Григір Тютюнник. Повість «Климко». Доля дитини у часи воєнного лихоліття. Образ Климка. Морально – етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних.

Тема уроку: Григір Тютюнник. Повість «Климко». Доля дитини у часи воєнного лихоліття. Образ Климка. Морально – етичні уроки доброти,  чуйності, турботи про рідних.

Мета уроку : Продовжемо аналізувати твір здійснемо екскурс у минуле.,будемо розвивати  навички виразного читання, переказу тексту. Уміння формулювати і ділитися  своїми думками з приводу прочитаного.Охарактеризувати образ Климка-головного героя повісті. Виховувати кращі людські якості -доброту, чуйність, милосердя, почуття відповідальності.

Обладнання: портрет письменника,  його крилаті вислови, ілюстрації (картини війни)

Тип уроку: комбінований.

«Ідеалом для мене завжди була доброта, самовідданість

і милосердя людської душі у найрізноманітніших його проявах ”»

Григір Тютюнник 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1.              Слово вчителя

Добрий день, діти, іще один урок

Прийшов до нас за розкладом сьогодні.

Отож давайте зробимо ще крок,

Щоб знов пірнуть в літератури нашої безодню.

2.              Рефлексія

А зараз візьміться за руки і подумки побажайте один одному успіхів, позитивного настрою та всього найкращого

ІІ. Актуалізація опорних знань

Для того щоб зясувати наскільки увжно ви читали повість і які враження справив на вас цей твір проведемо вправу «Цікава смужка»(один учень з групи дістає смжку зачитує.а команда відповідає)

1 .Проміжний контроль отриманих знань із взаємоперевіркою.

1. Як жили Климко і дядько Кирило? (щасливо)

2. Жили вони при самісіньких коліях у … (залізничному бараці)

3. Найбільша радість Климка … (покласти перед дядьком охайно списані зошити)

4. Климко так би й виріс серед уквітчаних тих ночей, якби … (не почалась війна)

5. У яке місто зібрався хлопчик іти по сіль і  Чому виникла саме така ідея

? (хотів допомогти) (у Слов’янськ)

6. Яким важливим повідомленням починається другий розділ? (Климко йшов восьму добу)

7. Чому автор загострює увагу на такому епізоді «Перший сухар Климко розломив, коли відійшов од станції кілометрів на 25. Останню половину сухаря він з’їв учора зранку і відтоді не мав ані рісочки в роті» (автор підкреслює голодне життя хлопчика в далекій дорозі)

9. Ноги ніби одняло. Климко кричав: «Ану йдіть! Ану ідіть мені зараз». Чому він вирішив продовжити іти? (Він турбувався про дорогих йому людей)

11. Чого Климко розбавляв молоко, яке йому дала тітка Марина, водою? (хотів пляшку із молоком довезти додому і пригостити маленьку дочку вчительки)

9 Для чого Климкові потрібна була сіль?

2.Цікаві факти про сіль

Ми з вами звикли, що сіль – знайома приправа, що мешкає на наших кухнях. Проте мало хто знає, що вона необхідна людському організму. У середні віки сіль була настільки дорогою, що її називали «білим золотом», а в деяких країнах сіль навіть була грошовою одиницею. Крім того, що сіль необхідна для людського організму, до недавнього часу соління було основним способом тривалого зберігання харчових продуктів, а мистецтво солити м’ясо та рибу було відоме з найдавніших часів. Ось чому сіль була настільки дорогою зокрема й у часи війни, адже її використання могло продовжити термін придатності продуктам харчування, а отже – врятувати життя від голоду. Саме за сіллю й вирушає Климко до Слов’янська, адже з  1645 року був центром видобутку солі й торгівлі нею.

ІІІ. Повідомлення теми, мети  і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

(запис у зошит число.класна робота епіграф уроку ,До нього ми ще повернемося протягом уроку)

IV Працюємо над змістом твору

• Яка пора року описана у творі?
• З якими проблемами довелося зіткнутися Климкові у перші дні подорожі?
• Хто споряджав Климка в дорогу?
• Як у творі описано діда Бочонка? Зачитайте

Дід Бочонок — так звала аптекаря вся дітвора у висілку й на станції — цілими днями, навіть у неділю, просиджував у висілковій аптеці коло базару і (це було видно через вікно) розважував на манюніх вагах якісь ліки або стояв за прилавком, упершись у нього великим животом. Він знав усіх, і його теж знали всі. Сивий, вусатий і кругло-товстий, як справжнісінький бочонок, аптекар любив походжати ранками по базару — в широких смугастих штанях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці, підперезаній крученим шовковим поясом з білими китицями. На ногах у нього були величезні жовті черевики. Бочонок ніколи не купував, а лише весело перемовлявся з базаровими і реготав басом з-під білих розпущених вусів: "Гу-гу-гу! Кха-кха-кха! О, моє вам шануванняч-ко!" І знову реготав, причому живіт йому здіймався, мов велика пругка подушка, і двигтів. Шовкові китиці на поясі теж двигтіли, йому тут-таки просто посеред базару скаржилися на всілякі немочі, і він одказував по важно: "Куальцексс, куальцексс приймайте, мій друже". Або: "Авспіріні, авспіріні пийте, моя ласко. Тричі на день по одній пігулці. Крейди не шкода!"

• Як ставився дід Бочонок до Климка?
• Що він зробив для нього після смерті дядька Кирила?
• Чому Климко відмовився взяти у діда Бочонка харчі на дорогу, коли той пропонував?
• Що сталося зі станцією? Зачитайте

Незабаром німецькі літаки розбомбили станцію. Климко бігав у той день з висілковими хлопчиками за балку дивитися збитий наш яструбок і бачив здалеку, як бомби влучали в депо, у вагони, як похитнулася і повільно впала водогінна вежа, а в повітрі над полум'ям і димами після кожного вибуху моторошно завивали уламки рейок. Бомба влучила і в барак, і його розвалило, розкидала в усі боки, а рештки стін і простінків згоріли у Климка на очах — швидко, як тріски. Пожежі ніхто не гасив, бо станція горіла вся, горіли депо і шахта, а два паровози, що встигли відійти за посадку біля кладовища, клично і сумно гули в два неоднакові гудки.

Так і зостався Климко, в чім був, у чому йшов зараз.

• Чому Климко так зрадів, коли йому вдалося знайти багаття та картоплю?
• Чому Климкові не вистачило сухарів, які дав йому дід Бочонок?
• Що можна сказати про вдачу Бочончихи? Зачитайте

худа, злюща і скупа Бочончиха. Климкові завжди, коли вони бували з дядьком Кирилом в гостях у Бочонків, здавалося, що Бочончиха не ставляє миски із святковим їстивом на стіл, а кидає їх…

• Як сприйняв дід Бочонок повідомлення Климка про те, що він вирушає у дорогу?
• Чому Климко відмовився від борщу?
• Як на відмову зреагував дід Бочонок? Зачитайте

Їж, — попросив Бочонок, винувато кліпаючи очима й хапаючи себе то за той, то за той вус. — Ти на бабу не дивись. Вона така і є.

• Яка подія, свідком якої був Климко, ще вказувала на  скупість Бочончихи?
• Що сказав дід Бочонок Климкові на прощання? Зачитайте

Глядися ж у дорозі. А краще — пристань до якихось добрих людей, біженців, — серед нещасних багато є добрих, — та іди вкупі з ними, їх тепер сила-силенна суне у всі кінці.

• Як тітка Марина охарактеризувала хворобливий стан хлопця? («Не спав, а в гарячці був. Без пам’яті був трохи не три дні. Так тебе тіпало, бідолагу, що аж підкидало на ліжку. Не знала вже, чим і вкривати. Застудився ти дуже…»)

• За що дорікав собі Климко, перебуваючи у тітки Марини? («Три дні… Це ж половину дороги пройшов би вже. А мо й більше ніж половину, бо назад, із сіллю, ішов би швидше. Та й ніч уже не треба було б сідати гріть»)

• Якою була увага, ставлення тітки Марини до хлопця? («На стільці коло ліжка лежала скибка хліба, намазана смальцем і потрушена зверху сірою сіллю, та двоє червонобоких яблук. …Він побачив на лаві складену чисту свою одежу, матроску і штани…»)

• Чим хлопець допоміг тітці Марині по господарству? («Треба ж роботу якусь робити тітці, а то тільки набалакав: і те зроблю, і те…». «Він знайшов у сенях старий віник-деркач і промів тічок біля порога та вузеньку між споришем стежку до хвіртки… Тоді обійшов тітчину хату, повисмикував старий цупкий бур’ян попід призьбою… застелив ліжко…»)

• Що тітка Марина запропонувала Климку? («А може б, ти, синочку, в мене зостався, га?.. Я тебе вдягла б як слід і взула. Їсти в мене, хвалити бога, є що — німці до нас тільки вряди-годи заскакують… В школу тебе отдамо…»)
• Чому Климко, не зважаючи на гарне ставлення до нього тітки Марини, не залишився у неї жити? («Як тільки не стане в нас голоду, так і прийду або приїду. А зараз треба мені назад, мене там ждуть…») Як би ви вчинили на його місці?
• Що запропонувала тітка Марина хлопцю стосовно його повернення додому? («Німці товарний поїзд учора пустили в Донбас, до Єнакієвої чи до Горлівки, точно не знаю. А сьогодні ввечері ще один піде. З нашої станції»)
• Чим пояснити те, що Климко, перебуваючи у вагоні ешелона, почував себе спокійно. («Наші… донбасівські»,— висловився хлопець, побачивши чоловіка і п’ятьох жінок)
• Яка небезпека очікувала на Климка і мешканців вагона на станції Дебальцеве?

Як можна описати долю дитини у часи воєнного лихоліття у повісті Григора Тютюнника «Климко»?

• V,Діти війни

Читаючи твір Григора Тютюнника «Климко», кожен із вас, безперечно, замислився над тим, як складно жилося дітям під час подій Другої світової війни.

Діти війни… У цілого покоління, народженого у 1928-1944 роках війна вкрала дитинство. Вона забрала в них дім, материнську ласку, батьківську турботу, безхмарне дитинство, а найголовніше – позбавила права жити. Доля під час війни нелегка, а особливо у дітей.

Важким було і життя дітей, що залишились на окупованій німцями території. Батьки багатьох загинули на фронті, а матері  - від голоду і бомбардувань, від куль. Діти також страждали від голоду. Одним з таких дітей є герой повісті Григора Тютюнника – Климко.

Фізкульт хвилинка

Фізкультхвилинка

Всі піднесли руки – раз!

На носках стоїть весь клас,

Два – присіли, руки вниз,

На сусіда подивись.

Раз! – і вгору,

Два – і вниз,

На сусіда подивись.

Будем дружно ми вставати,

Щоб ногам роботу дати.

Раз – присіли, два - піднялись.

Хай мужніє ваше тіло.

Хто старався присідати,

Може вже відпочивати.

VІ   Характеристика образу головного героя повісті Климко

Діти.ми уже з вами пригадали сюжет твору тому пропоную вам скласти «Гроно» рис характеру Климка

Учні зачитують риси характеру

Я показую ще свої риси які не назвали

Порівнюємо чого не вистачил

VІ І.. Формування теоретичних понять (запис в зошит)

-  на попередніх уроках Ми вже з’ясували, що образ Климка вимальовується з автобіографічного епізоду життя автора. Проте письменник може наділяти персонажі своїх творів рисами характеру знайомих чи друзів, тобто створювати прототип літературного героя Прототип – (прообраз) – реальна людина, зовнішність, характер, життєві події, вчинки якої автор описав, створюючи літературний образ

- Чи можна вважати повість «Климко» автобіографічною? (Ні, бо головний герой – Климко, а не Григір. Письменник не мав товариша дитячих літ Зульфата і не рятував від голоду немовля своєї вчительки. Проте в перші роки війни автор так само пройшов складний шлях додому. До рідного села, навіть харчі, які дала тітка в дорогу, теж були сухарями. Отже, Григора Тютюнника можна вважати прототипом образу Климка лише певною мірою).

7.1 Словникова робота

- Пригадайте  значення слів : мораль, етика, доброта, чуйність, турбота.

•  Мораль-форма суспільної свідомості, що включає цінності, правила, вимоги, які регулюють поведінку людей.

• Етика-наука, що вивчає мораль. У ширшому розумінні — норми поведінки і сукупність моральних правил.

Чуйність — це здатність приймати, розуміти і підтримувати людину незалежно від його суті, стилю життя і характеру. 

Я хочу додати у вашу словникову скарбничку ще одне слово Милосердя 

Милосердя — діяльне прагнення допомогти кожному, хто має в цьому потребу. Це є втіленням високої любові до ближніх.

7.2 Робота в групах .

У кожної групи на столах є  частини прислівїв і приказок на морально- етичну тему

Завдання поєднати ці частини і скласти прислівя і приказки

Хто добре серце має, той усе здолає.

Життя дано на добрі справи.

 Добро робити ніколи не пізно.

Той багато дає, хто дає від щирого серця.

“Оцінюють людину за її вчинками”;

Залізо випробовується у вогні, а людина в біді.

На обличчі твоєму совість і чесність, а у вчинках твоїх людяність.

«Твори добро, і воно обов’язково до тебе повернеться».

Хочеш собі добра — не роби нікому зла.

. Перевірка роботи в парах учні зачитують прислівя

7.3. Слово вчителя.

- У багатьох творах Григір Тютюнник пристрасно говориться про те, що доброта й любов повинні стати святими законами людського спілкування, бо тільки вони піднімають істоту на вершини  благородства й поваги до інших. На такій висоті  - Климко, дитина з кришталево чистою, відкритою для людей душею, що дав нам усім справжні уроки доброти, турботи про інших, людяності.

5. Робота над  епіграфом уроку. «Ідеалом для мене завжди була доброта, самовідданість і милосердя людської душі у найрізноманітніших його проявах ”»

Григір Тютюнник 

Підтвердженням  цієї самого  Григора Тютюнника, який сказав в одному своєму інтерв’ю: « Найдорожчою темою, а отже й ідеалом, для мене завжди були і залишаться доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах...».

В які б обставини не потрапляли герої письменника, вони ніколи не перестають бути людьми, не гублять на дорогах випробувань доброти, несуть тепло в своїх душах і прагнуть зігріти ним інших. Тільки смерть завадила Климкові сповнити до кінця свій благородний людський обов’язок…

VІ. Підсумок уроку. Пам`яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей.Отже, ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей. Схиляючи голову перед пам`яттю загиблих, я думаю, що із сьогоднішнього уроку ви винесете морально-етичні уроки доброти, чуйності, людяності, турботи про інших.

Слово вчителя:

-26 лютого 1980 року  Григора за повісті «Климко» і «Вогник далеко в степу» нагороджують Республіканською премією імені Лесі Українки, якою відзначаються найкращі твори для дітей та юнацтва. Повісті  письменника стали в один ряд з художньо найсильнішими книгами про дітей війни всього багатонаціонального радянського письменства: «Ранніми журавлями» Чингіза Айтматова, «Уроками французької» Валентина Распутіна, «Первинкою» Миколи Вінграновського, «Мовчуном» Віктора Близнеця ...

Без усіх цих книжок просто не зрозуміти життєву історію покоління тих, на чиї дитячі плечі важким тягарем лягли війна, наруга й сирітство. У них – пояснення вражаючої духовної сили і морального здоров’я нашого народу, який всупереч усьому зберіг у собі найкращі, найблагородніші риси і передав майбутнім поколінням.

VІ І ОЦІНЮВАННЯ.

. Клоуз - тести:1. У степу Климко прокинувся від    ______ (холодної роси)

 2. Звечора Климкові не давали спати                          _____________ (миші)

 3. Батька хлопчикові замінив дядько                           ___________ (Кирило)

 4. дядько працював на                                                 ___________ (залізниці)

 5. Найбільша радість Климка, щоб дядько перевірив  __________ (зошити)

 6. Для дядька Климко варив                                           ___________ (юшку)

 7. Климко завжди знаходив гостинець від дядька у     _________ (кухлику)

 8. Коли в барак потрапила бомба,  Климко оселився у  _________ (ваговій)

        9. Старий чех пригостив Климка                                        _______ (галетами)

10. Перший сухар Климко з’їв, відійшовши від станції кілометрів на 

                                                                                                                _________(25)

        11. У ледь жевріючому багатті хлопчик знайшов     _____ ( дві картоплини)

12. Найдужче в дорозі у Климка боліли                                    _______ (ноги)

VІІІ. Домашнє завдання: Підготувати повідомлення :

1 група життя Олекси Стороженка 2 група творчість Олекси Стороженка 3 група Історія створення «Скарб» сторінка 183-189 читати