ГРОШІ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ. СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ.
НВО "Олександрійська гімназія імені Т.Г.Шевченка - ЗНЗ І-ІІ ступенів - школа мистецтв"
Розробка уроку у вигляді технологічної картки.
Тема: ГРОШІ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ. СУТНІСТЬ ТА ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ.
Мета :
Навчальна складова мети (формування географічних компетенцій): отримати знання про види, функції та історію розвитку грошей.
Розвивальна складова мети (розвиток навичок мислення високого рівня): розвивати пізнавальні інтереси в учнів, критичний спосіб мислення, продовжувати формувати вміння працювати з різними джерелами знань, порівнювати, узагальнювати, знаходити причинно-наслідкові зв'язки певних подій, розвивати спостережливість формуючи самоосвітню, інформаційну та комунікативну компетентності, навички самостійної характеристики сутності грошей, навички роботи з текстом, формуючи самоосвітню, інформаційну та комунікативну компетентності
Пізнавальна складова мети (формування вміння здійснювати самостійну пізнавальну діяльність): сформувати в учнів знання про види та функції грошей, про історію їх виникнення; продовжити формування практичних навичок під час розв'язування задач; вміння осмислювати й використовувати інформацію з різних джерел (мовлення вчителя, однокласників).
Виховна складова мети (формування поведінкових компетенцій): розвивати критичне мислення, виховувати економічне мислення та інтерес до предмета, виховувати культуру спілкування та пізнавальний інтерес; формування самостійності, активності, виховувати ділову та творчу активність, здатність приймати раціональні рішення , уміння працювати в команді, самостійність у формуванні нових знань, сприяти професійній орієнтації учнів толерантної взаємодії між собою під час виконання завдань у парі, групі.
Учні повинні знати:поняття «бартер», недоліки товарних грошей, економічний зміст понять «гроші», «грошова маса»; «функції та види грошей».
Учні повинні вміти: розділяти функції грошей, уміти розрахувати свій бюджет, уміння працювати в групі.
Тип уроку: комбінований, корекційно – консультативний.
Міжпредметні зв'язки: історія, математика.
Наочність: вислови відомих економістів, роздавальний матеріал, підручник, повідомлення, додаткові теоретичні матеріали за темою, тестові завдання.
Форми роботи: колективна, фронтальна, групова, індивідуальна.
Стадія (фаза) | Діяльність учителя. Завдання даної фази | Діяльність учнів | Можливі прийоми й методи |
Стадія виклику | Виклик уже наявних знань по досліджуваному питанню, активізація учнів, мотивація для подальшої роботи. | Учень «згадує», що йому відомо по досліджуваному питанню (робить припущення), систематизує інформацію до її вивчення, задає питання, на які хотів би одержати відповідь. | Складання списку «відомої інформації», -розповідь- припущення по ключових словах; -систематизація матеріалу (графічна) -кластери, таблиці; -вірні й невірні твердження; |
Стадія осмислення (реалізація) | Збереження інтересу до теми при безпосередній роботі з новою інформацією, покрокове просування від знання «старого» до «нового». | Учень читає (слухає) текст, використовуючи запропоновані вчителем активні методи читання, робить позначки на полях або веде записи в міру осмислення нової інформації. | Методи активного читання: -маркування з використанням значків «v», «+», «-«, «?» -пошук відповідей на поставлені в першій частині уроку питання. |
Стадія рефлексії | Повернути учнів до первісних записів – припущень, внести зміни, доповнення, дати творчі, дослідницькі або практичні завдання на основі вивченої інформації. | Учні співвідносять «нову» інформацію зі «старою», використовуючи знання, отримані на стадії осмислення. | -Заповнення кластерів, таблиць, -повернення до ключових слів, вірним і невірним твердженням -відповіді на поставлені питання; -організація різних видів дискусій; -написання творчих робіт (есе). |
1. | Органiзацiйний момент. | 2 хв |
2. | Стадія виклику. Мотивація навчальної діяльності . | 3 хв |
3. | Оголошення теми, мети, завдань уроку. | 1 хв |
4. | Актуалізація необхідних учням знань для вивчення нової теми. | 3 хв |
5. | Вивчення нового матеріалу (первинне засвоєння). | 5+10 |
6. | Осмислення нових знань, умiнь (вторинне засвоєння) | 5 хв |
7. | Закріплення, систематизація та узагальнення. | 5 хв |
8. | Контрольно-коригувальний етап. | 5 хв |
9. | Підбиття підсумків уроку. | 3 хв |
10. | Оцінювання знань учнів. | 1 хв |
11. | Домашнє завдання. | 1 хв |
Структура:
Хід уроку
Викладання ДІЯЛЬНІСТЬ УЧИТЕЛЯ | Учіння ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНЯ | Організація й управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів | ||||||||||
I. Організаційний момент 1. Привітання учнів. 2. Перевірка готовності учнів до уроку. 3. Облаштування робочого місця. 4. Налаштування на позитив. | Самоперевірка готовності до уроку. Слухове сприйняття інформації. Перевірка робочих місць. | Перевірка готовності учнів до уроку. | ||||||||||
Стадія виклику II. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів 1.Економічні загадки: (слайд 1-2) Постановка проблемного питання: Попробуйте їх відгадати. Що обєднує ці загадки? (ГРОШІ) | 1. Розгадують економічні загадки. Відгадують, виходячи з відповідей, про що йде мова. | Стимулювання учнів до доповнення відповідей однокласників. | ||||||||||
III. Повідомлення теми і завдань уроку (слайд 3-4) 1.Повідомлення теми, мети, завдань уроку. 2.Ознайомлення з пунктами плану. | Зорове сприйняття інформації. Слухове сприйняття інформації. | Зачитування тексту. | ||||||||||
IV. Актуалізація необхідних учням знань для вивчення нової теми 1. Прийом «Економічна розминка». «З одного боку — з іншого боку», або “Лінія цінностей” «Хочеш пізнати людину — наділи її грошима та владою» — говорить народ на мудрість. І, як свідчить українська і світова література та життєвий досвід, у переважній більшості випадків вони «псують» людину. Отже, гроші — зло? Спробуємо дати відповідь на це питання. Пропонується зайняти місце десь уздовж уявної лінії між двома крайніми позиціями, відповідно до того, з яким із цих крайніх полюсів вони більш згодні. | 1. Роздуми учнів про гроші. Учні визначаються з оцінкою поняття та висловлюють своє бачення. | Звернення уваги на узгодженість їх змісту з темою уроку. | ||||||||||
Стадія осмислення (реалізація) V. Вивчення нового матеріалу 1. «Мозковий штурм» (поділ та робота в групах): Ви отримали економічне благо. Проаналізуйте його. Під час виконання завдання зверніть увагу що кожен з названих предметів може бути проаналізований з різних боків: -з точки зору зовнішнього вигляду (колір, форма, поверхня), -функцій, які виконує предмет, -матеріалів, з яких він виготовлений, -людей, для яких він може становити інтерес Висновок: всі ці блага колись виконували роль грошей. 2.Робота з текстом на екрані. (слайд 8) Із представленого тексту виписати еквіваленти грошей у різних країнах. (худоба, сіль, чай, какао - боби, тютюн, сушена риба, рис, кукурудза... ) Але чи завжди можна бартером задовольнити свої потреби. (Бартер забирає багато часу та сили на пошуки необхідного товару. Як можна було полегшити “майстрам”завдання? (Ввести у гру ГРОШІ) | 1.Після закінчення роботи кожна група звітує про виконання роботи та дає відповідь. Характеристика економічного блага -з точки зору зовнішнього вигляду (колір, форма, поверхня), -функцій, які виконує предмет, -матеріалів, з яких він виготовлений, -людей, для яких він може становити інтерес 2.Із представленого тексту(слайд 8) виписати еквіваленти грошей у різних країнах. | Поділ на 5 - 6 груп по 4 учні. Робота в групах. Робота з текстом. | ||||||||||
3. Еволюція грошей.(З історії розвитку грошей). (слайди 9-18) Розповідь про розвиток грошових відносин за слайдами. | 1. Слухове сприйняття інформації | Консультування учнів | ||||||||||
VІ. Осмислення нових знань, умiнь (вторинне засвоєння) 1.Робота з текстом підручника. - Які ж властивості повинні мати гроші, щоб ними могли користуватися всі? (ЕРА МЕТАЛЕВИХ ГРОШЕЙ) У тексті знайти властивості грошей. Вчитель малює в середині великого аркушу паперу овал, витягнутий за горизонталлю, і пише в центрі його слово «Властивості грошей». (цінність, зносостійкість, портативність, однорідність, подільність, упізнаваність, цінова стабільність). | 1. Обговорюють у групах та пояснюють вислови. 2.Називають властивості грошей. 3.Учні мовчки - «про себе» - читають текст підручника (ст.58 останній абзац). | Консультування учнів. Узагальнення їх висловлювань. | ||||||||||
VIІ. Закріплення систематизація та узагальнення вивченого на уроці 1. «Семантична карта» (слайд 20) Вчитель малює в середині великого аркушу паперу овал, витягнутий за горизонталлю, і пише в центрі його слово «Властивості грошей». Потім учитель просить учнів назвати ці властивості й записує у вигляді «семантичної карти». | 1.Слухове сприйняття інформації. Правильне креслення графіків. 2. Складають семантичну карту. | Стимулювання учнів до слухового сприйняття інформації. | ||||||||||
2. Повідомлення про функції і види грошей. (слайди 21 - 30) 3.«Сортування грошей» Заповнити таблицю: (вписати № варіанта відповіді)
4. Еволюція форм грошей. | 1.Сприйняття почутої інформації. 2.Учні заповнюють таблицю. Правильне оформлення таблиці. Обговорення відповідей. 4.Обговорення схеми. | Корегування відповідей. | ||||||||||
VІІІ. Контрольно-коригувальний етап. 1. «Брокерський» Для спілкування часто використовують мову жестів. Найчастіше цим користуються брокери на біржах. Жестами вони показують, які акції, у якій кількості, за якою ціною вони купують і продають. Завдання брокерів — передати інформацію один одному. № 1 — перший учасник (брокер) отримує інформацію, передає жестами другому, другий передає, що сказав перший. 1-ша команда — «Час — це гроші». 2-га команда — «Мовчання - золото». 3-я команда-----”Скупий двічі платить”. 2. Пояснити вислови видатних людей. Як ви розумієте? | 1.Завдання брокерів — передати інформацію один одному. Завдання класу - відгадати. 2. Вибирають і пояснюють вислови видатних людей. Як ви розумієте? | Опитування учнів. Корегування відповідей. | ||||||||||
Стадія рефлексії ІХ. Підсумки уроку 1. Вибери мене. -Згадаємо казку “Курочка Ряба”. Завдання у яєчках. Попробуйте дати відповіді на питання. 2.Тема грошей у художній літературі та народній творчості. (слайди31-33) 3. Метод “Мислячі капелюхи” БІЛІ капелюхи починають, СИНІ - закінчують. | 1. Відповіді на питання. 2. Читання прислівїв. 3. Учні називають факти з матеріалу уроку, які їх найбільше вразили. БІЛІ капелюхи починають, СИНІ - закінчують. | Фронтальне опитування учнів. | ||||||||||
Х. Оцінювання діяльності учнів на уроці 1. Оцінювання знань учнів. | 1. Самооцінювання та взаємооцінювання результатів власної діяльності та діяльності однокласників на уроці. | Підбиття підсумків роботи учнів на уроці. | ||||||||||
ХІ. Домашнє завдання 1.Опрацювати параграф 10 у підручнику. 2. Складіть кросворд «Гроші» (по бажанню). 3. Підберіть приклади (3 - 5) ситуацій, у яких гроші виконують різні функції. 4. Розпитати батьків, які були ціни на товари у 80-х роках ХХ ст. | Опрацювання тексту підручника. Вивчити нові економічні терміни | Надання переліку рекомендованих для опрацювання джерел інформації. Індивідуальне консультування. |
ДОДАТКИ.
Економічні загадки:
1.Що рахувати у чужій кошені негарно, але дуже цікаво? (ГРОШІ)
2.Зоологічний еталон бідності (МИША)
3.Хто рахує мільйони тисячами? (МІЛЬЯРДЕРИ)
4.Хто головний рекламний агент болота? (КУЛИК)
5.Де ціни фіксують молотком? (НА АУКЦІОНІ)
6.Нумізмати цінують у них рік випуску, а пересічні громадяни – кількість. Чого? (НУЛІ НА КУПЮРАХ)
7.Яким знакам віддають перевагу банкіри? (ГРОШОВИМ)
«Семантична карта»
Вчитель говорить учням, що вони зараз будуть мовчки - «про себе» - читати розповідь. Це розповідь про “Гроші”. Вчитель малює в середині великого аркушу паперу овал, витягнутий за горизонталлю, і пише в центрі його слово «Гроші». Потім учитель просить учнів поділитися тим, що вони знають про цей термін. Далі приблизно протягом трьох хвилин вчитель збирає, організує й записує їхні ідеї у вигляді «семантичної карти».
Питання:
Вч. Що таке гроші?
Уч. .....
Вч. Яку роль для тебе особисто грають гроші?
Уч...
Вч.Укого може бути багато грошей?
«Сортування грошей»
Заповнити таблицю: (вписати № варіанта відповіді)
Засіб обігу | Міра вартості | Засіб платежу | Засіб нагромадження | Світові гроші |
1. Ціна булочки 2 грн.
2. Продали городину і купили шкільне приладдя.
3. Отримали заробітну плату і робимо покупки.
4. Молоде подружжя їде в Болгарію на відпочинок.
5. Гроші покладено на депозит.
6. Заплатили за оренду приміщення.
7. Курс долара зростає.
8. Розплачуємось за отримані комунальні послуги.
9. Продали гриби і купуємо велосипед.
10. Кросівки коштують 300 грн.
11. З кожної заробітної плати людина відкладає 300 грн на літній відпочинок.
12. Отримали заробітну плату і купили телефон.
ПОЯСНИТИ ВИСЛОВИ
1. Поясніть загадку Адама Сміта. «Чому вода, настільки необхідна, що без неї неможливо жити, має таку низьку ціну, у той час як в алмазів, які часто мають декоративне значення, а практично майже не потрібні, така висока ціна?»
2. Дайте економічну оцінку наступному твердженню. «Гроші є єдиним товаром, який не годиться ні на що інше, крім того, щоб їх позбутися. Якщо ви не витратите або не інвестуєте гроші, вони вас не нагодують, не одягнуть, не дадуть даху над головою й не принесуть задоволення. Вони приносять цінність тільки в процесі розставання з ними».
3. Поясніть вислів з економічної точки зору. «У лісі не торгують дровами, на березі озера — рибою».
«Валютний магазин».
У нашому магазині валюта різних країн. Визначте, яким країнам вона належить. Я називаю по черзі кожній команді назву країни, а ви називаєте валюту цієї країни.
1. США | 9. Азербайджан | 17. Туреччина | 25. Грузія |
2. Корея | 10. Німеччина | 18. Польща | 26. Японія |
3. Канада | 11. Велика Британія | 19. Латвія | 27. Мексика |
4. Австралія | 12. Італія | 20. Китай | 28. Аргентина |
5. Монголія | 13. Індія | 21. Єгипет | 29. Казахстан |
6. Словаччина | 14. Угорщина | 22. Бразилія | 30. Саудівська Аравія |
7. Болгарія | 15. Швеція | 23. Білорусь | |
8. Фінляндія | 16. Чехія | 24. Молдова |
1. США — (долар)
2. Корея — (вона)
3. Канада — (канад. долар)
4. Австралія — (астрал. долар)
5. Монголія — (тугрик)
6. Словаччина — (словацька крона)
7. Болгарія — (лев)
8. Фінляндія — (євро)
9. Азербайджан — (манат)
10. Німеччина — (євро)
11. Велика Британія — (фунт стерлінгів)
12. Італія — (євро)
13. Індія — (рупія)
14. Угорщина — (форинт)
15. Швеція — (швед. крона)
16. Чехія — (чеська крона)
17. Туреччина — (турецька ліра)
18. Польща — (злотий)
19. Латвія — (лат)
20. Китай — (юань)
21. Єгипет — (єгипет. фунт)
22. Бразилія — (реал)
23. Білорусь — (білор. карбован.)
24. Молдова — (молд. лей)
25. Грузія - (ларі)
26. Японія - (єна)
27. Мексика - (песо)
28. Аргентина - (песо)
29. Казахстан - (теньге)
30. Саудівська Аравія - (ріал)
«Брокерський»
Для спілкування часто використовують мову жестів. Найчастіше цим користуються брокери на біржах. Жестами вони показують, які акції, у якій кількості, за якою ціною вони купують і продають. Завдання брокерів — передати інформацію один одному.
№ 1 — перший учасник (брокер) отримує інформацію, передає жестами другому, другий передає, що сказав перший.
1-ша команда — «Час — це гроші».
2-га команда — «Мовчання - золото».
3-я команда-----”Скупий двічі платить”.
«З одного боку — з іншого боку», або “Лінія цінностей”
«Хочеш пізнати людину — наділи її грошима та владою» — говорить народ на мудрість. І, як свідчить українська і світова література та життєвий досвід, у переважній більшості випадків вони «псують» людину. Отже, гроші — зло? Спробуємо дати відповідь на це питання.
Після опрацювання тексту, пропонується зайняти місце десь уздовж уявної лінії між двома крайніми позиціями, відповідно до того, з яким із цих крайніх полюсів вони більш згодні.
Правильний порядок українських грошей:
1) злотник Володимира Великого;
2) срібляник Ярослава Володимировича;
3) куна;
4) монетна гривня;
5) півторак;
6) паперова гривня УНР;
7) загальносоюзні гроші;
8) сучасна гривня.
Метод “Мислячі капелюхи”
Білий капелюх Об'єктивні факти: Що повинні були зробити? Що робили? Як робили? | Чорний капелюх Негатив, критика: Що не вдалося? У чому була складність? У чому можна було помилитися? |
Жовтий капелюх Позитив: Що зробили добре? Що було просто зробити? | Блакитний капелюх Підсумок, висновок: Чого ми навчилися? Знання з яких предметів використовували? |
Червоний капелюх Емоції, почуття: Що мені сподобалось і чому? Які відкриття я зробив (ла)? | Зелений капелюх Творчість, гіпотези, припущення: Які нові ідеї з'явилися? Як їх можна використати? |
Навіть кохання не зробило так багато людей божевільними, як роздуми над природою грошей. |
Вважається, що любов до грошей - корінь всіх бід. Те ж можна сказати і про відсутність грошей. |
Гроші - спеціальний механізм для швидкого і зручного здійснення того, що робилося б і без них, хоча й не так швидко і зручно. |
«Час — це гроші» |
Скупий двічі платить |
«Мовчання — золото» |
Джерела інформації:
1. Загальна економіка: Підручник для 10 (11)-х класів середніх загаль ноосвітніх навчальних закладів /І. Ф. Радіонова, і. О. Кравченко, В. В. Радченко. За ред. І. Ф. Радіонової. — 4-те вид., доп. і перероб. — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. — 368 с.
2. Моя економіка: Підручник для уч, 8—9 кл. загальноосвіт. навч. за клад, з поглибл. вивч. економіки та для уч. 10-х кл. загальноосвіт. і гуманіт.профілів / Л. М. Кириленко, Л. П. Крупська, І. М. Пархоменко, І. Є. Тимченко.-К.: А.П.Н., 2001. — 320 с.
3.Збірник задач з економіки: Навчальний посібник для учнів 10—11 класів загальноосвітніх на вчальних закладів з поглибленим вивченням економіки / Упорядник Горленко Г. О. — Вид. 3-тє доп. і пе рероб. — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003. — 168 С.
4.Збірник різнорівневих завдань для державної підсумкової атестації з економіки / Тимченко І. Є., Крупська Л. П., Латер Ю. С., Чорна Т. І., Ящишина І. В. // За ред. Тимченко І. Є. -Вид. 2, перероб. і доп. -- Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003.
5.Горленко Г. О., Пархоменко І. М.Практикум з економіки. 10—11-й клас. — Кам'янець-Подільський:Абетка-НОВА, 2001.—76 с.
БРУСНІК ЛЮБОВ ОЛЕКСАНДРІВНА Вчитель географії, природознавства та економіки НВО « Олександрійська гімназія ім. Т.Г.Шевченка – ЗНЗ І – ІІ ступенів – школа мистецтв»
Освіта: Олександрійське педагогічне училище ім. В.О.Сухомлинського. В 1984 закінчила відділ початкового навчання. Одеський державний університет імені І.І. Мечникова. В 1994 році закінчила геолого - географічний факультет, спеціальність – географія . Спеціальність за дипломом – географія Кваліфікація – Географ. Викладач. Економіко – географ. 1984 – 2018р.р. – працюю вчителем природознавства, географії та економіки в НВО «Олександрійська гімназія ім.. Т.Г.Шевченка – ЗНЗ І – ІІ ступенів – школа мистецтв» Педагогічний стаж - 30 років Категорія – вища, Звання - вчитель - методист
Економічні загадки: 1.Що рахувати у чужій кошені негарно, але дуже цікаво? 2.Зоологічний еталон бідності 3.Хто рахує мільйони тисячами? 4.Хто головний рекламний агент болота? 5.Де ціни фіксують молотком? 6.Нумізмати цінують у них рік випуску, а пересічні громадяни – кількість. Чого? 7.Яким знакам віддають перевагу банкіри?
Економічні загадки: 1.Що рахувати у чужій кошені негарно, але дуже цікаво? (ГРОШІ) 2.Зоологічний еталон бідності (МИША) 3.Хто рахує мільйони тисячами? (МІЛЬЯРДЕРИ) 4.Хто головний рекламний агент болота? (КУЛИК) 5.Де ціни фіксують молотком? (НА АУКЦІОНІ) 6.Нумізмати цінують у них рік випуску, а пересічні громадяни – кількість. Чого? (НУЛІ НА КУПЮРАХ) 7.Яким знакам віддають перевагу банкіри? (ГРОШОВИМ)
історія виникнення грошей; властивості грошей; еволюція фори грошей; види грошей; функції грошей; роль грошей.
Уривок із Гомерової “ІЛЛІАДИ”: «Все купували; платив хто залізом, хто сяйною міддю, Хто ж і бичачими шкурами, хто і самими биками, Або рабами – людьми…»
ВЛАСТИВОСТІ ГРОШЕЙ ЦІННІСТЬ ПОДІЛЬНІСТЬ УПІЗНАВАНІСТЬ ПОРТАТИВНІСТЬ ОДНОРІДНІСТЬ ЦІНОВА СТАБІЛЬНІСТЬ ЗНОСОСТІЙКІСТЬ
Функції грошей міра вартості – є еквівалентом вартості всіх товарів – ідеальні гроші (золото);
засіб обігу – є посередником в обміні товарів та послуг – реальні гроші (золото, монети, паперові гроші); засіб платежу – забезпечують сплату за борговими зобов’язаннями – золото-паперові гроші, кредитні гроші;
засіб накопичення - засіб накопичення купівельної спроможності, яка може бути використана на купівлю товарів у майбутньому – реальні гроші (монети та зливки золоті, срібні; вироби із золота, срібла); світові гроші – є міжнародним засобом платежу, загальним купівельним засобом, загальною матеріалізацією багатства – реальні гроші (золото й зливки).
ВИДИ ГРОШЕЙ
Грошові знаки (не мають внутрішньої вартості): Банківські білети (банкноти) – гроші, що випускаються в обіг банком і забезпечуються його активами Казначейські білети – гроші, що випускаються державою від свого імені й забезпечуються державною власністю Розмінна (білонна) монета
Гроші — це «вічна» проблема. Одні не знають, де їх взяти, а інші — куди їх подіти, щоб отримати ще більше.
Білий капелюх Об’єктивні факти: Що повинні були зробити? Що робили? Як робили? Чорний капелюх Негатив, критика: Що не вдалося? У чому була складність? У чому можна було помилитися? Жовтий капелюх Позитив: Що зробили добре? Що було просто зробити? Зелений капелюх Творчість, гіпотези, припущення: Які нові ідеї з’явилися? Як їх можна використати? Червоний капелюх Емоції, почуття: Що мені сподобалось і чому? Які відкриття я зробив (ла)? Блакитний капелюх Підсумок, висновок: Чого ми навчилися? Знання з яких предметів використовували?
«Час — це гроші» Скупий двічі платить «Мовчання — золото» Домашнє завдання: 1.Опрацювати параграф 10 у підручнику. 2. Складіть кросворд «Гроші» (по бажанню). 3. Підберіть приклади (3 - 5) ситуацій, у яких гроші виконують різні функції. 4. Розпитати батьків, які були ціни на товари у 80-х роках ХХ ст.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку