Групові методи роботи на уроках в початкових класах

Ярош Н.Є., вчитель початкових класів Адампрільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Старосинявської селищної ради

 Групові методи роботи на уроках в початковій школі

Немає прагнення більш природного,

ніж прагнення до знання.

 М. де Монтень

Освіта ХХІ століття — це освіта для людини, її стрижень — розвивальна, культуротворча, здоров’язберігаюча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти й саморозвитку, готова опрацьовувати різноманітну інформацію, аналізувати її, приймати виважені рішення, уважно ставитися до власного здоров’я, критично мислити, творчо розв’язувати проблеми, бути відповідальним за своє майбутнє та досягнення життєвого успіху.

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті. Нова українська школа  –  це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до них , вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати школу, адже  вони відчувають, що тут панують співпраця та взаєморозуміння. Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

У Державному стандарті початкової загальної освіти передбачено певні засади навчання та виховання, які є обов'язковими для виконання у школах України, в тому числі і в нашій – Адампільській загальноосвітній школі.

Декотрі з цих засад найкраще реалізувати на уроках шляхом використання технології групової роботи, які включають в себе життєвонеобхідні компетентності:

• 1) громадянська компетентність – здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізувати права та обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства;
• 2) комунікативна компетентність – здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями;
• 3) соціальна компетентність – здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Останнім часом, коли цінність активних методів зросла, у педагогічній літературі часто зустрічаються рекомендації використати групову роботу оскільки доведена її ефективність у розв’язуванні широкого кола завдань. Однак, на думку багатьох дослідників, зокрема фахівців з розвивального навчання, у початковій школі варто говорити про „вирощування” групової роботи, точніше, умінь дітей, необхідних для успішного спільного пошуку. Результатом цього процесу стає, як сформована в учнів здатність організовувати роботу групи (планувати дії; розподіляти ролі; дотримуючись норм співпраці реалізовувати задумане; представляти свої висновки у вигляді моделі, схеми тощо), так і здатність свідомо обирати зручну й ефективну форму роботи з завданням і, в разі необхідності, ініціювати групову роботу. Отже, пропоную рекомендації щодо організації такої групової роботи, яка створить можливість досягти бажаного результату.

Отже, на початку навчання попрацювати в парі, групі школярам пропонує учитель, бо  вже у 2-3 класі ініціатива у виборі форми виконання завдання поступово передається дітям. Тому, говорячи про планування вчителем групової роботи на уроці, ми маємо на увазі визначення й створення, ситуацій, у яких можливе (але не обов’язково відбудеться!) її ініціювання дітьми, а також детальне продумування організаційних моментів. Таким чином, плануючи урок, вибудовуючи його зміст, учитель продумує наступні моменти.

 Діти мають відчути потребу працювати разом, побачити сенс в об'єднанні зусиль. І ще, на уроках математики підходимо до розуміння, що задача не може бути розв'язана індивідуально; спільне обговорення значно прискорює процес пошуку рішення; специфіка завдання така, що вимагає розподілу між членами групи операцій, які потрібно виконати для отримання результату. Формування уміння працювати в групі фактично передбачає одночасне формування кількох видів здатностей:

•                    здатність до «колективного мислення» для знаходження способу розв’язання певного класу задач;
•                    здатність організувати спільну роботу;
•                    здатність до рефлексії.

На першому етапі основним завданням групової роботи є оволодіння дітьми нормами співпраці, навчання способів організації спільного обговорення. Конкретно-практичні задачі : математичні, лінгвістичні або інші - це  засіб для проведення такої роботи. Після того як правила роботи групи освоєні школярами тобто всі дотримуються виконання завдань самостійно, акцент переноситься на пошук, конструювання учнями способу розв’язання певного типу задач чи вправ.

До принципів формування груп і їх кількісного складу підходимо творчо, враховуючи індивідуальні здібності учнів. Нагадаємо їх загальні правила організації групової роботи. Варто пам'ятати, що такої форми спілкування як навчальна співпраця у дитячому досвіді ще не було. Отже, дитячу співпрацю потрібно культивувати з тією ж ретельністю, що і будь-яку іншу навичку: не ігноруючи „дрібниць”, не намагаючись перейти до складного перш ніж опрацьоване просте. Як сісти за партою, щоб дивитися не на вчителя, як звичайно, а на однокласника; як погоджуватися, а як заперечувати ; як допомагати, а як просити про допомогу  -  без опрацювання усіх цих „ритуалів’' взаємодії до автоматизму неможливо організувати більш складні - вільні і творчі форми спільної роботи учнів. Тому важливо зазначити :

• Вроваджуючи нову форму співпраці, необхідно надати її зразок. Учитель разом із 1-2 дітьми біля дошки показує на одному прикладі весь хід роботи, акцентуючи форму взаємодії, наприклад, мовленнєві кліше: „Ти згоден?”, „Не заперечуєш?”, „Чому ти так гадаєш?”.... Кілька зразків різних стилів взаємодії дають можливість учням обрати свій власний стиль.
• По-справжньому зразок спільної роботи буде опанований дітьми лише після розбору 2-3 помилок.

Для спрацьовування груп потрібні найменше 3-5 занять. Тому часто пересаджувати дітей не варто. Але закріплювати єдиний склад груп, скажімо, на чверть також не рекомендується: діти мають отримати досвід співпраці з різними партнерами. Однак і тут можливий лише суворо індивідуальний підхід. Скажімо, двох дівчаток таких, що прив’язані одна до одної і не спілкуються з іншими дітьми, розлучати можна лише ненадовго з надією розширити їх коло спілкування. Під час оцінювання роботи групи слід підкреслювати не стільки учнівські, скільки людські чесноти: терплячість, доброзичливість, дружелюбність, ввічливість, привітність тощо. Оцінювати можна лише спільну роботу групи, в будь-якому разі не даючи дітям, які працювали разом, різних оцінок.

Групова робота зазвичай потребує переставляння парт. Для роботи в парі зручні звичні рядки. Для роботи трійками, а тим більш четвірками парти треба ставити так, щоб дітям, як працюють спільно, зручно було дивитися один на одного. Діти зможуть самі підготувати клас до роботи за складеним вчителем планом розташування парт, якщо їх з першою дня навчання в шкоді привчати орієнтуватися в плані класу, знаходиш власне місце, місце будь-кого з учнів.

Щодо таких методів роботи, варто виділити такі застереження:

неприпустима пара з двох „слабких” учнів; дітей, які з будь-яких причин відмовляються сьогодні працювати разом, неможна змушувати до спільної роботи і завтра варто їм запропонувати знову сісти разом; неможна займати дітей спільною роботою більше 10-15 хвилин уроку, принаймні, в 1-ому класі: це може призвести до підвищення втомлюваності; неможна вимагати абсолютної тиші під час спільної роботи: діти мають обмінюватися думками, висловлювати власне ставлення до роботи товариша. Боротися потрібно лише із збудженими викриками , розмовами на повний голос. Але „боротися” - м’яко: шестирічки не в змозі тривалий час утримувати довільну саморегуляцію, захоплюючись завданням.

Для досягнення  навчальної, виховної і  розвиваючої мети пріоритетними є технології, спрямовані на впровадження в навчальний процес комп'ютерної техніки, різноманітних систем розвивального, індивідуального і диференційного навчання; нових технологій навчання обдарованих дітей; гуманізація навчального процесу. І серед пріоритетних методів роботи виділяємо групові. Бо формування особистості і її розвиток здійснюються в процесі навчання, якщо виконуються важливі умови:

• Створення позитивного настрою до навчання.
• Відчуття позитивної атмосфери у колективі для здійснення спільної мети.
• Можливість висказувати свою думку і вислуховувати товаришів.
• Учитель - це друг, радник, старший товариш.

Всі ці умови здійснюють інтерактивні технології кооперативного навчання: робота в парах і групах.

На початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах особливо ефективна технологія роботи в парах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням можливість подумати, обмінятися ідеями з партнером і потім озвучити це перед класом. Ця форма роботи сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, переконувати, вести діалог, дискусію. Така співпраця не дає можливості ухилитись від виконання завдання.

Найчастіше на уроках можна використовувати такі види роботи в парах:

• Гра "Незнайко" (один учень читає, інший виправляє помилки);
• "Інтерв'ю" (узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до заданого тексту, статті і т.д.);
• Гра "Кіт і мишка" (зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного);
• "Взаємні запитання" (протестувати та оцінити один одного);
• "Щоденник подвійних нотаток" (проаналізувати разом проблему, вправу чи експеримент; сформулювати підсумок уроку чи серії уроків; дати відповіді на запитання учителя).

 Групова робота звичайно є кульмінаційним моментом уроку, бо  вимагає від дитини розумової й емоційної напруги, тому робота має бути нетривалою. Часові рамки краще задавати більш стислими, за необхідності подовжуючи час. У міру того, як спосіб роботи стає звичним для дітей, дотримання регламенту відслідковується суворіше. Оптимальний час роботи малих груп у початковій школі 5-7 хвилин, для повного циклу, включаючи групове обговорення, міжгруповий діалог, рефлексія спільної роботи.

Якщо групи виконували різні завдання, обговорення виявиться ефективним за послідовного винесення кожною групою результатів своєї роботи, що супроводжується звітом , поясненнями, розповіддю.

Найпоширенішим у практиці способом організації навчальної дискусії є міжгруповий діалог за таким порядком роботи:

• Утворення груп, розподіл ролей у малих групах.
• Груповий діалог.
• Подання результатів обговорення.

Перш, ніж групи розпочнуть працювати, слід запропонувати їм повторити завдання. І де обов'язковий елемент початку спільної роботи. Пізніше, коли діти освоять норми й правила співпраці, педагог, спостерігаючи за роботою груп, лише перевіряє, чи зрозуміли учні задачу, чи правильно її сформулювали.

Першокласникам і другокласникам  пропоную 2-3 запитання. У 3-4 класах школярам можна запропонувати картки з 5-6 запитаннями або незавершеними реченнями. Наприклад:

• Мені було цікаво……
• Ми сьогодні розібралися…..
• Я сьогодні зрозумів..
•                   Мені було важко...
•                   Завтра на уроці я хочу...

Учень може відповісти на всі запитання або на деякі з них.

У зошиті «Вчуся працювати разом», я пропоную оцінити кожним власний внесок в спільну роботу, так і запитання для групової рефлексії за таким зразком:

Ім’я                                                     

Дата                                                        

Члени моєї групи                                 

Я слухав/слухала, коли інші говорили.

Я пропонував/пропонувала свої ідеї.

Я запитував./запитувала інших про їхні ідеї.

Я ділився/ділилася матеріалами й інструментами.

Я звертався/звертала я до моїх партнерів за допомогою, коли вона мені була потрібна.

Я допоміг/допомогла комусь у моїй групі.

Я сказав/сказала іншим, що ієні подобаються їхні ідеї.

Я дотримував дотримував/дотримувалася черги й намагався/намагалася, щоб інші теж стежили за цим.

Оцінка групові роботи

Ми переконалися втому, що всі розуміють завдання.

Ми вислухали ідеї й думки інших.

Ми були  дуже терплячими коли пояснювали складні частини - завдання один одному.

Ми ділилися всіма матеріалами один  одним.

Нашим найбільшим успіхом було отримання глибоких і міцних знань з теми, що вивчалася.       

Таким чином, групова навчальна діяльність учнів на уроках має значні переваги в порівнянні з іншими методами, адже вона:

•                    допомагає створювати на уроці умови для формування позитивної мотивації  навчання школярів;
•                    дає можливість здійснювати диференціацію навчання;
•                    сприяє виробленню вмінь співпрацювати з іншими учнями;
•                    забезпечує високу активність усіх учнів;
•                    реалізує їх природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці;
•                    підвищує результативність навчання та розвиток школярів;

Одним з провідних засобів перетворення школи навчання на школу життя, оволодіння учнями навичками планування власної діяльності, навичками вибору способів та шляхів її здійснення, формування та актуалізації життєвого досвіду учнів є метод групової роботи.

 Поступово учень починає відчувати клас частиною свого світу, він зацікавлений в підтриманні дружніх стосунків. Ця форма роботи має велике значення для формування самостійності школяра. Працюючи в команді, учень має можливість проявляти ініціативу (вибрати завдання, порадити, як організувати роботу); вчитися планувати свої дії, переконувати, нести відповідальність за себе і команду.

Отже, групова форма навчальної діяльності найбільш ефективна при виконанні учнями різних  вправ та завдань, розв’язанні прикладів, задач. Саме така діяльність на заняттях приносить новизну в організацію традиційного процесу навчання, сприяє розвитку соціально значущих відносин між вчителем і групою учнів, учнів між собою.

Література

1. Галіцина Л. Ігри для дорослих. Інтерактивні методи навчання. – К., 2005

2. Лійметс Т.В. Групова робота на уроці. – К., 2015.-62с.

3. Монахов В.Л., Орлов В.А., Фірсов В.В. Диференційоване навчання в середній школі. Педагогіка і психологія , 2014 № 8.

4. Методичний порадник: форми і методи навчання / Автор-укладач Б.О.Житник.-Х.: Вид. група «Основа», 2013

5. Пометун О.І.; Пироженко Л.В. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання.-К.:А.С.К.,2014.-192 С.

6. Інтерактивні технології на уроках математики. –Х. .: Вид. група «Основа», 2016

7. Уваров А.Ю. Кооперація в навчанні: групова робота: Навчально- методичний посібник. - К., 2011.