історичні епати формування дизайн - пректу.
Передумови виникнення дизайну в Україні.
Розробка лекції для учнів та студентів вищих навчальних закладів спеціальності ,, дизайн''
ВСЕУКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ
( УКРКООПСПІЛКА )
Тернопільський кооперативний торгівельно-економічний коледж
Спеціальність: 022 «Дизайн» Курс II
Дисципліна: «Основи теорії дизайну»
Лекція 1
Розділ І Загальна характеристика дизайнерської діяльності
Тема лекції 1. Тема, головна мета дизайн – проекту.
Навчальна мета: вивчити поняття дизайну та основні етапи розвитку та формування дизайну, засвоїти причини виникнення дизайну в Україні,знати основні види та категорії дизайну.
Виховна мета: усвідомити мету та важливість дизайнерських проектів, показати значення теми для формулювання дизайнерського рішення.
Розвивальна мета: Спонукати до пізнавальної, наукової, творчої діяльності; розвивати діяльність щодо прийняття майбутніх дизайнерських рішень.
Методична мета: Використання презентації на занятті як засобу активізації процесу навчання.
План
Технічні засоби навчання:
Наочність:
Міждисциплінарні зв’язки:
Забезпечувані: Основи композиції, кольорознавство, декоративно прикладне мистецтво, історія мистецтв.
Забезпечуючі: проектна графіка, основи формоутворення та конструювання, макетування та робота в матеріалі, художнє проектування, комп’ютерне проектування.
Література
Викладач _________ М.П.Шелінгович
Дизайн (англ. сіезщп) — творчий задум, план, ціль, намір, проект і креслення, розрахунок, конструкція, ескіз, малюнок, узор, композиція, мистецтво композиції, витвір мистецтва, незвичайність, нестандартність мислення.
Дизайн — специфічний ряд проектної діяльності, що об'єднує художньо-предметне мистецтво і науково обгрунтовану інженерну практику у сфері індустріального виробництва.
Дизайн - це інтуїтивні чи осмислені зусилля, направлені на вирішення задачі, у якої не існує єдиного правильного рішення.
Дизайн - це творчий процесе художнього втілення різноманітних виробів і форм, а також їх співвідношень, направлений на досягнення найбільш повної відповідності створюваних обьектів потребам людини, як естетичним, так і повсякденним.
Дизайн як соціокультурне явище виникає в глибинах історії людства. І перший - найтриваліший і найзагадковіший - етап історії дизайну можна визначити як архаїчна "дизайнерська" культура. Свій досвід взаємодії з довкіллям людина фіксувала у міфах.
Історичні етапи формоутворення дизайну:
Кустарне виробництво - ручна праця примітивні знаряддя праці, примітивна технологія, малосерійне виробництво, враховувалися всі потреби людини: корисність, функціональна досконалість, зручність, краса, економічна доцільність
Виробництвом побутових речей здавна займалися ремісники. Зрозуміло, що ремісник - не дизайнер. Ремісник робить ту саму річ із того самого матеріалу. Речі виходили індивідуальні, ексклюзивні, дорогі (при якості) і вироблялися в малій кількості (скільки зможе подужати одна людина).
На ранніх етапах розвитку матеріальної культури краса була невіддільно пов'язана із функціональним призначенням різних речей. Мистецькі твори створювались не лише задля естетичного милування. Досить часто вони мали практичне або культове призначення.
Індустріальне машинне виробництво - XIX століття початок XX століття.
Індустріальне виробництво - " холодні предмети" Із приходом 19 століття індустріалізації дизайнер став створювати прототипи виробів, які за допомогою машин робили інші люди. Практика раннього дизайну була досить примітивною. Функціональністю й економічністю виробленої продукції займалися інженери, а дизайнери відповідали лише за її естетичний вигляд. Виявилося, що дизайнери повинні створювати прототипи масового машинного виробництва, попередньо вивчивши технологію сучасного виробництва й властивості матеріалів.
Відомий англійський теоретик та соціолог Д. Рескін відзначив: «Те, що створюється поспішно, вмирає також поспішно; те, що коштує всього дешевше, у підсумку виявляється найдорожчим»
Продовжувачем ідей Д.Рескіна був найвідоміший теоретик мистецтва, художник- практик У.Морріс. На думку У.Морріса, митці мають створювати не лише твори "високого мистецтва", а й надавати поради при конструюванні нових технічних форм, розробці знарядь праці, створенні предметів широкого вжитку.
Етап сучасного розвитку дизайну з'єднав досягнення попередніх двох етапів Дизайнер працює на промисловому виробництві, використовує різні матеріали й технології. Дизайнер пов'язаний з масовим виробництвом і з його рівнем і можливостями.
Функціоналізм в дизайні - один із основних методологічних підходів до дизайну, сутність якого полягає у виокремленні елементів соціальної взаємодії, визначенні їх функцій, що має місце в усіх соціальних концепціях дизайну, що розглядається в контексті системного підходу та аналізу.
Функціональний аналіз у дизайні - методологія комплексного досягнення причинно-наслідкових зв'язків окремих рушійних сил розвитку економічних і соціальних явищ та процесів, в якому акцент робиться на пізнанні залежних факторів.
Вищі технічні школи в Україні мали у розкладі занять предмети художнього циклу. Наприклад, у Харківському технологічному інституті на І курсі малюванню відводилося чотири години на тиждень. На І і II курсах викладалися також архітектура, лінійна перспектива, теорія тіней, архітектурне й технічне креслення. На III курсі була дисципліна «Архітектурне проектування». Усе це - для студентів машинобудівних спеціальностей, тобто майбутні інженери отримували освіту, яка мала елементи дизайнерської підготовки. Вони йшли згодом працювати у конструкторські бюро на промислові під-приємства краю.
Таким чином, певні особливості сприйняття Україною тенденцій формування дизайнерської професії мали місце. Вони визначалися здебільшого тим, що зародки становлення нової професії відчувалися у середовищі всебічно освіченої інженерно-технічної еліти.
Основний метод дизайну - художньо-образне моделювання об'єкту дизайн- проектування за допомогою композиційного формоутворення. Воно базується на результатах аналізу і естетичних запитів і переваг певних груп споживачів, з урахуванням ситуації і середовища використовування і сприйняття об'єкту, а також аналізу функції об'єкту (як засоби наочного забезпечення відповідних потреб), конструкційних і обробних матеріалів і технології виготовлення виробів, обумовленої можливостями конкретного підприємства.
Головні особливості дизайну
Мета дизайну (художнього конструювання) полягає у формуванні гармонійного предметного середовища, яке найбільш повно задовольняє матеріальні та духовні потреби людини.
Соціальне призначення дизайну полягає в тому, щоб створювати предмети промислового виробництва, які здатні «по-людському ставитися до людини», тобто були гідними посередниками між виробником та споживачем. Дизайн призначений здійснювати масову культурно-естетичну комунікацію, щоб передати через предмети побуту, засоби виробництва, речі повсякденного використання певний тип естетичного смаку. Дизайн пов'язує в одне ціле матеріальну та духовну культуру суспільства, забезпечуючи цілісність цивілізації. Сучасний маркетинг як один з напрямів сьогодення ринкової діяльності дуже широко використовує закони дизайну для створення цілісного предметного середовища. Дизайн вимагає врахування будь-якої новації у зміні предметного світу. «Зараз на ринку з'явилась велика кількість нових матеріалів, які дають можливість втілювати ідеї на якісно іншому рівні, Майбутнє дизайну — в його максимальній наближеності до мистецтва. На основі мистецьких знахідок та дуже творчого підходу. На жаль, у нас є мало людей, які професійно займаються дизайнам, шукають нових авторських підходів. Більшість все ж таки використовує вже готові елементи. Однак, дизайн це не декорування інтер'єру. Це складна авторська робота, тому потрібно шукати нові дизайнерські рішення. Адже можна вкласти в один квадратний метр мільйон і не добитись нічого, а можна за рахунок концепції створити дуже цікавий дизайн-проектр».— львівський дизайнер Олег Давиденко.
Концепція (лат, сопсерііо - розуміння) - система поглядів на ті чи інші явища, процеси; спосіб розуміння, трактування певних явищ, подій; ідея певної теорії. Термін вживають також для позначення головного задуму в науковій, художній, політичній та інших видах діяльності людини.
Контрольні запитання