Градусна сітка на глобусі й географічній карті.

Градусна сітка на глобусі й географічній карті.

Сітка, що утворена на карті чи глобусі паралелями і меридіанами, називається градусною сіткою Землі.

Створення градусної сітки стало можливим лише після вивчення процесу обертання Землі навколо своєї осі. Ця вісь умовна, на перетині її з поверхнею планети утворились дві нерухомі точки, які називають полюсами.

На однаковій відстані від полюсів і перпендикулярно до осі обертання провели умовну площину, яка перетнула Землю і поділила її на дві півкулі – Північну і Південну. На перетині цієї площини з поверхнею планети утворилось умовне коло – екватор. Паралельно екватору проведено лінії, які називають паралелями.

Меридіани – умовні напівкола, які з’єднують на глобусі полюси. Меридіани можна провести через будь-яку точку поверхні Землі. Меридіани зі значенням 0° і 180° ділять Землю на Західну і Східну півкулі. У жовтні 1884 року за міжнародною угодою вирішено вважати початковим Ґрінвіцький меридіан. Щоб увіковічити цю подію, перед вікнами лабораторії збудували кам’яну стіну і прикріпили на ній мідний стержень, що показує положення початкового меридіана. Довжина 1° меридіана (40 000 км : 360 » «111 км). Знаючи цю величину, можна визначити відстань на карті без масштабу.