Ігрові технології для дошкільнят. Ігрові технології в дитячому садку.

Завдання 2: «Банк» ігрових технологій.

Ігрові технології для дошкільнят. Ігрові технології в дитячому садку.

1. Спадщина Софії Русової (“Український дитячий садок”).

Автор – Русова С.

Суть технології. Вченою обґрунтовано умови гармонійного виховання у ДНЗ: виховання повинно бути індивідуальним, пристосованим до природи дитини, національним,  відповідати соціально-культурним вимогам часу, вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, вибудовуватись на ґрунті громадської організації.

Принципами побудови українського ДНЗ повинні бути: гуманізм, демократизм, науковість, національний дух. Їх реалізація забезпечуватиме етнізацію особистості, входження дитини у духовний світ і традиційне життя українського народу, плекання національної та загальнолюдської культури.

2. Педагогіка М.  Монтессорі (“Будинок вільної дитини”)

Автор – Монтессорі М.

Суть технології. Створення предметно-просторового середовища, у якому дитина зможе найповніше реалізувати свої природні здібності та задатки. Діяльність дитини повинна бути вільною та самостійною. Педагог використовує у роботі самонавчальні засоби – матеріали, з якими вихованець працює, наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім самостійно приступає до їхнього виконання. Індивідуалізація розвитку дошкільників реалізується через взаємодію з матеріалами, з урахуванням  права вибору  дітей, природних потреб  та вікових особливостей.

3.              Вальдорфська педагогіка (“Вальдорфський дитячий садок”).

Автор – Штайнер Р.

Суть технології. Стрижнем педагогіки є принципи індивідуального підходу, свободи у вихованні, питання режиму дня й ритму року. Вальдорфська школа функціонує на засадах самоуправління, що характеризується відсутністю вертикальної структури влади, підпорядкування. Основним завданням ДНЗ є догляд за органами чуття дитини. Цьому сприяє обладнання й організація  роботи дошкільного навчального закладу, який функціонує як велика сім'я. Ігри й заняття постійно чергуються, створюючи сприятливі для дитини ритми самостійних  та організованих занять. Дитина вчиться відкривати існування власного внутрішнього світу, центром якого є сім'я – батьки й дитина.

4.              Система освіти “Довкілля”.

Автор – Ільченко В.

Суть технології. Система освіти “Довкілля” формує цілісну      свідомість людини, яка здатна брати відповідальність за своє майбутнє та майбутнє рідної землі, народу, виховує ціннісне ставлення дитини до себе, до світу, що ґрунтується на почутті любові до навколишньої дійсності, “совісті” – намаганні почути звуки кожної живої істоти, зрозуміти її, щоб жити  у злагоді із собою, природою. Програма “Довкілля”  як дидактична система викладання предметів природничого циклу альтернативна до традиційного підходу.

5.              Діагностична методика Т.О. Піроженко “Мовленнєве зростання дошкільника”.

Автор – Піроженко Т.О.

Суть технології. Пропоновані параметри мовленнєвого становлення дошкільника представлені з позицій комунікативного підходу до розвитку засобів мовлення.  Принциповою позицією цього підходу є твердження про те, що міжособистісна взаємодія – основа взаєморозуміння. Неможливо зрозуміти іншу людину поза особистісних контактів з нею. Мета і результат мовної взаємодії – розуміння – відбувається лише за умови, коли реалізуються міжособистісні відносини між людьми.

Комунікативний підхід до діагностики розвитку мовлення розглядає дитину як активного й ініціативного учасника соціальної взаємодії, в якій дошкільник має не лише засвоїти суспільний досвід (мову), але й щоразу самостійно застосовувати засвоєне, робити свій власний вибір адекватних до ситуації засобів спілкування, нарешті, створювати свої власні засоби для реалізації мети взаємодії.

Через те, в комплексному підході такою важливою є саме діагностика (і своєчасне формування!) потреб, мотивів спілкування, інтересів, бажань, ціннісних орієнтацій, пов'язаних із людиною.

Координати “людина” та  “її ставлення до інших” є найважливішими для мовленнєвого становлення дошкільника. Отриманий під час діагностики матеріал дає змогу охарактеризувати форми взаємин між дитиною і дорослим, допомагає визначати комунікативну спрямованість і готовність дитини до комунікації.

6.              Технологія фізичного виховання дітей М.Єфименка (“Театр фізичного розвитку та оздоровлення дітей”).

Автор – Єфименко М.

Суть технології. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної активності дітей – горизонтальний пластичний балет (“пластик-шоу”), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної  гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька  міні-ігор, ігор-вправ.

7.              Технологія розвитку творчої особистості Г.Альтшуллера. Теорія розв язання винахідницьких завдань.

Автор – Альтшуллер Г.

Суть технології. Основне завдання – навчати дитину розв'язувати проблеми різного рівня складності з використанням винахідницьких завдань. Основна ідея технології полягає у тому, щоб переводити завдання з нижчого рівня складності на вищий. Для її успішної реалізації потрібно навчити дитину виявляти проблеми, з’ясовувати, чому легкі завдання розв'язуються просто, а важкі – складно. У роботі з дітьми дошкільного віку використовують колективні ігри, ігри-заняття, під час яких діти вчаться спостерігати навколишню дійсність, виявляти суперечливі властивості предметів, явищ, шукати відповіді на поставлені питання. Педагог орієнтується на вільний та самостійний вибір дитини – предмета, матеріалу, виду діяльності.

8.              Методика використання схем-моделей для навчання дітей описовим розповідям.

Автор – Ткаченко Т.

Суть технології. За цією методикою для роботи використовується аркуш картону 45х30 см, поділений на шість квадратів (за кількістю характерних ознак предмета або об’єктів чи пір року, про які потрібно розповісти). Дітей навчають знаходити головні, суттєві ознаки предмета, відрізняти їх від другорядних.

Навчаючи старших дошкільників складанню описових розповідей, використовують схеми-моделі. Діти вибудовують розповідь  з дотриманням послідовності та параметрів, закладених у схемах: колір, форма, величина, матеріал, частини, дії. Використання схем при складанні описових розповідей допомагає дітям засвоїти порівняння предметів не в загальній формі – чим подібні, або чим відрізняються предмети, а диференціювати. порівнюючи предмети за формою, величиною, кольором тощо.

9.              Методика використання схем-моделей у лексично-граматичній роботі.

Автор – Крутій К.

Суть технології. Розвиток у дітей словесно-логічного мислення, формування у них уміння користуватися основними логічними прийомами і операціями є одним із важливих завдань у процесі навчання старших дошкільників. Пропонується наступна схема ознайомлення дітей із предметами: 1) первинне ознайомлення з предметом і його назвою; 2) дослідження властивостей предметів: колір, відтінки, форма, розмір, звуки, шуми; співвідношення в просторі; вага; властивості поверхні; ритм; рух предмета; назва деталей предмета; 3) групування. Узагальнення і найпростіша класифікація предметів, формування родових і видових понять, наступна класифікація – диференціація родових понять; 40 розвиток елементів логічного мислення шляхом складання моделей, схем, коректурних таблиць разом із дітьми.

10.         Особистісний розвиток дитини засобами взаємодії різних видів мистецтв.

Суть технології. Ця технологія залучає дитину до творчого пошуку, розвиває її здібності, творчий потенціал.

11.         Поліхудожній розвиток дітей дошкільного віку в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу.

Суть технології. Відбувається самоствердження дитини в найбільш значущій для неї сфері поліхудожньої  діяльності (музичної, хореографічної, театралізованої, образотворчої).

12.         Нова модель дошкільного закладу.

Автори – Заранська Н.Й., завідувач ДНЗ № 42, м. Львів; Савка М.М., директор Львівської міської дитячої громадської організації “Дитина”.

Суть технології. Створення нової моделі ДНЗ, спрямованої на всебічний розвиток дитини, формування основ її духовності засобами художньо-естетичного виховання. Диференціація освітнього процесу відповідно до індивідуальних здібностей, нахилів, інтересів та потреб кожного вихованця, виявлення талантів, створення якнайстаріших умов для їхнього розвитку, самовираження, самоствердження й самореалізації кожного індивіда.

13.         Методика розвитку творчих здібностей на заняттях з малювання.

Автор – Шульга Л.

Суть технології. Діти зображають навколишнє тільки після емоційних зустрічей з ним у процесі спостереження, розгляду картин, слухання музики, читання, розповідання. Головне завдання організації  зображувальної діяльності – виховання естетичних почуттів, а допоміжне – навчання технічним прийомам. Чим більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, тим повнішими будуть уявлення, глибшим – пізнання.

14.         Спадщина В.Сухомлинського.

Автор – В.Сухомлинський.

Суть технології. Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В.Сухомлинського - це педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини. Педагог створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії розуму й серця.

Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисниками. Розроблені  педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної системи.

15.         Методика навчання дітей читанню М.Зайцева.

Автор – М.Зайцев.

Суть технології. Російський психолог Микола Олександрович Зайцев розробив унікальну методику навчання читанню і лічби на основі оригінальних кубиків. Кубики різних розмірів заповнюються відповідним матеріалом, у залежності від складу (дзвінкі - залізячками; глухі - деревинками; "золоті", голосні - мідними монетками). До того ж за визначеними буквами закріплені певні кольори, які допомагають на асоціативному рівні запам'ятати основні правила фонетичного розбору.

Навчання спирається на сприйняття (зір, слух, тактильні відчуття, інтуїцію), мислення активну практичну діяльність дитини, розвиває її пізнавальні здібності. "Кубики Зайцева" дозволяють навчити дитину плавному складовому читанню, минаючи етап складового уривчастого читання, значно скорочують час оволодіння читанням цілими словами, закладають основи грамотного письма. Навчальний пакет містить у собі: кубики, таблиці, аудіокасету і керівництво для батьків.

Посібники Зайцева призначені для організації розвиваючого простору для дітей дошкільного і шкільного віку, що дозволяє бажаючим педагогам творчо підходити до готових програм, змісту освіти, способам подачі інформації (методам і прийомам); вносити в роботу елементи дослідницької діяльності; кардинально скорочувати час оволодіння навичками рахунку, читання, грамотного письма.

Система Зайцева дає прекрасну можливість для професійного росту вчителів, колективної творчості педагогів і дітей, формування цілісної неспотвореної системи поглядів. І діти, і дорослі при цьому зберігають фізичне і щиросердечне здоров'я (а часто і відновлюють його), тобто ставиться заслін багатьом проблемам і майбутнім хворобам, які ми звикли вважати природними в процесі навчання, таким, як проблеми зору, хребта, купи стресів і комплексів («дидактоневрозу») і, як результат, соматичні захворювання.

16.         Методика навчання дітей раннього віку Глена Домана.

Автор – Глен Доман.

Суть технології. Глен Доман — американський лікар-нейрохірург, який займався розробкою системи реабілітації дітей з важкими порушеннями в роботі мозку. У цій програмі особлива увага приділена карткам з комбінаціями яскравих точок, зображеннями різних предметів, зі словами. Коли безнадійно хворі і відсталі діти почали не тільки наздоганяти, а й випереджати однолітків в інтелектуальному розвитку, з'явилася ідея використовувати цей метод у навчанні нормальних дітей. Глен Доман удосконалив свою програму, і вже понад півстоліття вона є однією з найпопулярніших в ранній педагогіці. Основний постулат методики: «Мозок росте тільки коли він працює». Тому з самого раннього віку дитячий мозок треба завантажити.

Навчання за Доманом нагадує введення інформації в комп'ютер. З трьохмісячного віку дитині з певною частотою за кілька секунд демонструються картки з комбінацією картинка + слово або просто слово. З часом ці картки поділяються на тематичні серії. Такі заняття треба чергувати зі спеціальними фізичними вправами, адже розвиток мозку неможливий без належної рухової активності. Керуючись цими принципами, за твердженням автора, будь-яку дитину можна виховати генієм.

17.         Розвиваючі ігри Нікітіних: кубики, гра типа „Танграм”.

Автори - Борис Павлович і Олена Олексіївна Нікітіни, класики вітчизняної педагогіки та автори ряду розвиваючих ігор для дітей.

Суть технології.  Методики раннього розвитку дітей, в першу чергу, базуються на відповідних дитячих іграх. За методикою Нікітіних вони повинні включати в себе спільну діяльність дитини і батьків. Вони мають великий потенціал, тому що їх можна підлаштувати під себе, під свій рівень розвитку, під свої інтереси. Кожна «Нікітінська» дитяча гра надає можливість подумати над тим, що до неї додати, як її поліпшити; така варіативність завдань заздалегідь продумана, адже вона спрямовує дитину до творчої роботи. В основному ці ігри мають форму головоломок, направлених на розпізнавання і добудови образів, інакше кажучи, на розвиток логічного і творчого мислення.

Кожна гра по методиці Нікітіних є набором завдань, вирішення яких дитина шукає за допомогою кубиків (кубики Нікітіна), квадратів з картону, деталей з конструктора і т.д. Завдання, які ставляться перед дитиною, мають різну форму: у вигляді інструкції, креслення, моделі. Таким чином дитина знайомитися з різними способами передачі інформації. Завдання задаються за принципом від простого до складного і мають дуже широкий діапазон.

19. Педагогіка Амонашвілі.

Автор – Ш.Амонашвілі.

Суть технології. Система виховання та навчання за Ш.Амонашвілі – це "педагогіка цілісного життя дітей та дорослих", яка будується на началах гуманності й віри в дитину, вихованні творчістю і співпрацею педагогів із дітьми, де в якості педагогів розуміються також батьки. Гуманна педагогіка є педагогікою дисципліни, любов до дитини не може шкодити їй. За Амонашвілі, дітям необхідно пропонувати такі справи, за які вони можуть братися не колись, а зараз же, і перші кроки мають приводити їх до перших успіхів, а не невдач.

На думку педагога-новатора, головне у навчанні – це заохочувати дітей до власного пошуку, власного шляху пізнання світу, необхідно вчити їх самостійності, готувати до дорослого життя. В цьому і полягає роль і обов’язок вчителя та вихователя.

Моральною основою дитячої кооперації в системі Ш.Амонашвілі є здатність радіти успіхам інших, готовність прийти на допомогу, причому не тільки в межах свого колективу: старші діти допомагають молодшим, беруть над ними шефство.

Цікавими методичними новаціями у цій концепції є:

• скасування оцінок за навчання у балах;
• недопустимість порівняння дітей між собою („він у нас найрозумніший, беріть із нього приклад”);
• навчання одразу на кількох доступних дітям рівнях, наприклад, читання можливе від знайомства з буквами для одних до біглого читання для інших; - співучасть дітей у побудові занять, у складанні завдань, утворенні власного підручника, в плануванні відповідей.

18.         Програма навчання дітей читанню за методикою Петерсона.

У дошкільній освіті педагогічна технологія представляє сукупність психолого-педагогічних підходів, що визначають комплекс форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів для реалізації освітнього процесу як в декількох ДОУ, так і в конкретному дитячому саду або навіть групі.

Освітні орієнтири, цілі і зміст освіти (освітня програма, пріоритетний напрямок, результати моніторингу та ін.).

Цінність педагогічної технології в тому, що вона:

•                 Конкретизує сучасні підходи до оцінки досягнень дошкільнят;
•                 Створює умови для індивідуальних і диференційованих завдань.
•                 Дошкільний вік є унікальним і вирішальним періодом, в якому закладаються основи особистості, виробляється воля, формується соціальна компетентність.

Ці та інші найважливіші якості не тільки в процесі спеціальних занять, але також і в грі, що дає дитині:

•                 Можливість «приміряти» на себе найважливіші соціальні ролі;
•                 Бути особисто причетним до досліджуваного явища (мотивація орієнтована на задоволення пізнавальних інтересів і радість творчості);
•                 Прожити деякий час в «реальних життєвих умовах».

Значення гри не в тому, що вона є розвагою і відпочинком, а в тому, що при правильному керівництві стає:

•                 Способом навчання;
•                 Діяльністю для реалізації творчості;
•                 Методом терапії;
•                 Першим кроком соціалізації дитини в суспільстві.
•                 Виховний і навчальне значення гри залежить від:
•                 Знання методики ігрової діяльності;
•                 Професійної майстерності педагога при організації та керівництва різними видами ігор;
•                 Врахування вікових та індивідуальних можливостей.

На сучасному етапі ігрова діяльність в якості самостійної технології може бути використана:

•                 Для освоєння теми або змісту досліджуваного матеріалу;
•                 Як заняття або його частини (введення, пояснення, закріплення, вправи, контролю);
•                 Як частина освітньої програми, що формується колективом ДНЗ.

Головна мета ігрової технології - створення повноцінної мотиваційної основи для формування навичок і вмінь діяльності в залежності від умов функціонування дошкільного закладу і рівня розвитку дітей.

Її завдання:

1. Досягти високого рівня мотивації, усвідомленої потреби в засвоєнні знань і умінь за рахунок власної активності дитини.

2. Підібрати засоби, що активізують діяльність дітей і підвищують її результативність.

Але як будь-яка педагогічна технологія, ігрова також повинна відповідати наступним вимогам:

1. Технологічна схема - опис технологічного процесу з поділом на логічно взаємопов'язані функціональні елементи.

2. Наукова база - опора на певну наукову концепцію досягнення освітніх цілей.

3. Системність - технологія повинна володіти логікою, взаємозв'язком всіх частин, цілісністю.

4. Керованість - передбачається можливість визначення мети, планування процесу навчання, поетапної діагностики, варіювання засобів і методів з метою корекції результатів.

5. Ефективність - повинна гарантувати досягнення певного стандарту навчання, бути ефективною за результатами і оптимальної за витратами.

6. Відтворюваність - застосування в інших освітніх установах.

Ігрова педагогічна технологія - організація педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор. Це послідовна діяльність педагога по:

•                 Відбору, розробки, підготовки ігор;
•                 Включенню дітей в ігрову діяльність;
•                 Здійсненню самої гри;
•                 Підведенню підсумків, результатів ігрової діяльності.

Види педагогічних ігор дуже різноманітні. Вони можуть різнитися:

1. По виду діяльності - рухові, інтелектуальні, психологічні, профорієнтаційні та т.д .;

2. За характером педагогічного процесу - навчальні, тренувальні, контролюючі, пізнавальні, виховні, розвиваючі, діагностичні.

3. За характером ігрової методики - гри з правилами; гри з правилами, встановленими по ходу гри, гри; гри, де одна частина правил задана умовами гри, а встановлюється в залежності від її ходу.

5. За грального обладнання - настільні, комп'ютерні, театралізовані, сюжетно-рольові, режисерські і т.д.

Головний компонент ігрової технології - безпосереднє і систематичне спілкування педагога і дітей. Її значення:

•                 Активізує вихованців;
•                 Підвищує пізнавальний інтерес;
•                 Викликає емоційний підйом;
•                 Сприяє розвитку творчості;
•                 Максимально концентрує час занять за рахунок чітко сформульованих умов гри;
•                 Дозволяє педагогу варіювати стратегію і тактику ігрових дій за рахунок ускладнення або спрощення ігрових завдань в залежності від рівня освоєння матеріалу.

Концептуальні засади ігрової технології:

1. Ігрова форма спільної діяльності з дітьми створюється за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які виступають в якості засобу спонукання та стимулювання дитини до діяльності.

2. Реалізація педагогічної гри здійснюється в наступній послідовності - дидактична мета ставиться в формі ігрової задачі, освітня діяльність підкоряється правилам гри; навчальний матеріал використовується в якості її засобу; успішне виконання дидактичного завдання зв'язується з ігровим результатом.

3. Ігрова технологія охоплює певну частину освітнього процесу, об'єднану спільним змістом, сюжетом, персонажем.

4. В ігрову технологію включаються послідовно ігри та вправи, що формують одне з інтеграційних якостей або знання з освітньої галузі. Але при цьому ігровий матеріал повинен активізувати освітній процес і підвищити ефективність засвоєння навчального матеріалу.

 

 

"Кубики Зайцева"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зайцев Микола Олександрович (р.1939) педагог-новатор з Санкт-Петербурга Автор посібника "Кубики Зайцева", засновані на природній потреби будь-якої дитини в грі і на системності подачі матеріалу. Зайцев побачив одиницю будови мови не в складі, а в складе.Склад - це пара з приголосної з голосною, або з приголосної з твердим або м'яким знаком, або ж одна буква.

Користуючись цими складами (кожен склад знаходиться на окремій грані кубика), дитина починає складати слова. Кубики він зробив різними за кольором, розміром, і дзвону, який вони створюють. Це допомагає дітям відчути різницю між голосними і приголосними, дзвінкими і м'якими.

Вадимович Воскобовіч інженер-фізик, російський винахідник і авторів розвиваючих ігор для дітей. Особливість розвиваючої методики Воскобовіча полягає в тому, що він спробував здійснити шлях від практичного досвіду до теорії. В основному це ігри - конструктори і головоломки, що супроводжуються казковими сюжетами. Відмінною особливістю цих іграшок є поєднання казки і головоломки. За методикою Воскобовіча, яку сам він назвав «технологією», дитина за допомогою ігор потрапляє в розвиваюче середовище, названу «Фіолетовий ліс».

Золтан Дьенеша - всесвітньо відомий угорський педагог і математик, професор. Засновник ігрового підходу до розвитку дітей "Нова математика" ( "New Mathematics"), ідея якого полягає в освоєнні дітьми математики за допомогою захоплюючих логічних ігор, пісень і танців. Логічні з блоками Дьенеша сприяють розвитку логічних, комбінаторних і аналітичних здібностей дітей. Дитина розділяє блоки за властивостями, запам'ятовує і узагальнює. Ігрові вправи за методикою Дьенеша є знайомлять дітей з формою, кольором, розміром і товщиною об'єктів, з математичними уявленнями і основами інформатики. Блоки сприяють розвитку у дітей розумових операцій: аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, узагальнення, а також логічного мислення, творчих здібностей і пізнавальних процесів - сприйняття, пам'яті, уваги і уяви. З блоками Дьенеша можуть грати діти різного віку: від найменших (з двох років) до початкової (і навіть середньої) школи.

Бельгійський вчитель початкової школи Джордж Кюізінера розробив універсальний дидактичний матеріал для розвитку у дітей математичних здібностей. У 1952 році він опублікував книгу "Числа і кольору", присвячену своєму посібнику. Палички Кюїзенера - це рахункові палички, які ще називають «числа в кольорі», кольоровими паличками, кольоровими числами, кольоровими лінієчками. У наборі містяться палички-призми 10 різних кольорів і довжиною від 1 до 10 см. Палички однієї довжини виконані в одному кольорі і позначають певне число. Чим більше довжина палички, тим більше значення числа вона висловлює.

 

 

 

 

 

 

 

 

Глен Доман американський лікар-нейрофізіолог (1920 р.н.) Філадельфія Засновник Інституту досягнень людського потенціалу. Основна ідея методики: в будь-якому дитині прихований величезний потенціал, який можна розвинути, тим самим надаючи йому необмежені можливості в житті. Кожна дитина - може стати генієм, а раніше розвиток - це ключ до його геніальності. Людський мозок росте завдяки його постійному використанню, і це зростання фактично завершується до шести років.

Маленькі діти мають величезну жагою пізнання. Вони легко засвоюють величезну кількість інформації, і вона надовго залишається в їх пам'яті. Маленькі діти впевнені в тому, що самим чудовим подарунком для них є увага, яку їм цілком приділяють дорослі, особливо тато з мамою. Найкращими вчителями є батьки. Вони можуть навчати свою дитину абсолютно всьому, що знають самі, якщо тільки робити це щиро і радісно, використанням фактів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           Желєзнов Сергій Станіславович Катерина Сергіївна Батько і дочка - Желєзнова Сергій Станіславович і Катерина Сергіївна є авторами програми і методичних розробок раннього музичного розвитку «Музика з мамою». Ними випущено багато різноманітних аудіо і відеодисків з веселою музикою, гарними мелодіями, простими пісеньками, яскравим виконанням, спрямованих на розвиток музичних здібностей і абсолютного слуху малюків практично з самого їх народження. Методика «Музика з мамою» користується популярністю в багатьох країнах світу.

Переваги ігрових технологій гра мотивує, стимулює і активізує пізнавальні процеси дітей - увага, сприйняття, мислення, запам'ятовування і уяву; гра, затребувані отримані знання, підвищує їх міцність; одним з головних достоїнств є підвищення інтересу до досліджуваного об'єкта практично у всіх дітей в групі; за допомогою гри задіюється ближня перспектива в навчанні; гра дозволяє гармонійно поєднувати емоційний і логічне засвоєння знань, за рахунок чого діти отримують міцні, усвідомлені і відчуті знання.

Ігрова педагогічна технологія

•                   Відбір, розробка, підготовка до гри;

•                   Включення дітей в ігрову діяльність;

•                   Підведення підсумків, результатів ігрової діяльності.

•                   Здійснення самої гри;

Мета ігрової технології

Не змінювати дитини і не переробляти його, не вчити його якимось спеціальним поведінковим навичкам, а дати можливість «прожити» в грі хвилюючі його ситуації при повній увазі і співпереживанні дорослого.

Завдання ігрової технології

•                   Необхідність пояснення батькам важливості гри
•                   Забезпечення безпечного простору для гри

3. Наявність відповідної розвиваючої предметно - просторового середовища, що підтримує гру

4. Вільний час дітей не повинно бути жорстко програмованим, Педагог повинен спостерігати за дітьми, розуміти їх ігрові задуми, переживання. Йому необхідно завоювати довіру дітей, встановити з ними контакт. Це легко досягається в тому випадку, якщо вихователь відноситься до гри серйозно, з щирим інтересом, без образливого поблажливості.

Виділяють наступні компоненти ігрових технологій:

•                   мотиваційний

•                   ориентационно-цільовий

•                   змістовно-операційний

•                   ціннісно-вольовий

•                   оцінний

Вимоги до організації ігрової діяльності:

1.               вибір гри - залежить від виховних завдань, які вимагають свого вирішення, але повинен виступати засобом задоволення інтересів і потреб дітей;
2.               пропозиція гри - створюється ігрова проблема, для вирішення якої пропонуються різні ігрові завдання: правила і техніка дій;
3.               пояснення гри - коротко, чітко, тільки після виникнення інтересу дітей до гри;
4.               ігрове обладнання - має максимально відповідати змісту гри і всім вимогам до предметно-ігровому середовищі по ФГОС;
5.               організація ігрового колективу - ігрові завдання формулюються таким чином, щоб кожна дитина могла проявити свою активність і організаторські вміння;
6.               розвиток ігрової ситуації - грунтується на принципах: відсутність примусу будь-якої форми при залученні дітей в гру; наявність ігрової динаміки; підтримання ігрової атмосфери; взаємозв'язок ігрової та неігровий діяльності;
7.               закінчення гри - аналіз результатів повинен бути націлений на практичне застосування в реальному житті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 3: зробити класифікацію ігор та визначити специфіку технології, яка проектується на її основі.

Класифікація ігор

За характером педагогічного процесу виокремлюють такі групи ігор:

А) навчальні, тренувальні, контрольні й узагальнювальні;

Б) пізнавальні, виховні, розвивальні;

В) репродуктивні, продуктивні, творчі;

Г) комунікативні, діагностичні, профорієнтаційні.

Виокремлюють групу педагогічних ігор за характером ігрової методики: предметні, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні.

За предметною галуззю виокремлюються ігри з усіх шкільних дисциплін.

Специфіку ігрової технології значною мірою визначає ігрове середовище: розрізняють ігри з предметами й без предметів, настільні, кімнатні, вуличні, на місцевості, комп'ютерні.

Технологія має специфіку проведення гри

Етап підготовки. Підготовка гри починається з розробки сценарію – умовного відображення ситуації й об'єкта. Змістом сценарію є навчальна мета заняття, опис досліджуваної проблеми, обґрунтування поставленого завдання, план гри, загальний опис процедури гри, зміст характеристик дійових осіб.

Уведення в гру – наступний етап, на якому відбувається орієнтування учасників та експертів. Визначається режим роботи, формулюється головна мета заняття, обґрунтовується постановка проблеми й вибору ситуації. Готуються пакети матеріалів, інструкцій, правил, установок. Збирається додаткова інформація. У разі необхідності учні звертаються до ведучого й експертів за консультацією. Допускаються попередні контакти учасників ігри.

Однак правилами забороняється відмовлятися від отриманої під час жеребкування ролі, виходити з гри, пасивно ставитися до гри, придушувати активність, порушувати етику поведінки.

Етап проведення – процес гри. Із початком гри ніхто не має права втручатися та змінювати її перебіг. Тільки ведучий може корегувати дії учасників, якщо вони відходять від головної мети гри. Залежно від модифікації гри можуть бути введені різні типи рольових позицій учасників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 4: визначити ключові поняття ігрових технологій.

 

Гра – це провідний вид діяльності дітей дошкільного віку

Технології – це сукупність методів та інструментів для досягнення бажаного результату; в широкому сенсі - застосування наукового знання для вирішення практичних завдань. Технологія включає в себе способи роботи, її режим, послідовність дій.

Ігрові технології навчання – це особливий метод навчання, який передбачає засвоєння навчального матеріалу та змісту освіти, формує взаємодію педагога і студент за допомогою гри, а також допомагає знайти та отримати бажану ціль, тобто досягти певного результату.

Ігрове моделювання - це моделювання реальних ситуацій під час гри. В ігровому моделюванні беруть участь люди (за термінологією ігрового моделювання «гравці»), які виконують роль акторів, залучених до предметної області.

Зміст - це сукупність елементів, процесів, зв'язків, які становлять даний предмет чи явище. Ця визначеність майже ідентична поняттю "сутність", і тісно пов'язана з ним. Проте сутність абстрактніша, ширша, ніж категорія "зміст".

Сюжет - в літературі, драматургії, театрі, кіно, коміксах і іграх - ряд подій, що відбуваються в художньому творі і збудованих для читача за певними правилами демонстрації. Сюжет - основа форми твору.

Виховна функція - це процесі проведення гри, що формується усвідомлення приналежності до колективу, закріплюються взаємозв'язки при вирішенні колективних завдань, а колективне обговорення загальних питань формує критичність, стриманість, повагу до іншої думки, повагу до колег.

Розвивальна функція - це процес гри, коли розвивається логічне мислення, здатність до пошуку відповідей на поставлені питання, мовлення й мовний етикет, уміння брати участь у дискусії й ефективно спілкуватися.

Компонент - складова частина, елемент чогось.

Завдання 5: Підготувати варіант ігрової технології (описування за алгоритмом)

Мнемотехніка

Мнемотехніка - система різних прийомів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення додаткових асоціацій, організація навчального процесу у вигляді гри. Основний «секрет» мнемотехніки дуже простий і добре відомий. Коли людина в своїй уяві з'єднує кілька зорових образів, мозок фіксує цей взаємозв'язок. І в подальшому при пригадування по одному з образів цієї асоціації мозок відтворює всі раніше з'єднані образи.

Мнемотехніка допомагає розвивати:

- асоціативне мислення

- зорову і слухову пам'ять

- зорове і слухове увагу

- уява

Прийоми мнемотехніки освоюються дітьми поступово. Спочатку розучуються прості мнемонічні прийоми, потім переходять до складних вправ.

Дітям показують мнемоквадрати, які представляють собою нескладне зображення. Кожне зображення позначає слово, словосполучення або ж нескладне коротке речення.

Далі діти освоюють мнемодорожкі, це колаж, що складається з чотирьох нескладних зображень. Хлопці вчаться складати історії, спираючись на нього.

Мнемотабліци - складні вправи для розвитку дітей. Мнемотабліци складені так, що по ним відтворюються розповіді.

Мнемотабліци-схеми служать дидактичним матеріалом в роботі з розвитку зв'язного мовлення дітей.

Мнемотабліци використовують для:

- збагачення словникового запасу,

- при навчанні складання оповідань,

- при переказах художньої літератури,

- при заучуванні віршів.

Мнемотаблица - це схема, в яку закладена певна інформація. Як будь-яка робота будується від простого до складного.

Мнемотаблиці можуть бути предметні, предметно-схематичні і схематичні. Якщо діти, впоралися з предметною моделлю, то завдання ускладнюється: дається предметно-схематична модель. Цей вид мнемотабліц включає меншу кількість зображень. І тільки після цього дається схематична мнемотабліца.

Для дітей молодшого та середнього дошкільного віку необхідно давати кольорові мнемотабліци, тому що у дітей залишаються в пам'яті окремі образи: курча - жовтого кольору, мишка сіра, ялинка зелена. А для старших дошкільнят - чорно-білі. Старші дошкільнята можуть самі брати участь в їх малюванні і розфарбовуванні.

Технологія навчання дітей складання порівнянь

Навчання дітей дошкільного віку складання порівнянь необхідно починати з трирічного віку.

Модель складання порівнянь: педагог називає який-небудь об'єкт, позначає його ознака, визначає значення цієї ознаки, порівнює дане значення зі значенням ознаки в іншому об'єкті.

У молодшому дошкільному віці відпрацьовується модель складання порівнянь за ознакою кольору, форми, смаку, звуку, температури і ін.

На п'ятому році життя тренінги ускладнюються, дається більше самостійності при складанні порівнянь, заохочується ініціатива у виборі ознаки, що підлягає порівнянню.

На шостому році життя діти вчаться самостійно робити порівняння по заданому ознакою.

 

Технологія навчання дітей складання порівнянь розвиває у дошкільників спостережливість, допитливість, вміння зіставляти ознаки предметів, збагачує мова, сприяє розвитку образної мови.

Модель складання порівнянь:

· Вихователь називає який-небудь об'єкт;

· Позначає його ознака;

· Визначає значення цієї ознаки;

· Порівнює дане значення зі значенням ознаки в іншому об'єкті.

наприклад:

• курча;

• за кольором (ознака);

• жовтий (значення ознаки);

• такий же жовтий (значення ознаки) за кольором (ознака), як сонце.

У молодшому дошкільному віку відпрацьовується модель складання порівнянь за ознакою кольору, форми, смаку, звуку, температури і ін.

На перший погляд, фраза, вимовлена ​​вихователем таким чином, здається громіздкою і кілька безглуздою, але саме повтори такого довгого поєднання дозволяють дітям зрозуміти, що ознака - це поняття більш загальне, ніж значення цього показника.

Наприклад: «М'ячик за формою круглий, такий же круглий за формою, як яблуко».

Далі вихователь пропонує дітям знайти об'єкти з даними значенням ознаки (кругле за формою - сонце, колесо, тарілка).

До чотирирічного віку вихователь спонукає дітей до складання порівнянь за заданими ознаками. Перебуваючи на прогулянці, педагог пропонує дітям порівняти прохолодний вітер по температурі з будь-якими іншими об'єктами. Дорослий допомагає дитині скласти фрази типу: "Вітер на вулиці по температурі такий же прохолодний, як повітря в холодильнику".

На п'ятому році життя тренінги ускладнюються:

 

В складеній фразі не вимовляється ознака, а залишається тільки його значення (кульбаби жовті, як курчата);

В порівняннях посилюється характеристика, другого об'єкта (подушка м'яка, така ж, як щойно випав сніг).

У цьому віці дітям дається більше самостійності при складанні порівнянь, заохочується ініціатива у виборі при знака, що підлягає порівнянню.

У старшому віці діти вчаться самостійно робити порівняння по заданому вихователем ознакою. Вихователь вказує на об'єкт (дерево) і просить зробити порівняння з іншими об'єктами (кольором, формою, дії і т.д.). При цьому дитина сам вибирає будь-які значення даної ознаки.

Наприклад:

«Дерево за кольором золотисте, як монетки» (вихователь поставив ознака кольору, а його значення - золотисте - вибрано дитиною).

 

Технологія навчання дітей складання загадок

Традиційно в дошкільному дитинстві робота з загадками ґрунтується на їх відгадуванні. Вірна відповідь обдарованої дитини на конкретну загадку дуже швидко запам'ятовується іншими дітьми. Якщо педагог через деякий час задає ту ж саму загадку, то велика частина дітей групи просто згадує відповідь.

Розвиваючи розумові здібності дитини, важливіше навчити його складати власні загадки, ніж просто відгадувати знайомі. У процесі складання загадок розвиваються всі розумові операції дитини, він отримує радість від мовного творчості.

А.А. Нестеренко розроблені моделі складання загадок. Навчання дітей складання загадок починається з 3 років. Однак, в цьому віці це буде колективний мовної продукт, складений спільно з дорослими. Старші діти складають самостійно, в підгрупі, парі

У роботі з дітьми дошкільного віку використовуються три основні моделі складання загадок. Навчання має йти наступним чином.

Вихователь вивішує одну з табличок із зображенням моделі складання загадки і пропонує дітям скласти загадку про який-небудь об'єкт.

Для складання загадки обраний об'єкт (самовар). Далі дітьми даються образні характеристики по заданих вихователем ознаками.

- Який самовар за кольором? - Блискучий.

Вихователь записує це слово в першому рядку лівої частини таблиці.

- Який самовар по діям? - Шиплячий (заповнюється другий рядок лівої частини таблиці).

- Який він за формою? - круглий (заповнюється третя сходинка лівій частині таблиці).

Вихователь просить дітей дати порівняння з перелічених значень ознак і заповнити праві рядки таблиці:

Далі дітей просять дати образні характеристики об'єктів, обраним для порівняння (права частина таблиці).

Наприклад: блискучий - монета, але не проста, а начищена монета.

Після заповнення таблички вихователь пропонує прочитати загадку, вставляючи між рядками правого і лівого стовпців зв'язки "Як" або "Але не".

Читання загадки може відбуватися колективно всією групою дітей або будь-яким однією дитиною. Складений текст неодноразово повторюється усіма дітьми.

Підсумкова загадка про самовар: "Блискучий, як блискуча монета; шиплячий, як прокинувся вулкан; круглий, але не стиглий кавун".

Рекомендації: доцільно значення ознаки в лівій частині таблиці позначати словом з чітко виділеної першою літерою, а в правій частині допустима замальовка об'єкта. Це дозволяє тренувати дитячу пам'ять: дитина, не вміючи читати, запам'ятовує перші літери і відтворює слово в цілому.

 

Робота з навчання дітей складання загадок триває за такими моделям: в порівнянні з діями предмета ( "пихкає, як новенький паровозик»), в порівнянні одного об'єкта з будь-яким іншим об'єктом, знаходячи між ними спільне та відмінне ( «Як парасольку, але на товстій ніжці »).

Наприклад:

• Світло-зелений, як весняна трава.
• Гуде, як летить бджола.
• Овальний, але не товстий кабачок. (Порохотяг).
• Ходить, але не людина.
• Літає, але не літак.
• Каркає, але не ворона. (Галка)

 

Казкотерапія

Для розвитку мовлення дітей дошкільного віку використовується така методика, як казкотерапія. Розвиток мови дошкільника казкотерапією - найбільш ефективний і доступний для нього спосіб вдосконалення розмовних здібностей. Казкотерапія дозволяє вирішити такі завдання:

Розвиток мови за допомогою переказів, оповідань від третьої особи, спільного розповідання і розповідання по колу, а також твори власних казок.

Виявлення творчих здібностей дитини, сприяння в їх розвитку. Зниження рівня агресивності і тривожності. Розвиток комунікативних здібностей. Навчання подолання страхів і труднощів. Розвиток здатності до грамотного вираження емоцій. Під час створення казок можна використовувати такі прийоми:

• «Салат з казок» (змішування різних казок);
• «Що буде, якщо ... (сюжет задає вихователь);
• «Зміна характеру персонажів» (казка на новий лад);
• «Введення в казку нових атрибутів, героїв».

 

 

Казковий сюжет повинен розгортатися в певній послідовності:

1) Жили-були ...

Початок казки, зустріч з її героями.

Для дітей 3-4 років рекомендують робити головними героями казок іграшки, маленьких чоловічків і тварин.

Починаючи з 5 років - фей, чарівників, принцес, принців, солдат тощо.

Приблизно з 5-6 років дитина воліє чарівні казки.

У підлітковому віці можуть бути цікаві казки-притчі і побутові казки.

2) І раптом одного разу ...

Герой стикається з проблемою, конфліктом, що збігається з проблемою дитини.

3) Через це ...

Показано в чому полягає вирішення проблеми, і як це роблять герої казки.

4) Кульмінація.

Герої казки справляються з труднощами.

5) Розв'язка.

Розв'язка терапевтичної казки повинна бути позитивною.

6) Мораль казки ...

Герої казки витягують уроки зі своїх дій. Їх життя радикально змінюється.