Групові творчі проекти як засіб формування ключових компетентностей на уроках трудового навчання

Гімназія з інтернатним відділенням

Павлоградської міської ради Дніпропетровської області

Груповий творчий проект з трудового навчання

Тема

«Групові творчі проекти як засіб формування ключових компетентностей на уроках трудового навчання»

                                                                                    Виконавці:

                                                        учні 6 класу

                                                     Керівник:

                                                                                     вчитель трудового навчання

                                                                               Лутай Марина Валеріївна

2020р.

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………..1

І. Теоретична частина

Актуальність теми…………………………………………………………..1

Творчій груповий проект, його особливості……………………………..3

ІІ. Практична частина

Проект «Чотирилапий друг»……………………………………………….4

Обгрунтування актуальності проекту…………………………………….4

Мета проекту………………………………………………………………… 5

Завдання проекту……………………………………………………………..5

Етапи та шляхи реалізації проекту

І. Підготовчий етап……………………………………………………………7

ІІ. Організаційно-діяльнісний етап………………………………………..11

ІІІ.  Аналітично-узагальнюючий етап…………………………………….16

ІV. Очікувані результати проекту…………………………………………17

Висновок………………………………………………………………………18

Перелік використаних джерел……………………………………………..19

Додатки

Вступ.

У Національній доктрині розвитку освіти метою державної політики визнано створення умов розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України, підкреслено, що освіта має гуманістичний характер і ґрунтується на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях та духовності.

 Тому особистісна орієнтація, формування національних загальнолюдських цінностей, створення умов для формування життєвих компетентностей учнів є пріоритетами сучасної   освіти. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях. Метою освітньої галузі “Технології ” є формування і розвиток  проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві.   Відповідно до Державного стандарту освітньої галузі «Технологія»  це  вирішується шляхом впровадження в практику навчання активних методів, до яких належить і метод проектів.

        Метод  проектів передбачає поєднання технології створення освітніх ситуацій, в яких учень ставить та розв’язує власні завдання, з технологією супроводу самостійної діяльності учня, забезпечує інтеграцію  їх  знань з різних навчальних предметів, диференціацію  навчання з урахуванням індивідуальних особливостей школярів, проблемність навчально-виховного процесу. Використовуючи проектний метод навчання, учні засвоюють   усю технологію розв’язання завдань – від постановки питання до результату.

         Дана робота передбачає реалізацію наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» як засіб інтеграції ключових компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів»

І. Теоретична частина

1. Актуальність теми  

        Традиційно метою уроків шкільної освіти визначали набором знань, умінь і навичок, якими має оволодіти учень. Сьогодні суспільству необхідні учні та випускники, готові змінюватись та пристосовуватись до нових потреб життя, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя. А це більшою мірою залежить  від якостей, для позначення яких використовуються поняття компетенція і компетентність, які найбільше відповідають сучасному розумінню мети освіти.

         Сьогодні в Україні компетентнісний підхід визнано одним із пріоритетних у  модернізації освіти. Українськими вченими він розглядається  за різними напрямами: уміння вчитись як ключова компетентність (О. Савченко); досвід закордонних країн і стратегія впровадження в українську систему освіти компетентнісного підходу (Н. Бібік, О.Сухомлинська, О.Пометун, О. Овчарук, С. Трубачева); формування життєвої компетентності старшокласників загальноосвітніх шкіл України (І.Єрмаков,   І.Ящук).

 Метод проектів був розроблений американським філософом і педагогом Джоном Дьюї та його учнем В. Кілпатріком. Історія застосування методу проектів у навчальній діяльності школярів детально проаналізована С.У.Гончаренком, О.Я.Савченко, О.О.Фунтіковою.     Цінними  з сучасних позицій поняття «проект» та розгляд ознак проекту як явища міждисциплінарного, поліфункціонального є матеріали  вчених       В. Гузєєва,     Д. Левітес, Є. Полат, Г. Селевка та українських вчених К. Баханова. 

А. Касперського, Т. Кручиніна, О. Пєхоти,  Л.М. Ващенко та ідеї В.В.Рибалки щодо видів та форм творчого проектування школярів . 

   На думку О. Коберника, саме метод проектів дає змогу учням системно оволодіти організацією практичної діяльності у всьому проектно-технологічному ланцюжку.

Компетенція – це коло повноважень будь-якої людини; коло питань, в яких дана особа має знання, досвід.

Компетентність у перекладі з латинської "competentia" означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід. Компетентна в певній окремій сфері людина має відповідні знання, уміння та здібності, які дозволяють їй обґрунтовано судити про цю сферу й ефективно діяти в ній.   Перелік ключових освітніх компетентностей визначається  на основі головних цілей загальної освіти, структурного представлення соціального досвіду й досвіду особистості, а також основних видів діяльності учня, що дозволяють йому опановувати соціальний досвід, одержувати навички життя та практичної діяльності в сучасному суспільстві.

2. Творчій груповий проект, його особливості

Одним з ефективних інструментів формування життєвих компетентностей

є проектна діяльність.  Я звернулась до цього методу, тому що він дає можливість в стінах школи формувати життєві компетентності, творчу особистість, пробуджує і розвиває в дитині талант, дає можливість дітям осмислено застосовувати свої знання, реалізує їх соціальні потреби, формує мотивацію до навчання.

       Робота учнів за методом проектів може бути не тільки індивідуальною, а й груповою. Групова робота сприяє розвиткові відповідальності та самостійності учнів. Вона майже рівномірно розподіляє відповідальність за свої дії та результати на кожного члена групи. Кожен учень знає, що від виконаної його частки роботи залежить результат всього завдання. Групові проекти  передбачають створення виробу, який об’єднує індивідуальні  роботи  кожного члена групи. Наприклад, під час роботи над варіативним модулем «Технологія виготовлення м якої іграшки» виникла ідея провести благодійну акцію «Твори добро» з продажу виготовлених власноруч м яких іграшок та виручені кошти передати волонтерам громадської організації «Ліга захисту тварин «Шанс» для допомоги бездомним тваринам. Ми з учнями 6 класу майже 4 місяці працювали над проектом «Чотирилапі друзі», який є , на мій погляд суспільно значущим. Під час роботи діти не обмежилися лише створенням виробів. В рамках проекту спочатку діти  шукали інформацію про проблему безпритульних тварин в Україні та Павлограді, спілкувалися з зооволонтерами, дізналися про подвиги службових собак, приклади вірності тварин. Було проведено анкетування «Моє ставлення до бездомних тварин». В даному проекті був задіяний весь клас. Кожен учень виконував свою роботу та був за неї відповідальним. «Чотирилапі друзі» - це суспільно-важливий соціальний проект, в ході якого діти мали змогу принести користь нашому місту, використавши знання иа практичні навички, отримані на уроках трудового навчання.

Саме такі проекти дають змогу розвивати комунікативні компетентності  учнів.

ІІ. Практична частина.

Проект «Чотирилапі друзі»

Обгрунтування актуальності проекту.

      З кожним роком в Україні все більш актуальною є проблема бездомних тварин. Законодавча база, яка б захищала права тварин в країні, тільки формується, а люди продовжують поводитися з котами, собаками та іншими тваринами, як з речами. Кілька років тому Washington Post проводив дослідження про кількість собак і котів, які живуть в 54 країнах. За результатами виявилося, що Україна входить в десятку країн, які лідирують за кількістю бездомних тварин. Станом на 2017 рік у м. Павлограді за приблизними підрахунками, налічувалося близько 4 тисяч безпритульних собак. Завдяки роботі волонтерів громадської організації «Ліга захисту тварин «Шанс» та міського притулку для тварин «Надія» їхня кількість зменшилася за 2 роки майже вдвічі.  Їх поступово відловлюють, лікують, стерилізують та віддають в «добрі руки».

         Отже, детально ознайомившись із даним питанням, учні гімназії вирішили проявити небайдужість та зробити свій внесок у допомогу бездомним тваринам нашого міста. Отримані на уроках трудового навчання знання та практичні навички діти вирішили використати для суспільно-корисної справи.

Опис проекту.

Проект спрямований на формування у підростаючого покоління свідомого, відповідального та гуманного ставлення до безпритульних тварин, закласти основи волонтерської діяльності, формування громадянської відповідальності, підприємницької компетентності учнів, 

Мета проекту:

• Виховання у підростаючого покоління відповідального, доброзичливого та небайдужого ставлення до бездомних тварин;
• Усвідомлення учнями відповідальності людей як за страждання братів наших менших, так і за їх благополуччя;
• Надання грошової допомоги безпритульним тваринам шляхом залучення учнів до участі у благодійній акції-продажу виготовлених власноруч м яких іграшок
• Покладання основи волонтерського руху у навчальному закладі.

     Формування ключових компетентностей:

•      Здоров’язберігаючої:  забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця, правил безпечної праці під час виконання  практичної роботи та вміння користуватися допоміжними джерелами; удосконалювати навички роботи в групі й уміння презентувати результати своєї діяльності.
•  Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

Завдання проекту:

• Зібрати інформацію по темі, визначити причини появи бездомних тварин та визначити шляхи вирішення проблем, що з ними пов язані.
• Провести анкетування серед учнів 6 класу про їхнє ставлення до бездомних тварин.
• У позаурочний час організувати виготовлення м яких іграшок з фетру та флісу.
• Провести благодійну акцію «Твори добро» з продажу виготовлених власноруч м яких іграшок та виручені кошти передати волонтерам громадської організації «Ліга захисту тварин «Шанс» для годування та лікування бездомних тварин.
•  Розвивати в учнів відчуття партнерства, колективної діяльності, милосердя та небайдужість до проблем суспільства.
• До благодійної акції залучити місцеві ЗМІ.
• Організувати допомогу у поширенні інформації про пошук господарів безпритульним тваринам шляхом репостів інформації в соцмережах з метою зменшення кількості чотирилапих безхатченків на вулицях міста.

Термін реалізації проекту: вересень-грудень 2019 року.

Учасники проекту: учні 6 класу (22 учня)

Основні напрямки реалізації проекту:

- презентація проекту;

- створення ініціативних груп;

- агітаційна діяльність;

- організація позакласних занять з виготовлення м яких іграшок у позаурочний час;

- організація та проведення благодійної акції-продажу м яких іграшок, зроблених власноруч;

- налагодження партнерських стосунків.

Можливі партнери проекту:

Громадська організація «Ліга захисту тварин «Шанс»

Міський притулок для тварин «Надія»

Етапи та шляхи реалізації проекту

І. Підготовчий етап:

Вересень -  жовтень 2019 року:

1. Формування та підготовка ініціативної групи, розподіл обов‘язків.

2. Затвердження графіка реалізації проекту.

3. Опитування та анкетування «Твоє відношення до безпритульних тварин», «Як ти можеш допомогти безпритульним котам та собакам?»

4. Підготовка інформаційного плакату про благодійний ярмарок.

5.  Створити добірку історій про допомогу тварин людям під час Другої Світової війни та АТО ООС.

5.1.Чотирилапі герої: найвідоміші собаки Другої світової війни

Німецька вівчарка Джульбарс. Цей чотирилапий служив у чотирнадцятій штурмовій інженерно-саперній бригаді. Він - єдиний собака, нагороджений медаллю «За бойові заслуги». Відмінне чуття Джульбарса допомогло знешкодити 7468 мін та більше 150 снарядів на території Чехословаччини, Австрії, Румунії та Угорщини. Цей пес також брав участь у розмінуванні палаців під Дунаєм, соборів Відня та замків Праги.

Вівчарка Діна - перший собака-диверсант. Учасниця «рейкової війни» у Білорусі собака Діна успішно здійснила підрив ешелону супротивника на перегоні Полоцьк - Дрісса у серпні 43-го. Також вона відзначилася у процесі розмінуванні міста Полоцьк, де в одному з госпіталів виявила міну-сюрприз, залишену німецькими солдатами.

Пес породи коллі на прізвисько Дік. Міношукач Дік врятував тисячі людських життів. Його найвідомішою заслугою є виявлення двотонного фугасу з годинниковим механізмом у фундаменті Павловського палацу, що у Ленінграді, за годину до моменту вибуху. За роки війни Дік відшукав та допоміг знешкодити близько 12 тисяч мін.

Ньюфаундленд Гендер. Цей мужній пес відзначився героїчним, але смертельним для себе вчинком: він підібрав гранату, кинуту японським бійцям, і кинувся з нею у бік супротивника. Він загинув у вибуху, але при цьому врятував життя кількох поранених канадських солдатів. У 2000 році Гендера посмертно нагородили медаллю Марії Дікін, йому було присвоєно звання "Сержант".

Мухтар – собака-санітар. За роки війни цей пес врятував більше 400 поранених бійців, у тому числі і свого провідника, єфрейтора Зоріна, контуженого вибухом бомби.

Це не всі чотирилапі герої Другої світової війни. Окрім песиків, здобути перемогу допомогали ще коні. Вважається, що за період війни на полях битв було втрачено більше мільйона цих тваринок. 

5.2. Як службові собаки захищають Україну

Сапер Станіслав та його собака на ім'я Ларс у зоні АТО рятують людей від вибухівки. Ларс - німецька вівчарка. Їй вісім років і вона - чотирилапий офіцер Центру розмінування ЗСУ. Пес - спадковий військовий: його мама служила в МВС, а батько - в лавах Держприкордонслужби. «Я почав займатися з Ларсом, коли йому було шість місяців. Він дуже здібний і вже в рік приступив до служби в Центрі розмінування», - розповідає Станіслав. Ларс - досвідчений сапер, він служив в Косово. В АТО Ларс одного разу врятував життя нашим хлопцям. Бійці їхали в машині, і під час руху пес дав сигнал про небезпеку. На дорозі була міна спрямованої дії. Якби не Ларс, всі б підірвалися. Пес-герой  "працює" в Міноборони і харчується звичайною солдатською їжею - кашами та консервами. .

Вівчарка Гільза прибилася до наших хлопців, і з часом перестала боятися автоматів і вибухів. Вірно служила бійцям, стала їм відданим другом, товаришем і помічником. У метушні бою Гільза загубилася. «Ми втратили найвірнішого друга, через що боліла душа. У нас жевріла надія, що вона жива і ми її знайдемо» - розповідає Олег Кошовий, спецназівець батальйону МВС «Миколаїв». «Одного ранку чую, мене кличе мій бойовий товариш. Дивлюся - сидить Гільза: брудна, худа, голодна, але вірна нашій солдатській дружбі». З тих пір Гільза завжди була поруч - спала з бійцями в автобусі, знову стала вірно служити і вже не відходила ні на крок. Бійці повернулися в Миколаїв і привезли її з собою.

Полтавську міліцейську собаку Феліцію за службу в зоні АТО нагородили золотою медаллю. Кінолог Сергій Кузьменко тридцять днів разом з нею шукав у звільнених від терористів містах Донбасу вибухівку, боєприпаси, зброю. За заслуги Феліцію, яка «працює» в міліції вже 6 років, нагородили золотою медаллю, грамотою та спеціальним кормом.

6. Пошук та збір інформації про будні павлоградських зооволонтерів

6.1.  Розповідає зооволонтер Наталя: «Цю кішку жінки врятували від вірної смерті! У кішки повністю була здерта шкіра з хвоста (жахливе видовище, страшна біль!) В клініці «Рона» доктора ампутували хвостик і стерилізували тваринку. Всім миром тоді зібрали грошики на оплату. Кішечка живе в офісі, її всі обожнюють, мишок ловить, але не їсть, на вулицю один раз виходила, все вивчила і більше "ні лапкою"!»

6.2. Розповідає волонтер Олена: «Неймовірно, але факт. Життя бездомної собачки на прізвисько Мишка, викинутої разом з цуценятами чиєюсь, м'яко кажучи, не доброї рукою, круто змінилася. Мишка, тепер уже її звуть Мішель, завдяки небайдужим людям змінила поля Павлограда, на м'який диванчик в м.Київ. Передача собачки відбулася з рук в руки в м.Харків. Переїзд і знайомство з новими членами сім'ї пройшли добре. Спить під ковдрою з новою господинею Світланою. Дякуємо всім, хто брав участь в її долі!»

6.3. Розповідає волонтер Наталя: « Історія стерилізованої Бусі дуже зворушлива. Наприкінці літа на територію пологового будинку підкинули цуценятко. Спочатку всі дружно почали телефонувати мені, адже у них живе моя інша собачка. Та не те, щоб живе, як сир у маслі катається! Я їм за неї дуже вдячна. Але ось місць для "новеньких" у мене не було. Запропонувала допомогу по вирощуванню. Дівчата погодилися і зробили все як треба і вакцинували ми Бусю (вони платили) і віддавати вже не стали. Так вона у них і займається охороною чи тарілки, чи території. Сьогодні в клініці «Рона» всі розчулилися, коли Бусинку забирали після стерилізації та лікування нові господарі. Прихистили, оздоровили, не кинули, Люблять.»

6.4. Розповідає зооволонтер Ганна: «Собаці на прізвисько Лакі сьогодні зробили  операцію (збила машина, поламана задня лапа).  Маємо борг в клініці 3900 гр. Цьому песику потрібна наша спільна посильна допомога. Його знайшли вчора в районі автопарку добрі люди і не змогли пройти повз. Доставили в клініку «Рона» на огляд, оплатили вчорашні маніпуляції: рентген, крапельниці і т.д. Дівчата, які знайшли його, готові взяти на себе післяопераційний догляд.

7. Коротка інформація про корисні особливості чотирилапих

Каністерапія (лат. "сanis" – собака і грецьк. Θεραπεία [therapeia] - лікування, оздоровлення) — один з видів лікування і реабілітації людини за допомогою звичайних або спеціально відібраних і навчених собак під наглядом кваліфікованих фахівців (також – відома, як лікувальна кінологія)

Фелінотерапія (від лат. felis — кішка) — методи профілактики та лікування різноманітних захворювань за допомогою контактування з кішками. Муркотання кішки − це певні звукові коливання (частота від 20 до 50 Герц), що стимулюють процес зцілення. Муркотання сприяє підвищенню захисних сил організму, пришвидшує загоєння ран, у результаті дії звукових коливань такої частоти підвищується щільність кісток, що сприяє зрощенню переломів.

ІІ. Організаційно-діяльнісний етап:

Листопад – грудень 2019 року

Збір інформації про м які іграшки, виготовлені власноруч

    1. М яка іграшка, її види.    М'яка іграшка, зроблена своїми руками - це не тільки захоплююче заняття, це завжди чудовий настрій після закінчення роботи і гарний настрій тих, кому ця іграшка потрапляє в руки. Раніше м'яка іграшка виготовлялася за авторськими ескізами вручну, пізніше з'явилися спеціалізовані виробництва, знамениті своїми іграшковими колекціями. Але прагнення володіти своєю

власною іграшкою завжди приводило до самостійного виготовлення їх для себе, своїх дітей або друзів. Сьогодні інтерес до м'якої іграшки зростає і, незважаючи на велику кількість фабричних іграшок, кількість майстрів збільшується з року в року. Шиття іграшок це частина великої різноманітності захоплень ручним хобі і часто шиття іграшок переплітається з іншими напрямками.
М’які іграшки поділяються на плоскі і об’ємні.

Плоска іграшка складається з двох однакових деталей –  на одній деталі вишиваємо  очі, ротик і носик, другу називаємо спинкою і пришиваємо хвостик.

Об’ємна м’яка іграшка більш складна у виконанні, бо складається з багатьох об’ємних частин; але така іграшка більш точно відтворює фігуру людини чи тварини, частини тіла іграшки можуть бути рухомими. Об’ємну іграшку можна розглядати з усіх сторін.

З чого ж можна виготовити м’яку іграшку?

М`яка іграшка може бути зшита з м`яких тканин, фетра, зв`язана гачком або спицями, з м`якою набивкою всередині. Навіть найгарнішу іграшку можна зшити з «нічого». Це можуть бути клаптики тканини, обрізки стрічок, мережива, клаптики шкіри, клейонки і, звичайно, ваша фантазія. Не обмежуйте свою фантазію. Всі самі найкращі речі в світі були виготовлені не по інструкції, а в процесі вільної творчості. А найголовніше  - робити все з

2. Аналіз моделей – аналогів

М`які іграшки зроблені з тканини та хутра приємні на дотик. Шви виконані охайно.

   3. Підбір матеріалів, їх властивості

Валяні тканини. До них відноситься фетр. Його особливість полягає в тому, що цей матеріал не сипучий і обрізані краї не вимагають обметування. З фетру можна шити дрібні іграшки, а також викроювати окремі деталі: лапки, дзьобики, хвостики, носи. 
Хутро штучне (фліс) з коротким ворсом на трикотажній основі різних забарвлень ідеально підходить для пошиття об’ємних набивних іграшок. Воно не складне в обробці і добре тримає форму іграшки. Хутро з довгим ворсом та натуральне хутро більш доречно використовувати для оздоблення іграшок, а також для комбінування з коротким ворсом та нетканними матеріалами. 

Фетр та фліс являються оптимальними тканинами для виготовлення м яких іграшок.

Для пошиття іграшок необхідно мати котушкові нитки різних кольорів № 40-50.

Вовняні нитки підійдуть для оформлення іграшок, Ними можна вишити окремі деталі мордочки: очі, ніс, рот. Муліне, кольоровий шовк, люрекс, ірис використовують для оздоблювальних робіт, вишивки деталей одягу та оформлення мордочок звіряток.

Набивні матеріали. Для набивання іграшок використовується вата, синтетичні матеріали - сінтепон, холофайбер. З натуральної ватою працювати складніше, тому що при набиванні часто утворюються грудки. Штучна вата – синтепон, холофайбер більш об'ємні, легкі і не утворюють грудок. Працювати з ними набагато легше. 

3. Економічне обґрунтування проекту. Для економічного обґрунтування проекту не­обхідно розрахувати його собівартість.

   Із зазначеної кількості матеріалу ми повинні отримати 55 іграшок котиків та собачок. Порівнявши собівартість  власноруч виготовленої іграшки  з подібними в магазинах я зробила висновок, що є очевидна перевага за показником собівартості. Ціна аналогічних виробів в магазинах та в інтернеті в межах 120 гривень, а наші вироби коштують  5 грн. 35 коп.

Якщо виріб планується для реалізації, то він повинен бути рентабельним, тобто ринкова ціна виробу повинна бути вищою за його собівартість.

 На благодійній акції плануємо просити за іграшку від 10 гривень.

5. Діяльність майстерні з виготовлення плоских м яких іграшок у позаурочний час (виготовлення сувенірної продукції для продажу на благодійній акції «Твори добро»).     

           5.1. Ручні шви та їх призначення (див. Додаток 1)

Щоб Ваш виріб мав привабливий вигляд, шви повинні бути акуратними, зовнішні шви повинні прикрашати іграшку, а не псувати її. Для шиття м'якої іграшки використовуються декілька видів швів: простий шов "вперед голку", шов "через край», петельний шов, шов «вперед голку», шов «назад голку», потайний шов,  шов строчка.

           5.2. Послідовність виготовлення м’якої іграшки. Розкрій та пошиття виробу (див. технологічну картку Додаток 2)

• Оберіть потрібну вам модель м’якої іграшки.
• Визначте кількість деталей, їх форму та розмір.
• Продумайте та доберіть відповідні матеріали для деталей іграшки та оздоблення. Необхідно при цьому враховувати властивсті матеріалу, колір, поверхню.
• Перенесіть всі необхідні викройки на папір (у разі необхідності- збільшені чи зменшені у певній пропорції. Для цього використовують папір в клітинку. У разі необхідності виготовлення різних іграшок по одним і тим же викройкам їх доцільно перенести на картон та виготовити шаблони.
• Підготуйте клаптики тканини чи нетканого матеріалу (матеріал повинен бути чистим.
• Визначте лицевий та виворітний бік тканини. Розкладіть тканину виворітним боком догори. Проведіть розмічання деталей на тканині. Пам’ ятайте, що парні деталі повинні бути симетричними, тому при іх розмічанні шаблон накладають на складену удвоє тканину (лицевим боком всередину). Готові деталі промаркуйте на зворотному боці деталей.
• Перед з’єднання деталей подумайте: можливо, деякі види оздоблення зручніше виконати на незшитих деталях .
• Почергово зметайте та зшийте деталі, залишивши недозашитим отвір для вивертання іграшки (див. шви тимчасового та постійного призначення.
• За допомогою кілочка (палички для суші, простого олівця) виверніть іграшку на лице, набийте її наповнювачем. Сторони незашитого відрізку тканини підгорніть всередину іграшки та охайно зшийте потайним швом ниткою того ж кольору, що і тканина. Зробіть закріпку.
• Виконайте оздоблення іграшки на власний смак.

5.3. Техніка безпеки

• Зберігати голки та шпильки у відповідному місці.
• Не використовувати зігнуті, іржаві голки.
• Заборонено залишати голку без нитки.
• Нитку відрізати ножицями.
• Не зберігати на платформі швейної машини сторонніх предметів.
• Не тримати пальці рук біля лапки.
• Перед зшиванням переконатися у відсутності шпильок чи голок у виробі.
• Під час шиття не тягнути тканину.
• По закінченню роботи, прибрати своє робоче місце.

Презентація готових виробів

ІІІ.  Аналітично-узагальнюючий етап:

Грудень 2019 року

- Підбиття підсумків реалізації проекту.

- Проведення благодійної акції-продажу м яких іграшок, виготовлених власноруч «Твори добро» із залученням волонтерів громадської організації «Ліга захисту тварин «Шанс».

- Грошова допомога безпритульним чотирилапим (виручені на благодійній акції «Твори добро» 950 гривень передали волонтерам громадської організації «Ліга захисту тварин «Шанс» .

- налагодження співпраці з зооволонтерами з метою розповсюдження інформації щодо безпритульних тварин, аби знайти їм нового, дбайливого господаря;

-  висвітлення результатів проектної діяльності на сторінках соціальних мереж.

ІV. Очікувані результати проекту.

- Підвищення рівня ціннісного ставлення учнів до оточуючого середовища, розвиток милосердя у відношенні до тварин, активізація волонтерської діяльності.

- Учні 6 класу набули досвіду пошукової діяльності, в ході якої дізналися, що бездомні тварини на вулицях міста – це проблема суспільства, тобто кожного з нас і ми в змозі посильно допомагати.

- Розширення обізнаності учнів про користь, що приносять тварини людям, а також про подвиги службових собак у бойових умовах.

- Привернення уваги широкого кола громадськості до суспільної діяльності щодо вирішення завдань поставлених у цьому проекті.

- Удосконалення практичних навичок пошиття м яких іграшок.

- Грошова допомога безпритульним чотирилапим (виручені на благодійній акції «Твори добро» 950 гривень передали волонтерам громадської організації «Ліга захисту тварин «Шанс» .

Висновок 

   Нова школа – це простір життя дитини; тут вона не готується до життя, а повноцінно живе; і тому вся діяльність навчального закладу будується так, щоб сприяти розвитку та становленню особистості як творця і проектувальника власного життя; гармонізації і гуманізації взаємин між учнями і педагогами, школою і родиною на основі ідеї самоцінності дитинства, діалогу, усвідомлення вибору особистістю життєвого щляху.

     Світ  в якому ми живемо, щороку стає складнішим, динамічнішим; тому інтеграція в сучасне суспільство і знаходження свого місця в житті кожної дитини вимагають дедалі більших зусиль і компетенцій від педагога.

Перелік використаних джерел

1. Гасюк  О. О., Степан Т. М. – Художнє вишивання. – К. : Вища школа, 1983.
2. Рукоділля: популярна енциклопедія / гл. ред.. И. А. Андреева. – М.: Велика енциклопедія, 1992.
3. https://espreso.tv/article/2014/10/24/9_zvorushlyvykh_istoriy_sobak_iz_zony_ato_foto
4.  https://naurok.com.ua/proekt-vigotovlennya-m-yako-igrashki-100946.html
5. Найден О. С. «Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості». — К., 1999.
6. Антонович Є. А. та ін. «Декоративно-прикладне мистецтво». — Львів, 2002.
7. Макаренко О.Ю. Казковий світ іграшки: Науково-популярна книжка. для серед. шкіл. – К.: Веселка, 1984 – 56 с., іл. 4. Силецька І.Б. М’яка іграшка. – К. Країна мрій; СПб: Терція, Валері СПД, 2006. – 176 с.
8. https://naurok.com.ua/materiali-do-uroku-rozrobka-tehnologi-poshittya-m-yako-igrashki-intelekt--karti-vigotovlennya-m-yako-igrashki-108040.html

    ДОДАТОК 1

Ручні шви, що використовуються для  пошиття м’якої іграшки

ДОДАТОК 2

Технологічна картка

для виготовлення м’якої іграшки

«Котик»

ДОДАТОК 3

Анкета «Ваше ставлення до бездомних тварин»

2. Чи несуть загрозу безпритульні собаки для жителів міста?

А) так; Б) ні; В) можливо.

3. Як часто впродовж 1 тижня Ви бачите безпритульних котів та собак на вулицях міста?

А) 1-5 раз; Б) 6-10 разів; В) 11 і більше.

4. Чи мають право на життя безпритульні тварини?

А) так; Б) ні; В) байдуже.

5. Чи знаєте Ви ознаки агресивності в поведінці собак?

А) думаю що так; Б) ні; В) ніколи цим не цікавились.

6. Яких правил, на Вашу думку, необхідно дотримуватись при зустрічі з безпритульними собаками, щоб уникнути агресії з їхнього боку?

А) втекти; Б) лишатися на місці; В) повільно обійти іншою дорогою; Г) не звертати уваги і далі продовжувати рух.

     8.   Якої допомоги, на Ваш погляд, потребують бездомні тварини? ____________________________________________________________________________________________________________________________________

     9.   Чим ви можете допомогти безпритульним чотирилапим?_______________________________________________________________________________________________________________________