Утворення Русі-України

Урок 5      Тема: Утворення Русі-України

 Київські князі. Аскольд, Олег.

Мета: прослідкувати процес утворення східнослов'ян­ської держави з центром у  Києві та визначати походження назви «Русь»; характеризувати прав­ління перших князів, аналізувати їхню діяльність, визначати внесок кожного в становлення Київської держави; розвивати в учнів уміння аналізувати, виховувати в учнів почуття патріотизму та любові до історії минулого своєї країни.

Формувати групи компетентностей:

• Компетентність спілкування державною мовою для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;
• Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості вивчення історії своєї  держави; формувати патріотизм та громадську позицію;
• Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій;
• Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

Тип  уроку: урок  засвоєння  нових  знань.

Обладнання:  зошити, ілюстративний  матеріал, історична  карта, атласи, контурні  карти, картки, роздатковий матеріал, мультимедійна презентація.

Хід  уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

На попередніх уроках ми з вами досліджували походження, побут та вірування наших далеких предків – слов’ян. Давайте з вами зараз пригадаємо те, що ми вивчили.

Перегляд відео «Повість минулих літ» (серія 1)  https://www.youtube.com/watch?v=VgfWovdZXC0

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Робота зі схемою. «Передумови утворення держави у східних слов’ян»

Отже, на сьогоднішньому уроці ми з'ясуємо походження назви  Русь та визначимо наслідки внутрішньої та зовнішньої політики перших князів Київської Русі.

IV. Вивчення  нової  теми.

План:

1. Походження назви Русь
2. Аскольд та Дір
3. Правління Олега.

1. Походження назви Русь-Україна

Цивілізація суспільства у східних слов'ян зумовила перерос­тання союзів їхніх племен у державні об'єднання. Найбільше державне об'єднання полян, сіверян і уличів утворилося в Середньому Подніпров'ї під назвою Русь, або Руська земля.

Сучасною наукою витоки поняття «Русь». Існує кілька теорій походження назви Русі:

• найбільш популярною є скандинавська теорія про те, що воно походить від слова ruotsi — фінської назви шведів, яка, у свою чергу, випливає з давньошведського слова rodr – гребти.
• версія слов'янського походження слова «Русь», пов'язана з на­звами річок Рось, Роставиця, Русава, Русна в Центральній Ук­раїні.
•  гіпотеза про можливість існування зв'язку між цим словом і назвою кочового племені роксоланів, яка походить від іранського слова rhos — світло.
• Словом «Русь» літописці спо­чатку називали варягів, потім землі полян, а згодом ця назва стала вживатися й щодо інших східнослов'янських земель.

2. Аскольд та Дір

Першими київськими князями були Кий, Аскольд і Дір, Олег.

• Пригадайте з матеріалу попереднього уроку, що вам відомі про перших київських князів?

Аскольд і Дір — київські князі (друга половина IX ст.), як за деякими писемними відомостями, були нащадками Кия і літописною версією — дружинниками Рюрика. Близько 860 р. очолили руську військову дружину під час першого походу її Константинополь. За літописом, Аскольд і Дір близько 882 були вбиті в Києві за наказом князя Олега.

• Яку роль відіграли Аскольд та Дір у становленні Київської  держави?
• Як ви гадаєте, який момент їхнього князювання зображено на ілюстрації?

Робота з історичним джерелом

 «Повість минулих літ» про прикликання варягів і князювання Аскольда і Діра в Києві

1. Вигнали [чудь, словени, кривичі і весь.] варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були особиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони: «Пошукаємо самі собі князя, який би володів нами і рядив за угодою, по праву».

 Пішли вони за море до варягів, до русі. Бо так звали тих варягів — русь, як ото одні звуться свеями, а другі — нормана­ми, англами, інші — готами, — отак і ці. Сказали русь, чудь, словени, кривичі і весь: «Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити і володіти нами».

 І вибралося троє братів із родами своїми, і з собою всю взяли русь. І прийшли вони спершу до словен, поставили город Ла­догу. І сів у Ладозі найстарший [брат] Рюрик, а другий, Сине-ус, — на Білім озері, а третій, Трувор, — у [городі] Ізборську. І од тих варягів дістала свою назву Руська земля.

 А по двох літах помер Синеус і брат його Трувор, і взяв Рю­рик волость усю один. І, прийшовши до [озера] Ільменя, поставив він город над Волховом, і назвали його Новгородом. І сів він тут, князюючи і роздаючи мужам своїм волості, [звелівши їм] городи ставити: тому — Полоцьк, тому — Ростов, другому — Білоозеро. А варяги по тих городах є приходні. Перші насельники в Новго­роді — словени, а в Полоцьку — кривичі, у Ростові — меря, у Білоозері — весь, у Муромі — мурома. І тими всіма володів Рюрик.

 І було в нього два мужі, Аскольд і Дір, не його племені, а боя­ри. І відпросилися вони [у Рюрика піти] до Цесарограда з родом своїм, і рушили обидва по Дніпру. Ідучи мимо, узріли вони на горі городок і запитали, кажучи «Чий се город?» А вони [там­тешні жителі] сказали: «Було троє братів, Кий, Щек [і] Хорив, які зробили город цей і згинули. А ми сидимо в городі їхньо­му і платимо данину хозарам». Аскольд, отож, і Дір зостались удвох у городі цьому, і зібрали багато варягів, і почали володіти Полянською землею. А Рюрик княжив у Новгороді.

2. Помер Рюрик. Княжіння своє він передав Олегові, що був із його роду, віддавши йому на руки сина свого Ігоря, бо той був дуже малий. У рік 639 [882].

 Вирушив Олег [у похід], узявши своїх воїнів — варягів, чудь, словен, мерю, весь, кривичів. І прийшов він до Смоленська з кри-вичами, і взяв город Смоленськ, і посадив у ньому мужа свого. Звідти рушив він униз [по Дніпру] і, прийшовши, узяв [город] Лю-беч і посадив мужа свого. І прибули [Олег та Ігор] до гір київських, і довідався Олег, що [тут] Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов [на берег Дніпра], несучи Ігоря малого. А підступивши під Угорське [і] схо­вавши воїв своїх, він послав [посла] до Аскольда й Діра сказати, що, мовляв: «Ми — купці єсмо, ідемо в Греки од Олега і од Ігоря-княжича. Прийдіть-но оба до рідні своєї, до нас».

 Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші [вої] з чов­нів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. Я єсмь роду княжого. — І [тут] — винесли Іго­ря. — А се — син Рюриків».

 І вбили вони Аскольда й Діра, і віднесли на гору, і погреб­ли [Аскольда] на горі, яка нині зветься Угорське і де ото нині Ольмин двір. На тій могилі поставив [боярин] Ольма церкву святого Миколая [Мирлікійського]. А Дірова могила — за свя­тою Ориною.

 І сів Олег, князюючи, у Києві, і мовив: «Хай буде се мати городам руським». І були в нього словени, і варяги, й інші, що прозвалися руссю.

Робота з таблицею «Перші київські князі»

Перегляд відео «Повість минулих літ» (серія 2)  https://www.youtube.com/watch?v=VgfWovdZXC0

Історична довідка.

Олег (882? — 912 р.) давньоруський князь, якому, за літописами, Рюрик, умираючи, передав у 879 р. опіку над своїм неповнолітнім сином Ігорем і князювання в Новгороді. Мав велику дружину. Захопив Смоленськ і Любич (882 р.), убив київських князів Аскольда і Діра (882 р.). Пізніше підкорив деревлян, сіверян, радимичів. Після вдалого походу на Константинополь у 911 р. уклав із Візантією вигід­ний для Русі договір.

Робота з історичним джерелом.

Тріумф князя Олега в Константинополі

...Він (Олег) 907 року ходив з усім військом, із полками всіх підвласних племен на Константинополь; греки, щоб не допус­тити його до міста, ланцюгами замкнули Босфорську протоку, але Олег їх перехитрив: сказав своїм воякам поставити човни, у котрих приїхали, на колеса, і коли подув вітер у вітрила, човни поїхали на колесах під сам город. Греки так наляка­лися, що стали проситися в Олега, аби взяв яку схоче дань, аби тільки міста не чіпав, і Олег сказав їм дати по 12 гривен, себто по 6 футів срібла на чоловіка, на дружину і на князів, що по городах лишилися: у Києві, Чернігові, Переяславі й по інших городах. Велів пошити вітрила на свої човни з тих славних на цілий світ грецьких паволок, а на знак побіди над греками повісив зі своїми боярами свої щити на брамі царгородській.

•   Схарактеризуйте значення правління Олега для зміцнення Київської Русі.
•   Багато істориків уважають князя Олега засновником Київської Русі. Чи згодні ви з цією думкою? Свою відповідь обґрунтуйте.

Робота з таблицею «Перші київські князі»

V. Висновки  та  узагальнення.

Установіть відповідність між іменами князів та твердженнями, що їх характеризують.

1. Здійснив успішний похід проти Візантії, на знак чого прибив щита на Золоті Ворота Царгорода
2. Був першим християнином з-поміж відомих нині київських князів
3. Здійснив 860 р. морський похід проти Візантії, під час якого вдалі дії русичів змусили Візантію визнати Русь як державу
4. Княжив у Києві продовж 30 років, за легендою, цього князя спіткала смерть від коня
5. Помер внаслідок змови, за літописом, від варязьких мечів
6. Князював від імені сина Рюрика
7. Прийняв титул кагана, наслідуючи володарів Хозарії
8. Княжив у Києві продовж 30 років, на початку правління воюючи проти деревлян і сіверян; згодом приєднав радимичів, пішов в похід проти тиверців

VІ. Домашнє  завдання.

• Вивчити  параграф  з  підручника.
• Підготувати легенди про княгиню Ольгу, князя Святослава. Розпочати складання таблиці.