: охороняють помешкання, людей, тварин від хвороб і нещасть, оберігають від пожежі та граду.

Учень. Кістки свяченого поросяти перетерти на порошок і пити, коли болять ноги. Вершечок від свяченої паски, висушений і залишений про запас, має лікувальні властивості. Курка не святиться. За переказами, коли народився Ісус Христос, то саме вона вигрібала немовля із ясел. Упродовж великодніх днів величаво дзвонять церковні дзвони. Дзвін – це знак перемоги життя над смертю.

Учень.   Задзвонив воскресний дзвін,

І розкрились квіти –

Йде народ з усіх сторін –

Як же не радіти?

Що Христос воскрес для нас,

Сонце засіяло,

Що настав весняний час,

Зла-зими не стало.

Розспівались пташки

Радісно-святково,

Вкрила гори і горбки

Знов трава шовкова.

На травичці веснянки

Там виводять у свято –

Не пізнати: чи квітки,

Чи в квітках дівчата.

Учень. Писанка має багато кольорів і малюється воском. Розрізняють: крашанки, дряпанки, мальованки, крапанки. Крашанки – яйця одного кольору, які постійно виготовляють ваші мами та бабусі. Дряпанка – яйця фарбують в один колір, а потім голкою чи шилом вишкрябують орнамент. Дряпанки найчастіше називають шкрябанками. Крапанки – спочатку воском накрапують малюнок, а потім фарбують, тобто опускають у барвник. Мальованки – малюють пензликом, фломастером, олівцем. Орнаменти бувають різні – рослинний, тваринний, геометричний, побутовий. Кожен значок має свою життєдайну силу. Сонце – це носій світла та життя. Хрест – це символ всесвіту, є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року, чотирьох темпераментів. Трикутник – є символом вогню, безсмертності, чоловічої та материнської сили. Триріг – знак святого числа три: три божества, число 3 є символом симпатії та порядку. Зоря – знак неба. Колосся і зерна – є уособленням предків, святою їжею. Граблі – це символ дощу. Гілка – як частинка представляє цілісність дерева, символ безконечного життя.

Учень.   Дівчатонька-голуб’ятонька,

Радьмося,

Та виходьмо на травицю,

Граймося.

Піснею стрічати

Великодні свята!

Та виходьмо на вулицю

В добрий час!

Нема таких співаночок,

Як у нас!

Кривий танок.

Виходять хлопці із піснею «А вже весна…», а потім гра «Роби те, що я».

Учень.   Мав нас батько синів триста

Та ще й сорок два,

Всі були послушні

І робили те, що я.

Учень. На Великдень є ще такий звичай: щоб ніколи не сваритися, треба всім нам помиритися. Є для цього гарна мирилочка.

( виконується пісня )

Учень.   Писанки біля віконця,

Мов маленькі діти сонця,

Усміхаються раненько

До моєї неньки.

Тільки сонце заховалось –

Писанки засумували.

Я їх заспокою тихо:

«Не журіться, це не лихо,

Сонце незабаром вийде,

Знову радість до вас прийде.

Сонця блиск вам повернеться,

Матінка вам посміхнеться».

      Учень.   Мов сонечко, маленьке і чарівне,

Котилась писанка із маминих долонь.

Як символ радості і щастя, щось магічне,

Як хліб, вода, земля і як вогонь.

        Учень.   Писанка, писанка, -

Кращої нема!

Мама тільки помагала,

Малювала я сама.

І хрестики, і листочки,

І два малі поясочки,

Поміж них – горобенят,

Змалювала цілий ряд.

Свою писанку найпершу

Я для себе залишу,

А для братика й сестрички

Я ще кращу напишу.

        Учень.   Дивне диво, диво з див:

Хтось яєчко загубив.

І не в місті, не в селі,

А під лісом у траві,

І не біле – кольорове.

Звірі й птиці із діброви –

Жаби, миші, круки й сови,

Білка, вовк, ведмідь і лис –

Всі посходились під ліс.

«Що воно таке?» - питають,

Вгадують і не вгадають.

Кажуть: «Щоб це не було,

Передаймо у село

Чемним хлопцям і дівчатам».

Зайчик кошичка узяв,

Писанку туди поклав

І утішно попід ліс

Дітям писанку поніс.