Як показує досвід практичної реалізації програми з економіки, успішність її засвоєння набагато підвищується при використанні в процесі навчання ділових ігор. Гра як колективна форма роботи створює в класі атмосферу здорової конкуренції (оскільки часто проводиться в формі змагання), взаємодопомоги та індивідуалізації навчальних знань. Основою для навчання при цьому є не лише запам'ятовування учнями навчального матеріалу, а їхня безпосередня участь в процесі засвоєння і практичного його використання. Тому учень виступає не тільки об'єктом, а й суб'єктом навчально-виховного процесу. Елементи даного уроку пропоную використовувати при вивченні теми «Ринкова рівновага»
(урок – гра)
Мета: сформувати в учнів поняття про сутність ринкової рівноваги,
виявити вплив зміни попиту і пропозиції на ринкові ціни.
1. Гра «Біржа»
Одна з кращих моделей ринкової рівноваги є гра «Біржа», розроблена в США,
Клас ділиться на дві команди – «Продавці» і «Покупці». Кожному учаснику дістаються картки з завданням.
Картка продавця
Вам необхідно продати нафту по ціні не нижче ніж 10 грн. |
|
Картка покупця
Вам необхідно купити нафту по ціні не вище ніж 10 грн. |
Кількість карток - відповідно до закону попиту і пропозиції.
Таблиця
Ціна пропозиції |
Кількість карток |
Ціна попиту |
Кількість карток |
Не нижче 10 |
2 |
Не вище 10 |
10 |
Не нижче 20 |
4 |
Не вище 20 |
8 |
Не нижче 30 |
6 |
Не вище 30 |
6 |
Не нижче 40 |
8 |
Не вище 40 |
4 |
Не нижче 50 |
10 |
Не вище 50 |
2 |
В ході торгів «Продавці» і «Покупці» повинні знайти один одного, домовиться про ціну, укласти угоду, не порушуючи завдання. Вчитель перевіряє угоди і реєструє їх на дошці.
Можна провести 2 – 3 тури, в ході яких визначаються переможці і узагальнюється досвід їхнього успіху:
• активна реклама («Реклама – двигун торгівлі»);
• більша кількість угод («Краще більше угод з меншим прибутком»);
• психологічна стійкість («Краще не укладати угоди, чим здійснити нерозумну угоду»).
Таблиця
Ціна угоди |
Кількість угод |
10 |
11 |
20 |
1111111 |
30 |
11111111111111 |
40 |
1111 |
50 |
11 |
Після нагороди окремих переможців і команди, яка перемогла необхідно провести теоретичний аналіз ситуації рівноваги.
2. Поняття рівноваги
Графічний аналіз гри показує:
Перетин графіків попиту і пропозиції визначає точку рівноваги з координатами (30, 6), тобто з рівноважною ціною 30 грн. і рівноважною кількістю 6 угод. Підсумки підтверджуються таблицею угод (найбільша кількість угод по ціні 30 грн.)
• Рівновага – це співпадання інтересів продавця і покупця.
• Рівноважна ціна - ціна, за якої величина пропозиції товарів на
ринку дорівнює величині попиту на них.
• Рівноважна кількість – кількість угод по рівноважній ціні.
Графіки попиту і пропозиції відображають математичну залежність. Математичний аналіз дозволяє знайти величину рівноваги через рівняння.
Наприклад, рівняння попиту в грі: Qпопиту = +12 – 0,2 Р, а пропозиції
Qпропозиції = - 0 + 0,2 Р.
В умовах рівноваги: QD = QS , отже + 12 – 0,2 Р = - 0 + 0,2 Р, 12 = 0,4, Р = 30, Q = 6.
Таким чином, математичний аналіз підтвердив графічний.
Проте в реальному житті рівноважну ціну доводиться шукати методом підбору, тому що наперед ніхто не може точно визначити рівняння попиту і пропозиції.
Пошук найбільш вигідної ціни – проблема для продавця.
Гра моделює ситуацію пошуку рівноважної ціни і максимізує прибуток при різних рівноважних кількостях.
Клас ділиться на команди по 4 – 6 чоловік. Кожна команда веде ресторанний бізнес, регулюючи ціну на сніданки.
Умови наступні:
Динаміка попиту наступна:
Таблиця
Q |
60 |
80 |
100 |
120 |
140 |
160 |
180 |
200 |
220 |
240 |
260 |
300 |
P |
120 |
110 |
100 |
90 |
80 |
70 |
60 |
50 |
40 |
30 |
20 |
0 |
При цьому учні не знають значення Q. Вони вимушені підшукувати ціну.
Після вибору цін кожною командою вчитель оголошує кожній команді Q – кількість проданих сніданків, і команда веде підрахунки свого прибутку в таблиці.
Таблиця
|
1-й тур |
2-й тур |
разом |
Р (ціна) |
100 |
110 |
|
Q (кількість) |
100 |
80 |
|
Виручка (Р· Q) |
10 000 |
8 800 |
|
Витрати на зарплату (50 ·Х (кількість працівників) |
50 · 4 = 200 |
50 · 4 = 200 |
|
Витрати на собівартість (50 · Q) |
100 · 50 = 500 |
80 · 50 = 400 |
|
Прибуток = виручка – витрати (Р · Q) – ((50 · Q) + (50· Q)) |
10 000 – 700 = = 9 300 грн. |
8 800 – 600 = = 8 200 грн. |
9 300 + 8 200= = 17 500 грн. |
Наприклад, тур №1 дав прибуток 9 300 грн.. Команда оголошує іншу ціну в турі №2 і одержує інший прибуток.
Після декількох турів виграє команда, яка набрала найбільший загальний прибуток.
В ході гри вчитель веде загальне табло на дошці.
Таблиця
|
Тур №1 |
Тур №2 |
Тур №3 |
Разом |
Команда А |
9 300 |
8 200 |
12 000 |
29 500 |
Команда Б |
|
|
|
|
Команда В |
|
|
|
|
На завершення можна підбити підсумки, визначивши найвигіднішу ціну в якості завершального завдання можна запропонувати учням записати рівняння попиту на сніданки на основі одержаних даних і побудувати графік.
Рівняння попиту легко знайти за будь-якими двома координатами.
Наприклад:
40 = b – 220 · k
100 = b – 100 · k;