Гра - вистава для 1 класу "Добрий і злий сірничок"

Гра – вистава "Добрий і злий сірничок"

Мета: розвинути дитячі уявлення про користь вогню і шкоду, якої він може завдати, розглянути ситуації, пов'язані з пожежею, і визначити елементарні правила поведінки в таких ситуаціях.

Ситуації пов’язані з виникненням пожежі

Розповідь.

Слово вихователя:

- Діти, підніміть руки ті, чия мама сьогодні вранці готувала сніданок на газовій плиті і запалювала вогонь. А хто може мені сказати, вогонь - це наш друг чи ворог? Як він допомагає людям? А коли може заподіяти шкоду? Сьогодні ми з вами спробуємо в усьому,  розібратися, але спочатку послухаємо казочку.

«Снігуронька»

Українська народна казка

Усяко на світі буває, про всяке й казка розповідає. Були собі дід та баба, мали вони всього вдосталь, а дітей не було. Дуже вони сумували та журилися.

Одного разу взимку випало снігу по коліна. Сусідські дітлахи на вулицю висипали - на санчатах з гір спускалися, в сніжки гралися, та ще й сніговика почали ліпити. Подивився на них дід у віконечко тай каже бабі:

- Чого, стара, зажурилася, на чужих діток глядячи? Ходімо й ми

розгуляємось, зліпимо снігову бабу

А баба йому відповідає:

- Що ж, ходімо, старий, на вулицю. Тільки нащо нам бабу ліпити - добре з тебе й мене одної, виліпимо собі краще доньку Снігуроньку.

Сказано – зроблено. Пішли старі в город і почали снігову доньку ліпити. Зліпили дівчинку, замість очей їй сині намистинки вставили, з червоної стрічечки ротик. Така гарна вийшла донька - Снігуронька!

Дивляться на неї дід та баба не надивляться,  милуються не намилуються.

А в Снігуроньки ротик усміхається, волоссячко завивається. Ворухнула Снігуронька ніжками-ручками, з місця зрушила та й пішла по городу до хати.

Дід та баба так і скам'яніли.

- Ой, - кричать, - та це ж у нас і справді донечка жива! Снігуронька дорога!

І до хати кинулись. Що вже радощів було!

Росте Снігуронька не днями - годинами та що день, то кращою стає. Дід та баба на неї не намилуються. Снігуронька з себе - мов сніжинка біла, очі - мов сині намистинки, русява коса до пояса. Тільки  рум’янцю на щічках нема, але й так дуже гарна Снігуронька!

От прийшла весна ясна, понабухали бруньки, полетіли бджілки в поле, заспівав у небі жайворонок. Усі хлоп'ята радісінькі, дівчата веснянок співають. А Снігуронька засумувала, невесела стала, все у віконечко давиться й сльози ллє.

От настало й красне літечко, розцвіли квіти в садках, заколосився хліб на полях... Ще дужче Снігуронька засумувала, все від сонця ховається, все б їй в холодок та затінок, а ще краще - під дощик, Дід з бабою бідкаються:

- Чи здорова ти, донечко?

- Здорова я, бабусечко.

А сама все в куток ховається, на вулицю вийти не хоче, Одного разу зібралися дівчата в ліс по ягоди - по малину, по чорниці, по червоні суниці-Стали й Снігуроньку з собою кликати:

- Ходімо та й ходімо, Снігуронько!

- Ходімо та й ходімо, подруженько!

Неохота Снігуроньці до лісу йти, неохота під сонечко.

А дід з бабою кажуть:

Іди, іди, Снігуронько, іди, іди, дитиночко, повеселися з подружками! Взяла Снігуронька козубок, пішла в ліс з подружками. Подружки по лісі ходять, вінки заплітають, пісень співають.

А Снігуронька знайшла холодний струмочок, біля нього сидить, у воду дивиться, пальці в бистрій воді мочить, краплинками, мов перлинами, грається.

От і вечір прийшов.  Розгулялися дівчата, вінки на голову понадівали, розклали вогнище з хмизу, почали через вогнище перестрибувати.

Неохота стрибати Снігурочці. Та пристали до неї подруженьки. Підійшла Снігуронька до вогнища, стоїть, тремтить, в лиці ні кровинки нема, русява коса  розсипалась...

Закричали подруженьки:

- Плигай, плигай, Снігуронько!

Розбіглась Снігуронька й плигнула... Зашуміло над вогнем, застогнало жалібно - і не стало Снігуроньки.  Потягнулася пара біла над вогнищем, звилася легкою хмаринкою і полетіла в піднебесну височінь.

Розтанула Снігуронька...

Бесіда-обговорення казки

Слово вихователя:

•   От ми і послухали казочку. А тепер подумайте і скажіть мені, чому із Снігуронькою трапилась біда? (Тому що вона була зроблена із снігу, стрибнула через вогонь і розтанула. Вона не знала, яка небезпека може бути від вогнища).
•   Виходить, щоб з вами не трапилося біди, ми повинні все про вогонь знати і вміти з ним поводитися. А хто відповість яка людям користь від вогню? (На вогні готують їжу. Коли в печі розпалюють вогонь, то в хаті стає тепло. Коли вночі запалюють вогонь, то навколо стає світло),
•   А яку шкоду може вчинити вогонь? (Вогонь може скоїти велику пожежу, спалити будинок і цілий ліс. У вогні можна загинути.)
•   Правильно! Звідки ж з’являється вогонь? (Вогонь може виникнути від сірника або запальнички. Він буває на плиті, коли мама готує їжу, а ще з’являється тоді, коли розпалюють багаття.)

•   Діти, Як ви гадаєте, що таке пожежа? (Це коли вогонь дуже великий і сильний; коли його не можна самому загасити і треба викликати пожежників.)
•   А чому виникає пожежа? (Тому що, коли діти граються з сірниками, з'являється вогонь, вони лякаються і тікають, а вогонь спричиняє пожежу. Тому що, коли покласти на гарячу плиту які-небудь речі, вони можуть загорітися. Тому що, коли підпалити папір, траву, сухі гілки, то може загорітися ліс.)
•   Тож, діти, що треба робити, щоб запобігти лиху? (Не чіпати сірники. Не підпалювати папір, траву, сухі гілки тощо. Не гратися біля багаття, гарячої плити. Не вмикати без дорослих праску, пральну машину, телевізор та інші електроприлади.)

Гра “Підкажи слово”

О.Б.Лоза

Щоб здоров'я діткам мати

Та уникнути біди,

Треба правила ці знати,

Пам'ятати їх завжди.

Як немає поруч мами,

То вирішуйте самі:

Можна гратись сірниками?

Кожен скаже вірно: НІ!

В лісі вогнище розклали

Для забави навесні.

Аж до зір воно палало.

Так робити можна?.. НІ!

Телевізор увімкнули,   

 Подивились тай пішли.

Тільки вимкнути забули.

Так і треба, діти?.. НІ!

На плиті вогонь палає.

Мама вийшла, ви одні.

Коли хтось вогонь займає.

То він вірно робить?.. НІ!

Тож, щоб сонечку радіти

І дорослим і малим,

Від пожежі треба вміти

Захищатися самим.

Гра-вистава "Добрий і злий сірничок"

(Дійові особи: Їжачок, Зайчик, Зайчиха).

Вихователь: не за горами високими, не за морями глибокими, а біля лісу, на лузі зустрілися друзі (заходять Їжачок, Зайчик та Зайчиха).

Їжачок: Слухай, Зайчику, як ти гадаєш, вогонь нам ворог чи друг?

Зайчик: А давай запитаємо у моєї мами. Матусю, ось скажи: вогонь нам друг чи ворог?

Зайчиха: Звичайно, друг і надійний помічник. Ось я зараз приготую на плиті обід, пригощу вас, і ви зрозумієте, яка від нього користь.

Їжачок: А ще вогонь дає тепло.

Зайчиха: Правильно діти, але коли з ним необережно поводитися, він може стати дуже небезпечним ворогом і завдати великої шкоди.

Зайчик: От бачиш, Їжачок, як все просто. Пішли обідати (Їжачок, Зайчик та Зайчиха виходять з кімнати).

Слово вихователя: Поки наші друзі обідають, подумаємо разом, яка ще користь від вогню. (Відповіді дітей).

(3аходять Зайчик та Їжачок).

Вихователь: А зараз ми перевіримо, хто з вас може відгадати загадку.

Зайчик: Ну, Їжачок, читай скоріше.

Їжачок: Скільки б не їв, ніколи ситим не буває. Хто це? Може, корова?

Зайчик: Та ні, вона, коли гарно попаcеться, то лежить собі спокійно.

Їжачок: То, може, це верблюд?

Зайчик: Ні! Верблюд, як наїсться і нап'ється, то може тиждень нічого в рот не брати. А тут сказано, що скільки б не їв, а ситим не бува. То, може, діти знають правильну відповідь на цю загадку?

Слово вихователя: Діти, сьогодні ми з вами дізналися, що вогонь може бути не тільки другом, а й ворогом. І щоб не виникло пожежі та не скоїлося лиха, треба завжди виконувати прості правила:

* Не чіпати сірники.

* Не підпалювати папір, траву, сухі гілки тощо.

* Не гратися біля багаття та не кидати в нього різні предмети.

* Не гратися біля гарячої плити та не торкатися її.

* Не вмикати без дорослих праску, пральну машину, телевізор та інші електроприлади.