Групи прикметників за значенням. Ступені порівняння прикметників

Урок-брейн-ринг

УРОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   6 клас

Тема. Групи прикметників за значенням. Ступені порівняння прикметників

УРОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ   6 клас

Тема. Групи прикметників за значенням. Ступені порівняння прикметників

Мета. Повторити та поглибити знання учнів про групи прикметників за значенням, ступені порівняння прикметників; шляхом виконання системи практичних завдань формувати вміння визначати групи прикметників за значенням, розрізняти їх, правильно утворювати форми ступенів порівняння прикметників, доречно вживати у мовленні; розвивати пам’ять, увагу, мислення; виховувати відчуття краси природи, бажання її зберегти.

Тип уроку. урок формування практичних умінь і навичок.

Форма уроку. Брейн-ринг.

Методи навчання: вступне слово вчителя, «Асоціативне коло», «Мозковий штурм», Бесіда з учнями: ( «Мікрофон» ), поетична хвилинка, «Коректор», работа з картками.

1.   Прийоми навчання: словникова робота, лінгвоестафета, аналіз.

Обладнання. Роздавальні картки із завданнями, набори ілюстративного матеріалу «Картки з української мови.Прикметник. 6 клас» (Серія «Я і природа»).

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

Вступне слово вчителя.

День добрий, друзі! Ще один урок

До нас прийшов за розкладом сьогодні.

Отож давайте зробимо ще крок,

Щоб знов пірнуть у мовну цю безодню

ІІ. Настановчий етап.

Слово вчителя.   – А допоможе нам у цю безодню сьогодні пірнути… Про це ви самі здогадаєтесь, коли відгадаєте загадку:

Сидить когут над водою з червоною бородою.  (Калина)

( На столі з’являється букет з гілочок калини ).

«Асоціативне коло»

Отже, це калина. Які асоціації викликає у вас це слово?

( Учні відповідають, на дошці вчитель створює «асоціативне коло».

Наприклад, калина – рослина, корисна рослина, лікарська рослина, символ України тощо ).

«Мозковий штурм»

• Що вам відомо про калину?
• Що ви знаєте про її властивості?
• Чому вона є символом України?

- Отже, про цей рослинний символ України ви знаєте немало, тому калина буде сьогодні нашим провідником у світ інших рослин, що квітнуть на полях нашої держави, тобто вона нас познайомить з деякими представниками української флори.

Словник.

Флора – рослинний світ.

Учень.     - Але ж у нас не урок ботаніки…

Учитель. – Так, саме тому калина, як яскрава представниця рослинного світу нашої країни вирішила поєднати сьогодні і завдання з мови, і знання про своїх родичів.

Щоб з’ясувати, з якої теми ми сьогодні будемо працювати, вам від калини пропонується відразу завдання – розгадати ребус.

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. – Розгадавши ребус, ви зрозуміли, що сьогодні ми продовжуємо працювати з теми «Прикметник».

 Бесіда з учнями: ( «Мікрофон» )

• Яку тему ми вивчали на минулому уроці? («Групи прикметників за значенням. Ступені порівняння прикметників»).
• Ми вивчали теорію чи відпрацьовували знання на практиці? ( вивчали теорію).
• Що сьогодні на уроці повинні зробити? ( закріпити теоретичні знання шляхом виконання практичних завдань).

Учитель.  – Працювати ви сьогодні будете трьома командами. Кожна команда має назву одного з розрядів прикметників за значенням – «Якісні», «Відносні», «Присвійні».

(Учні сідають групами, на партах – роздавальний ілюстративний матеріал із зображенням рослин ).

Урок ми сьогодні проведемо у формі брейн-рингу, всім відомої інтелектуальної гри. Умова: якщо команда готова, капітан піднімає руку і дає відповідь. Перемагає команда, що дасть більше правильних відповідей і виконуватиме завдання швидше за інших.

VІ. АОЗ.

2. Конкурс «Далі, далі…»

              Перевіримо рівень вашої теоретичної підготовки. Завдання: дати якомога швидше більше правильних відповідей на питання:

1. Що таке прикметник?
2. На які групи за значенням поділяються прикметники?
3. Які прикметники називаються якісними? Приклад.
4. Які прикметники називаються відносними? Приклад.
5. Які прикметники називаються присвійними? Приклад.
6. Які прикметники можуть утворювати ступені порівняння?
7. Як утворюються форми вищого ступеня порівняння?
8. Як утворюються форми найвищого ступеня порівняння?
9. Чи всі якісні прикметники можуть утворювати ступені порівняння? Які не можуть?

3. Лінгвоестафета

Кожна команда отримує аркуш, на якому кожен учасник має написати приклад прикметника того розряду, яку назву носить команда.

Формування вмінь і навичок.

1. «Визбирувач»

( Картка № 3. Ясен звичайний.)

Розгляньте ілюстрацію цієї рослини. Прочитайте текст. Випишіть прикметники, вказавши їхню групу за значенням.

  Високі стрункі дерева, з благородною поставою, з гордо піднятою головою-кроною, з міцним і глибоким корінням, адже воно тримає гіганта заввишки до 40 м, із товщиною стовбура близько 1,5-2 м, - це оспівані в українському народі ясени.

Зелені верхівки цих дерев завжди ваблять мандрівників. У шелесті їхніх розлогих гілок вчувається щось оптимістичне, тож подорожній ніби набирається сили, а в його душу вселяються спокій та надія. Стоять ясени на сторожі, стійко витримуючи суворий поєдинок з потужними вітровіями та зі стихіями.

2.«Сортування»

( Картка № 4. Верба козяча.)

Розгляньте ілюстрацію. Чи бачили ви таку рослину? Прочитайте вміщену на картці інформацію про вербу козячу. Випишіть з тексту прикметники, «розсортувавши» їх за групами за значенням.

«Зацвіла верба, - кажуть у народі, - прийшла весна». Пухнасті, немов малесенькі курчатка, котики з блискучо-білявою посмішкою випромінюють не тільки тепло та ласку, але й запах весни.

З давніх-давен, щойно луки вкривались зеленою травичкою, сільська молодь влаштовувала традиційні весняні ігри. Дівчата прикрашали себе вербовими котиками й наспівували весняночку: «Ой вербо, вербице! Час тобі, вербице, розвиться!» Взявшись за руки, водили хоровод. Якщо комусь хотіли висловити приємне побажання, обов’язково згадували відоме прислів’я: «Будь високий, як верба, а багатий, як земля».

Вербу як символ Украйни оспівано в красному письменстві. Не випадково

великий Кобзар, перебуваючи на засланні в Орській фортеці, посадив у пустелі саме вербову гілочку. Шевченкова верба нагадувала про рідну українську землю.

Розвивайся ж, вербо, хоча б для того, щоб весна зустрічала нас теплою посмішкою білозубих вербових котиків.

3. «Хто швидше?»

( Картка №16. Бузина чорна.)

Розгляньте ілюстрацію. Що ви знаєте про цю рослину? Довідаємось, прочитавши інформацію на картці. Завдання: від виділених іменників утворіть відносні прикметники.

Мабуть, у кожного є своє, заповітне дерево. Одному закарбувалась у пам’яті струнка тополя, іншому – білокора береза, а ще комусь – червона калина. А мені – кущ бузини. Без нього я не уявляю рідної домівки.

Ріс він біля хати. З ягодами бузини мати пекла пироги, ними фарбувала полотняні штанці для мене. З бузини я вирізав сопілки.

Улітку під широким бузиновим кущем ховалася від шуліки квочка з курчатами. А восени і взимку знаходила на ньому пристановище й поживу зграйка горобців.

У пам’яті спливають бабусині слова: «На городі бузина, а в Києві дядько», - так вона обережно, мудро висловлювала власне невдоволення, коли я невміло намагався її в чомусь переконати.

4.«Відшукай слово»

( Картка №6. Яблуня домашня.)

Розгляньте ілюстрацію. Розкажіть, що ви знаєте про цю рослину. Прочитайте текст. Відшукайте в ньому прикметники, вжиті у формі ступенів порівняння. Визначте ступінь порівняння, пояснити, як він утворений.

Яблуня – одна з найстаріших рослин на землі: її плоди – яблука – описані ще в міфах про Геракла; з «яблука розбрату» почалася Троянська війна; яблуня росла і висячих садах Семіраміди – одному із семи чудес світу… У                                                                                                                          нашій країні перші відомості про культуру яблуні сягають часів Київської

Русі, коли при Ярославі Мудрому на території Києво-Печерської лаври було закладено перший яблуневий сад. З нього й розпочався найбільш успішний хід яблуні по Придніпров’ю, а згодом – по всій Русі.

* * *

Звенигородський повіт – найбільш пишний куток України, край садків, Шевченкова батьківщина. Одне село запало в глибоку долину, потонуло в білому цвіту садків, як у молочному озері; інше стоїть на менш спадистій горі, красується в яблунях і черешнях проти сонця, наче біле марево в найпрозорішій імлі. Ставок блищить на сонці, мов дзеркало, вправлене в срібну раму. Здорові яблуні та груші подекуди розкидані між зеленими гарбами, стоять у цвіту, як срібні канделябри.

Дерево в садках менш старе, товстіше; черешні високі, розложисті яблуні густі.

З такого затишного садка й вилинув, наче соловей з гаю, Шевченків геній.

5. Фізкультхвилинка

Якщо у словосполученні прикметник якісний – підніміть руки вгору, відносний – розведіть у сторони, присвійний – присядьте.

Заяча душа, заяча нора, заяча шапка, ведмежий барліг, ведмежа послуга, ведмежа шкура, материнська турбота, батькова порада, пшеничне волосся.

6. Поетична хвилинка

Виразно прочитайте поезію. Визначте в ній прикметники. Яка між ними різниця? Утворіть можливі ступені порівняння.

Ромашка

На стрункій високій ніжці

Біля річки, на лужку,

У косинці-білосніжці

Стрів я квітоньку таку.

Ясним оком жовтуватим посміхалася мені…

Я хотів її зірвати,

А бджола сказала: - Ні!

(М.Познанська)

7. «Коректор»

Виправте помилки, пов’язані з утворенням ступенів порівняння прикметників.

Самий спритніший, найбільш популярніший, більш кращий, найчорнявенькіший, маліший, тонкіший, найбільш сивий, гніді ший.

8. Творча робота

Розгляньте ще раз всі карти із зображенням рослин нашої країни і складіть твір-мініатюру на тему «Дивосвіт моєї країни», використовуючи прикметники різних ступенів порівняння.

VІ. Підсумки уроку. Рефлексія.

Слово вчителя.  – Усі завдання ви виконали. На нашому уроці калина наче ще більше набралася сили, її кетяги засяяли всіма відтінками червоного.  

Я задоволена вашими знаннями, адже ви змогли вдало застосувати їх на практиці. Недарма ж, мабуть, давньогрецький драматург Есхіл казав: «Мудрий не той, хто надто багато знає, а той, чиї знання корисні». Ви ж свої знання, вміння зуміли застосувати на практиці.

«Мікрофон»

• Що нового дізналися на уроці?
• Що вам на уроці найбільше сподобалось?
• Що не вдалося?
• Чи досягли ми поставленого на початку уроку завдання?

VІІ. Оцінювання.

Підбиття підсумків кожної команди. Визначення команди-переможця. Виставлення відповідних оцінок за урок (учні самі визначають внесок кожного члена команди в спільну роботу і пропонують свої оцінки).

VІІ. Домашнє завдання.

Повторити   §§24, 25, виконати впр.246(II*), 262