Урок 3 Тема: Господарство та суспільство слов’ян.
Мета: ознайомити учнів з основними заняттями та способом життя східних слов’ян, проаналізувати особливості суспільного життя у VІІІ – ІХ ст. східних слов’ян; розвивати увагу, пам’ять, удосконалювати навички роботи з історичними картами, джерелами, підручником, виховувати повагу до наших предків.
Основні терміни та поняття: літопис, підсічне землеробство, перелогова система, скотарство, ремесло, союз племен, державотворчі процеси, племінні княжіння, етнічні процеси
Формувати групи компетентностей:
-
Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;
-
Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості вивчення історії своєї держави; формувати патріотизм та громадську позицію;
-
Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;
-
Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;
Обладнання: зошити, підручник, атласи, контурні карти, мультимедійна презентація.
Тип уроку: урок формування компетентностей.
Хід уроку:
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Фронтальне опитування.
-
Як називали перших мешканців степів Північного Причорномор'я, території, що зараз входить до нашої держави?
-
Із яких джерел ми про них дізналися?
-
Хто витіснив кіммерійців із Північного Причорномор'я?.
-
Із яких джерел ми дізнаємося про минуле людства?
-
Що називають «археологічною культурою»?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
В історії формування східних слов’ян можна виділити декілька періодів: протослов’янський, праслов’янський і давньослов’янський (слов’янський).
Протослов’янський
|
III—II тис. до н. е.
|
Формується група споріднених індоєвропейських землеробських племен між Дніпром та Віслою, на південь від прип’ятського Полісся
|
Праслов’янський
|
II—І тис. до н. е.
|
Відбувається освоєння нових районів на лівобережжі Дніпра.
Праслов’яни вступають у складні стосунки з кочовими народами українського степу — кіммерійцями, скіфами. Завдяки скіфам праслов’яни були втягнуті у відносини з античним світом.
|
Слов’янський
|
5-7 ст. н.е.
|
Після загибелі Великої Скіфії у слов’ян почало формуватись власне слов’янське суспільство: утворили власні об’єднання племен зі своєю соціальною, політичною структурою.
|
На переддержавний рівень суспільства в давніх слов’ян указує й те, як вони облаштовували свої поселення. Менші з поселень скупчувалися навколо більших - своєрідних племінних центрів. Останні були й ремісничими осередками. Згодом такі великі поселення перетворювалися на укріплені городища. Залишки великого слов’янського міжплемінного центру археологи знайшли, приміром, на Волині - це Зимненське городище.
IV. Вивчення нової теми.
План
-
Господарство та ремесла
-
Житло
-
Торгівля та суспільний устрій
-
Господарство та ремесла
Важливим джерелом з історії давніх слов'ян є писемні документи античної епохи.
Корнелій Тацит у своєму творі «Германія» описує місцевість, у якій проживали венеди, а також їхній побут. Так, він згадує, що, на відміну від сарматів, венеди ведуть осілий спосіб життя і займаються переважно сільським господарством. Тацит зазначає, що венеди живуть на схід від германців. Вони є вправними воїнами і ведуть успішні війни проти своїх сусідів.
Слов’яни вели осілий спосіб життя.
-
Основу господарської діяльності східнослов'янських племен становило орне землеробство. Тому наші предки селилися поблизу річок, струмків та озер, поряд із заплавними луками — там, де були придатні й легкі для обробітку землі. Спочатку використовувалося дерев'яне рало, а згодом з'являються і залізні наральники та плуг з череслом і лемешем. Тягловою силою були воли та коні.
-
Давні слов’яни використовували дві системи землеробства: підсічно-вогневу й перелогову. Підсічно-вогнева система була характерна для лісових районів. Вона полягала в тому, що в перший рік вирубували ліс, викорчовували коріння дерев. Після того як дерева висихали, їх спалювали. Нове поле боронували, змішуючи попіл із верхнім шаром землі, а тоді сіяли зерно. У лісостеповій зоні була поширена перелогова система землеробства. Ділянку землі засівали протягом декількох років, а після її виснаження переходили на іншу.
-
Використовувалися дво- і трипілля.
Робота з підручником (с. 13)
-
Які системи обробітку землі автори підручника не зображували на ілюстраціях?
-
Вони сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес, просо, бобові. Вирощували овочеві культури — ріпу (вона була так самопоширена, як у наш час картопля), редьку, цибулю, часник, капусту. Крім цього, вирощували льон, коноплі, із яких виготовляли тканину.
-
Поряд із землеробством значне місце в господарстві східних слов’ян посідало скотарство. Вони розводили коней, велику рогату худобу, свиней, кіз, овець, свійську птицю.
-
Слов’яни також займалися рибальством і полюванням. Навколишні ліси, болота були багаті на звірів та птахів, а в річках водилося багато риби. Підсобну роль у господарстві відігравало бортництво (збирання меду диких бджіл).
-
Значну роль у господарстві відігравали ремесла. Із ремесел найрозвинутішими були залізо добування, металообробка, ковальство, гончарство, деревообробка, прядіння й ткацтво, обробка шкіри та кості, виробництво прикрас тощо.
-
Поступово ремесла зосереджувалися у городищах, які переростали у містечка й міста. Свої вироби ремісники вимінювали на продукцію сільського господарства, що сприяло встановленню тісніших зв'язків між ремісничими центрами й сільською округою.
-
Житло
Робота з підручником (с. 14)
Розгляньте зображення у підручнику на с. 14. Та дайте відповіді на запитання:
-
Які матеріали використовували слов’яни для будування житла?
Слов’яни свої будинки занурювали у землю на 30-80 см. Такі будівлі називають землянками або напівземлянками. Влітку в такому житлі не було жарко, а взимку таке житло легше було опалювати та воно довше зберігало тепло.
-
Прочитайте текст на с. 15 та порівняйте його з малюнком на с.14. Чи відповідає малюнок тексту? Які ви помітили неточності на малюнки?
Пропоную вам віртуальну мандрівку до давнього слов’янського городища
Перегляд відео «Типове городище»
-
Торгівля та суспільний устрій
Слов’яни активно торгували з населенням Північного Причорномор'я, Візантією, Великою Моравією, Болгарією, Хозарією та іншими країнами й народами.
Робота з підручником (с.14)
-
Знайдіть у тексті підручника які товари слов’яни продавали, а які товари вони ввозили. (Вивозилися раби, зерно, хутра, шкіри, віск, мед, а ввозилися вина, вироби зі скла, прикраси, срібні монети тощо.)
Економічною основою східнослов'янського суспільства була родова власність на землю. Роди входили до складу племені, а племена об’єднувались у союзи племен.
Робота з підручником (с. 16)
-
Що призвело до утворення союзів племен? (зовнішня загроза та потреба оборонятися від ворога; розвиток торгівлі; релігійна спільність)
-
До яких наслідків призвело утворення союзів племен? (посилення ролі племінного князя – очільника племінного війська; вділення племінної знаті – дружини; передумови для створення держави)
Тож, на чолі військових союзів стає князь, який зосередив у своїх руках верховну владу та командування військом. Він керував збройними загонами – дружинами. Усі важливі питання слов’яни розглядали на віче – загальних зборах громадян
У VI ст. у слов'ян установлюється військова демократія. Поширюється патріархальне рабство, коли полонених приймали в сім'ю як молодших членів, а через певний час відпускали або повертали одноплемінникам за викуп.
У VII—VIII ст. складаються перші ранньодержавні утворення — Велика Моравія, держава Само. На основі племінних об'єднань виникають князівства, що пізніше об'єднуються в держави слов'ян — Київську Русь, Польщу, Чехію та інші.
ІV. Закріплення нового матеріалу
Вправа "Завершіть речення":
-
Давні слов’яни в ... ст. наблизилися до створення держави.
-
Залишки великого слов’янського міжплемінного центру археологи знайшли, приміром, на Волині - це .... .
-
Слов’яни вели .... спосіб життя.
-
Давні слов’яни використовували ... системи землеробства: ..... .
-
Підсічно-вогнева система була характерна для .... районів, а у лісостеповій зоні була поширена .... система землеробства.
-
Поряд із землеробством значне місце в господарстві східних слов’ян посідало .... .
-
Підсобну роль у господарстві відігравало ... - збирання меду диких бджіл.
-
Слов’яни активно ... з населенням Подунав’я, Центральної Європи й Прибалтики, а згодом - з.... та міст Північного Причорномор’я.
-
У слов’янські землі за тих часів ввозили ..., ..., ..., ..., ..., ..., ..., та ... . Натомість вивозили ... , ... , ... , ..., ...
-
Давні слов’яни були ... .
-
Давні слов’яни мали святилища - .... .
-
Знавцями таємниць природи, посередниками в спілкуванні з богами, які за уявленнями слов’ян, були наділені надприродними силами й здібностями були ... .
ІV. Висновок та узагальнення
-
Слов'яни — велика група споріднених мовою та культурою племен, що живуть у Східній, Центральній і Південній Європі.
-
Найдавніший період історії слов'ян належить ще до бронзового (друга половина II тис. до н. є.) та раннього залізного (І тис. до н. е.) віків.
-
Основу господарської діяльності ранньослов'янської спільноти становило рільництво. Із VI—VII ст. спостерігається деяке піднесення ремесла.
-
Археологічні джерела доводять, що вірування слов'ян мали переважно утилітарний характер. Їхня основна ідея — господарський добробут і процвітання роду.
V. Домашнє завдання.
Опрацювати текст параграфа.
Виконати завдання на контурній карті.