Гра – найприродніша і найпривабливіша діяльність дитини.

Гра – найприродніша і найпривабливіша діяльність  дитини.

«Гра-шлях до вирішення навчальних і виховних проблем школи »

Життя - постійний екзамен. Кожна життєва ситуація - це тестування  розуму, швидкості реакції, духовних сил,якостей характеру.  Як же підготувати дитину 6-10 річного віку до таких випробувань?  Адже дитина не повинна сприймати її як стресову ситуацію,та й пояснення вчителя щодо важливості контрольних робіт,тестування тощо іноді не досягають свідомості учнів.

   Я пропоную  якомога  частіше проводити  з учнями різні інтелектуальні  ігри, уроки-мандрівки, уроки-театри.

Коли ми говоримо «дитинство», то ми розуміємо «гра». Гра – найважливіша діяльність дитини. Вона бере початок  у  навколишньої діяльності, тому  що виникає з умов життя. 

 Діти люблять гратись. Вони  під час гри не втомлюються. Росте дитина – зростає і гра. Зростає інтелект дитини - зростає інтерес  дітей  до  ігор інтелектуальних.

Мої  діти  люблять гратись, здійснювати уявні  мандрівки країнами знань, добра, казки, мандрувати в космосі. За  допомогою гри я за короткий час можу налаштувати дітей на роботу,ознайомити з новим, повторити  вивчене. Гра дає дітям широкі можливості  для розвитку, для самопізнання світу. Ігри допомагають  формувати  самостійність, самовпевненість. Вони вчать дітей спілкуватися, доводити свою думку  та  поважати думку товариша. Гра допомагає змінити поведінку учнів, змінити ставлення оточуючих до самого себе, до близьких людей, до світу навколо себе.  У грі формуються всі сторони  особистості дитини, відбуваються значні зміни в її психіці.  У грі формується колектив друзів, виховуються творчі почуття, організаторські вміння.

Гра в навчальному процесі ,під час проведення виховних годин, допомагає вирішити проблеми класного колективу: 

• адаптація   дітей в колективі; 
• коригування поведінки;
• зміцнення колективу;
• розвиток соціально – комунікативних  навичок;
• розвиток толерантності.

Гра допомагає дітям молодшого шкільного віку  швидше  адаптуватися  до  нової  обстановки, впоратися з емоційними  переживаннями , що перешкоджають їхньому  спілкуванню з  однолітками.

Уроки – ігри у 2-4 класах допомагають моїм учням :

• швидше адаптуватися до нових предметів;
• вчить переключатися з одного виду діяльності на інший;
• розвивати логіку і фонематичний слух;
• розвивати пам’ять і увагу.                                                                                                                                                           

Тематика ігор може бути  різноманітна,причому їх можна проводити як у позаурочний час, так і на уроці,обираючи темою гри саме тему уроку.

Забезпечення мотивації  навчання – мета школи. Адже саме мотиваційна  сфера є джерелом  найрізноманітніших  виявів активності учнів, їх самостійності та ініціативи в процесі  пізнання. Вчитель  має постійно забезпечувати навчальний процес  адекватними за складністю завданнями.

Завдяки роботі думки ,фантазії, уяви, діти створюють граматичні вправи, головоломки, лінгвістичні казки, вірші.

 Для мотивації навчальної  діяльності учнів достатньо вимовити фразу:

• Сьогодні  ми  всі – учасники гри « Поле Чудес». А я ваша вчителька – її ведуча.

 Побудова  такого  уроку  сприяє  успішній інтелектуальній ігровій діяльності, підвищується увага та активність дітей, увага та активність не знижується до кінця заняття.

           У початкових класах доцільно часто проводити уроки – ігри різних типів:

«Поле Чудес», «Колесо фортуни»,  «Урок –КВК», « Що? Де? Коли?», «Щасливий випадок», «Еврика»,

«Розумники», « О, щасливчик!», «Космічна мандрівка» тощо.

Однак,такі  уроки  досягнуть  мети  лише в тому випадку,коли в класі буде створена особлива психологічна атмосфера  пошуків і колективної праці. У спілкуванні вчителя і учнів повинна  зберігатись взаємна рівноправність  і  зацікавленість  співрозмовників  у  поглядах, думках один одного.

Взагалі, діти  дуже люблять грати  та  змагатися, бо це цікаво, весело та корисно. Це навчає,виховує та об’єднує.

Отже, шановні колеги, рекомендую вам  для подолання труднощів в процесі навчання та виховання більше використовувати  на уроках ігрові  моменти,щоб через кілька років відчувати справжню гордість за своїх колишніх учнів, пишатися ними.

       Дитина приходить до школи з бажанням  учитися. Як його зберегти? Як зробити навчання цікавим ? Як допомогти молодшим школярам поставити на перший  план загальнолюдські  цінності у ставленні до природи, людей, культурної спадщини свого народу ?

       Ці питання завжди  хвилювали і сьогодні турбують мене. Вважаю,  що особливого значення в роботі потрібно надавати  організації навчального  співробітництва, формуванню у школярів уміння та бажання вчитися,  ставитись до  навчання, як до серйозної, відповідальної і наполегливої праці.

       Намагаюсь навчати своїх  вихованців не тільки читати, писати, рахувати, а  й думати, розуміти значення праці для життя людини, пізнавати і  берегти навколишній світ.  Адже навчальна діяльність має нести дитині насолоду від  його пізнання.

       За роки праці я зібрала велику кількість наочного матеріалу, який допомагає  заохочувати дітей до праці та  викликає позитивні  емоції. Адже  зацікавленість, впевненість у своїх силах, задоволення – усе це могутній  стимул до праці. Без інтересу, подиву, радості неможливе успішне навчання в початкових класах.

        Одне з  багатьох завдань, що стоять  перед початковою школою,  - навчити учнів читати.

     Тому перед собою я ставлю мету:

1. Зробити  уроки читання, наскільки це можливо, цікавими та  раціональними.
2. Систематично використовуючи вправи для  розвитку мовного апарату дитини, запобігти можливим відхиленням.
3. Поєднати розумове , моральне, естетичне, художнє, трудове виховання.

Починаю я свої уроки з  артикуляційних  вправ, з виділення голосом голосних звуків, які  написані на дошці. На кожному уроці, починаючи з першого, оперую майже всіма буквами алфавіту, але зупиняючись конкретніше саме на одній. Ознайомлюю із  правильною  формою букви, з її назвою. Вона  друкується у зошиті у клітинку. Таким  чином, навчаю  орієнтуватися і працювати в робочому зошиті.

  “... Кожна клітиночка – це будиночок  для букви,  вона полюбляє сидіти вдома, а  не ходити в гості, але літери дружать між  собою і тому вони стоять у словах одна біля одної”.

По-друге, вчу зливати з приголосними голосні або складати слова і читати їх.

По-третє, знаходити в різних позиціях у словах вивчену букву (на початку, в середині, у кінці). Добирати слова і ділити їх на склади.

Другий етап уроку – це робота за таблицями.

Для розвитку уваги використовую слідуючі завдання:

• Складання і читання прямих і обернених складів;
• Читання слів, написаних на дошці, співзвучних у певній  частині слова (мама, сама, кома, дома; дим, дім, дам....);
• Читання складів і слів зі зміною букв у них (коса-коза, шити-жити, слива-злива);
• Читання слів з  нарощуванням букв (риби-гриби, лава-слава, сон-слон, рак-грак);

Не залишаю без уваги і слабо встигаючих  дітей – пропоную роботу з картками, на яких надруковані слова з пропущеними літерами. Школярі  вставляють потрібну букву, читають слова, називають звуки, букви, складають речення.

Учні, які вже навчилися читати, працюють за окремими картками. Вони читають слова і речення, яких немає на  сторінках “Букваря”.

Люблять учні працювати  парами та групами. Так, закінчуючи  вивчення алфавіту, учні охоче  включаються у гру  “Склади слово”. Клас поділяється на групи за бажанням. Кожна група одержує планшет з розміщеними у 3-4 ряди буквами, які можна рухати і утворювати слова.

Один учень із групи на аркуші паперу записує новоутворені слова. Перемогу одержує та команда, яка за певний час склала найбільше слів.

На уроках читання ставлю перед собою завдання: сформувати навички читання, вміння працювати з текстом, сприймати твори, сприяти розвиткові літературних смаків, розширювати коло читання, уміння висловлювати власну думку, спілкуватись, самостійно складати діалог.

         Цікава форма роботи на уроках читання – тести.

Потрібно навчити учнів чітко і послідовно логічно будувати речення, вміти відстоювати власну думку, вміло вести діалог та монолог. Крім того, слід навчити дітей пробуджувати, висловлювати свою уяву та фантазію. Цьому сприятиме складання загадок, скоромовок та інших жанрів народноетичної творчості.

Слід підійти до цієї справи виважено, адже примусово ніхто не творить. До творчості  учнів потрібно стимулювати.

Потрібно дітям дати настанову: ви можете  вільно розмовляти, як диктор на телебаченні, як вмілий депутат, як вчитель. Можете  створювати вірші, казки, загадки, які будуть гідні запису і публікації у журналах і газетах,  робити виставки.

Щоб сформувати яскраву особистість, людину демократичного світогляду, слід  з перших класів  навчання призвичаїти дітей  до творчої діяльності, до уміння робити вибір.

Отже, творча робота  зі словом – це і методичний засіб, що робить  навчання цікавим, і  дійова  виховна сила.

Важливим аспектом готовності дітей до шкільного навчання є готовність спілкування з дорослими. Адже це основний  засіб обміну  інтелектуальними й моральними цінностями. Але  спілкування з однолітками теж не  менш важливе. Бо в між особистісному спілкуванні відбувається найбільш природний і невимушений  розвиток взаємовідносин, їх вияв і реалізація. Спілкування з ровесниками емоційніше насичене, воно нестандартне, вільне, ініціативне, оскільки дитині  важливіше  висловитися  самій, ніж вислуховувати іншого. Спілкування з однолітками багатше та  різноманітніше, ніж  з дорослими, бо  включає управління діями партнера, їх  контроль, показ  своїх зразків, порівняння з  собою тощо. Отже, якщо  під час спілкування з однолітками – самовиражатися, вступати в різноманітні стосунки. Тому  дуже важливо,  щоб на початку вступу до школи діти навчилися правильно будувати свої стосунки зі своїми ровесниками. Але  цьому, на жаль, часто заважають такі негативні риси особистості як замкнутість,  сором’язливість, невпевненість у собі, що супроводжуються  неадекватно   заниженою самооцінкою.

Одним із засобів  найповнішого, раціонального розкриття  можливостей кожної дитини, на мою думку, є  диференційований підхід  до навчання школярів. Працюючи над цією проблемою, познайомилась із  досвідом багатьох вчителів, зокрема, С.П. Логачевської. Диференціація забезпечує  оптимальні  можливості для різних груп  учнів з їхніми нахилами, здібностями повноцінно опанувати знання. Цей підхід сприяє  підтягуванню  відстаючих у навчанні, тобто учнів, які  повільніше  сприймають навчальний матеріал, і поглибленню знань сильніших учнів, що вчаться з  випередженням. Диференційовані  завдання  призначені для того, щоб забезпечити для кожного учня відповідно вищий рівень навчально-пізнавальної активності.  Зошити С.П.Логачевської – помічник у вирішенні цієї проблеми.  Дітям дуже цікаво у них працювати, бо там є поради,  посильна допомога, як для учнів так і для  вчителів та  батьків. Завдання з нарощуванням  складності формують  позитивне ставлення до навчання, стимулюють до подальшої праці, формують самооцінку учня. Диференційований підхід дає  можливість реалізуватись  кожній дитині. Учням, які  повільніше сприймають навчальний матеріал, дається завдання з однаковою складністю, але з різною мірою допомоги. 

   На перших порах навчання учнів  1 класу я  використовую  елементи  диференційованого підходу: 

• вчу аналізувати і  доповнювати відповіді  товариша;
• виконувати взаємоперевірку письмових завдань (математичних диктантів, диктантів букв, слів);
• знайти зайве слово і пояснити причину...

А от при вивченні таблиці додавання і віднімання можна  широко застосовувати даний метод. За основу я  взяла таблиці  С.П.Логачевської, але  дещо спростувала їх  в умовах свого класу.

   На вивчення  складу числа в 1-му класі для кожної дитини  виготовила такі перфокарти:

У віконечках учні  повинні  дописати числа щоб у сумі  вийшло 6 і 3 у  даному випадку. Для слабших  учнів є опора:  6 колобків,  3 значки, за допомогою яких легко  дібрати друге число.

Аналогічно  вивчаємо таблиці додавання і віднімання в межах 10 .

На закріплення  знань таблиць додавання і віднімання  пропоную  попрацювати з  індивідуальним “комп’ютером”

Я диктую  приклади, а учні повинні записати у віконечках відповіді.  За короткий проміжок  часу  вчитель може  перевірити результати  праці дітей, а  учням така робота дуже  подобається і дає  позитивні результати.

Диференційований підхід до навчання я вважаю  одним з  найефективнішим методів. При цьому  також  можна  вводити роботу в парах,  групах, роботу в парах змінного складу.

Своїх малюків з перших днів  навчання вчу працювати по теорії  колективного способу навчання  -  знаю, вмію, роблю і передаю свій досвід  іншому.

Моїм учням подобається  викладати  навчальний матеріал один одному.  Навчився сам – навчи іншого, такий принцип  колективного способу навчання. Школяр починає працювати на  колектив. Учень стає вчителем і задає питання за своєю карткою. Коли  роботу в парі закінчено, картка  передається  тому, хто по ній відповідав. Обмінявшись  картками, учні розходяться для того, щоб  продовжити  роботу в новій парі. Тепер кожен з них  виступає вчителем за тією карткою, яку він одержав.

Картки  готую за таким матеріалом, який  необхідно засвоїти: таблиці додавання і віднімання, склад чисел , таблиці множення і ділення; різні типи задач, звукова модель слів, частини мови, читаємо новий текст і перевіряємо його засвоєння.

У першому класі картки мають вигляд ракети, машини, квітки і  т.д.

Приклад картки для 1-го класу на додавання і віднімання чисел в межах 10.

      І команда                   ІІ команда  

   Салют                            Зірка                                               4 + 2 = 6

                                                                                                    3 + 4 = 7

                                                                                                    9 – 4 = 5

                                                                                                    7 + 2 = 9

В  кінці  колективної  роботи  підводимо підсумок:  - Якій команді вдалося  полетіти в космос першою ?

     -    (Хто  першим справився  з завданням).

• Хто і скільки зробив зустрічей ?
• З ким було добре працювати ? Чому ?
• Хто ще  помиляється у розв’язанні прикладів ?
• Що ви їм порадите ?

   Цікаво учням працювати в парах і в парах змінного складу на уроках читання. Вони складають  самостійно загадки, пояснюють прислів’я, вчать вірші, і читають незнайомий текст і задають запитання  до тексту, переказують прочитане  партнеру.

   Колективний спосіб навчання в парах змінного складу допоможе  учням засвоїти текст і декілька разів його прочитати. Під час  відпрацювання техніки читання  учні мають різні тексти  і кожен  готує свого сусіда читати за своїм текстом. Після читання  відбувається обмін текстами. Підхід до цієї методики здійснюю  не відразу, а поступово. Спочатку читалися окремі слова, а потім речення, невеличкі абзаци, а лиш згодом і текст.

 Як, наприклад, проходить робота в парах  змінного складу під час роботи над  оповіданням Лариси Вихніної “Кордон”.

 Вчитель читає оповідання і ставить проблемні запитання:

• Яким  був Сашко ?
• Що допомогло Сашкові  стати кращим ?

 Учні мають різні  частини тексту, які ще раз  перечитують для того, щоб  підготувати свого сусіда за  своєю частиною. Коли кожен прочитав один одному свою частину, відбувається  обмін картками.

    В парах змінного складу учні  пояснюють і значення слів: звертається, повелося, нишпорить, запасну.

 Кожен учень отримує карточку з одним словом і його тлумачення. Читає  тлумачення сам, а потім запитує чи  знає значення цього слова його партнер. Потім  відбувається обмін картками.

*  *   *  *   * *

Безперечно, використання завдань з логічним навантаженням – це  тільки частина проблеми  формування стійкого інтересу до навчання. Не  менш важливо, щоб  вивчення програмових питань курсу передбачало  розумовий розвиток дітей,  тренування пам’яті, самостійності, гнучкості мислення тощо.

Психологи вже  давно довели, що  інтелект дитини можна і потрібно розвивати. Витрачаючи на кожному  уроці 5-7 хв. на розвиток різних видів пам’яті та логічного мислення, я полегшувала дітям  сприймання мовного матеріалу.

       Досвід показує, що успіх у  формуванні пізнавального інтересу  в  основному  забезпечується правильним  плануванням видів і форм вправ,  складанням ефективних їх   систем,  а  також дієвим  способом  керівництва  процесом навчання, створенням правильних   дидактичних умов.

       Інтерес становить певну  форму зв’язку  між   потребами особистості та  об’єктами  спрямованими на  задоволення цих потреб. У  цій складній залежності взаємодіють  емоційні,  інтелектуальні та  вольові процеси в їх  організаційній  єдності.  Формувати  пізнавальні  інтереси без  використання  емоційного фактора взагалі  неможливо.

       Виховання  стійкого інтересу  -   процес  тривалий  і складний. Робота  над розвитком  пізнавальних інтересів  учнів,  активізацією   їхньої діяльності підвищує  продуктивність праці учнів.

          Результат  -  діти   навчилися не  байдикувати, вимагають самі  постійно нових знань; цікавляться тим, що  буде  завтра; включаються в процес  підготовки до уроку; продумують свої завдання, задачі, вірші.

Вправи з удосконалення навичків  читання

 Формування  навички читання – довготривалий і складний процес.

Сподіваюсь, що   пропоновані вправи допоможуть зробити його  живим та привабливим для дітей.

Завдання:

1. Читаємо букви разом.
2. Читаємо ланцюжком.
3. Читаємо букви, які знаємо або вивчені.

  Спочатку я вчу  дітей зливати голосні: аа, ау, уа і т. д. Тому урок починаю приблизно так: “Сьогодні ми прочитаємо перше слово. Воно з пісеньки, яку ви чули, коли  тільки народилися, і співала вам її рідна матуся. Ми теж  цю пісеньку сьогодні поспіваємо”.

     Читання Г+Г або Г+П дуже важливе  тому, що  фактично дитина не обмежена часом для читання кожної букви. Перший звук вона може  протягнути стільки, скільки їй потрібно, щоб  переключити  мовний апарат для читання  наступної букви.

       Перш ніж зливати приголосні звуки з голосними, вчу співати  або протягувати приголосні: М-м-м-м-м..., в-в-в-в-в.

     Перш ніж зливати приголосні, то злиття П+Г розпочинаю з приголосних  звуків, які  можна теж проспівати або прогнути: з-з-з-за, м-м-м-мо.

      На наступних уроках діти уже працюють за таблицею самостійно. Крім читання букв, вони  приєднують голосний звук.

      Як  тільки діти  навчилися складати звуки  в склади, використовую  наступну таблицю (складову).

Діти протягом 5-8 уроків, в основному, знають усі букви (звуки).

 Тоді починаємо читати слова за таблицею:

                                                      РА + К                    РАК          РАК

СО + М                  СОМ        СОМ

ТО + М                   ТОМ       ТОМ

                                                 РІ  +  К                РІК         РАК

      Поступово  переходимо до читання слідуючої таблиці:

ТОР + Ф             ТОРФ             ТОРФ

                                             ЦИР + К                   ЦИРК                  ЦИРК

  Учні бачать, як треба читати такі слова. Намагаються, щоб подібні вправи виконувалися швидко.

   Потім  з'являється  наступна група слів:

ЗИ + МА           ЗИМА                  КАЗ + КА             КАЗКА

ЛІ + ТО             ЛІТО                   НІЖ + КА            НІЖКА

  Ця група слів складна, тому  спочатку вчу  дітей додавати до  відкритих складів.

МА               ТО                    РО

К МА           С ТО               П РО

   Починаючи читати склади,  використовую таблицю:

       Наступне моє завдання – робота над технікою читання. Для цього використовую попередні таблиці та слідуючу таблицю:

• Заповни пропуски -  (?)  та  відшукай  помилки (_______).

Такі завдання розвивають увагу до слова, вміння бачити його, читати безпомилково.

                                    Вправи на  уроках  читання

 “Блискавка”

Починаємо читати текст мовчки у звичайному для себе темпі. За командою “Блискавка” учні починають прискорювати темп читання. Діти повинні намагатися читати якнайшвидше. “Блискавка” триває 20-30 секунд. Після цього можна переказати прочитане сусідові або собі. Можна  поставити запитання до прочитаного уривка.

“Небо, земля”

Починаємо читати мовчки або вголос у довільному темпі. За командою “Небо!” раптово припинити читати  і помітити очима те місце, де застала команда, а очі  підняти догори і відірвати від тексту. За командою “Земля!” продовжувати читати від поміченого місця

“Хвиля”

починаємо читати у повільному темпі вголос. Поступово збільшуємо силу голосу, доходимо до вершини і починаємо зменшувати.

“Губи”

Щільно стиснути губи, притулити до них палець лівої руки так, щоб губи під час читання не могли рухатися.  Розпочинаємо мовчазне читання.

“Спринт”

Незнайомий текст переглянути очима. Пальчики поставити на початок рядка і рухати ними до кінця тексту вертикально.

“Розвідка”

На дошці або в “Читайлику” записані  складні чи незрозумілі слова. Після  опрацювання цих слів шукаємо їх у тексті.

“Фініш”

Дочитати до слів ... Якомога швидше.

“Буксир”

Учні починають читати   текст мовчки, а одночасно з ними виразно і вголос цей самий текст  читає вчитель або учень, який добре читає. Його темп має бути дещо швидшим від середнього. Читаючи за вчителем або учнем, решта дітей має встигати читати  мовчки.

Робота  над складанням загадок і скоромовок

 Найкраще роботу над складанням загадок розпочати ще у 1 класі.

Розглянемо поетапну роботу:

                           І етап

1. Уважно рогляньте предмет, про який  будемо складати загадку (чи пригадайте явище)
2. Опишіть його за планом (за можливості):

а) предмет:                                               -  дотик;

-   форма, розмір;                                      - які звуки утворює ?

-   колір;                                                     - з якого матеріалу ?

-    смак ;                                                    - що цікавого про нього знаєте ?

-   запах.

б)  явище:

• позитивне чи негативне;
• для чого воно ? Що це за явище ?
• коли відбувається ?
• які відчуття викликає ?

         в) тварина (рослина):

- назва;                                                - де живе?

- розмір, форма;                                 - що їсть ?

- колір (смак, запах);                         - чим вкрите тіло ?

- дотик;                                               - користь-шкідливість

- які звуки утворює ?                        -  що цікавого знаєте про неї ?

3. Зробіть висновок  про суттєві  особливості предмета (що вирізняє його серед інших предметів ?)
4. За висновком  складіть загадку.

 Наприклад , складання загадки про лимон.

Опис: невеликий, продовгуватий, загострений  на кінцях, жовтий, дуже

 кислий, пахучий, горбкуватий, з ним  готують чай і лікують простуду.

Висновок: жовтий, дуже кислий, кидають у чай  і лікують простуду.

Загадка:  “Що це таке ? Дуже  кисле, дуже жовте. З ним чай п’ємо”.

                     ІІ  етап

1. Розгляньте предмет, про який будемо складати загадку.
2. Який він ? (Добір прикметників, влучних висловів).
3. Висновок про суттєві ознаки предмета.

 Наприклад.

1. Лимон
2. Дуже кислий, жовтий,  його кидають у чай (від нього  проходить простуда)
3. Загадка:

           Дуже жовтий,

           Дуже кислий,

           Скибочку у чай  вкидаєм

           І простуду  забуваєм.

                    ІІІ етап

1. Розгляньте предмет.
2. Складіть про нього загадку.

Хоч на  смак я дуже  кислий,

Все ж чайок із ним смачненький,

Вітамінів С в собі має,

Цим хвороби відганяє.

      На цьому етапі загадки можна  складати також:

   а) за темою (весняна тематика: про струмочок, сонечко, підсніжник);

   б) із поданим словом:

            червоний  (прикметник):

             Червоний, кругленький,

             Для соусу добренький.   (Помідор)

                 Сміється (дієслово):

                 Коли воно сміється,

                 То всі  інші очі жмурять. (Сонце)

                         Риба (іменник):

                         Не риба, а плаває,

                         Не листок, а зелена.  (Жаба)

                    Складання скоромовок

1. За поданою темою. Про осінь:

Осінь листя фарбувала,  хмара сонечко сховала.

2. За  аналогічною скоромовкою.

Бігли коні під мостами з золотими копитами.

Сани їхали горбами з золотими обідками.

3. Із словом. (із словом  риба і т. д.)

Риба, рибця, риболюся, я зловить тебе боюся.

                  Як  складати  скоромовки 

 І.  Добором рими до слова.

1. Котилася апельсинка, а за нею-мандаринка.
2. Крупинка – рисинка.
3. Наташка – ромашка.
4. Маринка – хустинка
5. Кільце – деревце.

ІІ.   Добором спільнокореневих слів (за  допомогою префіксів і суфіксів):

1. Телефон зателефонував  телефонові.
2. Америка.        3. Чашка.       4. Ручка.      5. Шафа.          6. Нічка.

ІІІ.  Добором слів з  повторюваними звуками:

1. Зозулясті, попелясті, сірі курочки горласті.

ІV.  Добором слів із  звуковими парами: дзвінкий-глухий, твердий-м’який для ускладнення вимови.

1. В дощ шукав у лісі гриб

Й захворів  тепер на грип.

2. Перед  вами  скатертинка –

Її   вишила  Іринка.

3. Лікував  я довго зуб, на обід їв лише суп.
4. Там – дам.  5. Лінь – він.
   5. Добором важковимовних слів: 

1. Радіопередачі ми слухали на дачі.
2. Електростанція.   3. Електричний.    4. Термостат.  

5. Тепломережі.   6. Атлантичний.

Як  навчити дітей спілкуватись ?

Пропоновані ігри та вправи, на мою думку,  допоможуть позбутися зазначених негативних проявів у поведінці дітей та розвивати їхні  комунікативні вміння.

“Я та інші”

Дитині пропонується розповісти  про свого друга, маму, тата, бабусю, дідуся та ін. Важливо, щоб дитина могла висловити свою думку, підкреслити позитивні риси іншого. Можна запропонувати дитині розповісти і про себе, виділяючи позитивні  та негативні якості, акцентуючи  увагу на позитивних.

  Вправа розвиває  адекватну самооцінку,  впевненість у своїх силах, вміння висловлювати думки.

“Дзеркало”

Грає група дітей. Одна дитина зображує когось із  групи. “Дзеркало” вказує, кого зображувала дитина.

Гра корисна  для пасивних, не впевнених у собі дітей. Вона  допомагає розкритися, почуватися розкутіше, невимушено, а також побачити себе ніби збоку.

“Закінчи речення”

Дітям  пропонується по черзі закінчити  кожне речень:

Я хочу ...  .  Я  вмію ... .  Я зможу ... .      Учнів  можна попросити  пояснити ту чи іншу відповідь.

Ця вправа сприяє  підвищенню  впевненості  в собі, в своїх  силах,  розвиває вміння  висловлювати власні думки.

“Компліменти”

Вправа починається зі слів: “Мені  подобається в тобі ...”.  Дитина говорить це всім учасникам гри-вправи. Інші учасники також говорять  компліменти всім, кому хочуть. Але вони мають бути різними і обов’язково  правдивими .

Після вправи учасники гри  обовговорюють, що  вони  відчули, що нового  про себе дізналися, чи сподобалося їм  говорити компліменти.

Вправа  сприяє розвитку вміння  висловлювати свої думки і почуття, а також бачити свої  позитивні сторони,  відчувати взаєморозуміння та прихильність.

“Літаки”

Суть гри полягає в тому, що на сконструйованих власними руками  паперових літаках діти пишуть побажання, хто кому хоче. Вона має  стосуватися  конкретної особи. По  команді діти “запускають” літаки  адресатам.

Гра - добрий  діагностичний показник взаємовідносин дітей у класі, вправляє у вираженні  доброзичливого ставлення до ровесників, вчить виявляти і приймати  знаки уваги.

“Казка по  колу”

Дітям пропонується брати тему своєї казки. Потім вони сідають у коло і по черзі,  тримаючи в руках “чарівну паличку” придумують історії. Перша дитина починає, друга продовжує і так усі діти.

Потім проводиться обговорення, під час якого учні  висловлюються, чи сподобалась їм казка, що вони відчували,  придумуючи її.  Таке  придумування  казки допомагає кожній дитині  виразити свою  індивідуальність, висловити думки, вчить  адекватних способів  взаємодії, розвиває  взаємодопомогу, вміння  спокійно вислухати свого  співрозмовника.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Баракина Т. В. Формирование научных понятий у младших школьников [Текст] / Баракина Т.В. // Начальная школа плюс до и после. – 2006. – № 10. – с.30–36 

2. Богданец Т. П. Характеристика природоведческих понятий [Текст]: (к вопросу о формировании естественнонаучных понятий и умственном развитии младших школьников) / Т. П. Богданец // Начальная школа плюс до и после. – 2007. – № 9. – С. 39-41. – Библиогр.: с. 41.

3. Болотна Ю. Креативний учитель – запорука творчого потенціалу учня [Текст] / Ю. Болотна // Всеукраїнська газета для психологів, учителів, соціальних педагогів. – 2012. – №15-16. – С. 97-99.

4. Галиева Е. В.  Дидактический потенциал физического образования в пропедевтике естественнонаучных знаний у младших школьников: Автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук: 13.00.02 / Галиева Елена Владимировна; Самарский государственный педагогический ун-т. – Самара, 2004. – 196 с.

5. Гич Г. М. Сторітелінг як інноваційна методика формування мовної компетентності [Текст] / Г. М. Гич //  Науковий вісник Миколаївського університету ім. В. О. Сухомлинського. –2015. – № 4. – С.188 - 192.

6. Сорока Т. В. Креативні методи в підході до сучасного уроку [Текст] /Т. В. Сорока // Науково – методичний журнал  «Основи здоров’я». –2017. – №10. – С. 11-13.

7. Гілевич Л.І. Сторітелінг в початковій школі як технологія розвитку критичного мислення [Електронний ресурс] / https://18047.blogspot.com/ – Дата звернення : 07.09.2018. – Назва з екрану.

8. Біда Д. Формування природничо-наукових уявлень і понять у молодших школярів засобами Міжнародного природничого інтерактивного учнівського конкурсу «КОЛОСОК» [Електронний ресурс]/file:///C:/Users/liana/Desktop/formuvannja-pryrodnycho-naukovyh -kolosok.pdf Дата звернення: 10.09.2018. – Назва з екрану.