Урок на тему " Князювання Ярослава Мудрого"

 

 

Тема.Князювання Ярослава Мудрого.

Мета: ознайомити учнів зі змінами, що відбулися в Київській державі за часів правління Ярослава Мудрого, розглянути внутрішню політику, з'ясувати значення діяльності князя для розвитку давньоруської держави, формувати вміння працювати з текстом історичного джерела, аналізувати його давати характеристику історичним діячам, розкривати значення їх діяльності в історичному процесі; формувати історичний світогляд учнів, виховувати повагу та інтерес до історичного минулого України.

Обладнання: підручники, карта «Давньоруська держава в ІX – XІ ст.», портрет Ярослава Мудрого, робочі зошити, відеоматеріал «Архітектурні споруди Київської Русі періоду Ярослава Мудрого».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування вмінь і навичок.

Хід уроку

1. Організаційна частина уроку.

     Повідомлення мети, плану уроку.

2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Робота в групах за схемою:

1-а група – питання; 2-а група – відповідь; 3-а група – рецензія.

1-а група:

1) На що була направлена політика Володимира Великого?

2) Які заходи були проведені з метою зміцнення держави, державної влади?

3) Коли було впроваджено християнство? Його історичне значення.

2-а група:

1) Політика Володимира Великого була спрямована на зміцнення могутності Київської Русі через концентрацію державної влади в руках князя.

2) Заходами, які могли б забезпечити міцність держави стало впровадження ряду реформ: адміністративна, військова, оборонна, градобудівна, судова, фінансова, релігійна.

3) Це сталося 988 року. Значення християнства:

a) досягнуто рівноправності з європейськими державами;

б) сформована феодальна і державна ієрархії (зміцнення влади великого князя);

в) на релігійному ґрунті відбувається консолідація східнослов’янських племен;

г) християнська релігія сприяла гуманізації відносин у суспільстві.

3-а група:

1) …

2) …

3) …

Підсумок діяльності князя Володимира (учитель доповнює та узагальнює відповіді учнів, підводячи підсумки історичного значення діяльності князя Володимира).

Церква визнала його святим за те, що він зробив для християнства. В історії він зветься Великим за велику вагу його правління.

Період князювання Володимира став кульмінаційним пунктом в історії Київської Русі, яка тоді досягла значного політичного, економічного та культурного розвитку і стала однією з найбільших держав Європи. Всякі порівнювали її з великою Францією, імперією Каролінгів, відомою вам з історії середніх віків.

3. Вивчення нового матеріалу.

Проблемне завдання: Ярослава називали Мудрим. Які з діянь Ярослава ви вважаєте мудрими? Чому?

План

1. Внутрішня політика Ярослава Мудрого.

а) розбудовча політика князя Ярослава;

б) перший збірник законів «Руська правда»

2. По ходу уроку учні заповнюють таблицю: (на наступному уроці продовжують по зовнішній політиці)

Князь, роки правління	Внутрішня політика	Зовнішня політика
Ярослав Мудрий (1019-1054) рр.	1) до 1026р. продовження міжусобної боротьби; 2) Розподіл Русі по Дніпру (Ярослав ∕  Мстислав); 3) приборкання внутрішніх заворушень; 4) зміцнення державних кордонів; 5) 1036р. – одноосібний владар Русі (після смерті Мстислава); 6) розбудова політика; 7) освітня діяльність; 8) розширення прав християнської церкви: 1939р. – заснування Київської митрополії; 1951р. – обрання митрополитом Іларіона; 9) впровадження законів «Руська правда».

 

2. На уроці проводиться словникова робота:

централізована держава – держава, в якій управління підпорядковане єдиному центру.

внутрішня політика – політика, що проводиться всередині держави, направлена на вирішення внутрішніх проблем.

митрополія – вищий орган управління православною церквою на певній території.

митрополит – вищий духовний сан в деяких християнських церквах.

мозаїка – зображення з різнокольорової смальти (непрозоре скло) або камінців.

фреска – розпис на вогкій вапняній штукатурці водяними фарбами.

 

На дошці портрет князя Ярослава Мудрого і написані слова:

Багато бачив вік XІ-й

Ярослава бачив Мудрого

І Софію бачив Київську

Печенігів силу грозную

І набіги половецькії.

 

Вступне слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми розглянемо подальший розвиток Київської держави. Цей період тісно пов'язаний з життям і діяльністю великого Київського князя Ярослава Мудрого, сина Володимира Святославича і полоцької княжни Рогніди Рогволодівни.

За життя батька управляв Ростовом, згодом – Новгородом. Протягом 1015-1019рр. вів запеклу боротьбу за київський престол з братом Святополком Окаянним, розбив його військо у 1019р., став великим князем Київським.

Далі боротьба розгорнулась між Мстиславом і Ярославом. Яка закінчилася розподілом «сфер впливу».

«Брате, ти старший. Вертайся до Києва і князюй собі над правобережною частиною. А я буду князем лівобіг Дніпра». Стали вони обидва жити «у братолюбстві й злагоді, припинились усобиці, заколот, була тиша в Землі Руській», – повідомляє літописець.

У 1036р. Мстислав помер і Ярослав Володимирович став за виразом Нестора-літописця «самовладцем Руської Землі». Роки князювання Ярослава Мудрого 1019-1054рр.

Далі познайомимося з внутрішньою політикою, яку проводив наступник князя Володимира – Ярослав Мудрий. В цьому нам допоможуть політологи.

 

Повідомлення учня.

Градобудівнича діяльність князя Ярослава.

Ярослав Мудрий у першій половині XІ століття закладає нову оборонну лінію, що відповідала потребам часу. Вона простягається на 3,5км та охоплює територію княжого дитинця, що в історичній літературі отримав назву «місто Ярослава», площею понад 70га. Порівняно з містом Володимира площа міста Ярослава більша у 7 разів.

Поступово навколо княжого дитинця місто обростало приміськими селами, а в мальовничих містах виникали княжі заміські двори, монастирі, в тому числі Печерська лавра. Вона сполучалася з княжою частиною трьома в'їзними воротами, відомими з літопису як Золоті (нині реконструйовані С. Висоцьким по вулиці Ярославів Вал), Жидівські (знаходились в районі нинішньої Львівської площі, але місце не встановлено) і Лядські, сліди яких відкриті у 1984 році М. Сагайдаком та В. Варламовим (нині Майдан Незалежності).

За Володимира Великого та Ярослава Мудрого Київ відзначився не тільки збільшенням території, зростанням населення, а й будівництвом палаців і храмів, розвитком економіки і культури. Зростала і міцніла Київська держава, зростала і ставала все величнішою її столиця – місто Київ. Про це говориться в поемі Івана Кочерги «Ярослав Мудрий»:

Благослови, Господь, державний Київ,

Що на горі над голубим Дніпром,

Пильнує мир і всі труди людськії,

Що їх живить земля своїм трудом.

Який простір, привілля, тишина,

Як там гаї вдалечині синіють,

Лиш тихий дзвін під ясним небом мріє,

І спить пастушка біля казана.

Бо крепок князь і власть його міцна,

Бо Ярослав залізними полками

Всім ворогам дороги заградив,

І Божий мир, як сонце над полями,

Над Києвом і Руссю заяснів.

 

Повідомлення учня.

Архітектурні споруди за часів князя Ярослава.

Ярослав Мудрий за висловом історика М. Костомарова мав «справжню пристрасть до будов».

Відомо, що Ярослав Мудрий планував перетворити столицю Русі на другий Константинополь. За часів Ярослава Мудрого з'явилося багато архітектурних споруд серед яких Софійський собор, Києво-Печерська лавра, Золоті ворота, монастирі Святого Георгія і Святої Ірини.

Я хочу розповісти про Софійський собор (на екрані зображення Софійського собору).

Конкретних відомостей щодо спорудження собору не збереглося. Згідно з літописом називають 1037 рік. Такій даті суперечать інші джерельні свідчення, вказуючи 1017 рік, навіть 1011 рік. Тому конкретна дата невідома. Софійський собор присвятили Мудрості Господній («Софія» у перекладі з грецької – мудрість).

Він був головним митрополичим храмом Русі.

Тринадцять куполів собору символізували Христа та його 12 апостолів. Собор було закладено на місці переможної битви з печенігами. Як головна святиня собор посідав центральне і найвище місце у «місті Ярослава».

Через які б ворота не входив подорожній до Києва, перш за все йому було видно багатокупольну громаду Софійського собору.

Переступаючи поріг храму, людина опиняється під владою неймовірно захоплюючого інтер’єру – чисельних фресок, багатокольорових мозаїк, мармурових прикрас, різьблених орнаментів.

В центральному куполі собору знаходиться мозаїка Христа-Вседержителя. Нижче Христа розташовані чотири мозаїчні фігури архангелів (до наших часів із чотирьох збереглася лише одна, інші написані маслом у XІX столітті).

На важливому місці у храмі – мозаїка Марії-Оранти, Богоматері-Заступниці. Її вважали захисницею Києва, або як казали тоді «непорушною стіною», крізь яку не пролетить жодна ворожа стріла (на екрані ікона Марії-Оранти).

Близько 3000 квадратних метрів займають фрески. Серед них є зображення Ярослава Мудрого з сім'єю, сцени полювання, скоморохи. Найстародавніше зображення музикантів можна побачити саме на фресках Софії. Куполи собору, вперше в Київській державі, вкрили не свинцевими листами, а золотом.

Це був останній з руських соборів, який прикрашали розкішні мозаїки, які вимагали дуже багато праці і коштів. Зараз собор має 19 куполів (шість куполів було побудовано в XVІІ столітті).

Багатовікова історія Софійського собору славиться видатними подіями: в січні 1654 року після рішення про від'єднання України з Росією жителі Києва принесли в соборі присягу на вірність дружбі українського і російського народів; Петро І в 1709 році відмічав служінням в соборі перемогу над військом шведського короля під Полтавою.

З 1934 року комплекс споруд Софійського собору перетворено в Державний архітектурно-історичний заказник і охороняється державою.

У соборі похований князь Ярослав Мудрий.

Мармуровий саркофаг з рештками князя та його дружини Ірини стоїть і до нині в Софійському соборі, а сам храм Святої Софії є вічним пам’ятником великому князю.

«Повість минулих літ»:

«В літо 1037 заклав Ярослав місто велике, біля того міста Золоті ворота, заклав і церкву Святої Софії, а потім монастир Святого Георгія та Святої Ірини. І стала при ньому віра християнська плодитися і поширюватися».

Павло Загребельний у Своєму творі «Диво» описує Софійський собор: «Собор стояв посеред снігів у холодній білій самотизні. Возносився рожево під саме небо, і низькі хмари черкали об найвищу баню, заплутувались безпорадно поміж бань нижчих, умить зупинялись у своєму бігові, і тоді видавалось, ніби починає летіти понад землею самий собор…

Виросла ця велика церква, і так її довершено і покрито кованим золотом…

Зроблено було в Софії силу-силенну роботи мистецької…»

 

Повідомлення учня.

Києво-Печерський монастир

(на екрані зображення Києво-Печерської лаври).

Будівництво Києво-Печерського монастиря розпочалося в XІ столітті (1051 рік), пізніше Києво-Печерська лавра (1688 рік).

Територію монастиря огороджувала велика дерев'яна стіна, яку в XІІ столітті замінили кам’яною стіною. Мозаїка і фреска також прикрашали і Києво-Печерський монастир.

Значне місце в давньоруському середньовічному мистецтві займає живопис, особливо іконопис. У Києво-Печерській лаврі діяла іконописна майстерня, де працював талановитий художник Аліпій, згаданий  в Києво-Печерському патерику (священописанні).

Засновниками Києво-Печерського Монастиря були Антоній та Феодосій.

За свідченням іноземців, в XІ столітті у Києві було 400 церков (населення в той час становило кілька десятків тисяч чоловік).

«Заклав Ярослав і церкву митрополичу…» 1039 року було засновано Київську митрополію, які підпорядковувалась Константинопольському патріарху. Але 1051 року Ярослав Мудрий, щоб звільнитися з-під опіки Візантії у церковних справах, усупереч канонові (припису), собором руських єпископів обрав митрополитом київського церковного діяча і письменника Іларіона.

(На екрані зображення монастирів святого Георгія і святої Ірини).

«А потім на Золотих ворота кам'яну церкву святої Богородиці Благовіщеня… Після цього заснував монастир святого Георгія і святої Ірини, славне місто Київ величністю, як вінцем увінчав» ― Літопис Руський.

… Але мудрість Ярослава

Вся була в його ділах,

У державнім будівництві,

Владі, устрою, в судах.

(Уривок з оповідання О.Олеся «Ярослав Мудрий»).

 

Розповідь вчителя.

Відомий український історик М. Грушевський писав, що князювання Ярослава Мудрого було «світлою і щасливою добою».

Князь украй неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у військових походах.

За свою освіченість, любов до читання, «любив читати книжки та дбайливо зберігав їх», залучав до освіти боярських дітей, запроваджував при церквах школи, поширюючи освіту. Засновував бібліотеки при Софійському соборі. Перша бібліотека налічувала, вважають історики, близько 950 книг. Вона безслідно зникла, пошуки тривають і до тепер.

Створив князь Ярослав Мудрий перший збірник законів «Руську правду».

 

Повідомлення учня.

Збірник норм давньоруського права «Руська правда» був укладений у Xі столітті. Це найважливіше джерело для вивчення суспільних відносин, історії та правової системи Київської Русі. Питання про її походження, а також час складання найдавнішої частини є спірними. Деякі автори відносять його навіть до VІІ століття. Однак більшість дослідників пов'язують «Найдавнішу правду» з ім’ям Ярослава Мудрого.

Дискусійним залишається питання про місце видання цієї частини «Руської правди».

У літописі вказується Новгород, але багато дослідників називають Київ. Початковий текст «Руської правди» до нас не дійшов.

Сини Ярослава у другій половині XІ століття суттєво доповнили і змінили його, створивши так звану «Правду Ярославичів».

На сьогодні відомо 106 списків «Руської правди», складених в XІІІ-XVІІ століттях, які прийнято ділити на три редакції: коротку, просторову, скорочену, кожна з яких відтворює певні етапи розвитку феодалізму Древній Русі.

 

Робота з історичним джерелом (аналіз статей «Руської Правди»)

Ст.1. Якщо людина вб’є людину, мстити може брат за брата або батько, або син двоюрідний, або племінник з боку матері.

… Ст.11. За вбивство княжого служителя, кухаря та конюха платиться 40 гривень.

Ст.12. За міцна оприщанина – 80 гривень.

Ст.13. За простого служителя – 5 гривень.

Ст.14. За вбивство ремісника і ремісниці – 12 гривень.

Ст.15. За смерда і холопа – 5 гривень, за рабиню – 6 гривень.

… Ст.86. А збору за (замість) випробування залізом (підозрюваний мав брати і руку розпечене залізо) платити 10 кун, мечнику 5 кун, датському півгривні.

Питання.

1. Про які зміни у давньоруському суспільстві свідчать наведені статті?
2. Чому постала необхідність прийн6яття такого збірника законів?
3. Чи можна порівняти значення таких подій як прийняття християнства і запровадження «Руської правди» для Київської Русі?

 

Робота з історичним джерелом (аналіз статей «Салічної Правди» франків із історії середніх віків, складеної і записаної між 507 і 511 роками).

… «Якщо хто вкраде бика або корову з телям, присуджується до сплати 35 солідів.

Якщо хто спалив комору або клуню з хлібом, присуджується до сплати 63 солідів.

Якщо хто вкраде раба, коня або запряжену тварину, присуджується до сплати 30 солідів.

Якщо хто позбавить з життя вільного і буде викритий, присуджується до сплати 20 солідів.

Якщо хто позбавить життя людину, яка перебуває на королівській службі … присуджується до сплати 600 солідів».

 

Завдання.

Порівняти ці закони. Дати відповіді на питання:

1. Чиї інтереси захищали ці закони?
2. Які суспільні відносини вони відображають?
3. Що спільного мають ці судебники?
4. Який з цих законів більш давній?
5. Який практичний урок ви винесли для себе?

 

4. Підсумковий етап

(учні роблять висновки, учитель узагальнює та в разі необхідності доповнює їх), оцінка роботи учнів на уроці.

Повернутись до проблемного питання, вислухати думки учнів; підвести підсумки.

Літописець про значення діяльності князів Володимира та Ярослава: «Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних, а ми живемо, користуючись з книжної науки».

 

5. Домашнє завдання.

1. Опрацювати текст §7 п.1,2,3 підручника.
2. Ознайомитись з §7 п.4 підручника, підготуватись до вивчення зовнішньої політики Ярослава Мудрого.
3. Окремі учні готують повідомлення «Воєнні походи князя Ярослава», «Династичні зв’язки – аспект зовнішньої політики князя Ярослава».