Григорій Сковорода. "Бджола і Шершень" 6кл.

Григорій Сковорода. Замальовка життєпису письменника. "Бджола і Шершень". Повчальний характер і художні особливості байки. Ідея спорідненої праці

Мета: ознайомити 5-класників з найважливішими віхами життя Г.Сковороди,  допомогти  краще усвідомити моральні загальнолюдські цінності , інтерпретовані у байці «Бджола та Шершень», учити розуміти сатиричний характер байки, її алегоричний зміст; удосконалювати навички аналізу байки як жанру; розвивати культуру мовлення, вміння висловлювати й аргументувати власну думку; формувати кругозір, світогляд учнів; виховувати почуття пошани до творчості Г. Сковороди, кращі моральні якості.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет письменника, малюнки бджоли та шершня, мультимедійні засоби.

Перебіг уроку

І.

1. Створення емоційного настрою

Посміхніться самі до себе, до мене, подаруйте усмішку один одному. Бачу, що у вас усе гаразд. Сподіваюся на такий настрій протягом уроку. Тим більше, що усмішка — це головна умова успіху. Отже, ви готові розпочати роботу?

2.Оголошення теми й мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Обговорення епіграфа

                                                                               Роби те, до чого народжений,

                                                                       будь справедливий і миролюбивий,

                                                                                                        і досить із тебе.

                                                                                                            Г.Сковорода

 

1.Вступне слово вчителя.

2. Знайомство з життєписом Г.Сковороди. Перегляд відеопрезентації.

https://www.youtube.com/watch?v=nm2BT5Fmg0c

3. Обговорення тих фактів, які запам’яталися учням.

4. 2. Григорій Савич Сковорода (03.12.1722–09.11.1794). Життя і творчість видатного філософа, просвітителя, поета  ( доповідь учня). (слайд 4)

 

Минуло понад 2 століття відтоді, як жив і творив великий митець і мислитель українського народу Григорій Сковорода. Він був загадкою для своїх співвітчизників при житті, і нерозгаданий  сучасними дослідниками. За стильовими ознаками творчість українського Сократа належить до пізнього бароко. Жоден твір Г. Сковороди за його життя не був надрукований, але всі вони розходилися по Україні в рукописних списках. Воістину він був учителем усього українського народу. Правдиві і вигадані сюжети про життя притягували увагу співвітчизників до його особистості. Але , на жаль, ми й досі не засвоїли уповні його геніальні ідеї  про «сродну працю», «любомудріє», філософію серця, не прислухалися до його закликів пізнати себе.

  Сковороду влучно називають «українським Езопом». Оскільки він був учителем, то й байки збірки «Байки Харківські» мали на меті допомогти читачеві в пошуках і розкритті вічних істин, повчити, тобто показати людські недоліки та чесноти.

 

Г. Сковорода підносить у байках дружбу, любов, розум та позитивні людські риси, показує, що справжня цінність людини визначається не одягом, зовнішньою красою, багатством, походженням, титулами, чинами, посадами, тобто не зовнішніми, а внутрішніми якостями. Ці якості — розум, знання, працьовитість, чесність, справедливість — визначають учинки кожної людини.

3.Підготовка до виразного читання ,сприйняття та усвідомлення змісту байки.

Випереджувальне завдання: 2 учнів розповідають про бджолу та шершня у природі.

 

4.Виразне читання байки

     5.Інсценізація   байки  «Бджола та Шершень»

   Учні  мали  випереджувальне  домашнє  завдання,   тому  підготували на урок  інсценізацію  байки «Бджола та Шершень». 

Шершень:

— Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед.

Бджола:

— Ти поважний дурень, пане раднику. Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом наша братія й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

Автор:

Сила:

Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А бджола — се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться.

 

6. Ідейно-тематичний аналіз байки. Паспорт твору

Тема: розповідь про призначення праці в житті кожної людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.

 Ідея: возвеличення праці, яка є смислом щасливого життя; засудження ліні, ледарства, крадіжки.

Основна думка:

 «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним».

 Жанр: літературна байка.

Герої  байки:  Шершень — се образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і т. Ін.

     Мова байки

    Мова твору близька до народної, але якщо у вуста Шершня вкладено більше лайливої лексики, то Бджола говорить афористично й красиво.

 

7. Бесіда за питаннями 

• Чому Шершень, принижуючи гідність Бджоли, називає її дурною? («Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед»)
• Що мав на увазі Шершень, звертаючись до Бджоли: «Видно, що ви без пуття закохані в мед»? (Бджола  займалася  ‘’сродною працею’’,  тобто тим ділом, яке їй подобалося і  до  якого  мала хист).
• У чому вбачає своє призначення Бджола? Чим зумовлено те, що праця для неї — насолода? («...Більша радість збирати мед, аніж його споживати. До сього ми народжені і будемо такі, доки не помремо. А без сього жити... для нас найлютіша мука». Своє  призначення  бджола вбачає у  збиранні меду.  Праця  для неї  насолода,  тому  що  вона  робить  те,  що має  робити).
•                                    Якої думки щодо праці дотримується Шершень? Чому він не розуміє Бджолу?  (Шершень  хижак і  крадій,  він народжений  лише їсти-пити  за  рахунок  крадіжки  чужого).
•  Що є мукою для героїні? (Найбільшою  насолодою є  збирання  меду,  мукою  є  не  займатися  улюбленою  справою).
• Кого намагався засудити Г. Сковорода на прикладі Шершня? (Шершень- це  алегоричний  образ,  автор намагався  засудити  людей,  котрі  нічого  не роблять,  живуть  за рахунок  інших).
• Чому Бджола — символ мудрої людини? (Бджола  є  символом  мудрої  людини,  бо  ‘’у  сродному  ділі  трудиться‘’).
• Які життєві приклади наводить байкар у висновку («силі») твору? Про що вони свідчать? (Шершень – утілення  людей,  народжених  тільки їсти-пити за  рахунок крадіжки  чужого.  Тому  завдання відкрити  їм  нові  життєві  образи праці -  виховна мета  байки.  Бджола  є  ‘’гербом мудрого  чоловіка’’).
• Чим пояснити те, що людина без діла   карається і страждає?
• Що мав на увазі Епікур, зазначаючи про необхідність жити за натурою?
•  Коли праця для людини є насолодою і задоволенням? (Коли людина має до неї  хист, коли ця праця  є  ‘’сродною’’).
• Яке виховне значення має ця байка?

(Сковорода навчав, що у природі існує краса, гармонія, а в суспільстві – несправедливість, і , щоб змінити світ на краще , потрібно кожному змінити самого себе. Пізнаючи свої нахили, людина правильніше визначає своє місце в суспільстві й приносить найбільшу користь. Він писав , що рідний край страждає від влади «загребущих» , «лукавих»  і «змій». Але майбутнє Вітчизни не в них, а в «трудолюбствующих», простих людях, «чистих серцем»,  «з духом премудрості і благочестя» , саме вони – «справжнє обличчя землі»).

V.Закріплення  вивченого  матеріалу

1.Проведення  тестового  опитування

1. Шершень дорікав Бджолі за те, що вона:

а) хитра і підступна; б) надто серйозна і ретельна;

в) дурна і безглузда; г) ледача і неповоротка.

2. Що, на думку Шершня, люди завдають Бджолі?

а) Збитків; б) шкоди; в) зайвих клопотів; г) болі і страждань.

3. Бджола, звертаючись до Шершня, назвала його паном:

а) розумником; б) обліковцем; в) писарем; г) радником.

4. Тварина, яка полюбляє їсти мед:

а) вовк; б) заєць; в) ведмідь; г) кабан.

5. Що є мукою для Бджоли?

а) Рано підводитися; б) сидіти без діла;

в) працювати щодня; г) охороняти медові сховища.

6. Бджола — це образ людей, які:

а) живуть крадіжкою чужого;

б) бачать смисл свого життя у праці;

в) розповсюджують науку в суспільстві;

г) багато говорять, а потім сумлінно працюють.

7. Бджола — це символ:

а) кохання; б) добра і радості; в) мудрості; г) миру і злагоди.

8. Кому належить питання, зазначене у творі: «Нащо учитися, коли не матимеш достатку»?

а) Бджолі; б) науковцю; в) людині-практику; г) Шершню.

9. У біблійній «Книзі мудрості Ісуса сина Сіраха» зазначалося:

а) «Праця — символ добра»;

б) «Люби ближнього і тебе будуть любити»;

в) «Веселість серця — життя для людини»;

г) «Життя прожити — не поле перейти».

10. Хорт тоді веселий, коли:

а) ситий; б) полює; в) гарно виспиться і відпочине; г) відчує до себе увагу і повагу.

11. Найбільша радість, на думку Г. Сковороди, коли людина:

а) живе за покликанням; б) має багато друзів;

в) відчуває свою необхідність у суспільстві; г) створила сім’ю.

12. Володаркою людини є її:

а) пам’ять; б) душа; в) розум; г) свідомість.

 

VI.Підбиття  підсумків  уроку

    Учитель.  А  зараз  ми  повернемося    до  проблемного  питання,  дамо  відповідь  на нього.

 

   1.Проблемне  запитання

      Чи актуальна ідея  ‘’сродної праці’’,  висловлена  у  байці  ‘’Бджола  і Шершень’’,    сьогодні? 

2.’’Мікрофон’’

-Сьогодні  на уроці  я   навчився  (-лася)…

-Дізнався  (-лася)…

-Найбільше  мені  сподобалось…

-Байка    ‘’Бджола  і Шершень’’ вчить…

 

Домашнє завдання. Опрацювати матеріал підручника, стор 40-42,дати відповідь на питання (стор. 41)