Господарське життя та політичний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України

Інтегрований урок з історії України та спецкурсу «Харківщинознавства»

8 – клас

Тема уроку: «Господарське життя та політичний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України»

Урок № 1-2 (другий урок за рахунок резервного часу)

Тема: Господарське життя та політичний устрій Лівобережної Гетьманщини

            та  Слобідської України.

Мета: визначати адміністративно-територіальний устрій Лівобережної Гетьманщини і Слобожанщини; характеризувати господарський розвиток і розвиток землеволодіння на цих землях; розповідати про підпорядкування Української Православної церкви Московському патріарху; продовжити формування навичок критичного мислення учнів; виховувати учнів у дусі поваги до історичної боротьби і здобутків українського народу.

Тип уроку: інтегрований з історії України та спецкурсу «Харківщинознавства»

Обладнання: підручник, атлас

Основні поняття й терміни: Слобожанщина (Слобідська Україна), «слободи», займанщина

Основні дати: 50-ті роки ХVІІ ст. – утворення слобідських полків; 1686 р. – підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату.

Хід уроку.

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Актуалізація знань учнів

1. Коли і як утворилася Лівобережна Гетьманщина?
2. Яким був адміністративно – територіальний устрій Української козацької держави за гетьмана Б.  Хмельницького?

1.Адміністративно – територіальний устрій Лівобережної Гетьманщини.

По ходу розповіді  вчителя учні складають таблицю «Адміністративно – політичний устрій Гетьманщини». Потім учитель перевіряє таблицю і в разі необхідності доповнює її.

Додаток___   

Завдання

Охарактеризуйте  адміністративно – територіальний та політичний устрій Лівобережної Гетьманщини

2.Органи влади.

Розповідь учителя    

3.Соціальний устрій.

Учитель поділяє учнів на п’ять груп, кожна з яких виконуватиме роль певного стану населення. Група отримує картку, на якій коротенький текст. Вона повинна охарактеризувати положення «своєї» станової групи, їм пропонується опрацювати відповідний матеріал підручника. Для виконання завдання дається 2-3 хвилини. Далі групи демонструють результати своєї роботи.

Станові групи українського населення

Картка 1

Козацтво – провідний стан українського суспільства. Поділявся на: городових козаків (що мешкали в містах, селах, хуторах),низових (запорізьких) козаків і козацьку старшину.

Картка 2

Українська шляхта дедалі більше зливалася з козацькою старшиною внаслідок отримання козацьких прав і привілеїв.

Картка 3

Селяни – найбільш численна верства тогочасного українського суспільства. За часів Гетьманщини мали особисту свободу, право змінювати місце проживання, вступати до козацького стану.

Картка 4

Православне духівництво було привілейованим станом Гетьманщини, православ’я мало статус державної релігії. Православна церква виконувала роль духовного осередку Української держави.

Картка 5

Міщани отримали право вільно володіти землями, займатися ремеслами, промислами,торгівлею. Їх становище визначалось царськими грамотами й нормами магдебурзького права.

Запитання на повторення

1. Що таке Магдебурзьке право? Чи діяло воно на території Гетьманщини?

Завдання

1. Охарактеризуйте  станові групи українського населення.

2. Які верстви населення належали до привілейованих, непривілейованих та напівпривілейованах.

4. Система землеволодіння. Господарський розвиток.

На попередньому уроці учень отримав завдання підготувати повідомлення «Розвиток господарства на українських землях у другій половині ХVІІ ст.»

Робота з поняттями і термінами

Займанщина – елемент звичаєвого права. Який дозволяв на підставі першого «займу» володіти землею.

5. Виникнення та розвиток Слобідської України.

 Оцінки з вивчення цього пункту будуть поставлені до спецкурсу «Харківщинознавство»

Повідомлення учнів

1.  «Дике поле в історії України»

2. «Зміцнення Московською державою своїх південних кордонів на Дикому полі».

Учитель

У середині ХVІІ ст. розпочинаються масові переселення українців на землі, що розташовувалися на схід від Гетьманщини на кордоні з Москвою. Ці землі на початку ХVІІ ст. були незаселеними через спустошливі набіги татар. Ще землі на поч. ХVІІ ст. були незаселеними через спустошливі набіги татар. Ще в 30-х роках ХVІІ ст. сюди потяглися перші поселенці. А в середині ХVІІ ст. цей рух став масовим. Ці землі отримали назву Слобідська Україна.

У другій половині ХVІІ ст. Слобідською Україною називалася територія сучасних Харківської, Сумської, півночі Донецької, Луганської областей, а також прилеглих до них земель Бєлгородської, Курської і Воронезької областей Росії. Назва «Слобідська Україна», або «Сложанщина», походить від назви слобод – поселень, які засновували на цій території переселенці з Правобережжя і Лівобережної України.

Робота з документом с. 169 (підручника) «Зі звернення жителів сумського полку до царя»  Дати відповідь на питання до документу.

Робота з схемою «Передумови колонізації»

Робота з поняттями і термінами

Слобода – поселення переселенців, названі так, оскільки населення звільнялося від податків. Звідси походить і назва регіону – Слобідська Україна.

Учитель

Таким чином, українські переселенці заснували й заселили багато міст і містечок на Слобожанщині. Наприклад, у 1652 р. чернігівські козаки на чолі з полковником Іваном Дзиковським заклали місто Острогозьк на річці Тиха Сосна. До середини 50-х років виникли такі міста, як Суми, Харків, Лебедин, Зміїв. Українці заселяли також міста, які були закладені царським урядом, - Цареборисів, Маяки, Тор та ін.

Наприкінці  ХVІІ ст. на слобідських землях існували десятки міст і містечок. Міста Слобожанщини не користувалися Магдебурзьким правом, а мали лише елементи міського самоуправління.  У них успішно розвивалися ремесла, промисли і торгівля. Це сприяло економічному піднесенню Слобожанщини.

По ходу розповіді учителя учні складають таблицю «Адміністративно – політичний устрій Слобідської України»

В ході розповіді учитель використовує схему--- ,схему---

Додаток ----

Завдання

1. Охарактеризуйте  адміністративно – територіальний та політичний устрій Слобідської України

2. Розкрийте спільні та відмінні ознаки адміністративного та політичного устрою Лівобережної України та Слобожанщини. (таблиця—таблиця--)

Бесіда за запитаннями

1. Як ви гадаєте, Гетьманщина чи Слобожанщина мали ширшу автономію?

2. Якими ремеслами і промислами славилась Гетьманщина і Слобожанщина?

6. Підпорядкування Української Православної церкви Московському патріарху.

Бесіда за запитаннями

1. Хто очолював православну церкву?

У ході бесіди зазначається, що поступово Московський уряд почав проводити політику підпорядкування Української православної церкви владі Московського патріархату.

Проблемне запитання

Як ви гадаєте, чим була викликана ця політика?

Самостійна робота за підручником

Опрацювати відповідний матеріал у підручнику.

Бесіда за запитаннями

1. Як відбулося підпорядкування Української православної церкви Московському патріархату?

2. Чому ця подія послаблювала політичні позиції гетьманського уряду?

ІІІ ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями

1. Якими були територіально – адміністративний устрій та система управління Лівобережжям?

2. Якою була в цей час соціальна структура українського суспільства? Які верстви були пануючими?

3. Якими були причини української колонізації Слобожанщини? Звідки походить така назва регіону?

4. Що таке «займанщина»?

5. Які форми землеволодіння були характерними для козацтва та селянства?

ІV.  Підсумки уроку

Заключне слово вчителя

У другій половині ХVІІ ст. йшов інтенсивний процес заселення Слобожанщини та освоєння цих земель. У господарському житті поряд з феодально – кріпосницькою системою відбувався розвиток товарно – грошових відносин. Гетьманщина і Слобідська Україна у цей час зберігали автономний устрій. Пдпорядкування Київської православної митрополії Московському патріархату (яке відбулося з порушенням церковних канонів) послабило політичні позиції гетьманського уряду і мало далекосяжні наслідки для Української держави, культури,церковного життя.

V.  Домашнє завдання Опрацювати  23 підручника

ДОДАТКИ

  Територія Слобідської України (ХVІІ століття).

Слобідська Україна у 1764 г.