"Голодомор 1932-1933 рр на теренах Новгород-Сіверщини"

Голодомор 1932 – 1933 рр на теренах Новгород - Сіверщини

Мета наукового дослідження полягає в тому, щоб на основі архівних документів, праць науковців, спогадів очевидців розглянути причини та наслідки голодомору 1932-1933 рр на теренах Новгород – Сіверщини, Чернігівської області.

Обє’ктом дослідження є - причини та наслідки голодомору 1932-1933 років на Новгород – Сіверщині, Чернігівської області. Предмет дослідження: голодомор 1932-1933 років на Новгород – Сіверщині.

Теоретична та практична значущість цієї роботи полягає в тому, що інтерес до розкриття причин та наслідків голодомору 1932 – 1933 років не згасне ніколи, що зібраний матеріал може бути використаний у подальшому дослідженні історії міста Новгорода – Сіверського, а також на уроках історії України з рідного краю, в лекціях і публічних виступах.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дослідницькій роботі визначено не лише причини та наслідки голодомору 1932 – 1933 років на теренах Новгород – Сіверщини, а й висвітлений процес діяльності жителів Новгород – Сіверщини, які в цей час боролися з радянською владою, приділена значна увага багатостраждальній долі земляків, коли їхній труд був використаний як рабів, та навмисне мордування голодом українського народу, поповнено спогадами очевидців шкільний історичний музей Новгород – Сіверської зош І – ІІІ ст.. №2.

Які причини голодомору і хто в ньому винен?

Перші дослідники представники української діаспори про причини голодомору 1932 – 1933 рр: М. Вербицький, О. Воропай, В. Гришко, В. Давиденко

Досліджено: основним завданням організованого більшовиками голодомору було якщо не винищення, то всебічне ослаблення, упокорення української нації.

Втрати Новгород – Сіверщини у 1932 – 1933 рр через голод понад 600 чоловік

Найбільш постраждалі місцевості району: Буда – Вороб’ївка, померло з голоду – 58 чоловік, з них 27 дітей, Ковпинка – 25, Ларинівка – 57, Печенюги – 37, Стахорщина – 29, Фаївка – 69, Форостовичі – 64.

У Подесенні, на Чернігівщині і Новгород – Сіверщині люди виживали завдяки багатій рослинності рідного краю. Що їли? дикий часник, цибулю, ситняк, явір, лободу, листя липи, все, що повзало, літало і плавало. З чого готували їжу? - ладки із трави, квітів, гнилої картоплі; - ладки із тирси, які їсти було неможливо.

Оладки з тирси, які бабуся спробувала приготувати, але я їх покуштувати не наважилася…

Із спогадів жителів району та міста:

Марія Максименко жителька м. Н. – Сіверський, Чернігівської обл 1926 р.н.

Балабко Василь Лукич (з сім’єю) житель с. Рогівка, Чернігівської обл, Новгород – Сіверського р – у 1921 р. н.

Гарбуз Ксенія Омелянівна, жителька с. Камінь, Н. – Сіверського р-у збирали гнилу картоплю; рвали дикий щавель, траву; - хліб пекли з полови; пташок ловили.

Працівник Російського дослідницького центру Гарвардського університету в США Сергій Максудов дійшов висновку, що голод і репресії на Україні в 1927-1938 роках викликали демографічні втрати в 4,5 мільйонів людей.

У дослідженнях В. Кубійовича - 2.5млн, В. Гришка – 4,8 млн, С. В. Кульчицького - від 3 до 3,5 мільйонів людей.

28 листопада 2006 року Верховна рада України прийняла Закон № 376-У «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», який кваліфікує його як геноцид українського народу.

Пам’ятний знак жертвам Голодомору, м. Н. - Сіверський

С. Блистова, Н. – Сіверського р - у

У краєзнавчому відділі музею – заповідника “Слово о полку Ігоревім ”

Україні – МИР! Дякуємо за увагу!