Урок "Прикметник. Загальне значення. Морфологічні ознаки, синтаксична роль"

Тема  Прикметник. Загальне значення. Морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета: закріпити й поглибити знання школярів про прикметник як частину мови,його значення, семантико-граматичні властивості, синтаксичну роль у реченні; сприяти виробленню в учнів уміння знаходити прикметники в реченні, визначати граматичні категорії; формувати культурологічну компетентність та комунікативні здібності шестикласників; розвивати уміння виокремлювати найкращі риси однокласників, спираючись на загальнолюдські цінності.

Обладнання: підручник, аудіозапис “Пори року. Жовтень” П.І. Чайковського, таблиця «Прикметник», роздавальний матеріал, Тлумачний словник української мови.

Методи й прийоми: колективна робота, аналітико-синтетичні та проблемно-пошукові методи, аналіз таблиці, метод опори, вибір прикладів з опорою на таблицю, доведення шляхом порівняння, евристична бесіда, «Мікрофон», робота в парах.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                                 Перебіг урок

I.Організаційний момент.

II.Повідомлення теми й мети уроку.

Тема ця хоч непроста, та для вас цікава,

Будуть в ній нові слова, буде і забава.

І в скарбничку мовну цю, поки вивчим тему,

Мовних скарбів пребагато ми з вами зберемо.

Будуть в ній знання й уміння, правила й завдання,

Думки вашої творіння й оповідання,

І пісні, й загадки ваші, й власна ваша казка.

Тему нашого уроку, запишіть будь ласка.

                                                          Л.Швед

III.Актуалізація опорних знань

Колективна робота

1.               Яка частина мови називається іменником?
2.               Чим відрізняється іменник – назви ознак і дій від спільнокореневих прикметників і дієслів? Довести свою думку на прикладах.
3.               Які морфологічні ознаки іменника змінні, а які постійні?
4.               Яку роль виконує іменник у реченні?
5.               Чим відрізняються іменники, що мають як чоловічий, так і жіночий рід?
6.               Скільки типів відмін має іменник? Яких саме?
7.               До яких частин мови (самостійних чи службових) належить іменник?

Проблемне запитання

Як ви гадаєте, чому одразу ж після іменника ми вивчаємо прикметник, а не іншу частину мови?

IV.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

•             Робота в парах

Порівняйте обидва тексти. Чим вони відрізняються?

(Один учень висловлює свою думку, а інший її доводить; по черзі, міняючись ролями.)

І. Повівав вітерець. З краю неба насувались хмари. Разно бігли коненята. Дорога була, і сани йшли в затоки. На обидва боки від дороги, скільки скинеш оком, розстелилось поле,вкрите снігом, мов скатеркою. Сніг грав на сонці самоцвітами. Вороння сідало на сніг і знов здіймалось з місця. Вітер дужчав (М.Коцюбинський).

ІІ. Повівав холодний вітерець. З краю неба насувались білі, неначе молочні хмари. Разно бігали мишасті коненята. Дорога була слизька, і сани йшли в затоки. На обидва боки від дороги, скільки скинеш оком, розстелилось поле, вкрите снігом, мов білою скатеркою. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами. Чорне вороння сідало на сніг і знов здіймалося з місця. Вітер дужчав (М.Коцюбинський).

• Зробіть висновки про необхідність уживання прикметників у мовленні.
• Як ви визначили, що слова, яких бракує першому тексту, - це прикметники?

2.Робота за таблицею “Прикметник”

- Розгляньте таблицю. Що ви знаєте про прикметник як частину мови з вивченого в  попередніх класах?

(Після відповіді учнів – оглядова розповідь учителя про парадигму прикметника за таблицею.)

На кожному з наступних уроків ми з вами будемо, не користуючись усією таблицею, а тільки її необхідними частинами, додавати те нове, що ми вивчимо, а наприкінці теми порівняємо створене нами з цією таблицею.

3.Робота біля дошки

Утворити й записати словосполучення з наведеними (у дужках) прикметниками. Пояснити, від чого залежить рід, число, відмінок прикметників.

Ріка, поле,степ, лани (широкий); Дніпро, країною, племенами, народові (могутній).

3.Замінити виділені слова прикметниками за наведеним зразком

Журнал для дітей – дитячий журнал

Синява в небі –

Автобус у селі –

Книжка для записів –

Квітка з шоколаду –

Рослина, яка лікує –

Збори для батьків -

5.Хвилинка поезії

Спочатку учитель читає поезію, а діти слухають із заплющеними очима (під час читання можна використати інструментальну музику відповідного настрою, наприклад Чайковський “Пори року. Жовтень”), потім на розданих аркушах у формі листків одним символом малюють настрій цього вірша.

         ОСІНЬ

Так стане голо і самотньо,

Коли останній лист впаде.

Хай буде завтра, не сьогодні

В минуле ОСІНЬ відійде.

Чарівно-золота й тендітна

Її завершена краса,

Поступливо і  непомітно

Вона тьмяніє і згаса.

Але залишиться на спогад

Красиве світле відчуття:

Природи єдності і Бога,

І недаремності буття.

                    В.Певна

• Прочитайте вірш самостійно та визначте  синтаксичну роль прикметників. Випишіть перше речення та проаналізуйте його.

6.Укладання словникової скриньки

- Діти, ми продовжуємо наповнювати нашу словникову скриньку новими словами. Погляньте на текст вірша «Осінь» та скажіть, значення якого з прикметників для вас є більш незрозумілим.

Тендітний – ніжний, тонкий за будовою; той, що має слабке здоров’я; (про звук) ледь відчутний.

  Сьогодні я вам запропоную ще два слова, а троє з вас удома підготують нові,суто українські прикметники, а ми запишемо потім найцікавіші приклади.

Чепурний – охайний, чистий; (про костюм) елегантний.

Ошатний – (про людину) гарно, акуратно,святково вдягнений.

7.Творча робота

Записати під диктовку прикметники. (1 учень біля дошки)

Добрий, ласкавий, душевний, чутливий, чесний,щирий, правдивий, здібний, талановитий, працьовитий, старанний, вимогливий, злий, нещирий, лінивий, несмілий, боягузливий, безсердечний, безжальний, жорстокий.

- Діти, осінь все ж таки дещо похмура пора року, тому давайте пошукаємо в нас саме те, що допоможе збадьоритися, порадіти одне за одного.

Розповісти про свого однокласника, використовуючи запропоновані прикметники та не називаючи імені людини, про яку розповідається.(У таких варіантах, коли учень використовує лише прикметники - позитивні ознаки, колективно намагаємось відгадати, про кого йде мова. Але якщо дитина використовує у висловленні прикметники-негативні ознаки, лише зауважуємо, що ми не зможемо відгадати, бо серед нас нема таких людей.)

V.Закріплення вивченого матеріалу

Метод «Мікрофон»

• Яка частина мови називається прикметником?
• Як змінюються прикметники?
• Яку синтаксичну роль виконують прикметники в реченні?
• Чи правильно ми відповідали на проблемне запитання на початку уроку?
• Продовжте думку: «Прикметники в мовленні необхідні, тому що…»

VI.Домашнє завдання

§ 23, вправа 234.