Готуємося до ЗНО. Узагальнення вивченого про словосполучення, головні та другорядні члени речення. Теорія і практика.

ЗНО. Українська мова

Синтаксис. Словосполучення. Члени речення

 

Синтаксис – розділ науки про мову, який вивчає будову і граматичне значення словосполучень і речень.

 

Словосполученння

Словосполучення – синтаксична одиниця, утворена поєднанням двох або більше повнозначних слів (належать до самостійних частин мови) на основі підрядного зв′язку (одне слово залежить від іншого).

Наприклад:

                                   Перекладати текст

                                          дієсл.         ім.

 

І. За складом (кількістю повнозначних слів) словосполучення поділяються на:

- непоширені (прості) (2 слова);

- поширені (складні) (3 і більше слова).

 

Завдання 1. У словосполученнях позначити головне слово, поставити питання до залежного, визначити непоширені та поширені словосполучення.

Мелодійна пісня - _____________________________________________

Віночок українських пісень - ____________________________________

Прогулюватися гаєм - __________________________________________

Вирушати на прогулянку - ______________________________________

Вірно дружити - ______________________________________________

Прощання з рідним краєм - _____________________________________

ІІ. За способом вираження головного слова словосполучення поділяються на :

іменникові: великий успіх

прикметникові: дуже щасливий

займенникові: кожен із нас

числівникові: третій від центру

дієслівні: читати книжку

прислівникові: уранці прохолодно

 

Завдання 2. Визначити вид словосполучення за способом вираження головного слова.

Осіння туга - _________________________________________________

Закурликали протяжно - _______________________________________

Хтось із перехожих - __________________________________________

Несказанно прекрасні - _________________________________________

Відлетіли у вирій - _____________________________________________

Десятеро із ста - ______________________________________________

Надзвичайно приємно - _________________________________________

 

ІІІ. Типи синтаксичного зв′язку.

 

Узгодження – залежне слово є в тому самому роді, числі та відмінку, що й головне слово.

Наприклад:                 сонячний день,                    моє оповідання

 

Керування – залежне слово ставиться при головному у непрямому відмінку.

Наприклад:                 написати твір,                   склянка молока

 

Прилягання – залежне слово поєднується з головним тільки за змістом ( від головного слова до залежного ставиться переважно питання прислівника: як? де? куди? звідки? яким способом? чому? з якою метою?...)

 

Наприклад:                   швидко бігти,                    спідниця у клітинку

 

Завдання 3. Визначити тип синтаксичного зв′язку.

Навчальний рік - ______________________________________________

Старанно вчитися - ___________________________________________

Слухати розповідь - ___________________________________________

Дуже цікаво - ________________________________________________

Здобувати знання - ____________________________________________

Наказ відступати - ____________________________________________

Прогулюватися гаєм - _________________________________________

Висловитися недвозначно - _____________________________________

У центрі полотна - ____________________________________________

Висловлення захоплення - _______________________________________

 

До словосполучень не належать:

•                   поєднання іменників або займенників із прийменниками: навколо парку, перед нами;
•                   головні члени речення (підмет і присудок): настав ранок, учні читають;
•                   слова, поєднані сурядним зв′язком (незалежні одне від одного): міста і села, читають і пишуть, розумний і кмітливий;
•                   складена форма майбутнього часу дієслова: буду працювати;
•                   фразеологізм: взяти ноги на плечі, намотати на вус;
•                   складена форма вищого та найвищого ступенів порівняння: більш дорогий, найбільш чемний.
•                   складений присудок: хочу читати.

 

Завдання 4. Визначити словосполучення, позначити в них головне слово.

Польові квіти, прочитала й запам′ятала, чай у чашці, чай – напій, читання книжки, навкруг озера, навколо чисто,  більш досвідчений, викинути з голови, уранці холодно, буду прощатися, навколо неї, жовтіє листя, створити для радості, співати дзвінко, мрію поїхати, мамина пісня, моря й океани, на вершині слави.

 

Тестове завдання 1. Словосполученням є…

А дивляться на небо

Б небо і зорі

В посеред неба

Г бути на сьомому небі

Д небо посіріло

 

Тестове завдання 2. Усі поєднання слів НЕ є словосполученнями

А проза життя, прозаїки і поети, стану письменником

Б бажання вчитися, хочу вчитися, мати можливості

В слово майстра, її слово, майстерня письменника

Г він письменник, журнал «Слово і час», зробити заздалегідь

Д копилити губу, ні грач ні помагач, зробити крок

 

Тестове завдання 3. Головне слово визначено неправильно

А допомогти в роботі

Б непорушно стояла

В хтось із нас

Г листи від мами

Д третій справа

 

Тестове завдання 4. Принцип поєднання головного й залежного слова однаковий у словосполученнях. (Однаковий тип синтаксичного зв'язку).

А вода з джерела, пісня жайворонка, дати пораду

Б джерельна вода, жайворова пісня, слушна порада

В набрати з джерела, пісня для тебе, вчасно порадити

Г лісове джерело, брести наспівуючи, тихенько наспівувати

Д книга спогадів, цікава книга, довідатися з книги

 

Завдання 5. Виділити із речень усі можливі словосполучення, зробити їх розбір.

Нахиливсь крилом єдиним журавель понад криницею.

Наприклад: нахиливсь крилом – непоширене, дієслівне, керування.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Ранок виніс на долонях сонця теплу паляницю.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Завдання 6. Виправити помилки у словосполученнях.

Підручник по літературі - ______________________________________

Вчитися мові - ________________________________________________

Згідно розпорядження - ________________________________________

У ліс за грибами - _____________________________________________

Вибачити товариша - __________________________________________

Хворіти пневмонією - __________________________________________

По законах природи - __________________________________________

Три хлопця - __________________________________________________

Їздити по селам - ______________________________________________

Перетворитися в зозулю - ______________________________________

 

Тестове завдання 5. Правильно побудовано словосполучення

А хворий грипом, відповідати на українській мові, послати за татом

Б ходити по горам, брати участь, працювати вечорами

В подякувати приятеля, розкласти по полицях, відповідно до показників

Г зібратися за грибами, згідно до наказу, екзамен по мові

Д опанувати мову, навчатися мови, сувора людина

 

 

Члени речення:

головні (підмет, присудок) 

другорядні (додаток, означення, обставина)

 

Головні члени речення

 

Підмет (означає предмет чи особу, про який чи яку говориться в реченні. Він завжди відповідає на питання Н. в. : хто? що?

Підмет може бути виражений одним словом (простий) так і сполученням слів (складений).

Наприклад: Сонце закотилося за хмари. Ірина Богданівна – вчитель математики.

 

Завдання 7. Підкреслити в реченнях підмет, вказати спосіб вираження.

Олег складає іспити. Я прийду завтра. П′ять – кількісний числівник. Черговий прибрав у кабінеті. Учитися – моє бажання. Над площею лунало «ура». Біла Церква – красиве місто. Василь Олександрович Сухомлинський – видатний педагог. Брат із сестрою вирушили в подорож. Мати із донькою прийшла до школи. Кожен із нас може скласти ЗНО на 200 балів. Усі ми талановиті. Робити з мухи слона – улюблена справа мого брата. Десятки шкіл опинилися на межі виживання. «Ви знаєте, як липа шелестить...» - яскравий зразок інтимної лірики.

 

Тестове завдання 6. Простий підмет є в реченні

А На намальованому зеленою фарбою возі серед дорожніх клунків сиділо троє молодих хлопців.

Б Міцно стоїть купка завзятих чумаків.

В Ми зі Стасиком часто ходили гуляти.

Г Два третього не чекають, а четвертого не питають.

Д Василько з батьком підійшли до ялинки.

 

Тестове завдання 7. Підмет виражений інфінітивом у реченні

А Перекладати Пушкіна – потрійне щастя.

Б Хіба моїх не треба слів палких?

В Нікому ще не вдалося повернути втраченого часу.

Г Вчимося добиратись до схованих істин.

Д Не можна бути справжнім математиком, не будучи трохи поетом.

 

Присудок (характеризує підмет за дією чи ознакою. Відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться? у якому він стані? який він є? що він таке? хто він такий?).

Присудок може бути виражений одним словом (простий) так і сполученням слів (складений: дієслівний або іменний).

Наприклад: З голоду та холоду півень не співає. Я хочу жити просто, без прикрас. День був теплим.

 

Завдання 8. Підкреслити в реченнях присудок, вказати спосіб вираження.

Камінь кришить вітер і негода. А тепер будемо вечеряти всі разом. Довго я не хотіла коритись весні. Вчора був я моряком. Ранок був хмарний, сірий. Він почав працювати веселіше. Землі – це витвір природи. Ми були вже біля будинку. Для вашого щастя я годен на все. Наталка дала гарбуза возному. Мій товариш сидить на двох стільцях. Дзвени, моя радісна ліро, нехай звуків лунає прибій. Я би з радістю вирушив у навколосвітню подорож. Ніхто не тікав, не ховався від дощу. Мати пішла готувати вечерю. Батько попросив сина принести води.

 

Тестове завдання 8. Простий присудок є в реченні.

А О, якби-то старість знову стала юністю, братове!

Б Жити щасливо мусить кожна людина.

В Гей, народе! Будеш жити!

Г Ми – атомні заложники прогресу.

Д Сонце не могло пробитися крізь вікові дерева.

 

Тестове завдання 9. Складений дієслівний присудок є в реченні.

А Мені до смерті отчий край здаватиметься раєм.

Б Ти тільки б'єш байдики та гав ловиш.

В Ти будеш до скону ходити стежками дитинства свого.

Г Я пішов вздовж берега шукати перевозу.

Д Можна жить, а можна існувати.

 

Тестове завдання 10. Складений іменний присудок є в реченні.

А Картинками старих дитячих книг здається далеч.

Б На крутосхилах срібної дніпровості сідлає вічність чорного коня.

В Почав жевріти схід сонця.

Г Лежить під небом, чистим і високим, холодний степ моєї самоти.

Д Немає моря глибшого, ніж Час.

 

 

 

 

 

Другорядні члени речення

Додаток

Додаток ( виражає відношення предмета до дії, одного предмета до другого чи предмета до якоїсь ознаки і відповідає на питання непрямих відмінків – усіх, крім Н. в.)

Наприклад: Я побачив (що?) будівлю університету. Я побачив (кого?) його здалеку.

Додатки бувають прямі та непрямі.

Прямі:

• у З. в. без прийменника: Ми знову бачимо сонце.
• у Р. в. без прийменника із заперечною часткою не: Я не знаю всієї правди.
• У Р. в. без прийменника , коли дія переходить не на весь предмет, а на частину від цілого: Я допоміг батькові насипати в мішок зерна.

Непрямі: усі інші: Батьки раділи успіхам дитини.

 

Завдання  9. Підкреслити додатки, вказати, які вони: прямі чи непрямі.

В озері воду скаламучує риба. Пахне в′ялою травою. Дівчина попросила прибрати сміття. Хлопець сказав «єсть» і вийшов виконувати наказ. Жити чесно, трудитися для людей вчили його і вдома, і в школі. Необхідно терміново залатати пробоїну. Марина попросила додати до страви солі. Вона не знала правил безпечної поведінки. Данилові довелося довго змагатися із хворобою.

 

Тестове завдання 11. Додаток виражений неозначеною формою дієслова є в реченні.

А На колишній Гетьманщині на Водохреще парубоцтво сходилося на лід помірятися силами.

Б На Слобожанщині господині просили посівальника посидіти на порозі.

В Хотів би я злетіти в небеса.

Г Після служби всі почали виходити з церкви з хоругвами, хрестом і плащаницею.

Д Людина не може навіть в цих первісних умовах бути спокійною, мусить щось своє творити.

 

Тестове завдання 12. Прямий додаток є в реченні.

А Був хліб святинею для мене.

Б Для дурнів закон не писаний.

В Од пепінок, шафранів, од ренетів духмяність ллється по усій планеті.

Г Зорі в небі гомонять з людиною, захопившись звичаєм людським.

Д Щось квіткам шепоче вітер України.

 

Означення

Означення (вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий?).

Наприклад: Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива. Мамина випічка завжди смачна.

Означення бувають узгоджені та неузгоджені.

Узгоджені: мають такий самий рід, число  й відмінок,  що й означуване слово: Червона осінь сіла спочивать.

Неузгоджені: поєднуються з означуваним словом зв′язком керування чи прилягання, виражається іменниками з прийменниками чи без них: Зіграй мені осінній плач (чий?) калини. Ми заклали сад (який?) із фруктових дерев.

 

Завдання 10. Підкреслити означення, визначити, які вони: узгоджені чи неузгоджені.

Зійшов над хатою місяць уповні. Час розплати настав. Оце його заповітне творіння. Чоловік років тридцяти стояв на зупинці. Попрощалось ясне сонце з чорною землею. На картині переважають  фарби червоного кольору. Хлібозбиральні машини готові до роботи. Русло Дніпра дуже забруднене. Пальто аж до п′ят було незручним. Газета без оголошень не цікава. Суха деревина лежала на подвір′ї.

 

Тестове завдання 13. Неузгоджене означення є в реченні.

А Зіграй мені осінній плач калини.

Б Морозний сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо.

В Зелене, вічне і широке, вкриває листя землю вщерть.

Г Добрий вечір тобі, зелена діброво!

Д Стоїть в задумі сива мати. А листя пада золоте.

 

Тестове завдання 14. Означення, виражене прислівником, є в реченні.

А На кожному крилі городу росли кущі барвінку.

Б Зійшов над хатою місяць уповні.

В Нарешті настав час розлучатись.

Г Молодість здатна творити неймовірне.

Д Я вірші став писать під вечір золотий.

 

 

 

 

Обставина

Обставина (вказує на місце, час, мету, спосіб дії, міри і ступеня, причину, умови, допуск і відповідає на питання де? коли? для чого? як? яким способом? у якій мірі? чому? за якої умови? незважаючи на що? та ін.)

Напиклад: Молодь вся була (де?) на полі. Екзамен пройшов (як?) спокійно.

 

Завдання 11. Підкреслити обставини, вказати вид.

Літо минуло швидко. Перед екзаменом я дуже хвилювався. Перед університетом стоїть пам′ятник Тарасу Шевченку. Я зробив це навмисно. Я зробив це не подумавши. Машини вийдуть на вихідні рубежі для атаки. Зосередившись, ти з цим упораєшся. Попри хвилювання, я склав екзамени добре.

 

Тестове завдання 14. У реченні Я тут колись бродив між осокою і спочивать сідав на купині виділене слово є

А підметом

Б присудком

В додатком

Г означенням

Д обставиною

 

Тестове завдання 15. У реченні Ні, то на хаті спросоння клацнув дзьобом лелека виділена обставина має значення

А способу дії

Б причини

В мети

Г місця

Д міри і ступеня

 

Порівняльний зворот як різновид обставини

Одним із різновидів обставин способу дії є порівняльні звороти, які вводяться в речення сполучниками як, мов, наче, неначе, ніби, ніж, немовбито, нібито, неначебто тощо. Такі звороти відокремлюються комою.

Наприклад: Із степу, як із вогкої печери, тягло прохолодою. Це місто прекрасне, як усмішка долі.

 

Порівняльний зворот не виділяється комою, якщо:

•                  є фразеологізмом: Дощ ллє як з відра.
•                  входить до складу присудка: Діти неначе заснули.
•                  входить до складу іменного складеного присудка: Дівчина – немов польова царівна.
•                  вводяться у речення за допомою сполучника як і мають значення « у ролі кого, чого»: Розглядаємо вашу відповідь як згоду.
•                  у виразах більш як (ніж), менш як (ніж). (не) раніше ніж. (не) довше ніж: Сидів не більш як півгодини. Розпочнемо не раніше ніж за два дні.

 

Завдання 12. Визначити порівняльні звороти, підкреслити їх як члени речення.

Немов барвінок, зацвіли світанки. Ніч наче озеро в берегах неба. Руки зробилися як лід. Зникло лихоліття, наче уві сні. Він з′явився як сніг на голову. Батько сьогодні ходив як у воду опущений. Пісня широко пливе, як Дніпро-ріка.

 

Завдання 13. Замінити виділену обставину способу дії порівняльним зворотом.

І проліском серце розквітне, схвильоване серце моє. ________________

_____________________________________________________________

Вовчицею ніч за вікном чигала. __________________________________

_____________________________________________________________

І пада сонце пташкою до рук. ___________________________________

Попереду стояв стіною темний ліс. ______________________________

_____________________________________________________________

І місяць по небі котиться підковою. _____________________________