Господарство та суспільство слов’ян.

Урок 3     Тема: Господарство та суспільство слов’ян.

Мета: ознайомити учнів з основними заняттями та способом життя східних слов’ян, проаналізувати особливості суспільного життя у  VІІІ – ІХ ст. східних слов’ян; розвивати увагу, пам’ять, удосконалювати навички роботи з історичними картами, джерелами, підручником, виховувати повагу до наших предків.

Основні терміни та поняття: літопис, підсічне землеробство, перелогова система, скотарство, ремесло, союз племен, державотворчі процеси, племінні княжіння, етнічні процеси

Формувати групи компетентностей:

• Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;
• Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості вивчення історії своєї  держави; формувати патріотизм та громадську позицію;
• Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;
• Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Обладнання: зошити, підручник, атласи, контурні карти, мультимедійна презентація.

Тип уроку: урок формування компетентностей.

Хід  уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Фронтальне опитування. 

• Як називали перших мешканців степів Північного Причорно­мор'я, території, що зараз входить до нашої держави?
• Із яких джерел ми про них дізналися?
• Хто витіснив кіммерійців із Північного Причорномор'я?.
• Із яких джерел ми дізнаємося про минуле людства?
• Що називають «археологічною культурою»?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

В історії формування східних слов’ян можна виділити декілька періодів: протослов’янський, праслов’янський і давньослов’янський (слов’янський).

На переддержавний рівень суспільства в давніх слов’ян указує й те, як вони облаштовували свої поселення. Менші з поселень скупчувалися навколо більших - своєрідних племінних центрів. Останні були й ремісничими осередками. Згодом такі великі поселення перетворювалися на укріплені городища. Залишки великого слов’янського міжплемінного центру археологи знайшли, приміром, на Волині - це Зимненське городище.

IV. Вивчення  нової  теми.

План

1. Господарство та ремесла
2. Житло
3. Торгівля та суспільний устрій

1. Господарство та ремесла

Важливим джерелом з історії давніх слов'ян є писемні документи античної епохи.

Корнелій Тацит у сво­єму творі «Германія» описує місцевість, у якій проживали венеди, а також їхній побут. Так, він згадує, що, на відміну від сарматів, ве­неди ведуть осілий спосіб життя і займаються переважно сільським господарством. Тацит зазначає, що венеди живуть на схід від герман­ців. Вони є вправними воїнами і ведуть успішні війни проти своїх сусідів.

Слов’яни вели осілий спосіб життя.

• Основу господарської діяльності східнослов'янських племен становило орне землеробство. Тому наші предки селилися поблизу річок, струмків та озер, поряд із заплавними луками — там, де були придатні й легкі для обробітку землі. Спочатку використовувалося дерев'яне рало, а згодом з'являються і залізні наральники та плуг з череслом і лемешем. Тягловою силою були воли та коні.
• Давні слов’яни використовували дві системи землеробства: підсічно-вогневу й перелогову. Підсічно-вогнева система була характерна для лісових районів. Вона полягала в тому, що в перший рік вирубували ліс, викорчовували коріння дерев. Після того як дерева висихали, їх спалювали. Нове поле боронували, змішуючи попіл із верхнім шаром землі, а тоді сіяли зерно. У лісостеповій зоні була поширена перелогова система землеробства. Ділянку землі засівали протягом декількох років, а після її виснаження переходили на іншу.
• Використовувалися дво- і трипілля.

Робота з підручником (с. 13)

• Які системи обробітку землі автори підручника не зображували на ілюстраціях?

• Вони сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес, просо, бобові. Вирощували овочеві культури — ріпу (вона була так самопоширена, як у наш час картопля), редьку, цибулю, часник, капусту. Крім цього, вирощували льон, коноплі, із яких виготовляли тканину.
• Поряд із землеробством значне місце в господарстві східних слов’ян посідало скотарство. Вони розводили коней, велику рогату худобу, свиней, кіз, овець, свійську птицю.
• Слов’яни також займалися рибальством і полюванням. Навколишні ліси, болота були багаті на звірів та птахів, а в річках водилося багато риби. Підсобну роль у господарстві відігравало бортництво (збирання меду диких бджіл).
• Значну роль у господарстві відігравали ремесла. Із ремесел найрозвинутішими були залізо добування, металообробка, ковальство, гончарство, деревообробка, прядіння й ткацтво, обробка шкіри та кості, виробництво прикрас тощо.
• Поступово ремесла зосереджувалися у городищах, які переростали у містечка й міста. Свої вироби ремісники вимінювали на продукцію сільського господарства, що сприяло встановленню тісніших зв'язків між ремісничими центрами й сільською округою.

2. Житло

Робота з підручником (с. 14)

Розгляньте зображення  у підручнику на с. 14. Та дайте відповіді на запитання:

• Які матеріали використовували слов’яни для будування житла?

Слов’яни свої будинки занурювали у землю на 30-80 см.  Такі будівлі називають землянками або напівземлянками. Влітку в такому житлі не було жарко, а взимку таке житло легше було опалювати та воно довше зберігало тепло.

• Прочитайте текст на с. 15 та порівняйте його з малюнком на с.14. Чи відповідає малюнок тексту? Які ви помітили неточності на малюнки?

Пропоную вам віртуальну мандрівку до давнього слов’янського городища

Перегляд відео  «Типове городище»

3. Торгівля та суспільний устрій

Слов’яни активно торгували з населенням Північного Причорномор'я, Візантією, Великою Моравією, Болгарією, Хозарією та іншими країнами й народами.

Робота з підручником (с.14)

• Знайдіть у тексті підручника які товари слов’яни продавали, а які товари вони ввозили. (Вивозилися раби, зерно, хутра, шкіри, віск, мед, а ввозилися вина, вироби зі скла, прикраси, срібні монети тощо.)

Економічною основою східнослов'янського суспільства була родова власність на землю. Роди входили до складу племені, а племена об’єднувались у союзи племен.

Робота з підручником (с. 16)

• Що призвело до утворення союзів племен? (зовнішня загроза та потреба оборонятися від ворога; розвиток торгівлі; релігійна спільність)
• До яких наслідків призвело утворення союзів племен? (посилення ролі племінного князя – очільника племінного війська; вділення племінної знаті – дружини; передумови для створення держави)

Тож, на чолі військових союзів стає князь, який зосередив у своїх руках верховну владу та командування військом. Він керував збройними загонами – дружинами. Усі важливі питання слов’яни розглядали на віче – загальних зборах громадян

У VI ст. у слов'ян установлюєть­ся військова демократія. Поширюється патріархальне рабство, коли полонених приймали в сім'ю як молодших членів, а через певний час відпускали або повертали одноплемінникам за викуп.

У VII—VIII ст. складаються перші ранньодержавні утворення — Велика Моравія, держава Само. На основі племінних об'єднань виникають князівства, що пізніше об'єднуються в держави слов'ян — Київську Русь, Поль­щу, Чехію та інші.

ІV. Закріплення нового матеріалу

Вправа "Завершіть речення":

1. Давні слов’яни в ... ст. наблизилися до створення держави.
2. Залишки великого слов’янського міжплемінного центру археологи знайшли, приміром, на Волині - це .... .
3. Слов’яни вели .... спосіб життя.
4. Давні слов’яни використовували  ... системи землеробства: ..... .
5. Підсічно-вогнева система була характерна для .... районів, а у лісостеповій зоні була поширена .... система землеробства.
6. Поряд із землеробством значне місце в господарстві східних слов’ян посідало .... .
7. Підсобну роль у господарстві відігравало ... -  збирання меду диких бджіл.
8. Слов’яни активно ... з населенням Подунав’я, Центральної Європи й Прибалтики, а згодом - з.... та міст Північного Причорномор’я.
9. У слов’янські землі за тих часів ввозили ..., ..., ..., ..., ..., ..., ..., та ...  .   Натомість вивозили ... , ... ,  ... , ...,  ...
10. Давні слов’яни були ... .
11. Давні слов’яни мали святилища -  .... .
12. Знавцями таємниць природи, посередниками в спілкуванні з богами, які за уявленнями слов’ян, були наділені надприродними силами й здібностями були ... .

ІV. Висновок та узагальнення

• Слов'яни — велика група споріднених мовою та культурою пле­мен, що живуть у Східній, Центральній і Південній Європі.
• Найдавніший період історії слов'ян належить ще до бронзового (друга половина II тис. до н. є.) та раннього залізного (І тис. до н. е.) віків.
• Основу господарської діяльності ранньослов'янської спільноти становило рільництво. Із VI—VII ст. спостерігається деяке піднесен­ня ремесла.
• Археологічні джерела доводять, що вірування слов'ян мали пе­реважно утилітарний характер. Їхня основна ідея — господарський добробут і процвітання роду.

V. Домашнє  завдання.

Опрацювати текст параграфа.

Виконати завдання на контурній карті.