Гра як форма виховної роботи зі слабозорими учнями

 Гра є постійним помічником у виховному процесі для вихователя у молодшій школі. Гра органічно притаманна дитині і при вмілому керівництві з боку дорослих може  досягнути відповідної педагогічної мети у вихованні слабозорих  школярів.  Вона допомагає згуртувати дитячий колектив, включаючи в активну діяльність дітей. У грі виховується свідома  дисципліна, діти привчаються до дотримання правил , вміння контролювати свої вчинки, правильно і об’єктивно оцінювати вчинки інших.

Ігри існують різноманітні  і народні, рольові, спортивні, рухливі, сюжетні, імітаційні, музичні, інтелектуальні, дидактичні, пізнавальні тощо.

За  кількісними характеристиками ігри поділяються на індивідуальні, парні, командні (групові).У молодшій школі є широкі можливості для використання дидактичних ігор. Ігри допомагають слабозорим дітям краще засвоїти програмний матеріал, виробити практичні навички, посилити інтерес до навчання предметів, сприяють вивченню і розвитку індивідуальних нахилів і здібностей дітей.

Під час гри у дитини найповніше виявляється і розвиваються індивідуальні особливості, можливості, здібності, пам’ять, мислення, загострюється увага. Саме в іграх формується культура спілкування дитини в колективі, зароджується  взаємодія між учнем і вихователем.

Потреба у грі ніколи не зникне. Для дитини особлива цінність її полягає не тільки в тому, що вона дає можливість як загального, так і фізичного, духовного зростання, а й готує до різних сфер життя. Гра для слабозорої дитини, особливо в молодшому шкільному віці, наділена ще й дослідницьким змістом, що дає змогу моделювати все те, що існує поза її межами. Саме через гру дитина швидше дізнається про правила та норми спілкування – зі світом природи, з людьми; швидше опановує навички культурної поведінки.

Організовуючи гру, вихователь має створити таке входження дитини в доросле життя з його, на жаль, жорстокими нормами, щоб не зашкодити їй. У грі дитина безтурботна, психологічно розкута і тому здатна на повне виявлення своєї індивідуальності. Вихователь початкових класів маєм дати можливість кожній слабозорій дитині самовиразитися, самореалізуватися в позаурочній діяльності.

Основна мета сучасних виховних ігор: допомогти дітям побачити, прислухатися, зрозуміти інших людей навчити їх відгукнутися на різноманітні проблеми.

Застосування таких різноманітних ігрових форм дає змогу поліпшити взаємини у зв’язках «вихователь–учень», «учень–учень», «учень–оточуючі»; сприяє реалізації на практиці особистісно-орієнтованого навчання і виховання.

Сьогодні, у час відродження національної системи виховання, дуже важливо залучати до процесу формування особистості дитини українські традиційні народні дитячі ігри .Національні дитячі ігри дуже мудрі, містять величезний виховний потенціал. Їх добре сприймають наші діти.

Чому гра так подобається дітям? Тому, що вона дарує радість і захоплення, що сам її процес сповнений несподіванок, а результат – таємниця. Але, крім суб’єктивного сприйняття, є, безумовно, глибинний вплив гри на людину, на основні сфери її життєдіяльності: фізичну, емоційно-вольову, інтелектуальну та духовну (ціннісно-смислову).

Слід зазначити, що гра – це, як правило, переживання, тому найбільш активною стає емоційна сфера. Гра може бути рухливою, коли крім емоційної активізується фізична сфера дитини, і може бути статистичною з точки зору рухливості тіла (логічні ігри, ігри на кмітливість), коли разом з емоційною активізується інтелектуальна сфера.

З-поміж найрізноманітніших ігор, спрямованих насамперед на активізацію пізнавальної діяльності та розвиток мислення школярів, домінує гра зі словами.

Практично всі ігри мають тематичну спрямованість.Такі ігри зручні у користуванні, цікаві, нескладні для виготовлення, оригінальні, привабливі.

Цінність гри полягає в тому, що в ігровій діяльності навчальна, розвивальна й виховна Слід також зазначити, що в початкових ланках освіти емоційній сфері приділяють більше уваги, ніж у старших класах.

функції взаємопов’язані. Гра як метод навчання організовує, розвиває слабозорих  учнів, розширює їх пізнавальні можливості, виховує особистість.

Особливо важливе місце займає дидактична (навчальна) гра та ігрові прийоми у навчальному процесі першокласників, адже становлення і розвиток їх навчальної діяльності відбувається у період ще слабких довільних процесів: уваги, сприймання, пам’яті та ін. Деякий програмовий матеріал вимагає від слабозорої дитини значних вольових зусиль та багаторазового виконання різних варіантів вправ для його засвоєння. Саме тоді гра, запобігаючи психічному перевантаженню дитини, допомагає реалізувати навчальну мету значно швидше й міцніше, ніж будь-який інший педагогічний засіб.

Отже, гра – це випробуваний і ефективний засіб виховання та навчання в початковій школі, але в жодному разі не універсальний.

Фантазія, казка, гра – це частка духовного життя молодших школярів, що пробуджують у душі кожного з них добрі почуття, роздмухують вогник дитячої думки і творчості. Гра – це цілий світ, на одному полюсі якого – життя, а на другому – дидактика, педагогічний і психологічний інструментарій, цілий арсенал педагогічних технологій. А між ними – країна дитячих ігор, дитячої творчості.

Щоб зорієнтуватися у світі гри, потрібно уявляти, що в ньому буде цікавим й корисним для слабозорої дитини.

У початкових класах тільки гра дає змогу легко привернути увагу і тривалий час підтримувати в дітей інтерес до важливих і складних предметів, властивостей і явищ.

Важливість ігор на згуртування дитячого колективу важко переоцінити.

Сумісна щоденна робота молодших школярів, спільність інтересів, в яких поступово збільшується суспільний характер, викликають у дітей активне прагнення брати участь у різних видах позашкільної роботи.

Найголовніші навички XXI століття, якими мають володіти учні: приймати виважені рішення, вирішувати проблеми, і, щонайголовніше, вміти співпрацювати з широким колом людей. Таке поняття як «тімбілдінг» стали використовувати у нашій мові декілька років тому.  

Тімбілдінг – це спеціально розроблені заходи, спрямовані на згуртування колективу, формування сильної команди, успішно досягає будь-яких поставлених цілей.

Тімбілдінг допомагає гуртуватися у команду не лише дорослим які працюють в яких-небудь установах, але й дітям. Колективні ігри навчають дітей спілкуванню один з одним, і спілкуванню з дорослими. Запропоновані  ігри  які навчать  дітей користуватися усіма необхідними навиками і звичайно ж, краще налагодити відносити з однокласниками чи друзями.

1. Зефір і зубочистка

Поділіть учнів на групи. Роздайте їм жувальний зефір та зубочистку. Завдання полягає в тому, що дітям необхідно за певний час (від 2-х до 10-ти хвилин) побудувати найвищу або найоригінальнішу споруду. Кожна група має описати своє творіння.

2. «Якби я був тобою…»

Діти сідають в коло. Той, хто розпочинає гру, тримає в руках невеликий м’ячик або будь-яку м’яку іграшку. Вчителю перед грою варто пояснити, що всі ми маємо багато чудових рис і талантів, але часом цього ніхто не помічає. Проте є ті, хто здатен це помітити та підняти настрій. Дитина з м’ячиком в руках кидає його іншому з кола і каже такі слова: «Якби я був/ла тобою, то...». Наприклад, «Якби я був/ла тобою, то я б частіше посміхалась», «Якби я був/ла тобою, то гуляв разом з нами на перервах». Варіанти можуть бути різні. Гра допомагає розвивати емпатію і формує доброзичливу атмосферу в класі.

3. Детектив

Ця гра потребує концентрації уваги і спільної співпраці між усіма учасниками. Діти стоять у колі. Один виходить в коридор або на вулицю – це детектив. У той самий час обирається одна дитина, яка буде лідером і показуватиме рухи. Усі діти починаються рухатися по колу повторюючи різноманітні рухи лідера (аплодисменти, легкі присідання, стук ногою тощо). Через кілька хвилин повертається детектив і стає в центр кола. Його завдання визначити лідера, за яким інші повторюють усі рухи. Детектив може отримати три підказки. Таким чином, новий лідер і детектив обираються для наступної гри.

4. Креативні рішення

Оберіть чотири або більше різноманітних предметів, до прикладу: шапка, стакан, книга, тертка тощо. Дітей поділіть на команди. Тепер уявіть таку ситуацію, що кожна команда повинна вирішити проблему, використовуючи лише ті предмети, які вони мають. До прикладу, діти опинились на безлюдному острові та мають знайти спосіб вижити або його покинути. Придумайте кілька цікавих сюжетів. Для кожної команди виділіть 5 хвилин. Після закінчення часу, нехай команди обґрунтують свій варіант розвитку подій. Намагайтесь не придумувати прості сценарії, щоб було очевидно використовувати саме ці предмети.