22 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити урок цікавим: перевірені лайфхаки

Гра-подорож "По країні Працелюбії" для 5 класу.

Про матеріал

Урок проводиться у формі гри-подорожі при розвязуванні вправ на всі дії з десятковими дробами. Матеріал можна використати з метою реалізації та розкриття наскрізних ліній.

Перегляд файлу

Гра-подорож «По країні Працелюбії».

 5 клас.        

Тема уроку. Розвязуваня вправ на всі дії з десятковими дробами.

Мета уроку. Навчити поєднувати математичну і нематематичну інформацію, удосконалити навички виконання дій з десятковими дробами. Розвивати математичну мову і логічне мислення, здійснювати зміну діяльності учнів. Виховувати прагнення пізнавати нове, розширити кругозір, бережливість і ощадливість.

Тип уроку. Застосування знань, вмінь та навичок.

Обладнання. Схема маршруту подорожі, копії квитанцій оплати за спожиту електроенергію та воду, ілюстрації із зображенням хліба, дитячі малюнки, плакат «Говорять живі цифри», вироби учнів, підручники, склянка із водою.

У процесі уроку учні зможуть:                                     - застосовувати свої знання до розв’язування практичних вправ;                                                                      - звертатися до власного досвіду та залучати його до розв’язування вправ;                                                        - вчитися відповідно оформляти записи обчислень;                                                                                                  - поглибити свої знання про важливість економії у «малому».

Попередня робота.                         1. Виконати малюнки за допомогою математичних символів, знаків і цифр.                                                        2. Пригадати прислів’я та приказки про ощадливість і бережливість.                                                        3. Зняти покази з лічильників електроенергії, дізнатися скільки грошей заплатила сім’я за спожиту електроенергію за попередній місяць.                                                                                                                4. Дізнатися про вартість основних продуктів харчування у місцевому магазині та одного кіловата електроенергії.                                                                                                                                                          5. Підібрати по загадці на математичну тематику.

Епіграф уроку. Ощадливість – найбільше багатство.                                                                                           Овербері.                                                                                                                              Хід уроку.

І. Мотивація навчальної діяльності.       Сьогоднішній урок буде незвичайний. Це гра – подорож «По країні Працелюбії». Нам необхідно пройти складним маршрутом, долаючи на своєму шляху різні перешкоди.                                          Під час гри працювати потрібно швидко,  відповідати, раціонально розв’язувати вправи, бути дуже уважним.                                                                                                                                                          Рухатися будемо за таким маршрутом (учитель демонструє схему маршруту подорожі, тобто вивішує плакат). Прочитайте назви географічних пунктів, де учасники подорожі будуть зупинятися. А чим  ви займатиметеся на цих пунктах – це вже залежить від вас. Карта німа. Вам належить її оживити!                                                                                                                                                                        Схема маршруту подорожі.                                                                                                                              

 

 

 

 

 

 

 ІІ. Здійснення подорожі.        1. Берег Родючого лану.                                                                                                                                             Крихітка хліба на землю упала – менше хліба на світі стало.                                                                                    Тут мандрівників чекає зустріч із Хлібом. Приходьте на цю зустріч з народними загадками та прислів’ями, розкажіть, як ви дбаєте. Щоб не було зайвих витрат хлібобулочних виробів, щоб скибка й окраєць назавжди лишалися святинею для кожного з нас.                                                                                    (Діти розповідають як вони ставляться до хліба).                                                                                                  У стародавньому Єгипті хліб, сонце і золото  позначалися в письменах однаково, тобто цінувалися однаково. У Стародавньому Римі раб- пекар коштував у 3-4 рази дорожче, ніж раб-швець. У Візантії пекарі не підлягали «ніяким державним повинностям».                                                                      А тепер приступаємо до розв’язування задач не простих – математично- господарських.                            №1. Якщо у сім’ї, яка складається із 4-х чоловік, щоденно будуть викидати 100 грамів хліба, то скільки це буде складати за рік?   (36 кг)                                                                                                                              №2. У середньому на одну особу за місяць потрібна певна кількість продуктів харчування. Потреба хліба складає 9,1кг. Обчислити видатки своєї родини на хліб за місяць, якщо 1кг хліба у місцевому магазині коштує  13,5грн.                                                                                                                                            №3. Якщо за один день кожен з нас витратить лише зайвий 1грам хліба, якою буде перевитрата хліба по нашому району? Населення району становить 42334 чоловіка. Відповідь запишіть у кілограмах, попередньо округливши до тисяч.                                                                                                  №4. Назвіть добре відомий вам твір, де вміщено корисну породу для ощадливої господарки по збереженню борошна. ( Казка «Колобок». Дід каже Бабі, щоб по коморах підмела, по засіках пошкребла  -  ось жмені зо дві борошна на колобок і нашкребеться).                                                                                    « Вузлики» на пам’ять.                                                                                                                -  Слово  «хліб» походить від грецького «хлєбанос». Так у Давній Греції називались глиняні горщики, в яких пекли хліб. «Калач» - слов’янське слово: «коло» - круг.                                                                       -  Золото і срібло,казали в старовину, всього-на-всього метали. Жито і пшениця – саме життя.                                                                                                                                                                                                    -  «Якщо я не дотримаю слова, - заприсягались у давнину, - нехай я ніколи не побачу хліба».                                                                                                                                                                                                    -З одного зернятка пшениці можна одержати близько двадцяти міліграмів борошна. А для приготування одного батона треба змолоти приблизно десять тисяч зернят.                                                        Справжня цінність хліба не обчислюється грошима. Щоб ти не задумав, про що б не мріяв – усьому міра хліб. Для нас усіх хліб таке ж звичне, як сонячне світло чи дихання. І таке ж необхідне. Є хліб – ясно в домі, немає – біда, нещастя. В ньому,  основа нашого благополуччя, він – запорука усіх наших радостей і надій.                                                                                                                                                          Як говорили в давнину: «Земля на зернятці стоїть».                                                                                                  2. Плато «Скатертина-самобранка».                                                                                                                              На цій зупинці найсмачнішій-виявіть свої господарські здібності. Що почім - знаєте? Розкажіть тим, хто забув!                                                                                                                                                          1. Скільки коштує хліб, цукор, борошно, олія, м'ясо, яйця?                                                                                    2. Розмістити продукти в порядку зростання їх вартості: 1 кг цукру, 1кг масла. 1 яйце, 1 хлібина.                                                                                                                                                                                      3.Розвязування задач із підручника  на господарську тематику.             

3. Печера Світлячків.                         Сюди не пройдеш, якщо не зумієш зняти показники з електролічильника, якщо забуваєш вимикати світло, виходячи з приміщення, якщо не знаєш, чого варта одна кіловат-година електроенергії. Заощаджуй електрику-або йди від Печери Світлячків світ за очі, щоб і вдень з вогником не знайти!                                                                                                                                                                        1. Скільки грошей кожна сімя витратила на електроенергію за минулий місяць? ( Діти повідомляють ).                                                                                                                                                                         2.Обчислити загальну кількість кіловат-годин електроенергії, яку використали сім’ї учнів класу за останній місяць.                                                                                                                                            3.Це так просто, це так важливо.                                                                                                                Чи підраховували ви коли-небудь, скільки можна зекономити електроенергії, якщо кожен школяр нашого селища скоротить роботу однієї лампочки потужністю 100 Ват на 15-20 хвилин?                            Якщо ні, давайте прикинемо: школярів сьогодні у нашій школі 69. Отже, (69*100*20):60=138000:60=2300 (Ват/год).                                                                                                                              Цієї енергії вистачило б для того, щоб одна лампочка працювала без перерви 2300:24=96 днів.                                                                                                                                                                                                    А яку економію ви можете одержать вдома?                                                                                                                Вартість одного кіловата 90 коп., то маємо економію 90 копійок. Мало? Так. На перший погляд, небагато? Але ж за рік набігає до 365*90=32850 копійок. Підемо далі.                                                        Удома ж горить не одна лампочка. А десь п’ять, сім. А той усі десять. Додамо телевізор, іншу радіоапаратуру, нагрівальні прилади… І все це треба множити знову, причому на значно більшу кількість марно витраченої електроенергії, поскільки інші прилади ж потужніші, ніж лампочка.                                                                                                                                                                                      От і явіть, що держава одержить стільки додаткової електроенергії, потрібної для розв’язування важливих народногосподарських завдань. А почали з чого? З однієї лампочки, економно вимкненої на якихось двадцять хвилин. Тож коли придивитись до всіх споживачів електроенергії удома, в школі, - знайдеться ще немало шляхів економного її витрачання.                                          4. Говорять живі цифри.(Вивішується плакат).                                                                                                  На виробництво 1 кіловат-години електроенергії витрачається 320 грамів умовного палива. Нагадаю, що за допомогою однієї збереженої кіловат-години можна добути і виробити:                                          -40 кг вугілля;                                                                                                                                                                        -40 кг мідної руди;                                                                                                                                                          - 32 кг нафти;                                                                                                                                                                        - 30 кг хліба;                                                                                                                                                                        - 30 кг цукру;                                                                                                                                                                        - 5кг рослинної олії;                                                                                                                                                          - 14 кг борошна;                                                                                                                                                          - 2 пари взуття;                                                                                                                                                                        - 10 кг найякіснішого цементу;                                                                                                                              - 3-4 квадратних метри скла;                                                                                                                                            - 3-10 метрів тканини.                                                                                                                                                          Без енергії, як бачимо . життя неможливе. Економлячи електроенергію, ви допоможите зберегти працю багатьох людей.

4. Тунель «Зустріч».                        Там, напевне,  трохи поночі, тому ніхто нікому не може підказати (як це трапляється на уроці серед несвідомих учнів…)- що? де? коли? Одне слово, тунель «Зустріч»- це місце, де можна обмінятися загадками, хитромудрими запитаннями, де можна провести вікторину або жартівливий конкурс.                                                                                                                                                                        1. Як дізнатися, більше чи менш як половину склянки наповнили водою? Показати це.(Нахилити склянку так, щоб рівень води дійшов до краю склянки. Якщо найвища точка одна  лежить також на рівні води, то половину склянки заповнено водою).                                                                      2.Показати найдавніший обчислювальний прилад. (Пальці).                                                                                    3. Діти обмінюються загадками.                                                                                                                              а). Сухе, ребрами світить, а лічбу веде.(Рахівниця).                                                                                                   б). Їх в підручнику багато,                                                                                                                                            Кожну треба розв’язати.                                                                                                                                            Не будьте ви ледачі,                                                                                                                                                           розв’язуйте…..(задачі).                                                                                                                                            в). Коли хочеш ти лічити,                                                                                                                                             То мене повинен вчити,                                                                                                                                             Бо коли мене знаєш,                                                                                                                                                           То нічого не пізнаєш. (Таблиця множення).                                                                                                                г). По дроту ходить, пітьму розгонить.                                                                                                                              Огнем не запалиш, водою не погасиш. (Електрика).                                                                                                  д). Гнотик у склі стримить зі споду,                                                                                                                               Світить для народу. (Електролампа).                                                                                                                              е). Тепла гармошка весь дім огріває. (Парове опалення).                                                                                    є). Хвостом воду бере, носом випускає. (Водогін).                                                                                                 

5. Водоспад «За течією».                       Задачі на рух за течією і проти течії  річки ви вже опанували. А на економію води? Чи зможете в умі підрахувати, скільки води марно виливається з погано закритого крана? І ще кілька запитань: розкажіть, як ставляться до питної води у пустелі? У вашому класі? У тебе вдома? (Діти розповідають).                                                                                                                                                                         Коли воду беруть із криниці, то витрата води на 1 людину на добу не перевищує 25-40 літрів. Коли ж у квартирі є водопровід, то витрата води на 1 людину збільшується в 10 разів більше. Це відбувається тому. Що значна частина води виливається в каналізацію без потреби.                                          1. Учень К. повідомляє покази лічильника витрати води його сімєю за місяць. Обчислити витрати води на одну людину за один день.                                                                                                                              2. За 1 хвилину із погано закритого крана витікає 110 капель води, за годину-660 грамів. За добу-більше 14 літрів. У школі 5 кранів.  Скільки літрів води витече за добу, якщо погано їх закрили?                                                                                                                                                                                      3. Пляшка води із пробкою  коштує 10 грн. Пляшка на 8грн. дорожча ніж пробка. Скільки коштує пробка?

6. Місто Майстрів.                        Столиця країни Працелюбії! Гра-подорож наближається до кінця В місті Майстрів як ні в жодному іншому, можна показати свої кращі навички й уміння, свою майстерність і захоплення.                            1. Демонстрація малюнків та виробів.                                                                                                                2. Конкурс «Пісні, в текстах яких є числівники».                                                                                                  3. Пригадати прислівя та приказки про ощадливість і бережливість.                                                         Зернятко до зернятка-буде колосок.                                                                                                                              Змарнуєш на жнивах хвилину-втратиш не одну зернину.                                                                                    Сніп до снопа-то буде копа.                                                                                                                                            Колосок до колоска-і сніп збереться.                                                                                                                              Хто хоче більше знати, треба менше спати.                                                                                                                Не доженеш і конем, що запіниш одним днем.                                                                                                  У доброго хазяїна і соломинка не пропаде.                                                                                                                 Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.                                                                                    Зеренце до зеренця, то й буде мірка.                                                                                                                              Хто малого не шанує, той великого не варт.                                                                                                                Спершу треба розсудити, а тоді робити.                                                                                                                Де оком не добачиш, там кишенею доплатиш.                                                                                                  Сім раз одмір, а раз відріж.                                                                                                                                            Одне «зараз» краще трьох «потім».                                                                                                                              Без хліба половина обіду.                                                                                                                                            4. З якого твору видно, що неуважність і безгосподарність настільки ж шкідливі для людини, як і бажання поцупити те, що погано лежить? (Казка «Хитра лисиця». Старий зрадів, що матиме задаром лисяче хутро, а позбувся і хутра, і щойно виловленої риби).

ІІІ . Підсумок подорожі.

 Вчитель підводить підсумок уроку, виставляються оцінки . Тим учням, які одержали найвищі оцінки за урок, вручаються емблеми «Господарі свого дому».                                                        Подорож закінчилася. І так повсюди й скрізь, де б ви не були, щоб ви не робили, - памятайте: бережливість у малому приносить економію у великому.                                                                      ІY. Повідомлення домашнього завдання.                                                        Підготувати розповідь на тему «Хазяйського батька дитина» (про ощадливість і бережливість у своєму домі та школі)              або скласти задачу на господарську тематику.

Використана література.       1.Андрієвський С.К. Чудесне - поруч! – К: Веселка, 1969.                                                                                    2. Бережливі на Марші. Упор. Парамонова О. І. – К: Молодь, 1984.                                                                      3. Владимиров О. В. Земля на зернятці стоїть: Наук.-худож.  кн. – К: Веселка, 1986.                                          4. Гигдикин С. Г. Рассказы о физиках и математиках. – М: Наука, 1985.                                                        5. Шапиро И. М. Использование задач с практическим содержанием в преподавании математики. – М: Просвещение, 1990.

       

            

 

       -

docx
Пов’язані теми
Математика, Розробки уроків
Додано
29 жовтня 2018
Переглядів
243
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку