Громадівський рух 1860-х – 1890-х рр. ХІХ ст. Молоді громади. Емський указ.

Тема. Громадівський рух 1860-х – 1890-х рр. ХІХ ст. Молоді громади. Емський указ.

Мета уроку:

Навчальна:

• охарактеризувати особливості суспільно-політичного та національно-визвольного рухів у Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.;
• ознайомити з появою та діяльністю перших громад;
• на прикладі видатних діячів суспільно-політичного життя України др.пол. ХІХ ст. показати роль особи в історії.

Розвивальна:

• розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, виділяти головне і другорядне, робити висновки та узагальнення, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, виступати з повідомленням, вміння самостійної роботи.

Виховна:

• на прикладах діяльності учасників громадівського руху виховувати в учнів патріотичні почуття, активну життєву позицію, національну самосвідомість;
• виховати шанобливе ставлення до діячів українського національного руху.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• пояснювати особливості суспільно-політичного та національно-визвольного рухів у Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.;
• давати оцінку діяльності перших громад;
• визначати, характеризувати та порівнювати основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно-визвольного руху в українських землях Російської імперії;
• давати характеристику та оцінювати діяльність провідних представників національно-визвольного руху;
• визначати хронологічну послідовність основних подій;
• робити висновки, працювати з джерелами інформації,  визначати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати свою точку зору, виділяти головне й другорядне.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, презентація, дидактичний матеріал.

Персоналії: П. Чубинський,  М. Драгоманов.

Основні дати: 

1873 р. – відкриття в Києві Південно-Західного відділу Російського географічного товариства;

1874 р. – участь громадівців у ІІІ Всеукраїнському археологічному зїзді в Києві;

1876 р. – ухвалення Емського указу імператором Олександром ІІ;

1891 р. – створення «Братства тарасівців».

Хід уроку:

І . Вступна частина уроку

1. Організаційний момент, підготовка учнів до уроку, емоційне налаштування.

 2. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Основна частина уроку

1. Актуалізація опорних знань, вмінь та навичок

1.Вправа «Так чи ні» (використовуючи сигнальні картки)

• Першу Українську громаду було створено в Петербурзі.(Так)
• Вірш «Ще не вмерла Україна» вперше було опубліковано за підписом Т.Шевченка.(Так)
• Хлопомани – це російська інтелігенція.(Ні)
• Українці масово підтримали польське повстання.(Ні)
• В 60-х рр. 19 ст.було видано указ про визнання української мови дерджавної, її культурний розвиток.(Ні)

2.Установіть хронологічну послідовність подій:  

Ухвалення Валуєвського циркуляру. (1863)

Створення Київської громади. (1861 р.)

Початок Польського повстання. (22 січня 1863 рр.)

2.Мотивація навчальної діяльності

Вчитель. Після поразки польського повстання 1863–1864 років у Російській імперії починається наступ реакції. Був прийнятий Валуєвський указ (пригадати його зміст і мету), і в процесі національного відродження настає пауза. Але на початку 70-х років національно-визвольний рух відновлюється, щоб вже більше не припинятись, активізується знову громадівський рух. Діячі визвольного руху переходять від культурницької роботи до діяльності політичної, метою якої є відновлення української державності.

Проблемне питання

    Яку роль відіграли  громади у процесі національного відродження?

3. Повідомлення плану уроку

План:

1.Російське географічне товариство.

2.Емський указ.

3.Стара громада. Молоді громади. М. Драгоманов.

4. «Київська старовина». «Братство тарасівців».

4.Ознайомлення з новим матеріалом

Вчитель. Наприкінці 60-х рр. XIX ст. відбувалося відновлення громадівського руху, але вже у формі напівлегального. Центром його відродження знову став Київ. Свою діяльність громадівці розгорнули завдяки появі Південно-Західного відділу імператорського Російського географічного товариства, яке стало центром українознавчих досліджень, та придбанню ними газети «Київський телеграф» — легальної трибуни, яка відкривала нові можливості для українознавчої діяльності.

Робота з історичним джерелом

1. Про відкриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства

«§ 2. ...відділ переважно досліджує губернії Київського освітнього округу в усіх тих аспектах, що є предметом занять Товариства, і особливо дослідження зі статистики та етнографії.

§ 3. ...відшукує і доводить до відома вже зібрані й ті, що зберігаються в місцевих архівах, відомості про край, розглядає їх, вирішує, як їх використати для науки».

Запитання

• Визначте мету створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

Вчитель. У 1869 р. клопотаннями імператорського Російського географічного товариства Павлу Чубинському було доручено очолити експедицію до Південно-Західного краю (Правобережна Україна) для вивчення народонаселення регіону.

Виступ учня з повідомленням «Діяльність П. Чубинського»

Вчитель. Російський цар Олександр II створив у серпні 1875 р. спеціальну комісію «для вироблення засобів боротьби з українофільською діяльністю». І на підставі пропозицій комісії царю, який тоді відпочивав в німецькому місті Емс, підписав закон про повну заборону української мови. Закон дістав назву Емський указ 1876 р.

Щоб краще зрозуміти основні положення Емського указу пропоную Вам відновити пошкоджені фрагменти документа.

З Емського указу (1876 рік)

«Государ імператор в 18/30 день минулого травня височайше наказав:

1. Не допускати ввозу в межі імперії без окремого на те дозволу Головного управління яких би то не було… (книг і брошур, що видають за кордоном на малоруському наріччі).

2. Друкування та видання в Імперії оригінальних творів і перекладів на тому ж наріччі… (заборонити), за винятком тільки:

а) історичних… (документів і пам’яток);

3. Заборонити також різні… (сценічні вистави і читання на малоруському наріччі, а також і друкування на ньому текстів до музикальних нот).

4. Припинити видання газети… (“Київський телеграф”»).

Вчитель. Ви молодці. А тепер, виходячи з історичного джерела, спробуйте визначити чим була викликана поява Емського указі? Як Емський указ вплинув на український національний рух?

Орієнтовані відповіді учнів

• обмежував засоби, за допомогою яких можна було впливати на пробудження національної свідомості українського народу;
• стримував розвиток української культури;
• на деякий час призвів до дезорганізації українського руху в Наддніпрянській Україні, але не до його припинення.

Вчитель. Видання Емського указу поставило перед провідниками українського руху питання про подальший розвиток. Тому громадівці вирішили організувати за кордоном український національний центр, який мав налагодити видання вільної української преси й представити український рух у Європі. Виконати таке завдання громада доручила Михайлу Драгоманову, якого за Емським указом було звільнено з Київського університету.

Виступ учня з повідомленням «Діяльність М. Драгоманова»

Вчитель. Під впливом ідей М. Драгоманова в Наддніпрянській Україні організовувалися Молоді громади, у яких гуртувалася переважно студентська молодь. Тепер я пропоную Вам скласти ланцюжок основні події громадівського руху 90-х років ХІХ ст. (с.155–157 ).

Учні зачитують основні події

Вчитель. Діти, щоб краще зрозуміти основи діяльності «Братства тарасівців» опрацюйте історичне джерело,  після дамо відповідь на запитання після нього.

«Програмові засади Братства тарасівців

«1) Самостійна суверенна Україна, соборна, ціла й нероздільна, від Сяну по Кубань, від Карпатів по Кавказ, вільна між вільними, рівна між рівними, без пана й без хама, в будучому без класової боротьби;

2) федерація всередині, цебто федерація Лівобережної, Правобережної, Степової України, Кубані, Галичини;

3) гетьман — як президент і сойми;

4) мета державна — перед усе й понад усе;

5) удержавлення поверхні і надр землі, грубого промислу і гуртової торгівлі, трудова повинність, ...загальна безплатна й обов’язкова наука, цілковита воля віри, відокремлення церкви від держави, національна армія;

6) боротьба з імперіалізмом, боротьба зі свавільними утисками;

7) не говорити, а робити; не знати, а вміти;

8) Україна для українців, цебто що визнають себе українцями;

9) культура нації: своя наука, своя краса, своє сумління, свій розум, своя правда, своя воля, свій бог;

10) культура «я» чи то братерства: держава — велика зорганізована громада; громада складається з осібників; коли осібник вільний і дужий, то і держава міцна; коли осібник — раб темний, то й держава ні до чого;

11) не ми будемо, коли Вкраїні волі й долі не здобудемо».

Запитання

1. Який політичний лад планували встановити в Україні тарасівці?

2. Яким соціально-економічним порядкам віддавали перевагу члени Братства тарасівців?

3. Які перетворення в культурно-освітній і духовній сферах передбачали тарасівці?

4. Чим цілі «Братства тарасівців» принципово відрізнялось від завдань, які ставили громадівці?

Вчитель.  Сучасний український історик Ярослав Грицак сказав, що «нація — штучне утворення, як парк або сад, котрі виникають завдяки діяльності людини. Проте це не зменшує цінність останніх. Націю створюють зацікавлені у її існуванні». Що робили тогочасні українські діячі для виникнення української нації?

5. Закріплення вивченого матеріалу

1. Хронологічна задача.   

Вчитель. Порахуйте, у якому році було випущено цей плакат.

Правильна відповідь: (1891р. + 125 =2016 р.)

2. Відгадай – хто Я?

• Відомий український громадсько-політичний діяч, літературознавець, історик, публіцист, фольклорист, економіст, філософ. Був одним із найактивніших діячів Південно-Західного відділення Російського географічного товариства і особливо київської Громади. Став жертвою репресій царського уряду, звільнений з університету і перебував під негласним наглядом поліції. Змушений був виїхати за кордон.(Михайло Драгоманов)
• Був людиною, яка вдало поєднувала талант поета, організаційний хист і прискіпливість дослідника. Його наукова діяльність неодноразово відзначалася нагородами, у той час як громадсько-політична зазнавала переслідувань. Його двічі висилали з Києва, наслідком чого стала тяжка хвороба, яка й спричинила його передчасну смерть. (Павло Чубинський)
• Російський імператор, який здійснив ряд реформ: військову, земську, судову, у 1861 скасував кріпосне право. Щодо України проводив доволі агресивну  політику (Валуєвський циркуляр, Емський указ). (Олександр ІІ)

3. «Так чи Ні» (використовуючи сигнальні картки)

• За Емським указом дозволялось проводити сценічні вистави на малоросійському наріччі. (Ні)
• Найбільш радикально налаштованою серед студентських громад було «Братство тарасівців». (Так)
• Зважаючи на урядові заборони, український рух повністю припинив свій розвиток. (Ні)

3. Вчитель. А тепер давайте сформулюємо відповідь на проблемне питання «Яку роль відіграли  громади у процесі національного відродження?».

ІІI. Заключна частина уроку

1. Підведення підсумків уроку. Рефлексійна вправа  «Мапа тіла».

Вчитель:Діти, давайте закінчимо урок вправою «Мапа тіла».  Дайте  відповіді на чотири ключові запитання:

1. Що змусило задуматись?

2. Що хочеться взяти з собою?

3. До чого б не хотілося повернутися?

4. Що розважило?

2. Виставлення оцінок.

Вчитель: Сьогодні за урок отримують оцінки учні, які підготували доповіді; виконували практичні завдання.

3. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 17, та створити історичні хмаринки до теми уроку.

4.Прощання.

Вчитель:  Ви сьогодні були активні, добре відповідали. Дякую за роботу на уроці. Всього найкращого.