Урок "Творення ступенів порівняння прикметників. Система вправ"

Тема Творення ступенів порівняння якісних прикметників. Система  вправ

Мета: удосконалювати вміння вирізняти з-поміж інших частин мови прикметники, визначати морфологічні ознаки, з'ясовувати виражальні можливості в мовленні; закріплювати навички редагування текстів; самостійної роботи в парі, групі; формувати культуру спілкування; вчити розуміти поняття, що означає любити рідне слово.

Обладнання:  схеми, роздавальний матеріал, дидактичний матеріал про рідне слово.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

                                                Перебіг   уроку

I.Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань

1.Фронтальне опитування у формі рольової гри ( один учень проводить опитування ).

1.Яке загальне значення мають прикметники?

2.На які питання вони відповідають?

3.Назвіть морфологічні ознаки цієї частини мови.

4.На які групи за значенням поділяються прикметники?

5.Які ступені порівняння утворюють прикметники?

6.Як утворюються форми вищого ступеня порівняння?.Наведіть приклади.

7.Як утворюється  найвищий ступінь порівняння прикметників? Наведіть приклади.

2.Перевірка письмового домашнього завдання: вправа 259.

III.Оголошення теми та мети уроку. Запис епіграфа

                                                        Найбільше і найдорожче добро в кожного

                                                        народу – це його  мова.

                                                                                                   Панас Мирний

  На сьогоднішньому уроці ми закріпимо, узагальнимо знання про прикметник як частину мови, про групи за значенням та степені порівняння. Нашу роботу спрямуємо на виховання культури усного та писемного мовлення, збагатимось знаннями про значення мови в житті кожної людини. І це не випадково. Адже саме 21 лютого 2000 року в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі вперше відзначили Міжнародний день рідної мови, аби привернути  увагу світової спільноти до того факту, що з 6000 мов, які зараз існують, більшість перебуває під загрозою зникнення. В Україні це свято запровадили у 2002 році.

  Отже, нам потрібно учитися гарній, спокійній, інтелігентній мові – прислухаючись, запам'ятовуючи, помічаючи й вивчаючи все до найменшої дрібниці. Тому епіграфом нашого уроку є слова Панаса Мирного.

IV.Виконання системи вправ на закріплення навчального матеріалу.

1.Бесіда з учнями

- Як ви розумієте вислів Панаса Мирного?

- Чи використав письменник прикметники?

- Вкажіть групи цих прикметників.

- Назвіть ступені порівняння.

2.Вибірковий диктант: виписати прикметники, усно обґрунтувати свій вибір.

Мова моя українська – батьківська, материнська.

Я тебе знаю невивчену – просту, домашню, звичну

Не з-за морів прикликану, не з словників насмикану.

Ти у мені із кореня – полем мені наговорена.

Дзвоном коси прокована, в чистій воді насмикана.

3.Творча робота у групах.

Група А: від поданих прикметників утворити вищий і найвищий ступені порівняння (за допомогою опорної схеми).

Ніжний, гарний, чарівний, дзвінкий, спокійний, кучерявий.

Опорна схема  «Ступені порівняння якісних прикметників»

Група Б: від поданих прикметників утворити вищий і найвищий ступені порівняння (без допомоги опорної схеми).

Група В: від поданих прикметників утворити вищий і найвищий ступені порівняння, скласти невелике висловлювання про значення рідної мови , використавши різні форми порівняння даних прикметників.

4. «Спільний проект»: робота в групах. Групи А і Б: прочитати висловлювання В Сухомлинського; виписати прикметники, вказати групу за значенням та ступінь порівняння в якісних.

Група В: прочитати висловлювання В.Сухомлинського; пояснити, чому виділені автором слова і словосполучення можуть викликати почуття радості, асоціюватися з красою; доповнити висловлювання власними прикладами.

-Текст для аналізу

  Надзвичайна мова наша є таємницею . У ній всі тони і відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших… Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то дарунок… І справді, лише слово  часом дорого цінніше самої речі.

  Пригадаймо такі слова, як «оксамит», «перла», «намисто» «рушник»… Кожне слово має свій сенс,свою красу. У мене особисто народжується велике почуття радості при згадці таких слів, як «світанок», «сонячний промінь», «весняний струмок», «блакитна високість».

  А скільки таких слів існує, і за кожним – глибинна суть і краса!

5.Редагування тексту/ «Коректор» /: індивідуальна робота на картках. Уважно прочитати текст, знайти та виправити недоліки; проаналізувати роль прикметників у тексті.

  Слово – саме найтонкіше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашнішою квіткою, і живішаю водою, що повертає віру в добро, і самим гострішим ножем, і розжареним залізом, і брудом… Мудре і добре слово дає радість…

6.Культура мовлення. Пригадати певні норми поведінки, особливості мовного етикету, що є культурним обличчям народу.

-Випереджувальне завдання: коротке повідомлення учня про мовний етикет українців.

  Пам'ятаєте  народну казку про дурника Івана, який ніяк не міг дібрати відповідні життєвим обставинам слова? Зустрічає людей, які зерно молотять, вітається: «Добрий день!» Йому пояснюють, що краще сказати так: «Щоб ви носили й не переносили!» Йде далі Іванко й бачить похорон, говорить, як йому порадили. Пояснюють хлопцеві, що тут треба казати: «Щоб такого не бачити й не чути…» Йде він далі, а назустріч весілля…Так, мабуть, і не вдалося Іванові засвоїти правил етикету…

  Слово «етикет» примандрувало в нашу мову з французької. Сьогодні воно означає сукупність норм поведінки, правил чемності в товаристві. Ці правила поведінки передовсім передбачають використання сталих виразів…Такі вирази витворювались народом протягом багатьох століть. Інакше їх називають етикетними формулами.

  Цілком певні етикетні формули вживаються під час привітання, для висловлення подяки. Традиційні, століттями перевірені словесні формули використовуються для запрошення, для прохання, для поради.

  Сукупність етикетних формул складає мовний етикет нації. Такий етикет справедливо вважають культурним обличчям народу, барометром його духовної зрілості.

-Чудове міркування Ірини Вільде: «Слова – це кольорові камінці. Мало їх назбирати – треба ще навчитися з них узори викладати». І справді, є навіть освічені люди, які не дбають про мову. Говорять неохайно, суржиком, не стежать за чистотою слова. Шляхів до мовної досконалості безліч. Але всі вони починаються з любові до рідної мови, з бажання майстерно володіти нею, з відчуття відповідальності за рідну мову.

7.Діалог (робота в парах).

Група А: прочитати діалог; за поданим зразком, використовуючи формули привітання, скласти діалог самостійно про враження від уроку української мови, вживаючи прикметники.

-Добрий день, Андрію!

-Добрий день!

-Як справи?

-Дякую, добре, а в тебе?

-Теж добре.

-Ти ідеш до школи?

-Так.

-Ходімо разом.

Група Б: визначити, які порушення мовленнєвого етикету зафіксовано в поданих прислів'ях та приказках. Пояснити це в діалозі.

1)Базіка – мовний каліка.

2)Як тут говорити, коли не дають і рота розкрити.

3)Красно говорить, а слухати нічого.

Група В: прочитати уривок з вірша Д.Білоуса «У спілкуванні людям личить те…», поставити прикметники в потрібній  форм; скласти діалог «Чи вміємо ми спілкуватись?», використовуючи прикметники.

-Слідкуйте за культурою мовлення, уникайте повторів. Пам'ятайте про виражальні можливості прикметників, а також про правила мовного етикету.

V.Підсумки проведеної роботи.

1.Гра  «Знавець рідного слова»: назвати прислів'я та приказки про слово, культуру мовлення, в яких ужито прикметники вищого і найвищого ступенів порівняння.

1.Слово старше, ніж гроші.

2.Кращий вислів  влучний.

3.Дорожчий привіт, ніж обід.

4.Кращий той,хто грамоти вміє.

2.Оцінювання учнів.

 Впевнена, що до ваших сердець дійшли слова про багатство, красу та мелодійність української мови. Пам'ятайте, що мова – це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати,не причиняючи йому ніякої шкоди.

VI.Домашнє завдання: повторити про ступені порівняння якісних прикметників; скласти висловлювання «Чистіша від сльози вона хай буде», використавши прикметники вищого і найвищого ступенів порівняння.