Голодомор 1932-33 років - трагедія України

Голодомор 1932-1933 років- трагедія України

... Засніжені, знедолені, сумні... Мов неживі, у горі і обмані... Голодні... Наче привиди нічні,В густому безпросвітному тумані... Марія Яновська

« Голод запланувала Москва для винищення українського селянства як національного бастіону. Українських селян винищили не тому, що вони були селянами, а тому, що вони були українцями-селянами"Роберт Конквест. "Жнива скорботи"

Геноцид – цецілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення груп населення чи народів за національними, етнічними, расовими, корисливими або релігійними мотивами.

голодомор— це геноцид української нації, вчинений в 1932–1933 роках. Він був скоєний керівництвом Радянського Союзу, щоб упокорити українців, остаточно ліквідувати український спротив режиму та спроби побудови самостійної, незалежної від Москви Української Держави. У 2006 році Законом України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» Голодомор визнано геноцидом українського народу. 

Національний музей «Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні» — це меморіальний комплекс у парку вічної Слави в києві, присвячений голоду 1921-1923, 1946-1947 років та голодомору 1932-1933 років.

5 ВАЖЛИВИХ ФАКТІВ ПРО ГОЛОДОМОР 1932-33 років В УКРАЇНІГолодомор в Україні тривав 17 місяців – з квітня 1932 року до листопада 1933 року. За різними даними, загинуло від 4 до 7 млн людей, хоча деякі історики вказують про 10-11 млн загиблих.

Не забуваймо!

Пам’ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років в запоріжжі У документах радянської влади збереглося свідчення про те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані «зелені ешелони» для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят. З України вивозили вже не тільки посівний матеріал, але й навіть квашені огірки, капусту та помідори, залишаючи людей приреченими на голодну смерть.

Пам’ятаймо!

М. кривий ріг. Навесні 1933 року, кажуть історики, в Україні помирало 17 людей щохвилини, 1 000 людей щогодини і майже 25 000 людей щодня.

Не даймо повторитися!

М.обухів. Найбільше постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.

Захищаймо свій народ!

Смт Довгалівка. За розпорядженнями уряду заборонялась будь-яка торгівля в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося на 10 років ув'язнення та розстріл будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів, запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій. Питома вага українського зерна в загальносоюзному обсязі хлібозаготівель сягала більше третини, а по окремих регіонах перевищувала планові завдання для Північного Кавказу, Центрально-Чорноземного регіону, Казахстану та Московської області разом узятих.

Право на життя належить людині від народження і захищається державою. злочинний уряд радянського союзу порушував всі закони конституції.

"Голодомор призвів не тільки до фізичного винищення людності українського села, а й був тяжким ударом по традиційних морально-етичних й інших важливих етнокультурних засадах його життєдіяльності. Руйнувалися сім'ї, родинні зв'язки, давня солідарність сімейної громади", -відзначає дослідник Голодомору Сергій Вакулишин.

« Шукали зерно, неначе не хліб це, а бомби, кулемети. Землю штрикали багнетами, шомпо-лами, всі погреби перекопали, всі підлоги повиламували, у городах шукали. Вдень і вно-чі підводи скрипіли, пил над усією землею висів, а елеваторів не було, зсипали на землю, а навколо вартові ходять. Зерно до зими від дощу намокло, горіти стало - забракло в радянської влади брезенту мужицький хліб прикрути…»(Василь Гроссман, "Все тече").

Свідчення очевидців «— У селі багато від голоду померло. Скільки померло — не знаю. Усіх мерців скидали в одну яму, навіть без трун. У моїй родині померло троє — 4-річна сестричка, мама, тато. Вижили мої два брати та я. Мені тоді було дев'ять років. Брати рвали траву, щавель і варили його з грибами. Наш дядько якщо щось знаходив, то нам приносив» - Марія Фірман народилася 21 вересня 1923 року у селі Хижинці, Вінницької області. Розповідає про померлих від голоду у своїй родині, і як дядько рятував їх від голодної смерті.

Свідчення очевидців — Мені було десять років, була мала, ще нічого не знала. А мої батьки були заможними: багато поля, худоби. Батько видавав мою сестру заміж. Покликав гостей. А тут прийшли забирати все... Будинок зламали, люди полякалися, — згадує Марічка Шкорба з Вінницької області. — Була в нас туша корови і ми у дворі варили. Так по шматочку їли, разом з бур'яном їли. Від цього вмер мій батько. Усіх мертвих скидали у велику яму на цвинтарі.

32-двометрова бетонна каплиця, виконана у формі білої свічі з позолоченим ажурним полум’ям. м. київ

"Запалала у вікні свічаІ питає матінку дівча:— Ти свічу навіщо запалила?— Зараз поясню все, доню мила: То не свічка у вікні горить,А народу пам'ять пломенить. Про жахливі голоду роки…Ось тому й запалюєм свічки». Юлія Забіяка

Шануймо і пам’ятаймо!27 листопада українці вшанують жертв голодоморів, зокрема, найстрашнішого – Голодомору 1932-1933 років. У вікнах своїх будинків та на центральних площах міст у пам’ять про померлих від Голодомору о 16:00 українці запалять свічки одночасно по всій країні.