Виховна година
Зимові свята в Україні: традиції, звичаї, обряди
Година спілкування
Тема: Зимові свята в Україні: традиції, звичаї, обряди.
Мета: 1.Ознайомити учнів з традиційними зимовими
християнськими святами: Святого Миколая,
Різдвом Христовим, Святого Василя, з обрядом
колядування і щедрування. Долучити дітей до
пошукової роботи з теми, до спільної роботи
разом з батьками.
Розвивати вміння збирати народознавчий
матеріал, черпати інформацію з книжок, журналів.
Вдосконалювати вокально – хорові навички,
артистичні здібності, почуття ритму. Збагачувати
словниковий запас дітей історичною лексикою.
Виховувати любов і повагу до національних
традицій та обрядів рідної України.
( Зала святково прибрана, на дошці надпис « Щедрий вечір, добрий вечір!»; біля дошки вертеп з ялинками по боках, над вертепом – зірки і місяць; небо синього кольору, сніг – білий; інформаційна збірка « Народний календар»; різдвяна зірка для колядників; витинанки у вигляді янголят, ялиночок і т. д., діти вдягнуті в українські народні костюми).
Хід свята
Учень1.Любі друзі, хоч маленькі
Ми вже добре про це знаєм,
Що звемося українці,
Й українських предків маєм.
Батько, мати, брат, сестричка,
І всі інші члени роду-
Всі належать до одного
Українського народу.
Учень 2.Бо родитись українцем
Це велика честь і слава,
Рідний край свій полюбити-
Найважливіша з усіх справа.
Але щоб землю цю
Міцно й щиро покохати,
Треба все про неї
Добре вивчити, пізнати.
Вчитель. Шановні гості! Дорогі діти! Щиро вітаємо вас на нашому святі. «Зимові свята в Україні: традиції, звичаї, обряди».
Діти, кожна людина має свою Батьківщину, яку любить над усе на світі. Бо Батьківщина, як рідна мати, її не можна ні купити, ні заслужити, вона одна у кожного і дається йому від народження. Слово Батьківщина має спільний корінь із словом батьки. Людський рід складається з поколінь батьків, дідів, прадідів. Ми поважаємо і шануємо старші покоління, але це не можливо зробити не дізнавшись про чудові народні свята, звичаї і обряди. Саме Вам, дорогі діти, зберігати, любити і продовжувати народні звичаї і обряди українського народу. Адже це наше коріння, бо без нього ми перекотиполе. Так співається в пісні
Вчитель. Сьогодні ми дізнаємось про те, як у нас в Україні зустрічають новорічні свята: Святого Миколая, Різдва Христового, Святого Василя або старого Нового року.
Ми вже звикли з Вами зустрічати Новий рік з Дідом Морозом і Снігуронькою і вважаємо, що так завжди і було. Не так давно в Україні Новий рік зустрічали зі Святим Миколаєм. У зимову ніч з 18 на 19 грудня Святий Миколай спускався з неба. Він заходив до кожної хати, розкладав подарунки. Він знає, що в цю ніч усі мають бути щасливі! І ті що роблять подарунки, і ті, кому їх роблять. Бо найбільше щастя в житті – це робити добро.
3учень
Морозна нічка візерунки
На вікнах старанно пряде.
Йде Миколай, несе дарунки,
І в кожну хату він зайде.
І подарунок вийме тихо
З мішка угодник Миколай,
Послуха, як дитина диха.
Кладе нечутно, й ну тікать.
4 учень
А рано сонце кришталево
Гра візерунками в вікні.
Дитячі очі повні дива-
Голублять дари ці чудні.
І люблять діти Миколая,
Святому почесть віддають.
І ця дітей хвала святая
Найбільша в небі є, мабуть.
5учень
Яка радість, який рай,
Іде Святий Миколай.
Несе він даруночки,
Втіху і пакуночки.
За ним спішаться янголята,
Тримають книги у руках.
Що, де, кому з нас треба дати,
Уже списали в тих книжках.
Вчитель. Діти, чого вчить нас Святий Миколай? ( Життя Святого Миколая дає нам важливий урок бути щирими, лагідними, працьовитими і милосердними).
(Діти співають пісню « Ой, хто, хто Миколая любить..»).
Вчитель. Січень – перший місяць року. Традиційно на нього припадає найбільше свят. Це пов’язано не тільки з новорічною обрядовістю. Зимовий період дозволив селянам відпочивати від важкої землеробської праці. Вільного часу було удосталь, тому його заповнювали різними формами дозвілля.
1-й учень
СІЧЕНЬ - просинець, тріскун, сніговик.
Прикмети місяця:
-якщо січень холодний, то липень сухий і спекотний;
-якщо січень холодний-гриби будуть тільки восени.
2-й учень
Різдво, Новий рік, Водохреще – найулюбленіші зимові свята, пов’язані з неодмінними сподіваннями кожної родини на щастя й добробут.
1-й хлопець
Дзень-дзелень, сьогодні свято
Заливаються дзвінки,
На подвір я в кожну хату
Вже ідуть колядники.
2-й хлопець
Починають віщувати
І так складно, до ладу
Не скупись, господар хати,
Подавай на коляду.
3-й хлопець
Про Різдво Христове Ангел сповіщав,
Радісну і нову пісню заспівав:
Слава в небі Богу і на землі спокій,
День Різдва святий!
Вчитель
В українського народу є дуже гарний звичай, якого нема ні у якого іншого народу. За цим звичаєм тримається зв’язок між живими і давно померлими.
Наш народ вірить, що на Свят – вечір усі померлі колись предки приходять знову на землю і йдуть до хати, до своїх дітей, внуків, правнуків. Вони з ними разом їдять святу страву – кутю. Тому, кожен, хто їсть кутю, візьме ложкою раз – два, а тоді кладе ложку знов у миску, щоб дати своїм померлим родичам їсти разом з ними.
Це дуже гарний звичай, якого нема ні у якого іншого народу. Цим тримається зв’язок між живими і давно померлими. За цією традицією народ є без початку і кінця. Тому і існує приказка: « А нашому роду нема переводу».
У кожній хаті ще стоїть прикрашена ялинка. Біля ялинки дуже часто встановлюють вертепи. Вертепом може називатися і різдвяна вистава, в якій беруть участь ангели, цар, і місце, де народився Ісус Христос. Такий вертеп ви маєте можливість розглянути.
Одними з перших прийшли привітати народженого Ісуса прості пастушки
Дитячий вертеп
Пісня «Нова радість стала»
Нова радість стала , яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна
Світом засіяла.
Де Христос родився,з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого повився.
Ангел
Мир і спокій цьому дому
Тут немає місця злому
1 пастушок
Слав Богу . добрі люди,
Нехай радість з вами буде
2 п
Добрі маємо новини
Для старого і дитини
3п
Світ наш нині звеселився.
Син господній народився.
4п
У яселечку ягнятка
Ми знайшли святе малятко
Слайд №13
Вчитель
Після Різдва до нас приходить ще одне свято . Це свято Старого Нового року.
Напередодні ,13 січня , на Щедрий вечір ,хлопці й дівчата ходили від хати до хати, бажаючи господарям щедрого вечора і доброго здоров’я на весь рік.
Тільки на Різдво вони були колядниками, а на щедрий вечір… Ким вони були? – Щедрівниками.
Сценка «Водіння Кози»
(Хтось стукає у двері).
Хлопчик. Пане господарю, дозвольте козу до хати завести?
Господар. Нема де тій козі розгулятися, тісно в хаті!
Хлопчик. Та пустіть, бо замерзла!
Господар. Ми б пустили, та що гості скажуть?
Хлопчик. Будьте ласкаві, пустіть, бо й козенята замерзнуть.
Господар. Ну йдіть уже, йдіть, тільки добре співайте!
Хлопчик. Добрий вечір вам та господарям,
Ми не самі йдем, ми козу ведем.
Від хати до хати, сіру волохату,
З довгими ногами, крутими рогами.
Коза. Де коза ходить, там жито родить,
Де не буває – там вилягає,
Де коза ногою – там жито копою,
Де коза рогом – там жито стогом.
( Коза стомилась і падає).
Діти. Ой! Коза впала! Нежива стала!
Дівчинка. Ой людочки добрі! Чи не має у вас лікаря, аптекаря, щоб нашу кізочку полікувати? Лежить вона не дише і хвостиком не колише!
Хлопчик. Друзі, може серед вас є лікар?
( Входить лікар із кондитерським шприцем).
Лікар. Хто помирає?
Всі. Коза.
Лікар. Козак? Який? Цей?( Вказує на хлопчика, одягненого козаком).
Козак. Не козак, а коза.
Лікар. Ну, це ми швидко! Що з вашою козою трапилось?( оглядає). Зуби цілі. Роги не поламані. Копита не проколоті. Треба укол робити.
( Підходить до кози, щоб зробити укол, коза тікає).
Лікар. А що мені тепер робити?
Кому укол давати?
Кого від смерті рятувати?
Гей, хто хворий, признавайся?
Для уколів роздягайся!
Вчитель. У нас всі здорові! Так, діти?
Діти. Так!
Лікар.( Підходячи до козака)Ось ти, козаче, здається хворий, блідий!
Козак. Я здоровий,як бик!
Лікар. А покажи язик!
( Козак показує).
Лікар. Ой, бідний, бідний, ти козак,
Язик червоний як буряк.
Треба вводити мікстуру,
Приготуйсь до процедури!
( Виходить).
Козак. Друзі! Заховайте мене від того лікаря!
Вчитель. А ми тебе перевдягнемо в дівчину.
Козак. Мене? В дівчину?
Вчитель. Так. За давнім Новорічним звичаєм ми тебе перевдягнемо в дівчину Маланку.
( Перевдягають хлопця, надівають намисто, хустку, фартушок).
Вчитель. Водячи козу та Меланку, щедрувальники приносили в кожну оселю сміх, веселощі, добру звістку.
Пісня «Ой чи є чи нема пан господар дому»
Вчитель
Новорічна ніч, як і Різдвяна, вважалась у народі чарівною, з нею було пов’язано чимало повір’їв. В ніч з 13 на 14 січня «відкривається небо» і в Бога можна попросити щозавгодно. Ще у Новорічну ніч не спали на печі, бо вважали, що на ній танцюватимуть Василь та Маланка.
На новий рік дівчата збиралися гуртом і під вікнами односельчан співали їм щедрівки:окремо для дітей,для парубків і дівчат, для господарів дому.
Учень
Добрий вечір вам!Дайте дохід нам.
Як не дасте доходу,
Перевернем хату на воду.
Та не ламайте,
По цілому давайте.
Учень
А печі пироги печуться,
А дітям не даються. Один доти заглядав,
Поки таки не дістав, тай з’їв.
А в печі пирогів не стало.
Він поліз по сало.
Того сала не достав,
Послизнувся та упав,
Ой, упав!
Учень
Тече річка невеличка,
Щедрий вечір ,добрий вечір!
На тій річці плине листочок яблуневий.
Плине листочок яблуневий.
На тім листочку написано,.
Написано сонце й місяць.
А що місяць – то господар,
А ясне сонце – господиня,
Ясні зірки – його дітки.
Виходять дівчата і співають:
Щедрик,щедрик , щедрівочка,
Прилетіла ластівочка
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару.
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе весь товар хороший,
Будеш мати мірку грошей,
Хоч не гроші , то полова -
В тебе жінка чорноброва».
Щедрик,щедрик , щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
Учитель
Тільки проб’є 12 годин ночі,і наступить Новий рік, хлопці наввипередки старались першими попасти до господарів. Тому , що хто першим приходив посипати давали гроші. Особливу новорічну радість приносив молодий симпатичний парубок, заможний чоловік або хлопчик.
Часто господарі навмисне стежили, хто першим йде до хати. Якщо це був небажаний полазник, то зачиняли двері.
-А хто з вас , хлопці, ходив посипати? Що ви бажали?
Учень
Рідна мамо, рідний тато!
Я вітаю вас зі святом.
Я люблю вас щиро-щиро!
Вам бажаю щастя й миру,
Ви мене любіть , рідненькі,
Бо я ще такий маленький,
Хочу бути на вас схожий,
Як і ви , такий же гожий…
Хай моє хороше слово
Розквітає веселково!
Вчитель
Ви не здогадались про який день я говорю і які сили природи дають вам здоров’я?
- Так, це свято Водохрещення. Це третє найбільше і завершальне свято різдв’яно-новорічного циклу.
- Цього дня святили воду, якою окроплювали тварин, будівлі.
Воду зберігали цілий рік на випадок хвороби. А дівчата наливали освячену воду у миску, на дно клали пучок калини, або намисто, і вмивалися, «щоб лице було гарне»
-В цей день вода може передавати думки, наші побажання. Дивлячись на воду, люди думали про те, що самі хотіли б мати, те бажали і іншим.
- А що б ви побажали собі , своїм батькам та нашим гостям?(над водою)
- Нехай всі ваші думки та мрії здійсняться.
Учень
Так нестримно летить час. Здається, що недавно тішились красою новорічних ялинок, авже почався відлік лютого-останнього місяця зими.
ЛЮТИЙ-це крутень, зимобор, криводоріг, так його називали наші предки.
-У лютому сонце йде на літо.
- Лютий лютує,весні дорогу готує.
- Лютий без снігу – літо без хліба.
А знаєте,чому місяць називали «лютий»?
Якось на весіллі,був Февраль і розхваставсяс воєю силою:
Учень
У лютому проводжали зиму з веселими розвагами і життєрадісними піснями.
Побутував в Україні звичай «колодки». Колодку у вигляді поліна, качалки чіпляли парубкам і дівчатам, як символічне покарання за те, що вони не взяли шлюб минулого року, а ті відкуповувались грішми або доброю вечерею. Весь тиждень всі жартували,співали, їли вареники та млинці. Це була масляна.
Вчитель
З останнім місяцем зими у хліборобів завершувався зимовий перепочинок. Селяни готувалися до нового хліборобського сезону.
Закінчилась наша розповідь про дива зимові.
А за сим словом бувайте здорові.
Бувайте здорові, хлоп’ята й дівчатка,
Не самі собою — з татом, з мамою,
З братиком та сестричкою,
Та й з нашими гостями, з усім родом і з Господом Богом.
Пісня «Добрий вечір тобі , пане господарю»