Голодний рік - трагічний вік

                                                        Виховний захід

                                  на тему “Голодний рік, трагічний вік”.

           з нагоди  вшанування пам’яті жертв  голодомору  1932 — 1933 років.    

                                         90 річниця  скорботи і пам’яті.

Мета  виховного заходу: нагадати  здобувачам освіти  про трагічну сторінку нашої історії,                   голодомор  1932 — 1933 років.

                                             Показати, що комуністична влада на чолі із  Й. Сталіном через  голод намагались нанести смертельний удар  по  Україні та по українській нації . Формувати емоційно — етичні,   громадянські компетентності та критичне мислення  у здобувачів освіти , Виховувати в них почуття гордості і поваги  до своєї нації,  інтерес  до історичного минулого свого народу.

Епіграф. На фоні мелодії  пісні О. Білозір “ Свіча “.

Читає ведучий.   Стіни плачу. (Адлер  Королів)    

Не звільниться пам’ять , відлунює знову роками.

Я зітхну...Запалю обгорілу свічу.

Помічаю не замки -  твердині,  не храми -

скам’янілий чорнозем

— потріскані стіни плачу.

Піднялись, озиваються в десятиліттях

З далини, аж немов з кам’яної гори.

Надійшли . Придивляюсь: “ Вкраїна , ХХ — те століття.

І  не рік , а криваве клеймо: “  Тридцять два, Тридцять три”.

Ведуча.

 Осінь і зима 1932 року, зима і весна 1933 року,..  Не було тоді ні страшної війни, яка триває зараз, ні суші , ні потопу. А була тільки зла воля одних людей проти інших.

І ніхто не знав, скільки невинного люду зійшло в могилу — старих, молодих і дітей, і ще не народжених — у лонах матерів.

Тож перегорнімо  скорботні сторінки народної пам’ яті.

Перегляд презентації “Голодомор 1932 — 1933 років.  Спогади очевидців, людей, які пережили цю трагедію “ ( Розповіді дітей  про спогади своїх рідних, які пережили ці трагічні події).

Вірш  “Ти кажеш не було голодомору?”  ( Дмитро Білоус).

Ти кажеш не було голодомору?

І не було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерна вимели до тла?

Як прямо вариво витягували з печі

І забирали прямо із горшків.

Окрайці виривали з рук малечі,

та із торбів нужденних стариків.

Ти кажеш не було голодомору?

Чого ж тоді, як був і урожай,

усе усе  викачували з двору.

Греби, нічого людям не лишай!

Хтож села, вимерлі на Україні,

російським людом швидко заселяв.

Хто, на чиєму це лежить сумлінні?

Імперський молот світ нам затуляв.

Я бачив сам у ту зловісну пору ,

опухлих і померлих на шляхах

ці жертви , мученики нашого народу

.Вони і досі все стоять мені в очах.

Ведучий.

Світ мав би розколотися надвоє, сонце мало б перестати світити, земля малаб перевернутися — від того , що це було на Землі.  Але світ не розколовся. Земля обертається , як їй і належить. І ми ходимо по цій землі зі своїми болями і тривогами, з мріями і сподіваггями.

Тож давайте згадаємо сьогодні  через 90 літ тих великомучеників нашої тяжкої історії — мільйони українських селян, які спокон - віків годували всіх хлібом, помирали, ставши жертвою небаченого в історії людства , штучно створеного владою голодомору.

Запалюється свіча пам’яті .Хвилина мовчання.

Історична довідка.

1.Це було не стихійне лихо, а навмисно підготовлений голодомор.  Сталін говорив:” Ми досягли того , що матеріальне становище робітників і селян поліпшується у нас  з року в рік.

Після такої заяви  мало хто міг наважитися висловити іншу точку зору.

2.Становище в країні було катастрофічним. Ще  у жовтні 1932 року партійно — державна верхівка прийняла холоднокровне рішення:  вийти з кризи шляхом конфіскації запасів зерна у хліборобській галузі. За кілька місяців комісії під керівництвом  Л. Кагановича ,В. Молотова,  С. Косіора, В. Чубара та інших високопосадовців , викачала із селян всі запаси зерна. (насіннєвий, продовольчий і фуражний фонд)

3. Представники місцевої влади організовували в селах спеціальні бригади, які вимагали негайно відвозити зерно в мішках на станцію. А вразі  непослуху  селян позбавляли волі від 10 до 15 років. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення  селянства.

Вірш “Обдирали селян” (П.Головатюк).

Обдирали селян, наче липку.

Мов коня,- то вже був з куркулів.

Супротивних — в Сибір,там крізь шибку ,

Скільки глянеш, - дроти таборів.

В таборах той , що землю  леліяв,

 У буремні відстояв грудьми

.”Вождь великий” всю тундру засіяв

З України моєї кістьми.

Ведуча.

Кажемо нині, село постаріло. А це ж прямий наслідок голодомору. Ми з болем говоримо сьогодні про генофонд  українського народу, , непоправно підірваний голодомором 1932 — 1933 років. Що ж забрали з собою в могили  ті мільйони великомучеників голодного року?

 Не тільки те, що вони могли самі створити на цьому світі, а і те, що вони не передали своїм нащадкам. Зяюче провалля утворилося на місці 1933 року  в демографічній  структурі населення України. А пішли ж найкращі. Несли в могилу  найкоштовніше , що є в нації — гени розуму, здоров’я, людяності і відваги, всіх мислимих чеснот і талантів. Обривався вічний живий ланцюг поколінь українського народу, якого ніколи не щадила доля. Було завдано удару, якого він ще не знав.

Ведучий.

Міжнародна комісія при ООН, яка розслідувала події голодомору в Україні  1932 — 1933 років .визнала ці події геноцидом , тобто, свідомим знищенням українського народу.. Ця Конвенція ООН була ухвалена 28 листопада . 2006 року. В ній визначено:

1. Причини голодомору:

а) вивезення зерна з України , внаслідок пограбування селян бригадами активістів із числа комуністів, комсомольців, комнезамів;

б) колективізація;

в) розкуркулення;

2. Наслідки голодомору:

а)  внаслідок повного виснаження організму від голоду померло від 8 до 12 млн людей;

б) вивезено з України до Сибіру , на Урал, в  райони Крайньої Півночі від 3 до 5 млн осіб.

3. Відповідальність :

а) голові ідеологи голодомору В. Ленін, Й. Сталін;

б) керівники Л. Каганович, В. Молотов.;

в) виконавці:  місцеві керівники,   чиновники   різного рангу.

4. Комісія вважає:

:а) Й.  Сталін та ВКП (б) намагалися через голод нанести  смертельний удар  по Україні, по українській нації;

б) злочини , здійснені під час голодомору в Україні, були злочином проти людства.

                          О! Як же ти не вмерла, Україно,

                          Бо скільки ж та зловісницька мета

                          Звела людей, приречених безвинно,-

                          Й ніхто за це ні в кого не спитав.

Ведуча

Тяжко повертає собі народ України духовне здоров’я. Жадане і драматичне його очищення, радісне і гірке його воскресіння. Надто багато позаду могил. Надто великі втрати .І лише пам’ять  про давній біль нашого народу, прагнення людей жити , працювати , народжувати нові покоління щасливих дітей  , продовжувати творити історію своєї країни, допоможе нам залікувати рани. Адже українці  нескорена нація. , яка веде боротьбу з ворогом і сьогодні. Тож згадаймо всіх і замордованих голодом, і полеглих  за існування і волю України у війні з росією, яка триває . Наш народ вистоїть ,  неодмінно  переможе. А ми маємо знати і шанувати нашу історію, бо хто не знає минулого, не вартий  майбутнього.

                       Звучить пісня  у виконанні Оксани Білозір “Свіча”