Презентація на тему: "Князь Кий"

Про матеріал

У роботі досліджені деякі історичні документи,що підтверджують реальність існування князя Кия - засновника історичного Києва.

Перегляд файлу

Князь Кий є найбільш загадковою постаттю.

Уперше Кий з'являється на сторінках літописів у їхніх вступних, недатованих частинах, майже повністю побудованих на фольклорних переказах і легендах.

У найдавнішому серед збережених часом давньоруських літописів "Повісті временних літ"

оповідується про заснування найдавнішого міста східних слов'ян Києва в землі великого й славного племені полян.

ЛІТОПИСЕЦЬ НЕСТОР СПОВІЩАЄ: "БУЛО ТРОЄ БРАТІВ: ОДИН НА ІМ'Я КИЙ, ДРУГИЙ - ЩЕК І ТРЕТІЙ - ХОРИВ; А СЕСТРА ЇХНЯ БУЛА ЛИБІДЬ. СИДІВ КИЙ НА ГОРІ, ДЕ НИНІ УЗВІЗ БОРИЧІВ, А ЩЕК СИДІВ НА ГОРІ, ЯКА ТЕПЕР НАЗИВАЄТЬСЯ ЩЕКАВИЦЕЮ, А ХОРИВ - НА ТРЕТІЙ ГОРІ, ЩО ПРОЗВАЛИ ПО НЬОМУ ХОРЕВИЦЕЮ. І ЗБУДУВАЛИ ГОРОДОК В ІМ'Я СТАРШОГО СВОГО БРАТА Й НАЗВАЛИ ЙОГО КИЇВ... БУВ НАВКОЛО МІСТА ТОГО ЛІС І БІР ВЕЛИКИЙ, І ЛОВИЛИ ТАМ ЗВІРІВ. І

БУЛИ ТІ МУЖІ МУДРИМИ І КМІТЛИВИМИ, І НАЗИВАЛИСЬ ВОНИ ПОЛЯНАМИ; ВІД НИХ ПОЛЯНИ І ДО СЬОГОДНІ В КИЄВІ". ЦЯ РОЗПОВІДЬ УМІЩЕНА В РОЗЛОГОМУ ВСТУПІ ДО "ПОВІСТІ ВРЕМЕННИХ ЛІТ" У ШЕРЕЗІ ПОДІЙ КІНЦЯ V-VI СТ.

ІСТОРИКИ НЕОДНОРАЗОВО ВІДЗНАЧАЛИ

ВІДВЕРТО ФОЛЬКЛОРНУ ФОРМУ ЦЬОГО

ОПОВІДАННЯ. ЙОГО ГОЛОВНІ Й НАСКРІЗНІ

МОТИВИ З ДАВНІХ-ДАВЕН ПОШИРЕНІ У СВІТІ, ПРИНАЙМНІ - В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ.

АДЖЕ КИЙ ЗАПОЧАТКУВАВ КИЇВ ПОДІБНО ДО ТОГО, ЯК РОМУЛ – РИМ.

НЕДОВІР'Я ВЧЕНИХ XIX- ПЕРШОЇ

ПОЛОВИНИ XX СТ. ЩОДО ВІРОГІДНОСТІ ЛІТОПИСНОЇ ОПОВІДІ ПРО КИЯ, ЩЕКА Й

ХОРИВА ЩЕ БІЛЬШЕ ПОСИЛЮВАЛОСЬ, КОЛИ

ВОНИ ЗВЕРТАЛИСЬ ДО МОТИВУ ГЕРОЇВ-

БРАТІВ - ЗАСНОВНИКІВ МІСТА, ЗЕМЛІ ЧИ

НАРОДУ, - ТЕЖ НАДЗВИЧАЙНО ПОШИРЕНОГО

В УСНІЙ НАРОДНІЙ ТВОРЧОСТІ БАГАТЬОХ

НАРОДІВ СВІТУ.

Б. Рибаков, уважно вивчивши весь комплекс звісток про Кия в "Повісті" і порівнявши їх із повідомленнями іноземних джерел, дійшов висновку, що в основі оповідань про нього закладені достовірні історичні факти.

Продовжуючи розповідь про Кия, Нестор гнівно відкинув вигадки сучасного йому новгородського літописця, котрий твердив, ніби Кий був не князем, а чи то простим

човнярем, що перевозив людей через Дніпро, чи то навіть звичайним мисливцем-звіроловом.

К и ї в с ^ь КИЇВСЬКИЙ КНИЖНИК ПИСАВ У ПОЛЕМІЧНОМУ ТОНІ:

к и

^й "ДЕЯКІ Ж, НЕ ВІДАЮЧИ, ГОВОРЯТЬ, ЩО КИЙ БУВ и ПЕРЕВІЗНИКОМ; БУВ, МОВЛЯВ, ТОДІ БІЛЯ КИЄВА ^н ПЕРЕВІЗ З ТОГО БОКУ ДНІПРА, ЗАВДЯКИ ЧОМУ Й ^п ГОВОРИЛИ: "НА ПЕРЕВІЗ, НА КИЇВ". ЦІЙ ВИГАДАНІЙ а ВЕРСІЇ КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИСЕЦЬ ПРОТИСТАВЛЯЄ ^у ВЛАСНУ, ЛОГІЧНУ, ДОБРЕ АРГУМЕНТОВАНУ Й ^л ПОВ'ЯЗАНУ З ПОЛІТИЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ КИЯ. ВОНА і ПОЧИНАЄТЬСЯ СЛОВАМИ: "ОДНАК, ЯКБИ КИЙ БУВ

к н

и к

и с

п о

е м

о ПЕРЕВІЗНИКОМ, ТО НЕ ХОДИВ БИ ВІН ДО н м ^у ЦАРГОРОДА... ".

т о н і :

ОДНАК ДОСЛІДНИКИ ДО ПЕВНОГО ЧАСУ ЧОМУСЬ НЕ ПОМІЧАЛИ

ТОГО, ЩО НЕСТОР НЕ ОБМЕЖИВСЯ САМОЮ РОЗПОВІДДЮ ПРО

ЗАСНУВАННЯ КИЄВА. ДАЛІ НА СТОРІНКАХ СВОЄЇ «ПОВІСТІ» ВІН

ЗНОВУ ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО ЖИТТЄПИСУ КИЯ, НАВОДЯЧИ ЦЬОГО РАЗУ

КОНКРЕТНІШІ ВІДОМОСТІ ПРО НЬОГО. Б. РИБАКОВ, УВАЖНО

ВИВЧИВШИ ВЕСЬ КОМПЛЕКС ЗВІСТОК ПРО КИЯ В «ПОВІСТІ» І

ПОРІВНЯВШИ ЇХ ІЗ ПОВІДОМЛЕННЯМИ ІНОЗЕМНИХ ДЖЕРЕЛ,

ДІЙШОВ ВИСНОВКУ, ЩО В ОСНОВІ ОПОВІДАНЬ ПРО НЬОГО ЗАКЛАДЕНІ ДОСТОВІРНІ ІСТОРИЧНІ ФАКТИ.

МОЖЛИВО, ЯКІСЬ ПОДРОБИЦІ ПОЛІТИЧНОЇ БІОГРАФІЇ КИЯ ПОДАНО У ПАМ’ЯТЦІ

ВІЗАНТІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ «ЧУДЕСА ДИМИТРІЯ СОЛУНСЬКОГО». ЯК ВВАЖАЮТЬ

ВЧЕНІ, ВОНА ВІДБИВАЄ ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ VII СТ. У

«ЧУДЕСАХ...» У ЛЕГЕНДАРНІЙ ФОРМІ ОПОВІДАЄТЬСЯ ПРО ТЕ, ЯК ВОЖДЬ

ПРИКАРПАТСЬКО-ДУНАЙСЬКИХ СЛОВ’ЯН КУВЕР (ЗГАДАЙМО КУАРА З ВІРМЕНСЬКОЇ

«ІСТОРІЇ ТАРОНА»!) ПОВСТАВ ПРОТИ ТЮРКІВ-АВАРІВ, ЩО ПОНЕВОЛИЛИ ЙОГО

КРАЇНУ, І, ЗАЗНАВШИ ПОРАЗКИ, РАЗОМ ІЗ ЗАЛИШКАМИ ВІЙСЬКА ДІСТАВ ПРИТУЛОК

У ВІЗАНТІЇ. ТАК САМО, ЯК КИЙ, ВІН ВІДВІДАВ ІМПЕРАТОРА В

КОНСТАНТИНОПОЛІ, ЗРОБИВ СПРОБУ ЗАКРІПИТИСЯ В ДУНАЙСЬКОМУ ПОНИЗЗІ Й

НАВІТЬ ЗАХОПИТИ ЯКІСЬ ВІЗАНТІЙСЬКІ ВОЛОДІННЯ Й СЕРЕД НИХ ВЕЛИКЕ Й БАГАТЕ МІСТО ФЕССАЛОНІКУ (ПО-СЛОВ’ЯНСЬКОМУ — СОЛУНЬ), АЛЕ ЗАЗНАВ

НЕВДАЧІ.

НАВРЯД ЧИ КУВЕР — ЦЕ КИЙ, ЯК ВВАЖАЛИ ДЕЯКІ ІСТОРИКИ В МИНУЛОМУ. НЕ

ВИКЛЮЧЕНО, ОДНАК, ЩО КИЙ БУВ ПОПЕРЕДНИКОМ КУВЕРА, МОЖЛИВО, НАВІТЬ ЙОГО ПРЕДКОМ, А НАРОДНИЙ ПОГОЛОС ОБ’ЄДНАВ ЇХ ТА СПОЛУЧИВ ГОЛОВНІ ЕПІЗОДИ

ЇХНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Зате снує ноземне писемне джерело, притому набагато давн ше в д «Пов ст », що дозволяє кинути св тло на добу Кия. Йдеться про ранньосередньов чну в рменську

«Істор ю Тарона», в як й вм щено виразно фольклорний за формою переказ про трьох брат в: Куара, Мелтея Хореана, що заснували м сто в далек й країн Палун .

Як тут не згадати земл полян двох брат в — засновник в Києва[8] — Кия й Хорива з

Несторової «Пов ст временних л т»?! Та найб льш вражає те, що мена середн х брат в тотожн за зм стом: давньоруське слово «щек» в рменське «мелтей» означають те ж саме — «зм й».